Ухвала суду № 58323729, 15.06.2016, Охтирський міськрайонний суд Сумської області

Справа № 583/1770/16-ц

4-с/583/43/16

У Х В А Л А

15 червня 2016 року Охтирський міськрайсуд Сумської області в складі:

головуючого судді Ільченко В.М.

при секретареві Вербі Н.О.

за участю державного виконавця Цвик І.В.

представника боржника ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Охтирка скаргу ОСОБА_2 в порядку судового контролю за виконанням судових рішень,

ВСТАНОВИВ:

02.06.2016 року прийнято скаргу ОСОБА_2 в порядку судового контролю за виконанням судових рішень в послідуючому уточнену, якою остання просить поновити строк звернення зі скаргою в порядку судового контролю за виконанням судового рішення; визнати протиправними дії державного виконавця ВДВС Охтирського МРУЮ у Сумській області Божко Л.В. в межах виконавчого провадження № 39382918 по примусовому виконанню рішення Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 19.08.2005 року № 2-1710/2005 про стягнення з ОСОБА_3 аліментів на користь ОСОБА_4 на утримання неповнолітньої дитини ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, в розмірі ? частини від усіх видів доходів, яке в наступному передане під відповідальне примусове виконання державному виконавцю Охтирського МРВ ДВС Головного територіального управління юстиції у Сумській області ОСОБА_6, по особистому та в односторонньому порядку розясненню виконання судового рішення про стягнення аліментів і нарахування заборгованості по аліментним зобовязанням платника аліментів ОСОБА_3 по місцю працевлаштування, отримання заробітку і доходів за період з липня 2014 року по жовтень 2015 року включно в заниженому розмірі по 16,67 % частин щомісячних нарахувань і виплат аліментів на утримання неповнолітньої дитини замість визначених і присуджених зазначеним судовим рішенням; визнати протиправною бездіяльність державного виконавця ВДВС Охтирського МРУЮ ОСОБА_7 по невинесенню постанови, як владного рішення державного виконавця, про стягнення поточних аліментів, нараховування та стягнення заборгованості по аліментним зобовязанням платника ОСОБА_3 по місцю працевлаштування, отримання заробітку і доходів, в розмірі по 16,67 % частин щомісячних нарахувань і виплат аліментів; визнати протиправними бездіяльність державного виконавця ВДВС Охтирського МРУЮ ОСОБА_7 по недоведенню до стягувача ОСОБА_2 про прийняте рішення про стягнення поточних аліментів, нарахування та стягнення заборгованості по аліментним зобовязанням в розмірі по 16,67 % частин щомісячних нарахувань і виплат аліментів; зобовязати державного виконавця Охтирського МРВ ДВС Головного територіального управління юстиції ОСОБА_6 довести до стягувача підстави та умови прийняття рішення про стягнення поточних аліментів, нарахування та стягнення заборгованості по аліментним зобовязанням в розмірі по 16,67 % частин щомісячних нарахувань і виплат аліментів; вирішити судові витрати в порядку ст. 88 ЦПК України. Заявниця свої вимоги мотивує тим, що на звернення керівництва ЗПТО «Охтирський учбово-спортивний центр ТСО України», в якому працював боржник, щодо розяснення виконання виконавчих листів, державний виконавець Божко Л.В. в листі від 20.03.2014 року надала розяснення про стягнення аліментів на виконання рішення Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 19.08.2005 року № 2-1710/2005 по 16,67 % з заробітку, з посиланням на п. 7.20.2 Інструкції з організації примусового виконання рішень. На підставі зазначеного розяснення бухгалтерія ЗПТО «Охтирський учбово-спортивний центр ТСО України» з липня 2014 року по жовтень 2015 року стягувала на виконання зазначеного рішення по 16,67 % з заробітку замість присуджених 25 % розміру аліментів. Заявниця про таку зміну порядку та розміру аліментів у бік зменшення не була повідомлена. Вважає дії державного виконавця

протиправними та зазначає, що у разі виникнення труднощів зі стягнення аліментів можливо було вирішити питання про зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення про стягнення аліментів або платник аліментів мав право звернутися до суду з позовом про зменшення розміру аліментів, що зроблено не було. Державний виконавець владним рішенням мав право змінювати розмір або частку аліментів до стягнення, але не до визначення розміру (є виключним привілеєм суду), чого не робилося, та аліментна заборгованість нараховувалася у заниженому розмірі. Крім того, зазначає, що чинним законодавством не передбачено та не регламентовано надання державним виконавцем розяснень виконання судового рішення, під час здійснення виконавчого провадження державний виконавець приймає рішення шляхом винесення постанов.

Заявниця та її представник в судове засідання не зявилися, представник заявниці надав заяву про розгляд справи без його участі та участі заявниці.

Державний виконавець в судовому засіданні проти скарги заперечила та просила відмовити в задоволенні скарги в повному обсязі, зазначивши, що державний виконавець діяв в межах вимог чинного законодавства, права заявниці порушені не були.

Представник боржника в судовому засіданні проти скарги заперечила, просила відмовити в її задоволенні.

Боржник в судове засідання не зявився, про час та місце розгляду справи повідомлений в установленому законом порядку, заяв про відкладення розгляду справи не надавав.

Представник ЗПТО «Охтирський учбово-спортивний центр ТСО України» в судове засідання не зявився, надав заяву про розгляд справи без його участі, та надав пояснення, згідно яких вбачається, що на виконанні у підприємства знаходяться виконавчі листи про стягнення з ОСОБА_3 аліментів на утримання неповнолітніх дітей ОСОБА_8 та ОСОБА_5, а також до 30.10.2015 року знаходився виконавчий лист про стягнення з ОСОБА_3 аліментів на утримання дружини ОСОБА_9 Згідно листа ВДВС Охтирського МРУЮ від 20.03.2014 року по кожній постанові до 30.10.2015 року стягувалися аліменти в розмірі 16,67 % від нарахованої заробітної плати. Починаючи з листопада 2015 року утримання аліментів на двох неповнолітніх дітей здійснювалося у розмірі 25 % від нарахованої заробітної плати на кожну дитину відповідно.

Суд проаналізував матеріали справи, вислухав пояснення осіб, які беруть участь у справі, дослідив письмові докази, дійшов наступного висновку.

Відповідно до ст. 383 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їх права чи свободи.

Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ст. 11 Закону України «Про виконавче провадження» встановлений обовязок державного виконавця вживати передбачені цим Законом заходи примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії у спосіб та в порядку, встановленому виконавчим документом і Законом.

Встановлено, що 20.09.2005 року Охтирським міськрайонним судом Сумської області на виконання рішення суду № 2-1710/2005 від 19.08.2005 року, був виданий виконавчий лист про стягнення з ОСОБА_3 аліментів в розмірі ? частини від усіх видів доходу, але не менше одного неоподаткованого мінімуму громадян щомісячно, на утримання дитини ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, до її повноліття, починаючи стягування аліментів з 04.08.2005 року та сплачувати аліменти матері дитини ОСОБА_4 В подальшому ОСОБА_4 змінила своє прізвище на «Стешенко». На підставі зазначеного виконавчого листа заступником начальника ВДВС Охтирського МРУЮ листа було відкрито виконавче провадження № 39382918, виконавчий лист був направлений до бухгалтерії ЗПТО «Охтирський учбово-спортивний центр ТСО України», в якому працював боржник, разом із постановою від 27.12.2013 року, в якій, зокрема, зазначено про утримання 50 % заробітку до погашення боргу.

Крім того, державним виконавцем ВДВС Охтирського МРУЮ ОСОБА_7 до ЗПТО «Охтирський учбово-спортивний центр ТСО України» були направлені виконавчі листи, боржником по яким є ОСОБА_3, а саме: про стягнення з останнього аліментів в розмірі ? частини

його заробітку (доходу) щомісячно, але не менше ніж 30 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, на утримання дитини ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_2, до її повноліття, починаючи стягування з 10.02.2014 року, та аліменти сплачувати ОСОБА_9 (ВП № 42403170) та про стягнення з ОСОБА_3 аліментів в розмірі ? частини його заробітку (доходу) щомісячно на утримання дружини ОСОБА_9 до досягнення дитиною ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_2, трьох років, тобто до 30.10.2015 року, починаючи стягування з 10.02.2014 року (ВП № 42403311), разом із постановами державного виконавця від 12.03.2014 року, в яких була встановлена необхідність до погашення боргу утримувати не більше 50 % по всіх виконавчих листах.

12.03.2014 року ЗПТО «Охтирський учбово-спортивний центр ТСО України» звернувся до ВДВС Охтирського МРУЮ з проханням розяснити в якій частині стягувати аліменти з ОСОБА_3 кожній із жінок.

20.03.2014 року старший державний виконавець ВДВС Охтирського МРУЮ ОСОБА_7 на лист ЗПТО «Охтирський учбово-спортивний центр ТСО України» надала повідомлення про те, що загальний розмір усіх відрахувань під час кожної виплати заробітної плати не може перевищувати 50 %. А отже по ВП № 39382918 , ВП № 42405501 та ВП № 42405351 стягувати по кожній постанові по 16,67 %. Недоутримані аліменти зараховувати до заборгованості і у звіті зазначити розмір заборгованості.

