Ухвала суду № 58322907, 09.06.2016, Приморський районний суд м. Одеси

Справа №522/10371/16ц

Провадження № 2/522/5962/16

УХВАЛА

09 червня 2016 року суддя Приморського районного суду м. Одеси Бойчук А. Ю., розглянувши матеріали цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до судово-медичного експерту КУ «Одеського обласного бюро судово-медичної експертизи» Міністерства охорони здоровя України ОСОБА_2, судово-медичного експерту КУ «Одеського обласного бюро судово-медичної експертизи» Міністерства охорони здоровя України ОСОБА_3, судово-медичного експерту КУ «Одеського обласного бюро судово-медичної експертизи» Міністерства охорони здоровя України ОСОБА_4, судово-медичного експерту КУ «Одеського обласного бюро судово-медичної експертизи» Міністерства охорони здоровя України ОСОБА_5 про визнання недійсним висновку,-

ВСТАНОВИВ:

До суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до судово-медичного експерту КУ «Одеського обласного бюро судово-медичної експертизи» Міністерства охорони здоровя України ОСОБА_2, судово-медичного експерту КУ «Одеського обласного бюро судово-медичної експертизи» Міністерства охорони здоровя України ОСОБА_3, судово-медичного експерту КУ «Одеського обласного бюро судово-медичної експертизи» Міністерства охорони здоровя України ОСОБА_4, судово-медичного експерту КУ «Одеського обласного бюро судово-медичної експертизи» Міністерства охорони здоровя України ОСОБА_5 про визнання недійсним висновку.

Суддя, ознайомившись з матеріалами справи, вважає, що зазначені вимоги не підлягають розгляду в порядку цивільного судочинства, тому у відкритті провадження слід відмовити.

Як встановлено п. 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України №2 від 12.06.2009р. «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції», вирішуючи питання про відкриття провадження у справі, суд повинен виходити з того, що згідно зі статтею 124 Конституції України юрисдикція загальних судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі, а за частинами першою і другою статті 15 ЦПК у порядку цивільного судочинства суди розглядають справи про захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин, а також з інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ за Кодексом адміністративного судочинства України (стаття 17) або Господарським процесуальним кодексом України (статті 1,12) віднесено до компетенції адміністративних чи господарських судів.

Відповідно до ст. 459 КПК України, судові рішення, що набрали законної сили, можуть бути переглянуті за нововиявленими обставинами. Нововиявленими обставинами визнаються, зокрема, штучне створення або підроблення доказів, неправильність перекладу висновку і пояснень експерта, завідомо неправдиві показання свідка, потерпілого, підозрюваного, обвинуваченого, на яких ґрунтується вирок.

Відповідно до глави 5 ЦПК України, висновок експерта є одним з видів доказів.

Згідно ст.66 ЦПК України, висновок експерта- докладний опис проведених експертом досліджень, зроблені у результаті них висновки та обґрунтовані відповіді на питання, задані судом.

Висновок експерта, який позивач просить суд визнати недійсним, є доказом в рамках цивільного провадження.

Таким чином неправильність висновку і пояснень експерта є підставою для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами та не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства, як окремого спору.

Висновок експерта є одним з видів доказів.

Враховуючи положення ст. 10 ЦПК України, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, наданання такого доказу як, призначення судом експертизи, є правом сторони, в якому вона не може бути обмежена.

Отже, спірні правовідносини не можуть розглядатись в порядку окремих позовних вимог в порядку цивільного судочинства.

Щодо вимоги про стягнення судових витрат за проведення експертизи в рамках цивільної справи №496/4942/15-ц суддя зазначає наступне.

Відповідно до ст. 79 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом судової справи, належать у тому числі і витрати, пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів та проведенням судових експертиз.

Згідно зі ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а відповідачеві - пропорційно до тієї частини позовних вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено. Якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від оплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, що їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог. Якщо обидві сторони звільнені від оплати судових витрат, вони компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Якщо позивача, на користь якого ухвалено рішення, звільнено від сплати судового збору, він стягується з відповідача в дохід держави пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог. У разі залишення позову без задоволення, закриття провадження у справі або залишення без розгляду позову позивача, звільненого від оплати судових витрат, судові витрати, понесені відповідачем, компенсуються за рахунок держави. Якщо суд апеляційної або касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Зі змістуст.220 ч.1 п.4 ЦПК Українивбачається, що суд, що ухвалив рішення, може за заявою осіб, які беруть участь у справі, чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення коли судом не вирішено питання про судові витрати.

Таким чином, вимоги щодо повернення витрат на проведення судової експертизи також не підлягають розгляду в рамках окремих позовних вимог.

Відповідно до п.1 ч.2 ст. 122 ЦПК України, суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо заява не підлягає розгляду в судах в порядку цивільного судочинства.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 122, 209, 210, 293 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ:

У відкритті провадження по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до судово-медичного експерту КУ «Одеського обласного бюро судово-медичної експертизи» Міністерства охорони здоровя України ОСОБА_2, судово-медичного експерту КУ «Одеського обласного бюро судово-медичної експертизи» Міністерства охорони здоровя України ОСОБА_3, судово-медичного експерту КУ «Одеського обласного бюро судово-медичної експертизи» Міністерства охорони здоровя України ОСОБА_4, судово-медичного експерту КУ «Одеського обласного бюро судово-медичної експертизи» Міністерства охорони здоровя України ОСОБА_5 про визнання недійсним висновку,- відмовити.

Зобов'язати Управління Державної казначейської служби України у м. Одесі Одеської області, код ЄДРПОУ 38016923, адреса: м. Одеса, вул. Черняховського, 6, повернути ОСОБА_6, ІПН 223624505 судовий збір у розмірі 580 грн., який було сплачено на рахунок ГУ ДКСУ в Одеській області, код банку отримувача 828011 по квитанції №0.0ю563993535.1 від 08.06.2016 року на суму 580 грн

Ухвала суду може бути оскаржена в апеляційному порядку до апеляційного суду Одеської області через Приморський районний суд м. Одеси шляхом подачі апеляційної скарги в 5-денний строк з дня проголошення ухвали. У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом пяти днів з дня отримання копії ухвали.

Суддя: А. Ю. Бойчук