Ухвала суду № 58313948, 10.06.2016, Шевченківський районний суд м. Запоріжжя

336/3178/16-ц

Пр. № 4-с/336/39/2016

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 червня 2016 року м. Запоріжжя

Шевченківський районний суд м. Запоріжжя у складі:

головуючого судді Голубкової М.А.,

при секретарі Когут С.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні скаргу ОСОБА_1, зацікавлена особа: старший державний виконавець Шевченківського відділу Державної виконавчої служби м. Запоріжжя Головного територіального управління юстиції Запорізькій обл.., на дії державного виконавця,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернулась до суду зі скаргою на дії державного виконавця посилаючись на наступне.

На підставі Договору купівлі-продажу від 28 листопада 2000 року, посвідченого приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу Запорізької області. р. № 2562, скаржнику на праві власності належить житловий будинок, розташований за адресою місто Запоріжжя, вулиця Єрмака, будинок № 20 (двадцять).

На даний час скаржник намір продати вказане нерухоме майно, але при зверненні до нотаріальної контори стало відомо, що відповідно до постанови Шевченківського ВДВС №877\8 від 01.02.2002 року, на належний мені житловий будинок № 20 по вулиці Єрмака в місті Запоріжжі накладений арешт (архівні записи) на імя ОСОБА_1.

Згідно Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження обєктів нерухомого майна щодо обєкта нерухомості № 5992610 від 26.05.2016 року, обєктом обтяження є:

- жилий будинок за адресою: Запорізька обл.., м. Запоріжжя, вулиця Єрмака, будинок, 20; тип обтяження: арешт (архівний запис); реєстраційний номер обтяження: 2116900; зареєстровано 23.06.2005 за № 2116900 реєстратором Запорізький обласний державний нотаріальний архів, Запорізька обл., м. Запоріжжя, б-р Центральний, 20; підстава обтяження

27 травня 2016 року скаржник звернулась до Шевченківського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області із заявою щодо зняття арешту з майна, яке належить їй на праві власності.

Листом № 7192/1 від 30.05.2016 року старшим державним виконавцем Шевченківського ВДВС м. Запоріжжя Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області ОСОБА_2 було повідомлено, що надати інформацію щодо виконавчого провадження, в межах якого було накладено арешт на майно за 2002 рік не вбачається можливим, у зв'язку із знищенням архіву виконавчих проваджень по 2012 рік включно.

Вважає, що дії державного виконавця є протиправними оскільки підстави для подальшого накладення арешту на належне скаржнику майно відсутні, оскільки на виконанні у Шевченківському відділі ДВС (за місцем моєї реєстрації та проживання) будь-яких виконавчих листів, за якими я є боржником та маю непогашені заборгованості не має.

Накладення арешту на належне скаржнику на праві власності майно з метою забезпечення виконання рішення суду не ґрунтується на вимогах закону, перешкоджає у здійсненні нею права володіння, користування та розпорядження своїм майном.

Згідно зі ст. 316 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Власникові належить право володіння, користування та розпорядження своїм майном на власний розсуд.

Відповідно до ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності чи обмежений в його здійсненні.

Згідно зі ст. 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним прав користування та розпорядження своїм майном.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 57 Закону України "Про виконавче провадження" арешт майна боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення, і може накладатися державним виконавцем, зокрема, шляхом винесення постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони його відчуження.

Відповідно до ч.1 ст. 50 Закону України «Про виконавче провадження», у разі закінчення виконавчого провадження (крім направлення виконавчого документа за належністю іншому органу державної виконавчої служби, офіційного оприлюднення повідомлення про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури, закінчення виконавчого провадження за рішенням суду, винесеним у порядку забезпечення позову чи вжиття запобіжних заходів, а також крім випадків не стягнення виконавчого збору або витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій), повернення виконавчого документа до суду або іншого органу (посадовій особі), який його видав, арешт, накладений на майно боржника, знімається, скасовуються інші вжиті державним виконавцем заходи примусового виконання рішення, а також провадяться інші дії, необхідні у зв'язку із завершенням виконавчого провадження. Завершене виконавче провадження не може бути розпочате знову, крім випадків, передбачених цим Законом.

Відповідно до ч.ч.1,2 ст.50 Закону України «Про виконавче провадження» у разі закінчення виконавчого провадження (крім направлення виконавчого документа за належністю іншому органу державної виконавчої служби, закінчення виконавчого провадження за рішенням суду, винесеним у порядку забезпечення позову чи вжиття запобіжних заходів, а також крім випадків не стягнення виконавчого збору або витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій), повернення виконавчого документа до суду або іншого органу (посадовій особі), який його видав, арешт, накладений на майно боржника, знімається, скасовуються інші вжиті державним виконавцем заходи примусового виконання рішення, а також провадяться інші дії, необхідні у зв'язку із завершенням виконавчого провадження. Завершене виконавче провадження не може бути розпочате знову, крім випадків, передбачених цим Законом.

Відповідно до статті 383 ЦПК, частини першої статті 12, частини четвертої статті 82 Закону «Про виконавче провадження» право на оскарження рішення, дії або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до ЦПК, мають лише сторони виконавчого провадження, якщо вважають, що порушено їх права чи свободи. При цьому вони набувають процесуального статусу заявника

Відповідно до ч. 2 ст. 124 Конституції України, юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі.

У відповідності з п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, ратифікованої Україною, Законом України №475/97-ВР від 17.07.1997 року, яка відповідно до ст. 9 Конституції України є частиною національного законодавства України, кожна людина при визначенні її громадянських прав та обов'язків має право на справедливий розгляд справи незалежним та безстороннім судом.

Згідно до ст. 55 Конституції України, кожному гарантується судовий захист його прав і свобод.

