Постанова № 58318551, 30.04.2015, Апеляційний суд Луганської області

Справа № 414/607/15-п

Провадження № 33/782/26/15

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

«30» квітня 2015 року Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Луганської області ОСОБА_1

за участю прокурора : Маілян Г.С.

особи, що притягається до

відповідальності : ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Луганську апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову судді Кремінського районного суду Луганської області від 10 квітня 2015 року щодо ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки ІНФОРМАЦІЯ_2, яка до 12 червня 2014 року займала посаду старшого інспектора штабу Кремінського районного відділу ГУ МВС України у Луганській області, проживаючої у ІНФОРМАЦІЯ_3, по справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.172 - 6 КпАП України,-

В С Т А Н О В И В :

2 квітня 2015 року на розгляд Кремінського районного суду Луганської області з прокуратури Кремінського району Луганської області щодо ОСОБА_2 надійшли матеріали про адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст. 172 - 6 КпАП України.

Згідно протоколу про адміністративне правопорушення, ОСОБА_2, згідно наказу № 228 о/с від 25.06.2013 року в період часу з 25.06.3013 року по 12.06.2014 року займала посаду старшого інспектора штабу Кремінського районного відділу Головного управління МВС України у Луганській області. У відповідності до пункту 1 частини 1 ст. 4 Закону України «Про засади запобігання і протидії корупції» ОСОБА_2, будучи субєктом відповідальності за корупційні правопорушення, особисто письмово ознайомленою з попередженням про встановлені Законом України «Про засади запобігання і протидії корупції» обмеження під час прийняття на державну службу та її проходження, порушила вимоги фінансового контролю, передбачені ч.1 ст. 12 Закону України «Про засади запобігання і протидії корупції» при наступних обставинах.

Так, ч.1 ст. 12 Закону України «Про засади запобігання і протидії корупції», зобовязує субєктів декларування, які звільняються або іншим чином припиняють діяльність, повязану з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, подати декларацію про майно, доходи, витрати і зобовязання фінансового характеру за період, не охоплений раніше поданими деклараціями, а також протягом одного року подавати за своїм останнім містом роботи (служби) декларацію про майно, доходи, витрати і зобовязання фінансового характеру за минулий рік за формою і в порядку, визначеними цим Законом. Однак ОСОБА_2, припиняючи діяльність, повязану з виконанням функцій державного службовця, звільняючись з посади інспектора штабу Кремінського районного відділу Головного Управління МВС України у Луганській області 12.06.2014 року за наказом начальника ГУ МВС України в Луганській області № 165 о/с від 12.06.2014 року, не подала декларацію про майно, доходи, витрати і зобовязання фінансового характеру за період, не охоплений раніше поданою декларацією за 2013 рік, порушивши таким чином вимоги ч.1 ст. 12 Закону України «Про засади запобігання і протидії корупції». Тобто в період часу свого звільнення ОСОБА_2 мала надати до Сектору кадрового забезпечення Кремінського РВ ГУМВС декларацію про майно, доходи, витрати і зобовязання фінансового характеру за період, не охоплений раніше поданою декларацією за 2013 рік, тобто з 01.01.2014 по 12.06.2014 рік.

Так, згідно довідки, наданої Кремінським РВ ГУМВС України у Луганській області (№ 21 від 17.03.2014 року) ОСОБА_2 при звільненні 12.06.2014 року з посади старшого інспектора штабу Кремінського РВ ГУМВС України у Луганській області декларацію про майно, доходи, витрати і зобовязання фінансового характеру за період з 01.01.2014 року по 12.06.2014 року не подавала.

Таким чином, своїми діями ОСОБА_2 порушила вимоги ч.1 ст. 12 Закону України «Про засади запобігання і протидії корупції», за які передбачена відповідальність згідно ч.1 ст. 172 6 КпАП України, тобто неподання декларації про майно, доходи, витрати і зобовязання фінансового характеру за період, не охоплений раніше поданою декларацією.

Постановою судді Кремінського районного суду Луганської області від 10 квітня 2015 року ОСОБА_2 визнано винною у вчиненні вказаного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 172 6 КпАП України і на неї накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в дохід держави у розмірі 170 гривень.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції особою, притягнутою до адміністративної відповідальності - ОСОБА_2, подано апеляційну скаргу, в якій ставиться питання про скасування постанови Кремінського районного суду Луганської області від 10 квітня 2015 року щодо притягнення її до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 172 - 6 КпАП України і закриття справи про адміністративне правопорушення за відсутністю в її діях складу згаданого правопорушення.

Заслухавши пояснення особи, притягнутої до адміністративної відповідальності - ОСОБА_2, яка підтримала свою апеляційну скаргу і наполягала на задоволенні своїх апеляційних вимог, вважаючи за необхідне скасувати постанову Кремінського районного суду Луганської області від 10 квітня 2015 року відносно притягнення її до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 172 6 КпАП України і закрити провадження по справі про адміністративне правопорушення за відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення, вислухавши думку прокурора, який вважав за необхідне відмовити в задоволенні апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та надані сторонами докази, суддя апеляційного суду дійшов до наступного.

Відповідно до ч.7 ст. 294 КпАП України апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги.

Згідно ст. 7 КпАП України ніхто не може бути підданий заходу впливу в звязку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Положеннями ст. 252 цього Кодексу зазначено, що орган (посадова особа) приймає рішення на підставі досліджених доказів, оцінюючи їх за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю.

Так, згідно диспозиції ч.1 ст. 172 - 6 КпАП України, відповідальність за це корупційне правопорушення настає у разі неподання або несвоєчасне подання декларації про майно, доходи, витрати і зобовязання фінансового характеру, передбаченої Законом України «Про засади запобігання і протидії корупції».

При цьому, згідно до вимог ч.1 ст.12 Закону України «Про засади запобігання і протидії корупції», субєкти декларування, які звільняються або іншим чином припиняють діяльність, повязану з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, подають декларацію про майно, доходи витрати і зобовязання фінансового характеру за період, не охоплений раніше поданими деклараціями. Субєкти декларування, які звільнилися або іншим чином припинили діяльність, повязану з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, зобовязані протягом одного року подавати за своїм останнім місцем роботи (служби) декларацію про майно, доходи, витрати і зобовязання фінансового характеру за минулий рік за формою і в порядку, визначеними цим Законом.

Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_2, відповідно до наказу № 228 о/с від 25.06.2013 року, в період часу з 25.06.2013 року по 12.06.2014 року займала посаду старшого інспектора штабу Кремінського районного відділу Головного управління МВС України у Луганській області, будучи субєктом декларування та відповідальності за корупційні правопорушення відповідно до п.1 ч.1 ст. 4 Закону України «Про засади запобігання і протидії корупції», при звільненні не подала декларацію про майно, доходи, витрати і зобовязання фінансового характеру за період з 01.01.2014 року по 12.06.2014 року, який не охоплений раніше поданою декларацією за 2013 рік, чим порушила вимоги фінансового характеру, передбачені ч.1 ст. 12 Закону України «Про засади запобігання і протидії корупції», за що передбачена адміністративна відповідальність, встановлена ч.1 ст. 172 6 КпАП України.

Як вбачається з матеріалів адміністративної справи, суд першої інстанції, на порушення вимог ст. 280 КпАП України, не зясував з достатньою повнотою, зокрема те, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна ОСОБА_2 в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, а тому необґрунтовано дійшов висновку про наявність в діях ОСОБА_2 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 172 - 6 КпАП України.

З урахуванням наведеного апеляційний суд вважає обґрунтованими доводи апеляційної скарги ОСОБА_2 про те, що суддя, на порушення вимог ст. 245 КпАП України, всебічно, повно і обєктивно не зясував обставин справи та не вирішив її в точній відповідності із законом, оскільки не взято до уваги факт її неприязних стосунків з керівництвом Кремінського РВ ГУМВС, а саме: ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 і у звязку з цим неправдивість пояснення останніх про попередження її про необхідність подачі декларації, яке нічим, крім їх слів, не підтверджено.

Вказана обставина підтверджується довідкою, яка поступила від заступника начальника управління кадрового забезпечення ГУМВС України у Луганській області ОСОБА_6 від 03.04.2015 року № 6/2- 1311 (а.с. 61), де вказано, що у звязку із захопленням адміністративної будівлі ГУМВС України у Луганській області незаконними озброєними формуваннями так званої «Луганської народної республіки» разом з усією наявною в ній службовою документацією, особова справа разом з трудовою книжкою майора міліції ОСОБА_2 (М- 078344), старшого інспектора штабу Кремінського РВ ГУМВС України у Луганській області в УКЗ ГУМВСУ (за місцем тимчасової дислокації у місті Сєвєродонецьк) відсутня.

Оскільки ніякими доказами по справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст. 172 6 КпАП України, щодо особи, притягнутої до адміністративної відповідальності ОСОБА_2, не спростовується факт письмового попередження останньої про необхідність подачі декларації про майно, доходи, витрати і зобовязання фінансового характеру за період з 01.01.2014 року по 12.06.2014 року, який не охоплений раніше поданою декларацією за 2013 рік, а також ніякими доказами не спростовуються пояснення ОСОБА_2 про її неприязні стосунки з керівництвом Кремінського РВ ГУМВС - ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, які в своїх поясненнях наполягали на письмовому попередженні ОСОБА_2 про необхідність подачі декларації про майно, доходи, витрати і зобовязання фінансового характеру за період з 01.01.2014 року по 12.06.2014 року, тому не можна вважати доведеним факт письмового попередження ОСОБА_2 про необхідність подачі декларації про майно, доходи, витрати і зобовязання фінансового характеру за період з 01.01.2014 року по 12.06.2014 року.

При таких обставинах є обґрунтованими доводи апеляційної скарги ОСОБА_2 про те, що оскільки вона отримала виписку з наказу про звільнення лише у липні 2014 року, одноразову грошову допомогу їй виплачено у грудні 2014 року, а трудову книжку вона не отримала до цього часу, то остільки вона не мала умислу приховувати свої доходи, тому що подала декларацію про свої доходи відповідно чинного законодавства до 01.04.2015 року, що, маючи проблеми з керівництвом районної міліції, якби була попереджена про надання декларації 12.06.2014 року, то подала б її.

При таких обставинах апеляційний суд вважає, що відсутні докази того, що ОСОБА_2, будучи посадовою особою органів внутрішніх справ, не подавши при звільненні декларацію про майно, доходи, витрати і зобовязання фінансового характеру за період з 01.01.2014 року по день звільнення 12.06.2014 року, який не охоплений раніше поданою декларацією за 2013 рік, діяла з прямим умислом, оскільки, згідно ст. 10 КпАП України, адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків.

Апеляційний суд також вважає обґрунтованими доводи апеляційної скарги ОСОБА_2 про порушення судом вимог ст. 33 КпАП України, яка передбачає, зокрема, врахування особи порушника, оскільки суд не врахував ту обставину, що на її утриманні знаходиться неповнолітня донька ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_4, яка є дитиною, постраждалою внаслідок аварії на ЧАЕС, а також про порушення судом вимог ст. 268 КпАП України в частині подачі доказів - була відсутня можливість надати довідку Кремінського РВ ГУМВС щодо своєчасності (до 01.04.2015 року) подачі декларації про доходи, заявити клопотання про виклик до суду працівників Кремінського РВ ГУМВС, які давали пояснення про порушення нею ч.1 ст. 12 Закону України «Про засади запобігання і протидії корупції».

За таких обставин апеляційний суд вважає, що оскільки при розгляді справи про адміністративне правопорушення щодо особи, притягнутої до адміністративної відповідальності - ОСОБА_2, суддею були порушені вимоги ст.ст. 10, 33, 245, 268, 280 КпАП України, оскільки відсутні докази її вини у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 172 6 КпАП України, то в її діях відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 172 - 6 КпАП України, що є підставою для закриття провадження у справі згідно п. 1 ст. 247 КпАП України.

На підставі викладеного, керуючись пунктом 2 ч.8 ст. 294 КпАП України, -

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу особи, притягнутої до адміністративної відповідальності ОСОБА_2 задовольнити.

Постанову судді Кремінського районного суду Луганської області від 10 квітня 2015 року щодо особи, притягнутої до адміністративної відповідальності - ОСОБА_2, скасувати, а провадження у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст. 172 6 КпАП України, щодо ОСОБА_2 закрити за відсутності в діях останньої складу адміністративного правопорушення.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

СУДДЯ: