Рішення № 58319600, 26.05.2016, Немишлянський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Фрунзенський районний суд м. Харкова)

Справа № 645/9285/15-ц

Провадження № 2/645/515/16

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 травня 2016 року м. Харків

Фрунзенський районний суд м. Харкова у складі:

головуючого судді Алфьорової Т.М.

при секретарі Ляховій І.Ю. розглянув у відкритому судовому засіданні у місті Харкові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Фрунзенського відділу державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції та ТОВ « ОТП Факторинг Україна» про зняття арешту з майна,

встановив:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом про зняття арешту з майна,посилаючись при цьому те, що 24.01.2011 року за договором купівлі-продажу придбав нерухоме майно АДРЕСА_1. Продавцем квартири є ОСОБА_2.В 2015р., він дізнався, що в спеціальному розділі про обтяження майна міститься запис від 02.09.2015 року за №11006780 про накладення арешту на 1/ 2 частку АДРЕСА_1, хоча на момент внесення запису вказана квартира належала йому в цілому. Запис внесено на підставі постанови про арешт майна та оголошення заборони на його відчуження, виданий 01.09.2015, видавник Фрунзенський ВДВС ХМУЮ, державний виконавець Реєзнік Є.А., особа майно якої обтяжується - ОСОБА_3, тобто запис внесений після укладення договору купівлі-продажу в 2011р. Звернувшись до Фрунзенського відділу державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції виконавчої служби з проханням зняття арешту, відповіді не отримав і тому вимушений звертатися до суду з позовом. Таким чином, на даний час на належне йому майно безпідставно накладено арешт, чим порушені його майнові права щодо розпорядження власністю.

Представник позивача в судовому засіданні позов підтримала і дала пояснення про обставини викладені вище.

Представник Фрунзенського відділу державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції пояснив, що з доводами позивача не погоджуєся, так як Державним виконавцем в рамках виконавчого провадження №48596128, відкритого за виконавчим листом №2033/2-1627/11, виданого 25.11.2013р. Фрунзенським райсудом м. Харкова про стягнення з ОСОБА_3 на користь ТОВ «ОТП Факторінг Україна» загальної суми боргу у розмірі 1586200,98 грн., 01.09.2015 р. сформована інформаційна довідка з Реєстру прав власності на нерухоме майно (який діяв до 01.01.2013 р.) в якому за боржником на праві приватної власності зареєстрована 1/2 частина квартири, що розташована за адресою АДРЕСА_2 на підставі свідоцтва про право власності р. №2-396 від 15.03.1999 р. виданого 12-ю ХДНК та 1/2 частина квартири на підставі договора дарування №2-398 від 15.03.1999 р. виданого 12-ю ХДНК. На підставі вищевказаної інформації, державним виконавцем винесена постанова про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження 01.09.2015 р. Реєстраційною службою ХМУЮ на підставі постанови державного виконавця в спеціальному розділі Державного реєстру речових прав на нерухоме майно накладено арешт на ? вказаної квартири.

Як вбачається з наданої позивачем копії інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 13.10.2015 р. в реєстрі наявні два записи стосовно реєстрації права власності, які знаходяться в актуальному стані (тобто є чинною) на квартиру, що розташована за адресою: АДРЕСА_3, а саме: 19.04.2004 р. за ОСОБА_3 та запис від 24.01.2011р. за ОСОБА_1, відомості щодо погашення права власності за ОСОБА_4 в реєстрі відсутні, вимоги щодо зняття арешту, просить розглянути відповідно до законодавства.

Залучений в якості співвідповідача ПАТ «ОТП Факторинг Україна», про день і час слухання справи сповіщався належним чином, в судове засідання не зявився, заперечень не надано.

Заслухавши сторони та дослідивши письмові докази по справі, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.

Відповідно до ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Статтею 391 ЦК України передбачено, що власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Згідно зі ст. 60 Закону України «Про виконавче провадження» особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту.

Судом встановлено, що 24.01.2011 року, ОСОБА_2 продала ОСОБА_1 АДРЕСА_1. Даний правочин зареєстровано у Державному реєстрі правочинів.

Продавцю ця квартира належала на підставі договору дарування, посвідченого 12-ою Харківською державною нотаріальною конторою 20.08.2010 року, р.№. 3943, який був укладений з ОСОБА_5.

Постановою державного виконавця ВДВС Фрунзенського МУЮ від 01.09.2015 року в межах виконання виконавчого листа № 2033/2-1627/11, виданого 25.11.2013р. накладено арешт на 1 / 2 частину АДРЕСА_1, який накладений в інтересах ТОВ «ОТП «Факторинг Україна», де зазначено, що майно належить ОСОБА_3, хоча свою частину квартира вона подарувала в 2010 році ОСОБА_2, яка і була зареєстрована в КП « Харківське МіськБТІ» за ОСОБА_6 в цілому.

В відповіді КП "Харківське міське БТІ" від 25.12.2015 року за № 441, зазначено, що згідно матеріалів інвентаризаційної справи квартири № 59 по вул. Танкопія, З, встановлено:

19.04.2004р. до Електронного реєстру під реєстраційним номером 5527369 первинно було внесено запис щодо реєстрації права власності вищезазначеної квартири на імя ОСОБА_3, на підставі свідоцтва про право власності, виданого 15.03.1999р. 12-ою ХДНКр. №2-396 та договору дарування, посвідченого 15.03.1999р. 12-ою ХДНКр. №2-398.

16.08.2010р. до Електронного реєстру під реєстраційним номером 31242684 також було внесено запис щодо реєстрації права власності вищезазначеної квартири на ім*я ОСОБА_3, на підставі свідоцтва про право власності, виданого 15.03.1999р. 12-ою ХДНК р. № 2-396 та договору дарування, посвідченого 15.03.1999р. 12-ою ХДНКр. №2-398.

Згідно матеріалів інвентаризаційної справи станом на 31.12.2012р. квартира АДРЕСА_4, зареєстрована за ОСОБА_1, на підставі договору купівлі - продажу, посвідченого 24.01.2011р. приватним нотаріусом ОСОБА_7, ХМНОр. № 120.

Реєстрацію права власності проведено 24.01.2011р. під реєстраційним номером Електронного реєстру 31242684.

Станом на 31.12.2012р. реєстрацію права власності вищезазначеної квартири на імя ОСОБА_1 під реєстраційним номером Електронного реєстру 31242684 не змінено та не скасовано. Не підставі вищезазначеного реєстраційний номер Електронного реєстру 5527369 ( реєстрація за ОСОБА_3А.) є недійсним.

На час винесення постанови про арешт на № 59 по вул. Танкопія, буд. 3, вказане майно належало на праві власності ОСОБА_1 у звязку з чим вимоги позивача підлягають задоволенню в повному обсязі.

Керуючись Законом України « Про виконавче провадження» ст. ст. 15, 16 ЦК України ст. ст. 10, 11, 88, 209, 212, 214-215 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до Фрунзенського відділу державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції та ТОВ «ОТП Факторинг Україна» про зняття арешту з майна задовольнити.

Скасувати арешт на 1/ 2 частку квартири АДРЕСА_5, який зареєстрований в спеціальному розділі про державну реєстрацію обтяжень, що належить на праві власності ОСОБА_1 (договір купівлі - продажу від 24.01.2011 року), накладеного 01.09.2015 року постановою старшого державного виконавця Фрунзенського відділу державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції. ( ВП № 48596128).

Виключити з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно відомості про арешт майна та заборону на його відчуження, а саме: на АДРЕСА_6, номер запису про обтяження № 11006780 від 02.09.2015 року.

Рішення може бути оскаржено протягом десяти днів з дня проголошення рішення шляхом подання апеляційної скарги. Особами, які брали участь у справі, але не були присутніми у судовому засіданні під час проголошення судового рішення може бути подана апеляційна скарга протягом 10 днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо воно не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Головуючий суддя