Справа № 521/18445/15-ц
Провадження № 2/521/1224/16
З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
08 червня 2016 року м. Одеса
Малиновський районний суд м. Одеси у складі:
головуючого судді Леонова О.С.,
при секретарі Малиш О.Л.,
за участю:
позивача ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальних збитків та стягнення моральної шкоди,-
В С Т А Н О В И В:
17.11.2015 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальних збитків та стягнення моральної шкоди, обґрунтовуючи свої вимоги тим, що 11.10.2013 року до Малиновського РО ОГУ УМВД України в Одеській області було подано заяву про скоєння злочину громадянкою ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1, яка тимчасово мешкала у період з 01.03.2012 року по 01.03.2013 року в її квартирі за адресою: АДРЕСА_1.
За час проживання в її квартирі здійснила крадіжку ювелірних виробів, які належали їй, її доньці та двом її онукам у кількості 18 виробів завдавши матеріальні збитки у розмірі 64550 грн. Про зазначену крадіжку вона дізналася у листопаді 2012 року, та в грудні 2012 року ОСОБА_3 визнала свою вину у скоєнні крадіжки ювелірних виробів, які були викрадені в її квартирі, про що і свідчить розписка, яка була написана громадянкою ОСОБА_3 власноруч. Про що також свідчать матеріали кримінального провадження, яке було відкрито відносно громадянки ОСОБА_3 (ОСОБА_2В.) за ознаками статті 185 КК України.
В розписці зазначено, що ОСОБА_3 дала особисті зобовязання, що на протязі чотирьох місяців відшкодує вартість ювелірних виробів, які були вкрадені в її квартирі.
Зазначений факт щодо неправомірних дій відносно неї громадянкою ОСОБА_3 також підтверджується і матеріалами кримінального провадження № 12013170470006588, яке було відкрито відносно громадянки ОСОБА_3 за ознаками злочину, передбаченими частиною 1 статті 185 КК України.
Свої зобовязання по відшкодуванню збитків за вкрадені ювелірні вироби громадянка ОСОБА_3 виконала частково та відшкодувала їх вартість у розмірі 32000,00 грн., про що і свідчить написана нею власноруч розписка та матеріали кримінального провадження № 12013170470006588, яке розслідується СВ Малиновського РО ОГУ УМВД в Одеській області.
Несплачені матеріальні збитки спричинені ОСОБА_3 складають 32550 грн.
Зазначеними діями громадянка ОСОБА_3 порушує її права щодо володіння ювелірними виробами, які були викрадені ОСОБА_3 з її квартири.
В результаті неправомірних дій ОСОБА_3 їй була завдана значна шкода, яка полягає у душевних стражданнях, яких вона зазнала у звязку з протиправними діями відповідача, які виражались у скоєнні відносно неї злочину, а саме крадіжки її ювелірних прикрас.
Моральні страждання, спричинені відповідачем, вона оцінює в розмірі 40000,00 грн.
Просить суд стягнути з відповідача ОСОБА_2 на її користь спричинені матеріальні збитки за викрадені ювелірні вироби у розмірі 32550,00 грн., а також в рахунок відшкодування моральної шкоди 40000,00 грн.
01.03.2016 року ОСОБА_1 через канцелярію суду надала заяву (вхід. 10323 від 01.03.2016 року) про збільшення позовних вимог, в якій вона просить стягнути з відповідача ОСОБА_2 на її користь спричинені матеріальні збитки за викрадені ювелірні вироби в розмірі 111060 грн., а також моральну шкоду в розмірі 40000 грн.
Позивач ОСОБА_1 в судовому засіданні підтримала заявлені вимоги та просила суд їх задовольнити в повному обсязі.
Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не зявилася з невідомих суду причин, хоча про час та місце розгляду справи сповіщена належним чином. Суд, у звязку з неявкою відповідача та неповідомленням про поважні причини такої неявки в судове засідання, в порядку статті 169 ЦПК України, зі згоди позивача ухвалює рішення про заочний розгляд справи та прийняття по справі заочного рішення, що відповідає положенням ст. 224 ЦПК України.
Вислухавши пояснення позивача, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступних підстав.
