Ухвала суду № 5832445, 18.05.2009, Феодосійський міський суд Автономної Республіки Крим

Справа № 6-а-42-09р.

УХВАЛА

18 травня 2009 року Феодосійський міський суд Автономної Республіки Крим у складі: головуючого судді Лошакової Т.А.

при секретарі Шилової К.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Феодосії заяву ОСОБА_1 про зміну способу і порядку виконання рішення суду,

встановив:

Постановою Феодосійського міського суду від 14 грудня 2006 року з військової частини А 4489 на користь ОСОБА_1 стягнута грошова компенсація за продовольче забезпечення в сумі 5134 грн. 29 коп. Постанова набрала законної сили.

ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про зміну способу і порядку виконання постанови суду.

У судове засідання заявник ОСОБА_1 не з’явився, просить розглянути заяву у його відсутність.

Представник військової частини А4489 та представник Міністерства оборони України в судове засідання не з’явилися, належним чином про час розгляду заяви повідомлені, ніяких клопотань від них не надійшло.

Перевіривши матеріали справи, суд вважає, що заява підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 263 КАС України за наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення (відсутність коштів на рахунку, відсутність присудженого майна в натурі, стихійне лихо тощо), державний виконавець може звернутися до адміністративного суду, який видав виконавчий документ, із поданням, а сторона виконавчого провадження із заявою про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення. Питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути розглянуто також за ініціативою суду.

Матеріалами справи встановлено, що постановою державного виконавця від 31.01.08р. відкрито виконавче провадження по примусовому виконанню виконавчого листа № 2-а-769-06р. та запропоновано боржнику – в/ч А4489 добровільно виконати судове рішення. Постанова суду до тепер не виконана.

Відповідно до ст. 3 Закону України «Про господарську діяльність у Збройних Силах України», суб’єктами господарської діяльності у Збройних Силах України є військові частини…, які утримуються за рахунок коштів Державного бюджету України, ведуть відокремлене господарство, мають кошторис надходжень та видатків, рахунки в установах банків, печатку. З ОСОБА_2 Арбітражного Суду України № 01-8/531 від 11.11.1999 року «Про Закон України «Про господарську діяльність у Збройних Силах України» слідує, що відповідальність військової частини як суб’єкта господарської діяльності обмежується коштами, які надходять на її рахунок за відповідними статтями (крім захищених статей), а у разі недостатності цих коштів відповідальність за зобов’язаннями військової частини несе Міністерство оборони України.

Згідно зі ст. 1 Закону України від 17.07.1997 року про ратифікацію Конвенції про захист прав людини та основних свобод, Україна повністю визнає на своїй території ст. 46 Конвенції щодо визнання обов’язковою і без укладення спеціальної угоди юрисдикцію Європейського союзу з прав людини в усіх питаннях, що стосуються тлумачення і застосування конвенції. Отже текст Конвенції з Протоколами до неї, а також її тлумачення та застосування, висловлені у рішеннях Європейського союзу з прав людини, є частиною національного законодавства і є обов’язковими при правозастосуванні органами правосуддя.

Відповідно до ст. 6 п. 1 Конвенції про захист прав людини та основних свобод, кожна особа при визначенні її цивільних прав і обов’язків має право на справедливий розгляд (…) впродовж розумного строку (…) незалежним і неупередженим судом, стаття 1 Протоколу № 1 передбачає, що кожна особа (…) має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений свого майна, інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права. Європейський суд з прав людини у винесених рішеннях неодноразово, зокрема у справі «Погасій проти України» від 28.05.2002 року, визнавав в резолютивній частині рішення, що виходячи з обставин справи, заявник не використав права звернення до національного суду із позовом щодо зміни способу виконання судового рішення шляхом заміни сторони у виконавчому провадженні на підставі Закону України № 1076-Х1У «Про господарську діяльність у Збройних Силах України». Відповідно до статті 5 Закону військова частина як суб’єкт господарської діяльності за своїми зобов’язаннями відповідає коштами, що надходять на її рахунок за відповідними статтями кошторису, а разі їх недостатності відповідальність за зобов’язаннями військової частини несе Міністерство оборони України.

На підставі викладеного, суд вважає, що у процесі виконання виконавчого документу виникли обставини, що перешкоджають примусове виконання постанови, а саме, встановлено, що майнове становище боржника не дає змоги виконати вимоги виконавчого документу у встановлені строки та є спосіб виконання більш вигідний для боржника, тобто звернення стягнення на Міністерство оборони України.

Керуючись ст. 263 КАС України, на підставі ст. 33 Закону України «Про виконавче провадження», ст. 5 Закону України «Про господарську діяльність у Збройних Силах України», суд

ухвалив:

Заяву ОСОБА_1 про зміну способу і порядку виконання постанови суду задовольнити.

Змінити спосіб і порядок виконання постанови Феодосійського міського суду від 14 грудня 2006 року по справі адміністративної юрисдикції № 2-а-769/06р. за позовом ОСОБА_1 до військової частини А4489 про стягнення заборгованості по грошовому забезпеченню, шляхом звернення стягнення за виконавчим листом № 2-а-769/06р. на Міністерство оборони України, яке знаходиться у м. Київ, проспект Повітрофлотський, 6, код ЄДРПОУ 00034022.

Ухвала суду може бути оскаржена в апеляційному порядку в Севастопольський апеляційний адміністративний суд через Феодосійський міський суд шляхом подачі в 5-денний строк з дня проголошення ухвали заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 10 днів апеляційної скарги.

Суддя: підпис

Копія вірна: суддя –

Секретар -