Постанова № 58325784, 30.03.2016, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 березня 2016 року м. Київ 810/285/16

Київський окружний адміністративний суд у складі: головуючого - судді Панової Г.В., за участю секретаря судового засідання Волощук Л.В.,

представників сторін:

від позивача ОСОБА_1,

від відповідача ОСОБА_2І,,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовомУправління Пенсійного фонду України у Іванківському районі Київської області

до Державного спеціалізованого підприємства «Чорнобильський спецкомбінат»

про стягнення заборгованості з відшкодування витрат на виплату та доставку пенсій,

В С Т А Н О В И В:

До Київського окружного адміністративного суду звернулось Управління Пенсійного фонду України у Іванківському районі Київської області з позовом до Державного спеціалізованого підприємства «Чорнобильський спецкомбінат» про стягнення заборгованості у сумі 3 465 334,73 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що за відповідачем рахується заборгованість з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах особам, які працювали на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і важкими умовами праці за списком № 1. Посилаючись на частину другу Прикінцевих положень Закону України від 09.07.2003 № 1058-IV "Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування" та пункт 6 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою Пенсійного фонду України від 19.12.2003 № 21-1, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16.01.2004 за № 64/8663, позивач просить суд стягнути суму заборгованості з відповідача.

У ході судового розгляду представник позивача підтримав позовні вимоги і просив суд позов задовольнити.

Представник відповідача у судовому засіданні визнав позовні вимоги, що підтверджується аудіо записом та журналом судового засідання від 30.03.2016.

Крім того, представником відповідача було заявлено клопотання про закриття провадження у справі, оскільки відповідач погодив з позивачем план сплати заборгованості.

Представник позивача проти задоволення клопотання представника відповідача заперечував.

Суд протокольною ухвалою відмовив у задоволенні клопотання представника відповідача про закриття провадження у справі, з огляду на те, що графік узгодження платежів не є доказом примирення сторін.

У подальшому позивачем було заявлено клопотання про зупинення провадження у справі з підстав реальної можливості погашення відповідачем заборгованості у липні 2016 року, серпні 2016 року та у вересні 2016 року. Представник позивача заперечував проти задоволення вказаного клопотання з підстав його необгрунтованості.

Суд протокольною ухвалою відмовив у задоволенні клопотання представника відповідача про зупинення провадження у справі, з огляду на те, що підстави за яких підприємство просило суд зупинити провадження у справі стосуються не розгляду справи по суті, а фактично виконання судового рішення. Крім того, підстави на яких відповідач просив суд зупинити провадження у справі надають право суду суду зупиняти провадження у справі, водночас не зобов'язують суд в імперативному порядку зупиняти провадження у справі.

Відповідно до частини першої та третьої статті 136 Кодексу адміністративного судочинства України позивач може відмовитися від адміністративного позову, а відповідач - визнати адміністративний позов протягом всього часу судового розгляду, зробивши усну заяву. Якщо відмову від адміністративного позову чи визнання адміністративного позову викладено в адресованій суду письмовій заяві, заява приєднується до справи.

Судове рішення у зв'язку з відмовою від адміністративного позову, визнання адміністративного позову чи примирення сторін ухвалюється за правилами, встановленими статями 112, 113 цього Кодексу.

Згідно з частиною третьою статті 112 Кодексу адміністративного судочинства України у разі повного визнання відповідачем адміністративного позову і прийняття його судом приймається постанова суду про задоволення адміністративного позову.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з таких підстав.

Державне спеціалізоване підприємство "Чорнобильський спецкомбінат" є юридичною особою, що зареєстрована Іванківською районною держаною адміністрацією Київської області, як платник внесків на загальнообовязкове державне пенсійне страхування перебуває на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України у Іванківському районі Київської області.

У відповідача утворилася заборгованість перед Пенсійним фондом України з відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах за Списком № 1, за період з 01.09.2015 по 30.10.2015 у сумі 3 465 334,73 грн., а саме: за вересень 2015 року - у сумі 1 714 115,19 грн.; за жовтень - у сумі 1 751 219,54 грн.

Наявність заборгованості у відповідача підтверджується відповідними розрахунками та даними картки особового рахунку відповідача про розмір недоїмки з відшкодування витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, що не заперечує представник відповідача.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд зазначає наступне.

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування визначаються Законом України від 09.07.2003 № 1058-ІV "Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування" (далі - Закон України від 09.07.2003 № 1058-ІV), зокрема: принципи та структура системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування; коло осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню; платники страхових внесків, їх права та обов'язки; порядок нарахування, обчислення та сплати страхових внесків, стягнення заборгованості за цими внесками тощо.

Пунктом 2 розділу XV "Прикінцеві положення" Закону України від 09.07.2003 № 1058-ІV передбачено, що пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.

Коло осіб, які мають право на пенсію за віком на пільгових умовах, незалежно від місця останньої роботи, визначено, зокрема підпунктом "а" частини першої статті 13 Закону України від 05.11.1991 № 1788-XII "Про пенсійне забезпечення", а саме: а) працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, - за списком N 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць: чоловіки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах; жінки - після досягнення 45 років і при стажі роботи не менше 15 років, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.

Проте, до запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди підпунктом 1 пункту 2 розділу XV "Прикінцеві положення" Закону України від 09.07.2003 № 1058-ІV передбачено, що вказаним особам пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України "Про пенсійне забезпечення" (статтями 27 та 28). При цьому зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом.

Порядок відшкодування страхувальниками витрат Пенсійного фонду України на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених на пільгових умовах, визначено Інструкцією про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженою постановою Пенсійного фонду України від 19.12.2003 № 21-1.

Відповідно до приписів пункту 6.4 вказаної Інструкції розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається відділами надходження доходів органів Пенсійного фонду України щорічно у розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону (згідно з додатками 6 та 7), які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом 10 днів з новопризначених (перерахованих) пенсій.

Пунктом 6.8 Інструкції передбачено, підприємства щомісяця до 25-го числа повинні вносити до Пенсійного фонду України зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.

З огляду на викладене, витрати на виплату і доставку пільгових пенсій, які відповідач відповідно до Закону України від 09.07.2003 № 1058-ІV зобовязаний відшкодовувати Пенсійному фонду, у розумінні цього Закону мають вважатися страховими внесками.

Крім того, згідно з абзацом четвертим підпункту 1 пункту 2 розділу XV "Прикінцеві положення" Закону України від 09.07.2003 № 1058-ІV підприємства та організації з коштів, призначених на оплату праці, вносять до Пенсійного фонду плату, що покриває фактичні витрати на виплату і доставку пенсій особам, які були зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, крім тих, що були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, починаючи з дня набрання чинності цим Законом, у розмірі 20 відсотків з наступним збільшенням її щороку на 10 відсотків до 100-відсоткового розміру відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій до набуття права на пенсію за віком відповідно до цього Закону.

Отже, зазначеною нормою абзацу четвертого підпункту 1 пункту 2 розділу XV "Прикінцеві положення" Закону України від 09.07.2003 № 1058-ІV прямо визначено обов'язок відповідача стосовно відшкодування витрат на виплату та доставку пенсій особам, які були зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком N 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України.

Статтею 25 Закону України від 08.07.2010 № 2464-VI "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" передбачено право органів Пенсійного фонду звертатись до суду з позовами про стягнення недоїмки.

Згідно з частиною першою статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Частиною першою статті 70 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу (в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень).

Наявність у відповідача заборгованості з відшкодування витрат на виплату та доставку пенсій підтверджується доказами, наданими позивачем. З матеріалів справи вбачається, що органом Пенсійного фонду направлялись на адресу відповідача розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, в яких містяться відомості про суми пенсій, виплачені пенсіонерам та витрати на їх доставку.

На день судового розгляду відповідач суму заборгованості не сплатив, позовні вимоги визнав.

За таких обставин, суд вважає вимоги позивача обґрунтованими, а позов таким, що підлягає задоволенню.

Щодо клопотання позивача про присудження суових витрат з відповідача, суд зазначає наступне.

Порядок розподілу судових витрат визначений Кодексом адміністративного судочинства України. Так, відповідно до вимог частини четвертої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються. Отже, клопотання позивача про присудження судових витрат задоволенню не підялгає.

Керуючись статтями 11, 14, 69, 70, 71, 158 - 163, 167, 254, 257 Кодексу адміністративного судочинства України,

П О С Т А Н О В И В:

1. Адміністративний позов задовольнити.

2.Стягнути з Державного спеціалізованого підприємства Чорнобильський спецкомбінат (код ЄДРПОУ - 37197165) на користь Управління Пенсійного фонду України в Іванківському районі Київської області заборгованість по відшкодуванню фактичних витрат на виплату і доставку пенсій в сумі 3 465 334 (три мільйони чотириста шістдесят пять тисяч триста тридцять чотири) грн. 73 коп.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на постанову суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Панова Г. В.

Дата виготовлення і підписання повного тексту постанови - 04 квітня 2016 р.