Вирок № 58317213, 15.06.2016, Добровеличківський районний суд Кіровоградської області

Справа № 387/459/16-к

Номер провадження по справі 1-кп/387/62/16

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 червня 2016 року смт. Добровеличківка

Добровеличківський районний суд Кіровоградської області в складі :

головуючого судді Цоток В. В.

за участю секретаря Придатченко О.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Добровеличківського районного суду Кіровоградської області кримінальне провадження зареєстроване у Єдиному реєстрі досудових розслідувань за № 12015120140000331 від 16.06.2015 року, яке 01.04.2016 року надійшло від Добровеличківського відділу Новоукраїнської місцевої прокуратури Кіровоградської області по обвинуваченню

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та жителя АДРЕСА_1, громадянина України, неодруженого, має на утриманні неповнолітню дитину, непрацюючого, раніше не судимого, заходи забезпечення кримінального провадження не застосовувалися,-

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.122 КК України, -

за участі сторін кримінального провадження :

прокурора Мельниченко Л.В.

захисника ОСОБА_2

потерпілого ОСОБА_3

обвинуваченого ОСОБА_1

В С Т А Н О В И В :

Обвинувачений вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.1 ст. 122 КК України, кваліфіковане як умисне середньої тяжкості тілесне ушкодження за наступних обставин :

ОСОБА_1 08.06.2015 року, близько 01 години 00 хвилин, знаходячись на березі водойми, що розташована в селі Вороб'ївка Добровеличківського району Кіровоградської області, зустрів ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3 та на ґрунті раніше виниклих неприязних відносин, діючи умисно та цілеспрямовано, усвідомлюючи характер своїх протиправних дій, з метою спричинення тілесних ушкоджень, стоячи позаду потерпілого, умисно наніс йому один удар кулаком лівої руки в ділянку нижньої щелепи ліворуч. Внаслідок протиправних дій обвинуваченого потерпілому ОСОБА_3 було заподіяно тілесне ушкодження у вигляді перелому тіла нижньої щелепи зліва зі зміщенням відламків, яке викликало тривалий розлад здоров'я на термін більше трьох тижнів та яке відноситься до категорії середнього ступеня тяжкості.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 своєї вини в інкримінованому йому кримінальному правопорушенні та цивільний позов не визнав повністю та під час допиту вказав, що між ним та ОСОБА_3 склалися тривалі неприязні відносини. Точної дати не пам'ятає, але в один із днів після випускного вечора його сина, близько 21 години, він, разом із сином ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 знаходилися на ставу та рибалили. Обвинувачений чув як по полю, де знаходиться городина їздив мотоцикл ОСОБА_3 Проте самого потерпілого того дня він взагалі не бачив. Через деякий час до них прийшов ОСОБА_7, оскільки ОСОБА_1 пообіцяв відвезти його на залізничний вокзал, після чого вони зібралися та поїхали зі ставу. Обвинувачений стверджував, що тієї ночі ні ОСОБА_3, ні ОСОБА_8, ні його мати не приходили до них, а тому він не міг спричинити ушкодження потерпілому. Вважає, що потерпілий обмовляє його у вчиненні злочину, оскільки між ними тривалий час існують неприязні відносини .

Незважаючи на повне заперечення ОСОБА_1 своєї вини в інкримінованому йому кримінальному правопорушенні його вина підтверджується сукупністю досліджених в судовому засіданні доказів, які узгоджуються в деталях між собою і не викликають жодних сумнівів у своїй достовірності та допустимості .

Так потерпілий ОСОБА_3, під час допиту вказав, що точної дати він не пам'ятає, на початку літа 2015 року, близько 00 годин 30 хвилин, він, на прохання ОСОБА_8 на власному мопеді, приїхав на поле, яке розташоване між селом Ляхове та селом Братолюбівкою, з метою допомогти останньому полити городину. По прибутті на місце, вони з ОСОБА_8 виявили зникнення мобільного телефону останнього. Матір ОСОБА_8 повідомила, що незадового перед цим до вагончика, де останній відпочивав, приходив ОСОБА_6 Після цього потерпілий , разом із ОСОБА_8, стали спускатися до ставу, а саме до місця, де знаходилися водяні помпи . В цей час на березі вони помітили ОСОБА_4, ОСОБА_6 та ще одного невідомого їм чоловіка . ОСОБА_3 став пред'являти претензії до ОСОБА_6 з приводу зникнення належного ОСОБА_8 мобільного телефону та руками штовхнув ОСОБА_6 в плечі. В цей час він відчув удар ззаду в ліву частину щелепи. Хто саме його наніс, ОСОБА_3 не бачив. Проте, коли від отриманого удару впав на землю то побачив, що поруч із ним стояв ОСОБА_1, який наніс ще близько 2-3 удари ногою праву ділянку тулуба потерпілого. Інші присутні там особи знаходилися на відстані від місця його побиття та участі в конфлікті не приймали . Після нанесених ударів та вимог ОСОБА_8 припинити побиття, ОСОБА_1 більше ударів не наносив . ОСОБА_3 , разом з ОСОБА_8 пішли до вагончика, де потерпілий заснув. На протязі наступних чотирьох днів він знаходився на своєму робочому місці, а після цього в себе вдома. В лікарню звернувся через 7 чи 8 днів оскільки на протязі всього часу з ротової порожнини текла кров .

Свідок ОСОБА_8, під час допиту вказав, що працює у СФГ "Васільєва" різноробочим, а саме доглядає за городиною. 07 червня 2015 року, близько 22 години він залефонував до ОСОБА_3 з проханням допомогти йому полити городину . Чекаючи приїзд ОСОБА_3, він заснув. Прокинувшись, близько 24 години, виявив відсутність власного мобільного телефону . Мати ОСОБА_8 повідомила, що коли той відпочивав, до вагончика заходив ОСОБА_6 В цей час приїхав ОСОБА_3 і вони разом пішли на берег ставу, подивитися до помпи . Підійшов ближче до водойми , помітили, як у кущах хтось сховався. Як пізніше з'ясувалося, то були ОСОБА_4, ОСОБА_6 та невідомий йому чоловік. ОСОБА_3 запитав у них, що вони тут роблять. Потім підійшов до ОСОБА_6 та почав з ним розмовляти. В подальшому ОСОБА_3 штовхнув ОСОБА_6 у плече. В цей час зі сторони ставу, із кущів вибіг ОСОБА_1 та знаходячись позаду потерпілого, наніс ОСОБА_3 один удар лівою рукою в ділянку щелепи . Після того, як потерпілий нагнувся до землі, обвинувачений наніс ОСОБА_3 два удари ногою. ОСОБА_8 став робити зауваження ОСОБА_1 на що останній відповів, щоб він не вмішувався . На той момент на місці події були присутні ОСОБА_8, ОСОБА_3, ОСОБА_6, ОСОБА_1 ОСОБА_4 та невідомий йому чоловік. Інші особи, окрім ОСОБА_1 , потерпілого не били. Мати ОСОБА_8 в цей час була біля вагончика. Після вказаних подій ОСОБА_8 разом із ОСОБА_3 пішли до вагончика. Останній скаржився на біль в ділянці щелепи . Крім того у нього з ротової порожнини текла кров . Всю ніч потерпілий провів у вагончику. Зранку ОСОБА_3 поїхав у невідомому напрямку, а потім повернувся, та знаходився на протязі чотирьох днів на їх робочому місці . Стверджував, що ні він, ні ОСОБА_3 не перебували в стані алкогольного сп'яніння .

Свідок ОСОБА_10, під час допиту вказала, що ОСОБА_3 є її сином. В червні 2015 року, близько 07 години ранку він пішов на роботу, а повернувся наступного дня, близько 17 години. Свідок помітила на лівій частині щелепи тілесні ушкодження. На її запитаня ОСОБА_3 повідомив, що його вдарив ОСОБА_1 Про обставини самої події їй відомо лише зі слів свого сина . В зв'язку з пошкодженням щелепи ОСОБА_3 близько місяця знаходився на стаціонарному лікуванні в Кіровоградській обласній лікарні . У вересні 2015 року ОСОБА_10 звернулася до ОСОБА_1 з проханням дати кошти на лікування потерпілого на що він відмовив, мотивуючи тим, що йому необхідні кошти для навчання власної дитини . Під час цієї розмови ОСОБА_1 визнав свою вину у нанесенні тілесного ушкодження її синові.

Свідок ОСОБА_11, під час допиту вказав, що 07 липня 2015 року, близько 03 години ОСОБА_3 перебував у нього в гостях, де вони разом вживали спиртні напої. Під час розмови, зі слів ОСОБА_3, йому стало відомо, що між останнім та ОСОБА_1 відбулася бійка. При цьому видимих ушкоджень на тілі потерпілого свідок не помітив. Крім того йому відомо, що між ОСОБА_3 та ОСОБА_1 існують неприязні відносини. Також свідку відомо , що ОСОБА_3 просив кошти у ОСОБА_1 за те, що останній зломав першому щелепу.

Крім показань потерпілого та свідків обвинувачення ґрунтується на документах, висновках судових експертиз, які були досліджені в судовому засіданні.

Так, з протоколу слідчого експерименту від 14.10.2015 року з фототаблицею, встановлено, що потерпілий ОСОБА_3 добровільно розповів та відтворив обставини нанесення йому ОСОБА_1 ударів, що мало місце 08.06.2015 року ( а.п. 50-51 ).

З протоколу слідчого експерименту від 14.10.2015 року з фототаблицею, встановлено, що свідок ОСОБА_8 добровільно розповів та відтворив обставини нанесення обвинуваченим ударів ОСОБА_3, що мало місце 08.06.2015 року ( а.п. 52-53).

Згідно висновку судово-медичної експертизи № 132 від 11.12.2015 року , встановлено, що згідно представленої медичної картки стаціонарного хворого № 10578 відділення хірургічної стоматології Кіровоградської обласної лікарні на ім'я ОСОБА_3, 1994 року народження, у останнього виявлено тілесне ушкодження у вигляді перелому тіла нижньої щелепи зліва зі зміщенням відламків, яке відноситься до категорії середнього ступеня тяжкості. Вказане тілесне ушкодження утворилось від локальної дії тупого твердого предмету (не менше 1-го травматичного впливу) з обмеженою контактуючою поверхнею, та могло утворитись в термін вказаний у постанові, на що вказують дані медичної документіції. Враховуючи морфологічний характер та локалізацію вище вказаного ушкодження, експерт вважає, що його утворення при падінні з висоти власного зросту неможливе. Ознайомившись з протоколом слідчого експерименту за участю потерпілого ОСОБА_3 від 14.10.2015 року та протоколом слідчого експерименту за участю свідка ОСОБА_8 , від 14.10.2015 року , експерт вважає, що виявлене тілесне ушкодження у вигляді: перелому тіла нижньої щелепи зліва зі зміщенням, могло утворитися за обставини на які вказує потерпілий ОСОБА_3 та свідок ОСОБА_8 під час проведення даних слідчих експериментів (а.п.55-56).

Аналізуючи зібрані по справі докази та оцінюючи їх в сукупності суд прийшов до висновку, що вина ОСОБА_1 в умисному заподіянні середньої тяжкості тілесного ушкодження, яке не є небезпечним для життя і не потягнуло за собою наслідків, передбачених у ст. 121 КК України, але таке, що спричинило тривалий розлад здоров'я, доведена повністю. Його дії судом кваліфікуються за ч.1 ст. 122 КК України .

Показання свідків ОСОБА_7 та ОСОБА_5 суд вважає неналежними доказами, оскільки останні повідомили про події, що мали місце 07.06.2015 року. Проте вказані особи не були свідками подій, які мали місце 08.06.2015 року, близько 01 години та пов'язані із спричиненням тілесних ушкоджень потерпілому . Так з показань ОСОБА_7 з'ясовано, що він достовірно пам'ятає, що прийшов на став до ОСОБА_1 саме 07.06.2015 року, після третьої години ночі, звідки поїхав на залізничний вокзал та був відсутній на території Кіровоградської області до 15.06.2015 року. З показань ОСОБА_5, з'ясовано, що він рибалив з ОСОБА_1 , ОСОБА_4 та ОСОБА_6 в ту ніч, коли до них приходив ОСОБА_7

Показання неповнолітнього свідка ОСОБА_4 суд піддає сумніву, оскільки вказана особа є близьким родичем обвинуваченого ( сином ), а тому зацікавлений в результатах розгляду справи.

При обранні обвинуваченому виду та міри покарання суд враховує характер і ступінь суспільної небезпечності вчиненого кримінального правопорушення, особу ОСОБА_1, обставини справи, що пом'якшують та обтяжують покарання.

Обвинувачений вчинив кримінальне правопорушення, яке відноситься до категорії середньої тяжкості, по місцю проживання характеризується посередньо, має на утриманні двох неповнолітніх дітей .

Обставиною, що пом'якшує покарання згідно ст. 66 КК України є знаходження на утриманні в обвинуваченого двох неповнолітніх дітей .

Обставин, що обтяжують покарання згідно ст. 67 КК України судом не встановлено .

З огляду на вказане, суд вважає, що виправлення обвинуваченого можливе без його ізоляції від суспільства, а тому ОСОБА_1 слід призначити покарання, необхідне й достатнє для його виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень у виді обмеження волі із застосуванням положень ст.ст. 75,76 КК України .

Цивільний позов прокурора Добровеличківського відділу Новоукраїнської місцевої прокуратури Кіровоградської області в інтересах держави в особі Кіровоградської обласної ради, Кіровоградської обласної лікарні до ОСОБА_1 про відшкодування витрат на стаціонарне лікування особи, потерпілої від злочину в сумі 3124 гривні 62 копійки , обґрунтований довідкою Кіровоградської обласної лікарні від 12.04.2016 року № 1804/01-19/06, а тому підлягає задоволенню у повному обсязі .

Процесуальні витрати відсутні .

Заходи забезпечення кримінального провадження не застосовувалися і підстави для їх застосування відсутні .

Доля речових доказів має бути вирішенна в порядку ст. 100 КПК України.

Керуючись ст.373, 374 КПК України, суд, -

У Х В А Л И В :

ОСОБА_1 визнати винуватим в скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.122 КК України та призначити покарання у виді обмеження волі строком на 2 ( два ) роки .

На підставі статті 75 КК України звільнити від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строко м на 1 ( один ) рік .

На підставі статті 76 КК України зобов'язати ОСОБА_1: не виїжджати за межі України без дозволу кримінально-виконавчої інспекції ; повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, роботи .

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави в особі Кіровоградської обласної лікарні ( р/р 35419001027932, код 01994942, МФО 823016 в ГУ ДКС України в Кіровоградській області ) витрати на стаціонарне лікування потерпілого від злочину в сумі 3124 ( три тисячі сто двадцять чотири ) гривні 62 копійки .

Речові докази по справі: амбулаторну картку на потерпілого ОСОБА_12, на 26 аркушах, яка знаходиться на відповідальному зберіганні в Добровеличківській ЦРЛ - повернути останній, після набрання вироком законної сили ; медичну картку стаціонарного хворого № 10578, на ОСОБА_12, на 28 аркушах та 5 рентген знімків, які знаходяться на відповідальному зберіганні в Кіровоградській обласній лікарні - повернути останній, після набрання вироком законної сили.

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку на його оскарження та може бути оскаржений до апеляційного суду Кіровоградської області на протязі тридцяти днів з дня його проголошення, шляхом подачі апеляційної скарги через Добровеличківський районний суд Кіровоградської області.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.

Суддя Добровеличківського районного суду

Кіровоградської області В. В. Цоток