Постанова № 58326226, 01.06.2016, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

01 червня 2016 року № 826/111/16

Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Келеберда В, І., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "КМД-Трейдінвест Україна" до Державної податкової інспекції у Печерському районі ГУ ДФС у м. Києві про визнання протиправним та скасувати податкову вимогу №1401-23 від 23.07.2015

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "КМД-Трейдінвест Україна" звернулось до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління ДФС у м. Києві про визнання протиправною та скасування податкової вимоги від 23.07.2015 № 1401-23.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що він не має заборгованості по податку на додану вартість, кошти сплачені в строк визначений п. 57.1 ст. 57 Податкового кодексу України та не надійшли до податкового органу з вини банку, отже відповідальність за несвоєчасне перерахування коштів по сплаті позивачем податку на додану вартість має нести саме банк.

Відповідач заперечував проти задоволення позову з підстав викладених у письмових запереченнях, які долучено до матеріалів справи.

В судовому засіданні з урахуванням положень ч. 4 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України ухвалено про вирішення справи в прядку письмового провадження.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, заслухавши пояснення сторін, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з матеріалів справи та не заперечувалось відповідачем 24.02.2015 року позивачем подано декларацію з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки № 9022717250 в якій самостійно визначено суму податного боргу з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки у розмірі 944,58 грн.

У зв'язку з наявністю в інтегрованих картках платника податків АІС «Податковий блок» Товариства з обмеженою відповідальністю "КМД-Трейдінвест Україна" податкового боргу з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки сумі 944,58 грн. відповідачем сформована та надіслана податкова вимога № 1401-23 від 23.07.20105 року.

Також, 18.05.2015 ТОВ «КМД-Трейдінвест Україна» до податкового органу подано податкову декларацію з податку на додану вартість разом із додатком у вигляді Реєстру виданих та отриманих податкових накладних за квітень 2015 року, згідно з яких сума, яка підлягала до сплати в бюджет, складала 1 586 711,00 грн.

З матеріалів справи вбачається, що податковий орган обліковує станом на 15.02.2016 заборгованість позивача з податку на додану вартість в сумі 1 586 711,00 грн., проте відповідно до п. 59.5 ст. 59 Податкового кодексу України податковим органом нова податкова вимога не виносилась, отже хоча в оскаржуваній податковій вимозі зазначено суму боргу 944,58 грн., проте фактично така податкова вимога винесена на 1587655,58 грн.

Як вказує в запереченнях відповідач, 24.07.2015 року в інтегрованій картці з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки АІС «Податковий блок» у Товариства з обмеженою відповідальністю "КМД-Трейдінвест Україна" відбулося зменшення податкового зобов'язання на суму 944,58 грн. та станом на 15.02.2016 року податковий борг позивача з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, відсутній.

З огляду на викладене, станом на час вирішення справи заборгованість позивача відповідно до оскаржуваної податкової вимоги становить 1 586 711,00 грн.

20.12.2011 між АТ Банк «Фінанси та Кредит та позивачем укладено Договір №036-11/АНВ на розрахунково-касове обслуговування (надалі Договір), відповідно до умов якого Банк відкриває Клієнту поточний рахунок в національній валюті № 26006003821401 та зобов'язується здійснювати його розрахунково-касове обслуговування.

Також, 20.12.2011 між АТ Банк «Фінанси та Кредит» та ТОВ «КМД-Трейдінвест Україна» було укладено Додатковий договір № 036-11/АНВ про обслуговування клієнта з використанням системи електронних платежів «Клієнт-Банк» (надалі Додатковий договір) до Договору № 036-11/АНВ від 20.12.2011 р. на розрахунково-касове обслуговування, згідно з умовами якого Банк зобов'язується проводити розрахункове обслуговування Клієнта з використанням системи електронних платежів «Клієнт-Банк», в т.ч. проводити розрахункові операції по дорученню Клієнта з використанням розрахункових документів в електронній формі, що передаються по каналам електронного зв'язку на умовах передбачених Договором на розрахункове-касове обслуговуванням та цим Додатковим договором, чинним законодавством України та внутрішніми правовими актами Банка; списання Банком грошових коштів з рахунку здійснюється за дорученням Клієнта або без його доручення у випадках, передбачених чинним законодавством України; розрахункове обслуговування Клієнта здійснюється з використанням документів в електронній формі, в т.ч. платіжних доручень, заявок на купівлю-продаж валюти, виписок по рахункам Клієнта, зведених відомостей сум заробітної плати для зарахування на поточні рахунки працівників Клієнта, інших документів Клієнта.

