Ухвала суду № 58319703, 08.06.2016, Апеляційний суд Харківської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________

Провадження № 22ц/790/2474/16 Головуючий 1 інст. Горчакова О.І..

Справа № 644/11738/15-ц Доповідач - Кругова С.С.

Категорія: договірні

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

8 червня 2016 року Апеляційний суд Харківської області у складі:

головуючого -Кругової С.С.,

суддів: Зазулинської Т.П., Міненкової Н.О.,

секретаря Прологаєвої А.Д.,

розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Харкові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Орджонікідзевського районного суду міста Харкова від 18 лютого 2016 року у справі за позовом Моторного (транспортного) страхового бюро України до ОСОБА_1 про відшкодування в порядку регресу витрат повязаних з виплатою страхового відшкодування, -

в с т а н о в и в:

У жовтні 2015 року позивач звернувся до суду з позовом, в якому просив стягнути з відповідача грошові кошти в розмірі 8323,04 грн. та судові витрати.

Рішенням Орджонікідзевського районного суду міста Харкова від 18 лютого 2016 року позов задоволено.

На зазначене судове рішення ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення скасувати і ухвалити нове.

В обґрунтування апеляційної скарги вказує, що рішення є таким, що ухвалене з порушенням норм матеріального права, не відповідає дійсним обставинам справи і вимогам закону.

Судом першої інстанції неповно зясовано обставини у справі, що мають істотне значення для справи.

Судом не було досліджено питання про пропуск позивачем позовної давності. Звертає увагу суду на те, що у районному суді ним були заявлені клопотання про витребування доказів та про призначення автотоварознавчої експертизи, проте судом було їх відхилено.

Заслухавши доповідь судді, обговоривши доводи апеляційної скарги та дослідивши матеріали справи, судова колегія вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно статті 303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що згідно ч. 1 ст. 1191 ЦК України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлено законом.

З таким висновком суду колегія суддів погоджується з наступних підстав.

Постановою Дергачівського районного суду Харківської області від 04.07.2012 року, ОСОБА_1 визнаний винним у вчинені адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП , яке сталося 19.06.2012 року о 15 год. 30 хв. ОСОБА_1 на а/ш Київ-Харків-Довжанський, керував автомобілем НОМЕР_1 і не вибрав безпечну швидкість руху внаслідок чого допустив зіткнення з автомобілем НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_2, в результаті чого транспортні засоби отримали механічні пошкодження. ( а.с. 4).

Відповідно до Калькуляції № 369/1/2012 від 16.08.2012 року вартість матеріального збитку, заподіяного власнику автомобіля Hyndai Getz державний номерний знак АХ 33350 АХ., складає 9202 грн. 18 коп. (а.с.55,56).

На підставі п.п. а п.41.1 ст.41 Закону «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» Моторне ( транспортне) страхове бюро України (МТСБУ) здійснило виплату відшкодування потерпілій особі в розмірі 7668 грн. 48 коп. (а.с. 2).

Відповідно до ст. 38.2.1. Закону України «Про обов'язкове страхування цивільної - правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» Страховик (Позивач) після виплати страхового відшкодування має право регресного позову до власника, водія транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду, який не застрахував свою цивільно-правову відповідальність.

Отже, відшкодувавши ОСОБА_2 суму завданих збитків, Моторне ( транспортне) страхове бюро України (МТСБУ) - отримало право регресної вимоги відповідно до п. 38.2.1 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільної - правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».

Згідно пункт 2.2. Правил дорожнього руху України якщо особа під час керування транспортним засобом має посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії і реєстраційний документ на транспортний засіб, переданий їй власником або іншою особою, яка на законній підставі використовує такий транспортний засіб, то саме ця особа буде нести відповідальність за завдання шкоди.

Згідно ч. 1 ст. 1191 ЦК України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлено законом.

Суд правильно вважав позовні вимоги МТСБУ доведеними, обґрунтованими та такими що підлягають задоволенню.

Доводи апеляційної скарги не є обгрунтованими і не спростовують висновків суду. Відповідач помилково вважає, що сплив позовної давності слід відраховувати з дати ДТП, оскільки відповідно до ч.6 ст.261 ЦК України за регресними зобов"язаннями перебіг позовної давності починається від дня виконання основного зобов"язання після відшкодування потерпілому страхового відшкодування.

Матеріали справи свідчать, що позивачем сума була сплачена потерпілому 02 листопада 2012 року (а.с.9). З позовом позивач звернувся 15 жовтня 2015 року, тобто до спливу 3 річного строку позовної давності.

Інші доводи апеляційної скарги не мають правового значення для вирішення справи по суті.

Керуючись ст.ст. 303, 304, 307, 308, 313, 314, 315, 317, 319, 324, 325 ЦПК України, суд,-

у х в а л и в :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - відхилити.

Рішення Орджонікідзевського районного суду міста Харкова від 18 лютого 2016 року - залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту проголошення. Касаційна скарга може бути подана безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий С.С. Кругова

Судді : Т.П. Зазулинська

ОСОБА_3