Постанова № 58325516, 10.06.2016, Закарпатський окружний адміністративний суд

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

10 червня 2016 рокум. Ужгород№ 807/617/16

Закарпатський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Андрійцьо В.Д.

з участю секретаря судового засідання Пирожук Н.П.

сторони в судове засідання не зявилися,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Закарпатського окружного адміністративного суду адміністративну справу за позовною заявою Державної податкової інспекції у Тячівському районі Головного управління ДФС у Закарпатській області до Тячівського виробничого управління житлово-комунального господарства про стягнення податкового боргу в сумі 91673,27 грн., -

ВСТАНОВИВ:

Державна податкова інспекція у Тячівському районі Головного управління ДФС у Закарпатській області (далі позивач, ДПІ у Тячівському районі) звернулася до Закарпатського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Тячівського виробничого управління житлово-комунального господарства (далі відповідач, Тячівське ВУЖКГ) про стягнення податкового боргу в сумі 91673,27 грн. за рахунок коштів, що належать йому на праві власності, в тому числі тих, які знаходяться на рахунках у банках.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилався на те, що за відповідачем рахується податковий борг в сумі 91673,27 грн., який виник по наступних податках і зборах: податку на додану вартість в сумі 61178,00 грн.; надходження від скидів забруднюючих речовин безпосередньо у водні обєкти (екологічному податку) в розмірі 12559,82 грн.; надходження рентної плати за спеціальне використання води в розмір 7300,67 грн.; збір за спеціальне використання води в розмірі 8594,78 грн.; плата за користування надрами в сумі 2040,0 грн.

Позивач явку свого представника у судове засідання не забезпечив, однак у прохальній частині позовної заяви позивач просить суд розглянути справу без участі інспекції.

В судові засідання представник відповідача не зявлявся, хоча судом вживалися заходи щодо виклику відповідача, що передбачені Главою 3 Розділу II КАС України. Заперечення проти позову відповідачем суду не надано.

Відповідно до статті 47 КАС України особами, які беруть участь у справі, є сторони, треті особи, представники сторін та третіх осіб.

Відповідно до статті 41 частини 1 КАС України, у звязку з неявкою у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Зясувавши всі обставини у справі та перевіривши їх належними та допустимими доказами суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає до задоволення з огляду на наступне.

Статтею 67 Конституції України передбачено, що кожен зобовязаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Статтею 16 пунктом 16.1 підпунктом 16.1.4 Податкового кодексу України передбачено обовязок платників податків сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Відповідно до статті 36 Податкового Кодексу України, податковим обовязком визнається обовязок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом. Податковий обовязок є безумовним і першочерговим стосовно інших неподаткових обовязків платника податків, крім випадків, передбачених законом.

Судом встановлено, що Тячівське виробниче управління житлово-комунального господарства зареєстровано Тячівською районною державною адміністрацією від 08.09.1997 року, про що видано свідоцтво про державну реєстрацію юридичної особи і зроблено запис про включення відомостей про юридичну особу за №13191200000000779; взято на податковий облік в ДПІ у Тячівському районі. Управлінням статистики у Тячівському районі присвоєно код ЄДРПОУ - 03344183.

Матеріали справи свідчать, що за відповідачем рахується податковий борг в сумі91673,27 грн., який виник по наступних податках і зборах:

- податку на додану вартість в сумі 61178,00 грн. згідно самостійно поданих податкових декларацій № НОМЕР_1 за жовтень 2015 року 10275,00 грн., №925438511 за листопад 2015 року 10117,00 грн., №9273234914 за грудень 2015 року 19645,00 грн., №9017590952 за січень 2016 року 12746,00 грн., №9039508649 за лютий 2016 року 8395,00 грн.

- надходження від скидів забруднюючих речовин безпосередньо у водні обєкти (екологічному податку) в розмірі 12559,82 грн. згідно податкового повідомлення-рішення від 29.03.2016 року №0001221500 1020,00 грн.; самостійно поданих податкових декларацій №9228122880 від 09.11.2015 року 6052,93 грн.., №92756062 від 10.02.2016 року 5486,89 грн.;

- надходження рентної плати за спеціальне використання води в розмір 7300,67 грн. згідно самостійно поданих податкових декларацій №9240053745 за півріччя 2015 року 2145,80 грн. (нараховану суму 3145,80 грн. частково погашено в сумі 1000,00 грн.), №9276603910 за 4 квартал 2015 року 3089,62 грн., податкових повідомлень-рішень від 25.11.2015 року №0008721500 - 1020,00 грн., від 29.03.2016 року №0001271500 - 1020,00 грн.; та пеня в сумі 25,25 грн., нарахована на суму податкового боргу після закінчення встановлених Податковим кодексом України строків погашення узгодженого грошового зобовязання відповідно до п. 129.1 ст. 129 ПК України.

- збір за спеціальне використання води в розмірі 8594,78 грн. згідно самостійно поданої податкової декларації №9228196246 за 3 квартали 2015 року;

- плата за користування надрами в сумі 2040,00 грн. згідно податкових повідомлень-рішень від 25.11.2015 року №0008711500 - 1020,00 грн., від 29.03.2016року № НОМЕР_2 1020,00 грн.

Відповідно до пп. 54.1. ст. 54 ПКУ платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобовязання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом.

Відповідно до п. 57.1. ст. 57 Податкового кодексу України, платник податків зобовязаний самостійно сплатити суму податкового зобовязання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Підпунктом 56.11. ст. 56 ПКУ зазначено, що не підлягає оскарженню податкове зобовязання, самостійно визначене платником податків.

Згідно п. 57.3 статті 57 Податкового кодексу України, у разі визначення грошового зобовязання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 -54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобовязаний сплатити нараховану суму грошового зобовязання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

Відповідно до пп. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України податковий борг - сума грошового зобовязання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобовязання.

У відповідності до п.59.1. ст. 59 Податкового кодексу України, із змінами та доповненнями, у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобовязання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

В силу пп. 14.1.153 п. 14.1 ст. 14 даного Кодексу податкова вимога - письмова вимога органу державної податкової служби до платника податків щодо погашення суми податкового боргу.

У звязку з несплатою узгоджених сум відповідачу на підставі п.59.1. ст. 59 Податкового кодексу України, було виставлено податкову вимогу від 12.01.2016 року за №15-23 про наявність податкового боргу за узгодженими податковими зобовязаннями, яка була вручена відповідачу 12.01.2016 року, про свідчить підпис на корінці податкової вимоги.

Згідно пп.20.1.19 п.20.1 ст.20 ПК України контролюючі органи мають право застосовувати до платників податків передбачені законом фінансові (штрафні) санкції (штрафи) за порушення податкового чи іншого законодавства, контроль за додержанням якого покладено на контролюючі органи; стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобовязань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом та іншими законами України; стягувати суми недоїмки із сплати єдиного внеску; стягувати суми простроченої заборгованості субєктів господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) за кредитами (позиками), залученими державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) або під державні (місцеві) гаранти, а також за кредитами із бюджету в порядку, визначеному цим Кодексом та іншими законами України

Відповідно до підпункту 20.1.28 пункту 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право застосовувати до платників податків фінансові (штрафні) санкції, стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобовязань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом, стягувати суми простроченої заборгованості субєкта господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) за кредитом (позикою), залученим державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) або під державну (місцеву) гарантію, а також за кредитом з бюджету в порядку, визначеному цим Кодексом.

Відповідно до підпункту 20.1.34 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України, контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.

Відповідно до пункту 102.4 статті 102 Податкового кодексу України, у разі якщо грошове зобовязання нараховане контролюючим органом до закінчення строку давності, визначеного у пункті 102.1 цієї статті, податковий борг, що виник у звязку з відмовою у самостійному погашенні такого грошового зобовязання, може бути стягнутий протягом наступних 1095 календарних днів з дня виникнення податкового боргу. Якщо платіж стягується за рішенням суду, строки стягнення встановлюються до повного погашення такого платежу або визначення боргу безнадійним.

Відповідно до пункту 87.11 статті 87 Податкового кодексу України орган стягнення звертається до суду з позовом про стягнення суми податкового боргу платника податку - фізичної особи. Стягнення податкового боргу за рішенням суду здійснюється державною виконавчою службою відповідно до закону про виконавче провадження.

Нормами п.95.1 ст.95 Податкового кодексу України зазначено, що контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в органі, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини (п.95.3 ст.95.цього Кодексу).

Також, відповідно до п.95.4 ст.95 ПК України контролюючий орган на підставі рішення суду здійснює стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить такому платнику податків. Стягнення готівкових коштів здійснюється у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення податкового боргу з Тячівського виробничого управління житлово-комунального господарства в сумі 91673,27 грн. є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 94 КАС України судові витрати з відповідача не стягуються.

Керуючись статями 6, 9, 10, 11, 70, 71, 94, 160-163 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позовну заяву Державної податкової інспекції у Тячівському районі Головного управління ДФС у Закарпатській області до Тячівського виробничого управління житлово-комунального господарства про стягнення податкового боргу в сумі 91673,27 грн. - задовольнити.

Стягнути з Тячівського виробничого управління житлово-комунального господарства (90500, Закарпатська область, м. Тячів, вул. Незалежності, 15, код ЄДРПОУ 03344183) податковий борг в сумі 91673 (девяносто одна тисяча шістсот сімдесят три) грн. 27 (двадцять сім) коп. за рахунок коштів, що належать йому на праві власності, в тому числі тих, які знаходяться на рахунках у банках.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції, який ухвалив постанову.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

СуддяОСОБА_1