Ухвала суду № 58320619, 15.06.2016, Жмеринський міськрайонний суд Вінницької області

2/130/420/2016

130/710/16-ц

У Х В А Л А

15.06.2016 р. м. Жмеринка

Жмеринський міськрайонний суд Вінницької області

в складі головуючого судді Саландяк О.Я.,

секретаря Райчук Б.А.,

заявника ОСОБА_1,

розглянувши заяви про відвід ОСОБА_1 від розгляду заяви ОСОБА_1 про перегляд рішення Жмеринського міськрайонного суду Вінницької області від 20.11.2012 року за нововиявленими обставинами у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою,-

в с т а н о в и в :

В провадженні судді Жмеринського міськрайонного суду Вінницької області Саландяк О.Я. з 19.04.2016 року знаходиться заява ОСОБА_1 про перегляд рішення Жмеринського міськрайонного суду Вінницької області від 20.11.2012 року за нововиявленими обставинами у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою.

08.06.2016, 13.06.2016, 15.06.2016 року на адресу суду через канцелярію подано заяви про відвід всьому складу Жмеринського міськрайонного суду Вінницької області, які мотивовані тим, що у судовому засіданні 10.травня 2016 року суддя Саландяк О.Я. сказала, що землі хватить всім, надалі у судових засіданнях 23 травня, 1 червня та 7 червня заявниця пересвідчилась, що судиться із системою, відповідачі захопили частину її земельної ділянки, що є очевидним. Також заявниця за переконанням судді Саландяк О.Я. та адвоката ОСОБА_4 вказала про листопад. Насправді вона дізналась 20 вересня, а подала заяву 15 жовтня, а тому строків не пропустила. Рішення від 20 листопада 2012 року підлягає скасуванню як несправедливе та необ»єктивне, упереджене з боку попереднього головуючого, відповідачі ображають заявницю, не можуть знайти злагоди із власними родичами. Із вказаних підстав, згідно п.2,4 ч.1 ст. 20 ЦПК України просила задовольнити відвід всім суддям Жмеринського міськрайонного суду Вінницької області та передати справу на розгляд до іншого району.

В судовому засіданні заявниця ОСОБА_1 заяви про відвід підтримала, просила їх задовольнити. Пояснила, що нікого не хоче образити, однак просить передати справу на розгляд до іншого району. Матеріали оглянутих інвентаризаційних справ сфабриковані, документи підроблені.. Категорично наполягла на тому, що заяву подала до суду 15.10.2015 року.

Інші учасники до суду не з»явились, про час та місце судового засідання попереджались належним чином.

Оглянувши заяву, заслухавши думку заявниці ОСОБА_1, суд приходить до наступного.

Відповідно до ч.1 п.2 та п.4 ст.20 ЦПК України суддя не може брати участі в розгляді справи і підлягає відводу (самовідводу), якщо він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи; якщо є інші обставини, які викликають сумнів в об'єктивності та неупередженості судді.

Відповідно до ст. 24 ЦПК України у разі заявлення відводу суд повинен вислухати думку осіб, які беруть участь у справі, заява про відвід вирішується в нарадчій кімнаті ухвалою суду, що розглядає справу.

Відповідно до ст. 25 ЦПК у разі задоволення заяви про відвід судді, який розглядає справу одноособово, справа розглядається в тому самому суді іншим суддею, який визначається у порядку, встановленому частиною третьою статті 111 цього Кодексу.

Відповідно до п.4ч.1 ст.309 ЦПК України розгляд і вирішення справи неповноважним судом є підставою для скасування судового рішення судом апеляційної інстанції.

Відповідно «Бангалорських принципів поведінки судді», що схвалені резолюцією №2006/23 Економічної та Соціальної ради ООН від 27.07.2006 року, допускається самовідвід (відвід) судді у тому випадку, коли сторонньому спостерігачеві може видатись, що суддя не здатен винести неупередженого рішення.

Неупереджений розгляд справ є основним обовязком судді. Суддя має право заявити самовідвід у випадках, передбачених процесуальним законодавством, у разі наявності упередженості щодо одного з учасників процесу, а також у випадку, якщо судді з його власних джерел стали відомі докази чи факти, які можуть вплинути на результат розгляду справи.

Суддя не повинен зловживати правом на самовідвід.

Суддя заявляє самовідвід від участі в розгляді справи у разі неможливості ухвалення ним обєктивного рішення у справі.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом.

Обєктивність та неупередженість судді є необхідною умовою для справедливого правосуддя.

Суддя має проводити слухання справи неупереджено, спираючись на власну оцінку фактів та власне тлумачення закону; забезпечити, щоб кожна сторона мала однакові можливості бути заслуханою, і щоб процедурні права кожної із сторін були дотримані.

Суддя має бути позбавлений будь-яких особистих почуттів, схильностей, упередженостей при розгляді справи. При цьому також важливо, як дії (поведінка) судді сприймаються стороннім спостерігачем.

Сприйняття судді як необєктивного, схильного до тієї чи іншої сторони або до конкретного результату може виникнути у разі нестриманості судді під час розгляду справи, висловлювання судді, які можуть сприйматися як образа. Тобто суддя має утримуватися від будь-яких ситуацій, коли зовнішня поведінка судді сприймається стороннім спостерігачем, як упереджена. Суддя не повинен допускати приватних спілкувань з будь-якою зі сторін чи її представниками за відсутності іншої сторони.

Заявницею ОСОБА_1 не наведено суду будь-яких доводів того, що суддя Саландяк О.Я. прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи, що існують інші обставини, які викликають сумнів в об'єктивності та неупередженості судді Саландяк О.Я., а відтак вона не може брати участі в розгляді справи і підлягає відводу. Суддею не допущено будь-яких дій, які можуть свідчити про неупередженість, необ»єктивність чи заінтересованість при розгляді справи. Заяви про відвід судді містять посилання на оцінку доказів заявником ОСОБА_1, що здійснюється виключно судом та виключно у нарадчій кімнаті при вирішенні справи.

Процесуальна можливість вирішення відводу одночасно всьому складу суду не передбачена, а тому із вищезазанчених підстав в задоволенні заяви про відвід слід звідмовити.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.20 ч.1 п.п.2, 4, 24, 210 ЦПК України, суд,-

ухвалив :

В задоволенні заяв ОСОБА_1 від 08.06.2016, 13.06.2016, 15.06.2016 про відвід відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя: