Ухвала суду № 58323412, 09.06.2016, Апеляційний суд Одеської області

Номер провадження: 22-ц/785/4659/16

Головуючий у першій інстанції ОСОБА_1

Доповідач Суворов В. О.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09.06.2016 року м. Одеса

Судова колегія судової палати в цивільних справах апеляційного суду Одеської області в складі:

головуючого - Суворова В.О.

суддів - Сватаненко В.І.

- ОСОБА_2

при секретарі Фабіжевській Т.С.

з участю ОСОБА_3 та її представника ОСОБА_4, представника ОСОБА_5-ОСОБА_6

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні апеляційного суду Одеської області цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Березівського районного суду Одеської області від 04 квітня 2016 року по справі за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_3 про відшкодування матеріальних збитків у розмірі 19950 грн.

ВСТАНОВИЛА:

11 березня 2016 року ОСОБА_5 звернулась з зазначеним позовом. Обґрунтовуючи вимоги позивачка вказує, що за усною домовленістю власників худоби вулиць Больнічна, Побєди, Маяковського, Кірова, Карбишева, Набережна і Матросова м. Березівка Одеської області випас їхньої худоби здійснюється ними в череді на плавнях біля лікарні міста, згідно списку, який складається щомісяця. 9 грудня 2015 року вона вигнала в чергу належну їй корову «Ластівка», віком п'ять років. У цей день випас худоби здійснювався відповідачкою. Приблизно в 15 годин цього ж дня вона виявила відсутність в череді своєї корови. На її запитання, остання відповіла, що не знає де знаходиться її корова. Корову після пошуків не знайшли, з приводу чого вона звернулася до поліції за місцем проживання. За її заявою триває досудове розслідування. Відповідно до експертного звіту вартість корови складає 19950 грн., яку вона просить стягнути з відповідачки, яка порушила умови договору в наслідок чого їй була завдана шкода.

Відповідачка позов не визнала, не заперечуючи проти обставини справи, на які посилається позивачка, вказує, що відсутня її вина та вважає, що вартість корови завищена.

Рішенням Березівського районного суду Одеської області від 04 квітня 2016 року стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_5 19950 грн. і судовий збір 551 грн. 20 коп., а всього 20501 грн. 20 коп.

В апеляційній скарзі ОСОБА_3 ставиться питання про скасування рішення суду першої інстанції в звязку з порушенням норм матеріального і процесуального права та ухвалення нового рішення, яким просить відмовити у задоволенні позову.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги, перевіривши законність рішення суду в межах вимог скаржника і доводів апеляційної скарги, судова колегія вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Суд першої інстанції задовольняючи позивні вимоги виходив з того, що відповідачка неналежним чином виконувала покладені на неї договірні зобовязання, в наслідок чого позивачка зазнала збитки.

Судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції з наступних підстав.

Судом першої інстанції вірно встановлено, що мешканці вулиць Больнічна, Побєди, Маяковського, Кірова, Карбишева, Набережна і Матросова м.Березівка Одеської області, в тому числі і відповідачка, які є власниками чотирьох кіз , уклали між собою усну угоду щодо безкоштовного випасу своєї худоби в череді на плавнях біля лікарні міста, згідно списку, який складається щомісяця.

На виконання цієї угоди власники тварин, в коло яких входять сторони, прийняли на себе зобовязання безкоштовно випасати тварин по черзі в залежності від кількості худоби, що перебуває у їх власності, а саме за наявності однієї корови або чотирьох кіз їх власник повинен випасати як свою худобу, так і худобу всіх інших власників один день.

Суд першої інстанції на підставі пояснень сторін, які не суперечать один одному та свідків, вірно встановив, що 09 грудня 2015 року відповідачка, крім своїх чотирьох кіз, за вказаною вище домовленістю прийняла у череду для випасу в день своєї черги корову позивачки та худобу інших мешканців зазначених вулиць м. Березівка Одеської області та, таким чином, зобовязалась здійснювати свої послуги щодо випасу тварин належним чином. Однак в результаті неналежного виконання нею умов цього зобовязання корова позивачки червоної масті зникла.

Порядок та умови виконання домовленості щодо випасу тварин обговорювались зі всіма мешканцями вказаних вулиць міста, в тому числі і з відповідачкою, про що зазначила у судовому засіданні свідок ОСОБА_7

09 грудня 2015 року відповідачка пригнала з випасу тварин, але корови відповідачки не було. Позивачка шукала належну їй корову самотужки, але результату пошуку не дали. Після звернення до поліції за місцем мешкання позивачки місцезнаходження корови встановлено не було.

Як було установлено у ході судового засідання , мешканці села, у тому числі і сторони, мали домовленість про спільне випасання корів, тобто фактично між сторонами існували договірні правовідносини щодо спільної діяльності.

Відповідно до вимог ч.1 ст. 509, ст. 526 ЦК України зобовязанням є право відношення, в якому одна сторона (боржник) зобовязана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обовязку. Зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до положень ч.1 ст. 626 ЦК України договоромє домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обовязків.

Згідно з п. 4 ч.1 ст. 611, ст. 623ЦКУкраїниу разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.Боржник, який порушив зобовязання, має відшкодувати кредиторові завдані ним збитки.

Таким чином, на відповідачці належить обовязок відшкодувати збитки, які були завдані відповідачці в наслідок винних дій, які виражаються у неналежному виконанні нею взятих на себе обовязків.

Відповідачка зазначає, що не з її вини була заподіяна шкода позивачці.

Згідно з положеннями ст. ст. 10, 60 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених Кодексом. Суд сприяє всебічному і повному з'ясуванню обставин справи: роз'яснює особам, які беруть участь у справі, їх права та обов'язки, попереджує про наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій і сприяє здійсненню їхніх прав у випадках, встановлених цим Кодексом.

За змістом положень абзацу 2 ч.1 та ч.2 ст. 614 ЦК України виходить, що особа, яка оспорює порушення зобовязання, повинна довести відсутність своєї вини у цьому порушенні. Відповідачка не надала жодного належного обґрунтування щодо зникнення худоби позивачки не з її вини.

Згідно звіту про визначення ринкової вартості корови «Ласточка», що належить на праві власності позивачці , вартість цієї худоби становить 19950 грн. Відповідачка в своїй скарзі вказує, що оцінка худоби не відповідає дійсності, оскільки спеціаліст надаючи висновок брав за основу вартість худоби, яка продається за межами Одеської області. Судова колегія не приймає даний довід з наступних підстав. ТОВ «АМК ТРАС» є субєктом оціночної діяльності, про що свідчить сертифікат виданий 19 серпня 2014 року. Оцінка проводилася методичним витратним підходом, доходним методичним підходом та методичним порівняним підходом. Дійсно при розрахунку вартості порівняним методичним підходом бралися обєкти порівняння, які знаходяться за межами Одеської області. Вказана обставина була обумовлена тим, що на час проведення дослідження у спеціаліста були відсутні данні про вартість обєкту , що підлягає оцінці, що реалізується в Одеській області, оскільки такий продаж у той період часу не здійснювався. Але предметом дослідження експерта були досліджені корови, які найближче по віку та параметрам відповідають корові, що знаходилася у позивачки. Дослідивши вказані матеріали спеціаліст з метою уникнення помилки в оцінці використовував поправки, які надали обєктивну вартість обєкту дослідження.

Відповідач заперечуючи проти оцінки спеціаліста надав обяви з мережі Інтернет, що в Березівському районі Одеської області продавалася корова за 8000 грн. Але судова колегія звертає увагу, що вказана обява була розміщена у травні 2014 року і , крім того, відсутні данні, відповідно до яких можливо було зробити висновок, що корова, що продавалася, відповідає параметрам корови, що належала позивачці.

Також сторона надала обяву з мережі Інтернет, яка датована 21 лютого 2016 року, відповідно до якої в Біляївському районі Одеської області продається корова вартістю 12000 грн. Але судова колегія звертає увагу, що корова, що продається, є молодняком. У позивачки корова була віком 5 років, корова, знаходилася на обліку та проходила всі необхідні ветеринарні дослідження та щеплення.

Оцінивши докази, які були досліджені судом першої інстанції і судом апеляційної інстанції у відповідності до ст. 212 ЦПК України, судова колегія приходить до висновку, про обґрунтованість позивних вимог щодо вартості корови позивачки.

Враховуючи все вищевикладене, колегія вважає, що суд першої інстанції порушень матеріального і процесуального права при вирішенні справи, в межах, що розглядається апеляційним судом, не допустив, а наведені в скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують. За таких обставин апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 303, 304, 307 ч.1 п.1, ст.308, 313, 314, 316, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області,

ухвалила:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 відхилити.

Рішення Березівського районного суду Одеської області від 04 квітня 2016 року залишити без змін

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, однак може бути оскаржена до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання рішенням суду законної сили.

Судді апеляційного суду Одеської області В.О. Суворов

ОСОБА_8

ОСОБА_2