З матеріалів справи вбачається, що між сторонами мали місце договірні відносини, за якимиОСОБА_2 було надано розписку від 01.01.2013 року, де вона зобовязується повернути ОСОБА_1 зниклі ювелірні прикраси з квартири позивачки за адресою АДРЕСА_2 або повернути вартість ювелірних прикрас на загальну суму 64550 грн. (а.с.7)
Строк виконання ОСОБА_2 своїх зобовязань установлено в чотирьох місячний строк, тобто з 01.01.2013 р. по 01.05.2013 р.
Відповідачка свої зобовязання виконала частково. Відповідно до розписки ОСОБА_2 повернула позивачу ОСОБА_1 29.04.2013 року 22000 грн. та 20.05.2013 року 10000 грн.
12.10.2013 року було зареєстровано заяву ОСОБА_4 в ЄРДР по факту таємного викрадення її майна, про що свідчить витяг з кримінального провадження № 12013170470006588 (а.с.35), протокол про прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення (а.с.37), повідомлення про початок досудового розслідування (а.с.36), протокол допиту потерпілого (а.с.31-32), постанова про скасування постанови про закриття кримінального провадження від 24.03.2014 року (а.с.30).
Позивач зазначила, що вироку суду відносно громадянки ОСОБА_3 за ознаками злочину, передбаченими частиною 1 статті 185 КК України не ухвалювалось.
В судовому засіданні були допитані в якості свідків ОСОБА_5, ОСОБА_6 ОСОБА_7 та ОСОБА_8, які підтвердили, що відповідач ОСОБА_2 зобовязалась повернути або компенсувати вартість ювелірних прикрас, про що склала розписку. Вони знають, що у ОСОБА_1 були золоті прикраси, які вказані у розписці ОСОБА_2 від 01.01.2013р. Зазначили, що відповідачка частково повернула грошові кошти, однак особисто під час повернення грошей відповідачем ОСОБА_2 вони не були присутніми.
Суд, вважає, що позовні вимоги позивача щодо стягнення підлягають задоволенню частково в розмірі 32550 грн. (64550 грн. - 32000 грн.), оскільки сума знайшла своє підтвердження матеріалами справи, а зокрема наданою відповідачем розпискою від 01.01.2013 р..
Щодо позовних вимог про стягнення моральної шкоди в сумі 40 000 грн. суд зазначає наступне. Вимоги позивача про відшкодування моральної шкоди не підлягають задоволенню, оскільки в даному випадку мають місце договірні відносини, а тому відповідальність ОСОБА_2 можлива лише у випадку, встановленому договором. Однак, боргова розписка не містить умов, згідно з якими ОСОБА_2 повинна відшкодовувати моральну шкоду.
Правовідносини, що існують між сторонами, є зобов'язальними. У разі порушення зобов'язання моральна шкода може відшкодовуватися лише тоді, якщо це встановлено договором або законом (ст. 611 ЦК).
Оскільки між сторонами існують договірні відносини, які врегульовані нормиЦК України(ст.ст. 625, 611) та не передбачають такого виду відповідальності, як відшкодування моральної шкоди, тому суд, оцінивши достатність і взаємний зв'язок доказів в їх сукупності, вважає, що позовні вимоги щодо стягнення моральної шкоди задоволенню не підлягають.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст.10, 60, 212, 213, 215, 223-225 ЦПК України, суд, -
В И Р І Ш И В:
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальних збитків та стягнення моральної шкоди задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 грошові кошти у розмірі 32 550 грн. (тридцять дві тисячі пятсот пятдесят гривень).
В задоволені інших позовних вимог відмовити.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії, позивачем в загальному порядку, тобто рішення суду позивачем може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Одеської області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.
Відповідно до статей 231, 232 ЦПК України оскарження заочного рішення відповідачем в апеляційному порядку може мати місце лише в разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення та в разі ухвалення повторного заочного рішення судом першої інстанції. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Суддя:
Судове рішення № 58322926, Хаджибейський районний суд міста Одеси (до 25.04.2025 - Малиновський районний суд м. Одеси) було прийнято 08.06.2016. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти важливі відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити важливі відомості.
Це рішення відноситься до справи № 521/18445/15-ц. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: