Ухвала суду № 58316937, 15.06.2016, Апеляційний суд Дніпропетровської області (м. Кривий Ріг)

УКРАЇНА

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 211/484/16-к Суддя 1 інстанції Папарига В. А.

Номер провадження 11-кп/774/472/К/16 Суддя-доповідач ОСОБА_1

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 червня 2016 року м. Кривий Ріг

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді Пістун А.О.

суддів Яценко Т.Л., Мажари С.Б.

секретар Горбачевська І.П.

розглянула у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження №12015040230000597 за апеляційною скаргою прокурора на ухвалу Довгинцівського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 11 травня 2016 року, якою обвинувальний акт повернуто прокурору для усунення зазначених в ухвалі порушень вимог ст.291 КПКУкраїни, відносно

ОСОБА_2, 1985 року, жовтня місяця, 10 дня народження, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, працюючого на посаді директора ТОВ «Сігма-КР»м(ЄДРПОУ 38658550), адреса місця реєстрації та фактичного проживання: ІНФОРМАЦІЯ_2,

обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.366, ч.2 ст.191, ч.3 ст.191 КК України.

Учасники судового провадження:

прокурор Буйленкова І.М.

представники потерпілого ОСОБА_3, ОСОБА_4

захисник обвинуваченої адвокат ОСОБА_5

обвинувачений ОСОБА_2

В С Т А Н О В И Л А :

В апеляційній скарзі прокурор просить ухвалу Довгинцівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 11 травня 2016 року скасувати, у звязку з невідповідністю висновків суду першої інстанції фактичним обставинам кримінального провадження, і призначити новий розгляд у суді першої інстанції.

Ухвалою Довгинцівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 11 травня 2016 року обвинувальний акт у кримінальному провадженню, зареєстрованому в ЄРДР за №12015040230000597, за обвинуваченням ОСОБА_2, у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.366, ч.2 ст.191, ч.3 ст.191 КК України, повернуто прокурору, як такий, що не відповідає положенням ст. 291 КПК України, для усунення недоліків, а саме з підстав того, що обвинувальний акт не містить чіткого викладення фактичних обставин кримінального правопорушення, формулювання обвинувачення та правової кваліфікації з посиланням на закон про кримінальну відповідальність, і містить протиріччя, неточності та неоднозначне тлумачення.

В порушення вимог ст.291 ч.2 п.3 КПК України, незважаючи на те, що в обвинувальному акті вказано, що ОСББ «Косіора, 89», ОСББ «Кропивницького, 19» внаслідок злочинних дій ОСОБА_2 завдано матеріальні збитки, дані особи не вказані в обвинувальному акті як потерпілі.

Крім того, до обвинувального акту долучено цивільний позов прокурора про стягнення з обвинуваченого ОСОБА_2 на користь Управління благоустрою і житлової політики виконкому у місті ради в рахунок відшкодування матеріальної шкоди спричиненої внаслідок вчинення кримінального правопорушення на суму 308989,40 грн., проте, з обвинувального акту не зрозуміло коли, ким, кому в якій сумі були виділені бюджетні кошти на виконання капітальних ремонтів та кому ці кошти належали на час їх перерахування ТОВ «Сігма-КР.

У той же час, в доданому до обвинувального акту реєстрі матеріалів досудового розслідування не міститься даних щодо проведених під час досудового розслідування процесуальних дій, як і реквізитів процесуальних рішень прийнятих під час досудового розслідування, щодо потерпілої особи (осіб) у вказаному кримінальному провадженні.

Також, в реєстрі матеріалів досудового розслідування містяться дані щодо процесуальних дій у вказаному кримінальному провадженні, які здійсненні до його початку та після його завершення.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги прокурор зазначив, що обвинувальний акт відносно ОСОБА_2 у вчиненні кримінальних правопорушень за ч.1 ст.366, ч.2 ст.191, ч.3 ст.191 КК України складено у відповідності до вимог ст.291 КПК України, а оскаржена ухвала суду є незаконною, необґрунтованою та підлягає скасуванню у звязку з невідповідністю висновків суду першої інстанції фактичним обставинам кримінального провадження. Прокурор вважає, що суд належним чином не врахував, що єдиним розпорядником коштів міського бюджету є Криворізька міська рада, відповідно до рішення якої від 29.12.2011р. №860 затверджено Програму підтримки обєднань співвласників багатоквартирних будинків в м. Кривому Розі на 2012-2016 роки та з міського бюджету для проведення капітального ремонту ОСББ «Косіора, 89» та ОСББ «Кропивницького, 19» були виділені грошові кошти, за рахунок яих і було проведено роботи ТОВ «Сігма-КР». Тому, вважає, що саме Криворізька міська рада була розпорядником бюджетних коштів, виділених через Управління благоустрою і житлової політики виконкому Криворізької міської ради на проведення ремонтів та відповідно до своїх повноважень здійснювало контроль за процедурою виділення безпосередньо ОСББ.

Крім того, зазначає, що реєстр матеріалів досудового розслідування, який складається як процесуальний документ фіксування кримінального провадження, є інформаційним додатком до обвинувального акту, а інформацію у ньому є лише орієнтиром для судового дослідження матеріалів справи і самостійного доказового значення не має. Тому вважає, що допущені технічні помилки не є суттєвими під час розгляду справи по суті та могли бути уточнені в суді.

В судовому засіданні при апеляційному розгляді прокурор просив апеляційну скаргу прокурора задовольнити, ухвалу суду першої інстанції скасувати, у звязку з невідповідністю висновків суду першої інстанції фактичним обставинам кримінального провадження та призначити новий розгляд у суді першої інстанції.

Представники потерпілого ОСОБА_3, ОСОБА_4, кожен окремо, в судовому засіданні при апеляційному розгляді, заперечували проти задоволення апеляційної скарги прокурора, вважали оскаржену ухвалу суду від 11.05.2016р. законною, обґрунтованою. Звертали увагу на те, що матеріальні збитки неправомірними діями ОСОБА_2 завдані саме ОСББ «Косіора, 89» та ОСББ «Кропивницького, 19», а Управління благоустрою та житлової політики виконкому Криворізької міської ради не є потерпілою стороною.

Обвинувачений ОСОБА_2 та його захисник адвокат ОСОБА_5, кожен окремо, просили відмовити у задоволенні апеляційної скарги прокурора зазначаючи, що оскаржена ухвала є законною, обґрунтованою, і такою, що необхідно залишити без змін.

Заслухавши доповідь судді апеляційного суду Дніпропетровської області, думку учасників судового розгляду, перевіривши матеріали кримінального провадження та обговоривши наведені в апеляційній скарзі доводи, порівнявши їх з матеріалами, що знаходяться у кримінальному провадженні, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга прокурора задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.

У відповідності до положень п. 3 ч. 3 ст. 314 КПК України, зі стадії підготовчого судового засідання, суд має право повернути обвинувальний акт прокурору у тому випадку, якщо він не відповідає вимогам КПК України.

Згідно положень ст. 110 КПК України обвинувальний акт є процесуальним рішенням, яким прокурор висуває обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення і яким завершується досудове розслідування. Обвинувальний акт повинен відповідати вимогам передбаченим у ст. 291 цього Кодексу.

Відповідно до положень п. 5 ч.2 ст. 291 КПК України обвинувальний акт повинен містити виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення.

У відповідності до п.1 ч.1 ст.91 КПК України у кримінальному провадженні підлягають доказуванню подія кримінального правопорушення, а саме: час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення.

З огляду на забезпечення права на захист, обвинувачений має право знати у вчиненні якого кримінального правопорушення його обвинувачують. Тому, викладення фактичних обставин кримінального правопорушення, формулювання обвинувачення та правова кваліфікація з посиланням на закон про кримінальну відповідальність, має бути чітким, зрозумілим, не повинен містити протиріч, неточностей та неоднозначного тлумачення. Лише в такому випадку особа зможе ефективно захищатись від предявленого обвинувачення.

Колегія суддів, дослідивши матеріали кримінального провадження, вважає безпідставними доводи апеляційної скарги прокурора щодо не врахування судом, що саме Управління благоустрою і житлової політики виконкому Криворізької міської ради є потерпілим у даному кримінальному провадженні, якому були виділенні кошти на проведення ремонтів ОСББ «Косіора, 89» та ОСББ «Кропивницького, 19», та яке, відповідно до своїх повноважень, здійснювало контроль за процедурою виділення безпосередньо ОСББ,

Так, відповідно до положень ст.55 КПК України, потерпілим у кримінальному провадженні може бути фізична особа, якій кримінальним правопорушенням завдано моральної, фізичної або майнової шкоди, а також юридична особа, якій кримінальним правопорушенням завдано майнової шкоди.

З обвинувального акту вбачається, що в ході досудового розслідування встановлено, в тому числі і те, щообвинувачений ОСОБА_2, будучи службовою особою в обовязки якої входить організаційно-розпорядчі та адміністративно-господарчі функції, а саме будучи директором ТОВ «Сігма-КР», шляхом зловживання своїм службовим становищем привласнив грошові кошти, що були виділені з міського бюджету, врезультаті чого спричинено майнову шкоду, а саме: міському бюджету в особі ОСББ «Косіора 89» на суму 13051,20 грн., міському бюджету в особі ОСББ «Кропивницького 19» на суму 91361,00 грн., міському бюджету в особі Управління благоустрою і житлової політики виконкому у місті ради на суму 204577,20 грн. (а.кп.4-12).

Крім того, до обвинувального акту було долучено цивільний позов прокурора про стягнення з обвинуваченого ОСОБА_2 на користь Управління благоустрою і житлової політики виконкому у місті ради в рахунок відшкодування матеріальної шкоди спричиненої внаслідок вчинення кримінального правопорушення на суму 308989,40 грн. (а.кп.19-24).

При цьому, з обвинувального акту не зрозуміло коли, ким, кому в якій сумі були виділені бюджетні кошти на виконання капітальних ремонтів та кому ці кошти належали на час їх перерахування ТОВ «Сігма-КР».

Як слідує з обвинувального акту, кошти були перераховані за договорами підряду ТОВ «Сігма-КР», директором якого є ОСОБА_2, за фактом виконання робіт за замовленнями саме ОСББ «Косіора, 89», ОСББ «Кропивницького, 19», які є юридичними особами, і не мають жодного відношення до міського бюджету, бо не є його розпорядниками, а є самостійними юридичними особами, які мають власні рахунки, з яких вони і здійснювали перерахування коштів за виконання будівельних робіт ТОВ «Сігма-КР», про що зазначав і представник Управління благоустрою та житлової політики виконкому Криворізької міської ради під час апеляційного розгляду.

Втім, незважаючи на те, що стороною обвинувачення в обвинувальному акті вказано, що ОСББ «Косіора, 89», ОСББ «Кропивницького, 19» внаслідок злочинних дій ОСОБА_2 завдано матеріальні збитки, дані особи в порушення вимог п. 3 ч. 2 ст. 291 КПК України, не вказані в обвинувальному акті як потерпілі.

Тому, колегія суддів погоджується з доводами суду першої інстанції, що прокурором не дотримано вимоги положень ч.3 ст. 56 КПК України, відповідно до яких під час судового провадження в будь-якій інстанції потерпілий має право: бути завчасно поінформованим про час і місце судового розгляду; брати участь у судовому провадженні; брати участь у безпосередній перевірці доказів; підтримувати обвинувачення в суді у випадку відмови прокурора від підтримання державного обвинувачення; висловлювати свою думку під час вирішення питання про призначення покарання обвинуваченому, а також висловлювати свою думку при вирішенні питання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру; знайомитися з судовими рішеннями, журналом судового засідання і технічним записом кримінального провадження в суді; оскаржувати судові рішення в порядку, передбаченому цим Кодексом.

Так, у відповідності до ч.1 ст.337 КПК України судовий розгляд проводиться не в межах повідомлення особі про підозру, а в межах висунутого їй обвинувачення відповідно до обвинувального акту. Неналежний виклад фактичних обставин кримінального правопорушення без зазначення всіх складових, передбачених ч.1 ст. 91 КПК України, які підлягають доказуванню, нелогічного та неконкретного обвинувачення без врахування обєктивно встановлених обставин, порушує право обвинуваченого на захист, та є перешкодою для повного та всебічного судового розгляду кримінального провадження, про що також зазначено і в рішенны Європейського суду з прав людини «ОСОБА_1 проти Росії» від 09.10.2008 року (п.34).

Колегія суддів не погоджується і з доводами прокурора з підстав того, що всі неточності, зазначені в реєстрі матеріалів досудового розслідування можливо було уточнити під час судового розгляду, оскільки він є лише орієнтиром для судового дослідження матеріалів справи і самостійного доказового значення не має.

Так, вимогами ч.4 ст.291 КПК України передбачено, що до обвинувального акту додається реєстр матеріалів досудового розслідування, який повинен містити: номер та найменування процесуальної дії, проведеної під час досудового розслідування, а також час її проведення; реквізити процесуальних рішень прийнятих під час досудового розслідування; вид заходу забезпечення кримінального провадження, дату і строк його застосування (ст.109 КПК України).

Проте, в доданому до обвинувального акту реєстрі матеріалів досудового розслідування (а.кп.13-18) не містяться дані щодо проведених під час досудового розслідування процесуальних дій, як і реквізити процесуальних рішень прийнятих під час досудового розслідування, щодо потерпілої особи (осіб) у вказаному кримінальному провадженні, з чим погоджується і колегія суддів.

Колегія суддів погоджується з думкою суду першої інстанції, що в реєстрі матеріалів досудового розслідування містяться дані щодо процесуальних дій у вказаному кримінальному провадженні, які здійсненні до його початку та після його завершення.

Так, як слідує з реєстру, відомості про вчинення кримінального правопорушення внесено до ЄРДР 03.11.2015р., а тимчасовий доступ до документів по вказаному кримінальному провадженню проведено 04.01.2015р., обвинувальний акт затверджено 28.01.2016р., а розяснення ОСОБА_2 права на захист зазначено 26.02.2016р.

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції правильно прийшов до висновку про відсутність у нього правового механізму примушення прокурора до усунення недоліків обвинувального акта під час судового розгляду шляхом зміни обвинувачення. А при встановленні невідповідності формулювання обвинувачення викладеним фактичним обставинам кримінального правопорушення, такі недоліки повинні бути виправлені прокурором після повернення йому обвинувального акта зі стадії підготовчого судового засідання, тому що вони є очевидними і перешкоджають призначенню судового розгляду.

Тому, суд першої інстанції правильно та законно прийшов до висновку про наявність підстав для повернення обвинувального акту прокурору для приведення його у відповідність, згідно з вимогами ст.291 КПК України.

Керуючись ст.ст.405, 407, 418, 419 КПК України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А :

Апеляційну скаргу прокурора залишити без задоволення.

Ухвалу Довгинцівського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 11 травня 2016 року, якою обвинувальний акт у кримінальному провадженні №12015040230000597 відносно ОСОБА_2 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.366, ч.2 ст.191, ч.3 ст.191 КК України, повернуто прокурору, як такий, що не відповідає положенням ст.291 КПК України, для усунення недоліків, залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню не підлягає.

Судді Апеляційного суду

Дніпропетровської області

А.О. ОСОБА_6 ОСОБА_7 Мажара