Ухвала суду № 58320077, 13.06.2016, Апеляційний суд Харківської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________

Провадження № 22-ц/790/3326/16 Головуючий 1 інстанції -

Справа № 640/4475/16-ц ОСОБА_1

Категорія: договірні Доповідач - Швецова Л.А.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 червня 2016 року м. Харків

Судова колегія судової палати з цивільних справ апеляційного суду Харківської області в складі:

Головуючого судді : Швецової Л.А.,

Суддів: Малінської С.М., Бровченка І.О.,

За участі секретаря: Єрьоменко О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в приміщенні суду цивільну справу

за апеляційною скаргою представника ОСОБА_2 ОСОБА_3

на ухвалу Київського районного суду м. Харкова від 06 квітня 2016 року

у справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_2 про припинення зобовязань шляхом зарахування зустрічних позовних вимог, -

ВСТАНОВИЛА:

У березні 2016 року представник ОСОБА_4 - ОСОБА_5 звернувся до Київського районного суду м. Харкова з позовом до ОСОБА_2 про зарахування зустрічних вимог та зобовязання вчинити певні дії.

У квітні 2016 року представник ОСОБА_4 - ОСОБА_5 звернувся до Київського районного суду м. Харкова з заявою про забезпечення позову шляхом арешту спірного майна та заборони вчинення реєстраційних дій з цим майном.

Ухвалою Київського районного суду м. Харкова від 06 квітня 2016 року заяву представника ОСОБА_4 - ОСОБА_5 задоволено.

Накладено арешт на будинок № 30 вул. Нікітіної Галини м. Харків, Харківська область.

Заборонено будь-яким органам, , які здійснюють повноваження в сфері державної реєстрації прав, згідно Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» вчиняти реєстраційні дії, направлені на відчуження та реєстрацію прав власності на будинок № 30 вул. Нікітіної Галини м. Харків, Харківська область.

Не погодившись із вказаною вище ухвалою суду першої інстанції представник ОСОБА_2 ОСОБА_3 звернувся з апеляційною скаргою, в якій, з посиланням на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, просить скасувати ухвалу Київського районного суду м. Харкова від 06 квітня 2016 року та постановити нову ухвалу, якою скасувати арешт, накладений судом першої інстанції.

Обґрунтовуючи свої апеляційні доводи, апелянт зазначив, що суд першої інстанції не пересвідчився у тому чи існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання судового рішення, так як будь-яких причин та доказів на підтвердження цих причин, які б свідчили про необхідність забезпечення позову, про неможливість в подальшому виконувати рішення суду не зазначено.

Вислухав доповідь судді, пояснення осіб, які беруть участь у справі, встановивши обставини справи, перевірив зібрані по справі докази, обговоривши доводи апеляційної скарги судова колегія вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно з ч.1 ст. 303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів

апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Відповідно до ст. 308 ЦПК України, суд апеляційної інстанції відхиляє апеляційну скаргу, якщо визнає, що суд першої інстанції постановив рішення з додержанням вимог матеріального і процесуального права.

Судом першої інстанції встановлено, що між сторонами у справі виник спір щодо права власності на будинок № 30 по вул. Нікітіної Галини, м. Харків, Харківська область. До 24 березня 2016 року прво власності було зареєстровано за ОСОБА_4, а з вказаної дати за одноособовим рішенням відповідача ОСОБА_2 за нею.

Підстави та порядок набуття права власності ОСОБА_2 оспорюється ОСОБА_4, про що свідчить цивільний позов поданий до суду. Провадження у справі № 640/4475/16-ц відкрито 28 березня 2016 року.

Судом першої інстанції заяву про забезпечення позову задоволено виходячи з того, що представником позивача були надані докази наявності спору та загрози того, що невжиття заходів забезпечення позову може утруднити виконання рішення в разі задоволення позову.

З таким рішенням суду першої інстанції судова колегія погоджується з наступних підстав.

Відповідно до ч. 3 ст. 151 ЦПК України забезпечення позову допускається на буд-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення.

Згідно до п. 4 Постанови пленуму Верховного Суду України від 22.12.2006 № 9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; зясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулась з такою заявою, позовним вимогам. При встановленні зазначеної відповідності слід враховувати, що вжиті заходи не повинні перешкоджати господарській діяльності юридичної особи або фізичної особи, яка здійснює таку діяльність і зареєстрована відповідно до закону як підприємець. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушенні у звязку із застосуванням відповідних заходів.

Частиною 1 ст. 151 ЦПК України передбачені такі види забезпечення позову, як заборона вчиняти певні дії та арешт майна.

Відповідно до ст. 308 ЦПК України суд апеляційної інстанції відхиляє апеляційну скаргу, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням вимог матеріального і процесуального права.

Не може бути скасоване правильне по суті і справедливерішення суду з одних лишеформальних міркувань.

Доводиапеляційної скарги є несуттєвими, рішення суду, прийняте по сутіцивільно-правового спору не спростовують і не дають підстав для висновку про неправильнезастосування судом першої інстанції норм матеріальногочи процесуального права, якіпризвели або могли призвести до неправильного вирішеннясправи.

Таким чином, з огляду на викладене та керуючись ст. ст. 303, 304, 307, 308, 313 - 315, 317, 319 ЦПК України, судоваколегія, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_2 ОСОБА_3 відхилити.

Ухвалу Київського районного суду м. Харкова від 06 квітня 2016 року залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає чинності негайно, але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів із дня її проголошення.

Головуючий:

Судді: