Вирок № 58317580, 15.06.2016, Знам'янський міськрайонний суд Кіровоградської області

15.06.2016

ЄУН 389/1525/16-К

провадження 1-кп/389/155/16

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 червня 2016 року Знам'янський міськрайонний суд Кіровоградської області в складі:

головуючого судді Проценка О.М.

при секретарі Тумановій С.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду міста Знам'янка кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12014120160001582 від 26 жовтня 2014 року, стосовно

ОСОБА_1,

ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м.Долинська Кіровоградської області, громадянина України, освіта професійно-технічна, не працюючого, одруженого, на утриманні 1 малолітня дитина, місце проживання АДРЕСА_1, раніше не судимого,

обвинуваченого у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.296 КК України,

за участю: прокурора Знам'янської місцевої прокуратури Кіровоградської області Мороз О.С., представника потерпілого ОСОБА_3 - ОСОБА_4, представника потерпілого ОСОБА_5 - ОСОБА_6, обвинуваченого ОСОБА_1, захисника ОСОБА_7, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 скоїв хуліганство, тобто грубе порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалось особливою зухвалістю, групою осіб, за наступних обставин.

26 жовтня 2014 року, приблизно о 13.00 годині, ОСОБА_1, за попередньою змовою з ОСОБА_8-о., ОСОБА_9, ОСОБА_10 та ОСОБА_11, щодо яких кримінальне провадження розглядається в Знам'янському міськрайонному суді Кіровоградської області, та ОСОБА_12, щодо якого Знам'янським міськрайонним судом Кіровоградської області винесено вирок, перебуваючи в с.Суботці Знам'янського району Кіровоградської області, з метою вчинення хуліганських дій направлених на пошкодження автомобіля, прийшли до греблі, що знаходиться між будинками № 34 та 53 по вул.Шевченка, де, для реалізації свого злочинного наміру, почали збирати на узбіччі дороги каміння. Побачивши автомобіль «Меrcedes-Benz-Vito», реєстраційний номер НОМЕР_1, який їхав зі сторони с.Казарня Знам'янського району Кіровоградської області в напрямку готельного комплексу «Орлине гніздо», ОСОБА_8 став по центру проїжджої частини, для того, щоб зупинити автомобіль «Меrcedes-Benz-Vito», реєстраційний номер НОМЕР_1, в якому знаходились ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17 та ОСОБА_18, а ОСОБА_10, ОСОБА_1, ОСОБА_9, ОСОБА_12 та ОСОБА_11 стали біля узбіччя проїжджої частини. Коли водій автомобіля, під'їжджаючи до них, почав зменшувати швидкість, то ОСОБА_8, ОСОБА_10, ОСОБА_1, ОСОБА_9, ОСОБА_12 та ОСОБА_11, реалізовуючи свій злочинний намір, усвідомлюючи протиправність своїх дій, діючи умисно, з мотивів явної неповаги до суспільства, почали кидати по автомобілю камінням, чим пошкодили капот, передній бампер, скло люка, праві бокові дверцята та скло, праве бокове заднє скло, скло задньої лівої дверцяти, праву передню дверцяту, що, відповідно до висновку експерта №73 від 30 жовтня 2014 року, спричинило власнику автомобіля ОСОБА_5, матеріальну шкоду на суму 30482,46 грн.

Після вчиненого, ОСОБА_8, ОСОБА_10, ОСОБА_1, ОСОБА_9, ОСОБА_12 та ОСОБА_11 з місця чинення злочину зникли.

Під час судового розгляду, між обвинуваченим ОСОБА_1 та представниками усіх потерпілих, а саме: представником потерпілого ОСОБА_3 - ОСОБА_4 та представником потерпілого ОСОБА_5, - ОСОБА_6, 15 червня 2016 року, було укладено угоду про примирення.

За умовами угоди: обвинувачений ОСОБА_1 повністю визнав свою винуватість у вчиненому кримінальному правопорушенні, передбаченому ч.2 ст.296 КК України, повністю відшкодував заподіяну потерпілому ОСОБА_5 відповідну частку матеріальної шкоди у сумі 9108 грн. (тобто 1/6 частину від загального розміру заподіяної шкоди), розмір якої сторони узгодили в загальній сумі 54648 грн., вибачився перед усіма потерпілими та зобов'язується в подальшому не вчиняти кримінальні правопорушення та не вчиняти на користь потерпілих ніяких інших дій. Потерпілі ОСОБА_3 та ОСОБА_5, в свою чергу, на момент підписання угоди та в майбутньому, відмовляються від будь яких претензій до обвинуваченого щодо відшкодування моральної та матеріальної шкоди, яка була заподіяна вказаними вище протиправними діями обвинуваченого.

Також, згідно укладеної угоди, сторони дійшли згоди на призначення покарання ОСОБА_1 за ч.2 ст.296 КК України у виді 1 року позбавлення волі, зі звільненням, на підставі ст.75 КК України, від відбування покарання з випробуванням, з іспитовим строком на 1 рік та покладенням обов'язків, пов'язаних з призначенням зазначеного покарання, передбачених п.2,3,4 ч.1 ст.76 КК України, а саме: не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції; повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, роботи або навчання; періодично з'являтись для реєстрації в кримінально-виконавчу інспекцію. Запобіжний захід скасувати, грошові кошти внесені в якості застави, в сумі 24360 грн., повернути заставодавцю.

Обвинувачений ОСОБА_1 в судовому засіданні свою вину в скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.296 КК України визнав повністю, просив суд затвердити угоду про примирення та призначити йому узгоджену міру покарання. Стверджував, що цілком розуміє свої права, характер обвинувачення, щодо якого він визнає себе винуватим, вид покарання та інші заходи, які будуть застосовані до нього у разі затвердження угоди судом, а також наслідки укладення та затвердження угоди про примирення, передбачені ч.1 ст.473 КПК України, які йому роз'яснені судом. Вказав, що згоден з загальним розміром заподіяної матеріальної шкоди потерпілому ОСОБА_5 в сумі 54648 грн. і свою частку шкоди, в сумі 9108 грн., вже відшкодував потерпілому ОСОБА_5. Інших претензій матеріального і морального характеру до нього потерпілі не мають. Також він вибачився перед потерпілими, зобов'язався не вчиняти кримінальні правопорушення та не вчиняти на їх користь ніяких інших дій.

Представники потерпілих ОСОБА_6 та ОСОБА_4 в судовому засіданні просили затвердити угоду про примирення та призначити ОСОБА_1 узгоджене угодою покарання. Вказали, що обвинувачений вибачився перед потерпілими, зобов'язався не вчиняти кримінальних правопорушень та не вчиняти на користь потерпілих ніяких інших дій, повністю відшкодував частину узгодженої суми заподіяної матеріальної шкоди в сумі 9108 грн., тому претензії майнового характеру до обвинуваченого ОСОБА_1- відсутні. Претензії про відшкодування моральної шкоди також відсутні.

Прокурор не заперечував проти затвердження угоди про примирення та просив призначити ОСОБА_1 узгоджену міру покарання.

Розглядаючи питання про затвердження угоди про примирення, суд виходив з наступного.

Відповідно до ст.468 КПК України, у кримінальному провадженні може бути укладена угода між потерпілим та підозрюваним чи обвинуваченим про примирення.

Згідно з ч.4 ст.469 КПК України, угода про примирення між потерпілим та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості та у кримінальному провадженні у формі приватного обвинувачення.

Кримінальне правопорушення, у вчиненні якого ОСОБА_1 визнав себе винним, відповідно до ст.12 КК України, є злочином середньої тяжкості.

Матеріальна шкода потерпілому ОСОБА_5, заподіяна внаслідок вчинення злочину ОСОБА_1, відшкодована, інших претензій майнового характеру до обвинуваченого ОСОБА_1 потерпілі не мають.

Відповідно до ч.1 ст.475 КПК України, якщо суд переконається, що угода може бути затверджена, він ухвалює вирок, яким затверджує угоду і призначає узгоджену сторонами міру покарання.

Дослідивши угоду про примирення та переконавшись, що укладена угода є добровільним волевиявленням обвинуваченого та потерпілих, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді, з'ясувавши у обвинуваченого ОСОБА_1, чи цілком він розуміє наслідки затвердження угоди, роз'яснивши право на справедливий судовий розгляд, встановивши правильне розуміння обвинуваченим змісту та наслідків затвердження угоди, а також перевіривши її відповідність вимогам кримінального процесуального законодавства, заслухавши доводи учасників судового засідання та роз'яснивши їм обмеження права щодо оскарження вироку, передбачені ст.473 КПК України, суд вважає, що угода про примирення між обвинуваченим ОСОБА_1 та представниками усіх потерпілих, а саме: представником потерпілого ОСОБА_3 - ОСОБА_4 та представником потерпілого ОСОБА_5, - ОСОБА_6, від 15 червня 2016 року, відповідає вимогам КПК України, дії обвинуваченого вірно кваліфіковано за ч.2 ст.296 КК України, як хуліганство, тобто грубе порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалось особливою зухвалістю, групою осіб, умови угоди не суперечать інтересам суспільства і не порушуються права, свободи чи інтереси сторін або інших осіб, сторони примирились добровільно, фактичні підстави для визнання винуватості наявні, узгоджені вид та міра покарання відповідають ступеню тяжкості обвинувачення, тобто загальним засадам призначення покарання, визначених ст.65 КК України, у зв'язку із чим суд вважає можливим затвердити угоду про примирення від 15 червня 2016 року, визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.296 КК України та призначити йому узгоджене сторонами покарання.

Крім того, суд вважає за необхідне стягнути з ОСОБА_1 процесуальні витрати по справі за проведення судово-автотоварознавчої експертизи та судово-дактилоскопічної експертизи в сумі 393 грн. 47 коп.

На підставі викладеного, керуючись п.1 ч.3 ст.314, ч.2 ст.373, ст.ст.374, 475 КПК України, суд, -

У Х В А Л И В :

Затвердити угоду про примирення від 15 червня 2016 року, укладену у кримінальному провадженні №1-кп/389/155/16 (єдиний унікальний номер 389/1525/16-к), внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12014120160001582 від 26 жовтня 2014 року, між потерпілим ОСОБА_3, який діє через представника - ОСОБА_4, потерпілим ОСОБА_5, який діє через представника - ОСОБА_6 та обвинуваченим ОСОБА_1.

ОСОБА_1 визнати винним у пред'явленому обвинуваченні за ч.2 ст.296 КК України і призначити покарання у виді 1 (одного) року позбавлення волі.

На підставі ст.75 КК України, ОСОБА_1 від відбуття призначеного покарання звільнити з іспитовим строком на 1 (один) рік.

У відповідності зі ст.76 КК України, покласти на ОСОБА_1, на період іспитового строку, наступні обов'язки:

не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції;

повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, роботи або навчання;

періодично з'являтися для реєстрації в органи кримінально-виконавчої інспекції.

Стягнути з ОСОБА_1 процесуальні витрати по справі за проведення судово-автотоварознавчої експертизи та судово-дактилоскопічної експертизи в сумі 393 (триста дев'яносто три) грн. 47 коп.

Міру запобіжного заходу ОСОБА_1 у виді застави-скасувати.

Заставу за підозрюваного ОСОБА_1, по кримінальному провадженню, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12014120160001582 від 26 жовтня 2014 року, в сумі 24360 (двадцять чотири тисячі триста шістдесят) грн. 00 коп., внесену на депозитний рахунок апеляційного суду Кіровоградської області №37315016001090, код ЄДРПОУ 02894616, МФО 823016, банк отримувач ГУДКУ у Кіровоградській області - повернути заставодавцю ОСОБА_20.

Вирок може бути оскаржений, з урахуванням ч.3 ст.394 КПК України, до апеляційного суду Кіровоградської області шляхом подачі апеляційної скарги через Знам'янський міськрайонний суд Кіровоградської області протягом 30 днів з дня його проголошення.

Суддя Знам"янського міськрайонного суду Проценко О.М.