Ухвала суду № 58323433, 06.06.2016, Апеляційний суд Одеської області

Номер провадження: 22-ц/785/2366/16

Головуючий у першій інстанції ОСОБА_1

Доповідач Варикаша О. Д.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06.06.2016 року м. Одеса

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області в складі:

головуючого судді Варикаші О.Д.

суддів - Станкевича В.А.

- ОСОБА_2

при секретарі - Железнову В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 представника ОСОБА_4 на ухвалу Приморського районного суду м. Одеси від 19.12.2014 року про забезпечення позову, по справі за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_6, ОСОБА_4, Одеської міської ради про визнання договору оренди з викупом дійсним та визнання права власності,-

встановила:

ОСОБА_5 звернувся з позовом до суду до ОСОБА_6, ОСОБА_4, Одеської міської ради про визнання договору оренди з викупом дійсним та визнання права власності.

Крім того, позивач подав до суду заяву про забезпечення позову (а. с. 7), в якій просив накласти арешт на квартиру АДРЕСА_1. Заборонити будь-яким особам проводити дії щодо виселення ОСОБА_5 та інших мешканців з квартири АДРЕСА_2 до розгляду справи по суті.

Ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 19.12.2014 року клопотання ОСОБА_5 задоволено. Накладено арешт на квартиру АДРЕСА_3 на час розгляду та вирішення справи судом. Заборонено будь-яким особам проводити дії щодо виселення ОСОБА_5 та інших мешканців з квартири АДРЕСА_4 на час розгляду цієї цивільної справи. Розяснено іншим учасником, які беруть участь у справі, положення частини 1 статті 154 ЦПК України, відповідно до положень якої суд може за заявою однієї із сторін і зважаючи на пояснення другої сторони допустити заміну одного способу забезпечення позову іншим; заява про заміну способу забезпечення позову розглядається судом у строки, встановлені частиною другою статті 153 цього Кодексу; на заміну способу забезпечення позову за заявою відповідача потрібна згода позивача, за винятком випадку, визначеного частиною другою цієї статті.

Ухвалою апеляційного суду Одеської області від 21.04.2015 року скасовано захід забезпечення позову щодо заборони будь-яким особам проводити дії щодо виселення ОСОБА_5 та інших мешканців з квартири АДРЕСА_2, застосований ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 19.12.2014 року.

Не погодившись з ухвалою суду про забезпечення позову, ОСОБА_4 через свого представника подала апеляційну скаргу на ухвалу Приморського районного суду м. Одеси від 19.12.2014 року, в якій просить ухвалу суду від 19.12.2014 року про вжиття заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на житлову квартиру № 20, яка розташована за адресою: м. Одеса, вул. Базарна, 100, скасувати, судові витрати покласти на позивача, посилаючись на те, що суд невірно застосував норми процесуального та матеріального права, не зясував обставини, що мають значення для справи та невірно зробив оцінку доказів, що призвело до прийняття неправомірної ухвали від 19.12.2014 року.

В судовому засіданні представник ОСОБА_4 підтримав апеляційну скаргу, позивач та його представник заперечували проти задоволення апеляційної скарги. Інші учасники процесу в судове засідання не зявилися, про час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином, причини неявки суду не повідомили, клопотання про відкладення розгляду справи від них на адресу суду не надходили. ОСОБА_6 помер, після його смерті прийняла спадщину ОСОБА_4, як пояснив її представник в судовому засіданні в суді апеляційної інстанції, яка є учасником процесу.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення осіб, які зявилися в судове засідання, дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість оскаржуваної ухвали, судова колегія приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 312 ЦПК України, розглянувши скаргу на ухвалу суду першої інстанції, апеляційний суд відхиляє скаргу і залишає ухвалу без змін, якщо судом першої інстанції постановлено ухвалу з додержанням вимог закону.

Згідно ч. ч. 1, 3 ст. 151 ЦПК України, суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, може вжити, передбачені цим Кодексом, заходи забезпечення позову. Забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 152 ЦПК України, позов забезпечується, зокрема накладенням арешту на майно або грошові кошти, що належать відповідачеві і знаходяться у нього або в інших осіб.

Задовольняючи заяву позивача про забезпечення позову, суд першої інстанції виходив з положень ст. ст. 151-152 ЦПК України та дійшов правильного висновку, вживши заходи забезпечення позову, які просив позивач, наклавши арешт на квартиру АДРЕСА_5 на час розгляду та вирішення справи судом.

Тому судова колегія вважає, що суд першої інстанції обґрунтовано і на підставі закону вжив вказані заходи забезпечення позову.

Оскільки, вжиті судом заходи забезпечення позову, як вбачається з позовної заяви позивача (а. с. 1-4), стосуються суті спору, який виник між сторонами стосовно вказаного нерухомого майна (квартири АДРЕСА_1) та гарантують виконання можливого ухваленого на користь позивача по справі рішення, а невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання можливого рішення суду, так як, зокрема, відповідач ОСОБА_4, яка оскаржує ухвалу суду, може розпорядитися зазначеним нерухомим майном на свій розсуд до ухвалення рішення по справі, оскільки вона прийняла спадщину після смерті ОСОБА_6, якому належала спірна квартира, як пояснив в судовому засіданні її представник.

Таким чином, на підставі наведеного, доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про порушення чи неправильне застосування судом першої інстанції вимог закону при постановленні оскаржуваної ухвали про забезпечення позову від 19.12.2014 року та не можуть бути прийняті до уваги, так як не спростовують висновки суду.

За таких обставин, судова колегія вважає, що правові підстави для скасування ухвали Приморського районного суду м. Одеси від 19.12.2014 року, відсутні.

Доводи апеляційної скарги стосовно того, що суд першої інстанції у винесеній ним ухвалі лише зазначив, що «…Позивач звернувся з даною позовною заявою до суду просить забезпечити позов, а тому суд враховуючи необхідність своєчасного розгляду справи вважає за необхідне задовольнити дане клопотання…» спростовуються оскаржуваною ухвалою та, як пояснив представник апелянтки в судовому засіданні в суді апеляційної інстанції, ці доводи в апеляційній скарзі вказані помилково.

Керуючись ст. ст. 304, 307, п. 1 ст. 312, 313, 314, 315, 319 ЦПК України, колегія суддів,-

ухвалила:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 представника ОСОБА_4 відхилити.

Ухвалу Приморського районного суду м. Одеси від 19.12.2014 року про забезпечення позову залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді апеляційного суду Одеської області О.Д. Варикаша

ОСОБА_7

ОСОБА_2