Відповідно до ч. 3, ч. 4 ст. 70 Закону України «Про виконавче провадження» із заробітної плати боржника може бути утримано за виконавчими документами до погашення у повному обсязі заборгованості у разі, зокрема, стягнення аліментів, - п'ятдесят відсотків. Загальний розмір усіх відрахувань під час кожної виплати заробітної плати не може перевищувати п'ятдесят відсотків заробітної плати, що має бути виплачена працівнику, у тому числі в разі відрахування за кількома виконавчими документами.

Згідно ч. 7 ст. 74 Закону України «Про виконавче провадження» у разі стягнення аліментів у частці від заробітку (доходу) боржника на підприємстві, в установі, організації, у фізичної особи, фізичної особи - підприємця відрахування здійснюються з фактичного заробітку (доходу) на підставі постанови державного виконавця. При цьому розмір аліментів у разі їх стягнення у частці від заробітку (доходу) не може бути менше встановленого Сімейним кодексом України. У разі якщо стягнути аліменти в зазначеному розмірі неможливо, адміністрація підприємства, установи, організації, фізична особа, фізична особа - підприємець, які проводили відрахування, нараховують боржнику заборгованість із сплати аліментів.

Пунктами 7.20. 7.20.2 Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України № 512/5 від 02.04.2012 року, визначено, що якщо з боржника слід стягувати аліменти на утримання трьох і більше дітей, а також якщо наявна заборгованість зі сплати аліментів за минулий час, то державний виконавець у постанові зазначає про стягнення 50 % із заробітку боржника для забезпечення поточних платежів. Стягнута сума розподіляється між стягувачами відповідно до ст. 44 Закону України «Про виконавче провадження». Наприклад, за двома виконавчими документами боржник зобовязаний сплачувати аліменти в розмірі 1/4 та 1/3 частини заробітної плати, що умовно відповідає 25% і 33,33 % заробітної плати, а всього 58,33 %, тоді як законом допущено, що загальний розмір усіх відрахувань під час кожної виплати заробітної плати не може перевищувати 50 %. Для розрахунку необхідно спочатку визначити, який розмір стягнення припадає на один відсоток належних до утримання за виконавчими документами сум (50% : 58,33=0,857). Потім проводиться розрахунок розміру заробітку, належного до стягнення за кожним виконавчим документом (0,857 х 25% = 21,4 % і 0,857 х 33,33 % = 28,6 %).

З відомостей № 104 від 19.04.2016 року, наданих ЗПТО «Охтирський учбово-спортивний центр ТСО України», вбачається, що по виконавчому листу № 2-1710/2005 з квітня 2014 року по жовтень 2015 року з заробітної плати ОСОБА_3 нараховувалися аліменти в розмірі ? частини, відраховувалися аліменти в розмірі 16,67 %, решта суми аліментів зараховувалась до заборгованості.

Таким чином, державний виконавець діяв в порядку, передбаченому Законом України «Про виконавче провадження» та Інструкцією з організації примусового виконання рішень, розмір аліментів, визначений рішенням Охтирського міськрайонного суду Сумської області № 2-1710/2005 від 19.08.2005 року, не зменшився та стягування здійснювалося у відповідності до вищевказаних нормативних актів, що регулюють виконавче провадження.

При цьому твердження заявниці про те, що державний виконавець був зобовязаний винести постанову про стягнення аліментів в розмірі по 16,67 % частин щомісячних нарахувань і виплат аліментів, і що це є владним рішенням державного виконавця, є хибним, оскільки не ґрунтується на вимогах чинного законодавства.

З огляду на викладене, враховуючи, що судом не встановлено порушень прав заявниці при здійсненні відрахування аліментів за період з липня 2014 року по жовтень 2015 року, оскільки заборгованість, яка виникла в цей період, підлягає подальшому стягненню, заявлені вимоги задоволенню не підлягають.

На підставі викладеного, керуючись Конституцією України, Законом України «Про виконавче провадження», ст. 383 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

В задоволенні скарги ОСОБА_2 в порядку судового контролю за виконанням судових рішень відмовити за безпідставністю.

Ухвала може бути оскаржена до Апеляційного суду Сумської області через Охтирський міськрайонний суд Сумської області протягом пяти днів з дня її проголошення, а особами, без участі яких було проголошено ухвалу в той же строк з дня отримання її копії.

Суддя Охтирського міськрайсуду

Сумської області ОСОБА_10