Згідно з п. 5.3. Додаткового договору електронні документи, прийняті Банком від Клієнта по системі «Клієнт-Банк» в операційний день з 09.00 до 17.00 годин, проводяться по рахункам в той же день. Документи, прийняті після 17.00 проводяться наступного робочого дня.

З матеріалів справи вбачається, що 26.05.2015 року Позивач платіжним дорученням № 305, сформований в системі «Клієнт-Банк», зобов'язав Банк перерахувати 1586 711,00 грн. на рахунок № 3751300016187, відкритий ТОВ «КМД-Трейдінвест Україна» в Казначействі України, код 899998, на сплату податкових зобов'язань Позивача по ПДВ за квітень 2015 р.

Проте, судом встановлено, що Банк вказане платіжне доручення не виконав та кошти не перерахував.

Згідно з довідкою АТ «Банк «Фінанси та Кредит» від 27.07.2015 р. за вих. № 9-713522/389 на поточному рахунку № 26006003821401 станом на 26.05.2015 р. вхідний залишок на рахунку Позивача складав 16 417 331,29 грн., що дозволяло Банку виконати платіжне доручення № 305 від 26.05.2015.

Як зазначено вище, оскільки кошти на рахунки відкриті в державному казначействі не надійшли податковим органом на підставі пункту 59.5 статті 59 Податкового кодексу України, збільшено заборгованість позивача на вказану суму без винесення додаткової податкової вимоги.

Відповідно до пункту 57.1 статті 57 Податкового кодексу України, платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Підпунктом 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України передбачено, що податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Згідно з пунктом 59.1 статті 59 Податкового кодексу України, у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Пунктом 59.5 ст. 59 Податкового кодексу України визначено, що у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення.

У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

Відповідно пункту 38.1 статті 38 Податкового кодексу України, виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк.

Пунктом 129.6 статті 129 Податкового кодексу України передбачено, що за порушення строку зарахування податків до бюджетів або державних цільових фондів, установлених Законом України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні", з вини банку такий банк сплачує пеню за кожний день прострочення, включаючи день сплати, та штрафні санкції у розмірах, встановлених цим Кодексом, а також несе іншу відповідальність, встановлену цим Кодексом, за порушення порядку своєчасного та повного внесення податків, зборів, платежів до бюджету або державного цільового фонду. При цьому платник податків звільняється від відповідальності за несвоєчасне або перерахування не в повному обсязі таких податків, зборів та інших платежів до бюджетів та державних цільових фондів, включаючи нараховану пеню або штрафні санкції.

Відповідно до пункту 8.1 статті 8 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" банк зобов'язаний виконати доручення клієнта, що міститься в розрахунковому документі, який надійшов протягом операційного часу банку, в день його надходження.

Положенням пункту 22.4 статті 22 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" передбачено, що під час використання розрахункового документа ініціювання переказу є завершеним: для платника - з дати надходження розрахункового документа на виконання до банку платника.

Отже, виконання платником податкового обов'язку по перерахуванню в бюджет суми податкового зобов'язання пов'язане з моментом подання в банк платіжного доручення на перерахування відповідних сум податкових зобов'язань, а у разі несвоєчасного надходження до державного бюджету грошових коштів не з вини платника податку, останній звільняється від відповідальності за несвоєчасне або перерахування не в повному обсязі таких податків, зборів та інших платежів до бюджетів та державних цільових фондів.

Аналогічна правова позиція викладена в ухвалах Вищого адміністративного суду України від 26.02.2014 № К/800/13275/13, від 15.12.2014 № К/800/45490/14.

Враховуючи, що позивач сплатив податкове зобов'язання по податку на додану вартість в сумі 1 586 711,00 грн., проте на рахунок одержувача зазначена сума не надійшла з вини не з вини платника податків (позивача), а з вини банку, отже позивач звільняється від відповідальності, що вказує на необґрунтованість та протиправність оскарженої податкової вимоги.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Дослідивши обставини справи, проаналізувавши вищезазначені правові норми, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню.

Керуючись ст. ст. 69-71, 94, 122, 160-165, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Задовольнити позовні вимоги.

2. Визнати протиправною та скасувати податкову вимогу від 23.07.2015 № 1401-23 прийняту Державною податковою інспекцією у Печерському районі ГУ ДФС у м. Києві.

Постанова набирає законної сили відповідно до ст. 254 КАС України. Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими ст.185-187 КАС України.

Суддя В. І. Келеберда