Згідно зі ст. 3 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод та інтересів.

Відповідно до ч. 2 ст. 384 ЦПК України, скарга на дії або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судового рішення подається до суду, який видав виконавчий документ

У відповідності до ч. 1 ст. 385 ЦПК України, скаргу може бути подано до суду у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав чи свобод.

Скаржник просить суд:

Визнати неправомірними дії старшого державного виконавця Шевченківського відділу державної виконавчої служби Запорізького міського управління юстиції ОСОБА_2

Зняти арешт та заборону відчуження з житлового будинку за адресою Запорізька область, місто Запоріжжя, вулиця Єрмака, будинок № 20 (двадцять), що належить на праві власності скаржнику ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1,РНОКПП НОМЕР_1, місце проживання та реєстрації вулиця Єрмака, 20, м. Запоріжжя, накладений на підставі постанови Шевченківського відділу державної виконавчої служби від 01.02.2002 року № 877/8

Припинити в Єдиному реєстрі заборон відчуження об'єктів нерухомого майна обтяження речових прав та арешт нерухомого майна з житлового будинку за адресою Запорізька область, місто Запоріжжя, вулиця Єрмака, будинок № 20 (двадцять), що належить на праві власності скаржнику ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки ІНФОРМАЦІЯ_2, РНОКПП НОМЕР_1, місце проживання та реєстрації вулиця Єрмака, 20, м. Запоріжжя, внесений в Єдиний реєстр заборон відчуження обєктів нерухомого майна 23.06.2005 року за № 2116900 на підставі постанови Шевченківського відділу державної виконавчої служби від 01.02.2002 року № 877/8, архівний номер: 2712834ZAP1, Архівна дата: 05.03.2002, Дата виникнення: 05.03.2002,№ реєстра: 88836-335, внутр. № B8014F2624F33E2F714F, комментарий: вх..232..

В судове засідання скаржник не зявилась, але надала суду заяву про розгляд скарги за її відсутності.

Представник Шевченківського відділу державної виконавчої служби Запорізького міського управління юстиції заперечує проти вимог скаржника, вважає, що не суперечать вимогам чинного законодавства, та просить залишити без задоволення скаргу.

Суд, прийнявши до уваги заяву скаржника та заперечення зацікавленої особи, вивчивши матеріали справи, вважає скаргу такою, що підлягає задоволенню.

Згідно зі ст. 316 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Власникові належить право володіння, користування та розпорядження своїм майном на власний розсуд.

Відповідно до ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності чи обмежений в його здійсненні.

Згідно зі ст. 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним прав користування та розпорядження своїм майном.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 57 Закону України "Про виконавче провадження" арешт майна боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення, і може накладатися державним виконавцем, зокрема, шляхом винесення постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони його відчуження.

Відповідно до ч.1 ст. 50 Закону України «Про виконавче провадження», у разі закінчення виконавчого провадження (крім направлення виконавчого документа за належністю іншому органу державної виконавчої служби, офіційного оприлюднення повідомлення про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури, закінчення виконавчого провадження за рішенням суду, винесеним у порядку забезпечення позову чи вжиття запобіжних заходів, а також крім випадків не стягнення виконавчого збору або витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій), повернення виконавчого документа до суду або іншого органу (посадовій особі), який його видав, арешт, накладений на майно боржника, знімається, скасовуються інші вжиті державним виконавцем заходи примусового виконання рішення, а також провадяться інші дії, необхідні у зв'язку із завершенням виконавчого провадження. Завершене виконавче провадження не може бути розпочате знову, крім випадків, передбачених цим Законом.

Відповідно до ч.ч.1,2 ст.50 Закону України «Про виконавче провадження» у разі закінчення виконавчого провадження (крім направлення виконавчого документа за належністю іншому органу державної виконавчої служби, закінчення виконавчого провадження за рішенням суду, винесеним у порядку забезпечення позову чи вжиття запобіжних заходів, а також крім випадків не стягнення виконавчого збору або витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій), повернення виконавчого документа до суду або іншого органу (посадовій особі), який його видав, арешт, накладений на майно боржника, знімається, скасовуються інші вжиті державним виконавцем заходи примусового виконання рішення, а також провадяться інші дії, необхідні у зв'язку із завершенням виконавчого провадження. Завершене виконавче провадження не може бути розпочате знову, крім випадків, передбачених цим Законом.

Відповідно до статті 383 ЦПК, частини першої статті 12, частини четвертої статті 82 Закону «Про виконавче провадження» право на оскарження рішення, дії або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до ЦПК, мають лише сторони виконавчого провадження, якщо вважають, що порушено їх права чи свободи. При цьому вони набувають процесуального статусу заявника

Тому суд вважає, за доцільне скаргу ОСОБА_1 на дії державного виконавця задовольнити

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 9, 55, 124 Конституції України, п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, ратифікованої Україною ст.ст. 74, 57,50, 82 Закону України «Про виконавче провадження», ст.ст. 316,321 391 ЦК України, ст. 3, 384,385,386,387 ЦПК України,

У Х В А Л И В :

Скаргу задовольнити.

Визнати неправомірними дії старшого державного виконавця Шевченківського відділу державної виконавчої служби Запорізького міського управління юстиції ОСОБА_2

Зняти арешт та заборону відчуження з житлового будинку за адресою Запорізька область, місто Запоріжжя, вулиця Єрмака, будинок № 20 (двадцять), що належить на праві власності ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_3,РНОКПП НОМЕР_1, місце проживання та реєстрації вулиця Єрмака, 20, м. Запоріжжя, накладений на підставі постанови Шевченківського відділу державної виконавчої служби від 01.02.2002 року № 877/8

Припинити в Єдиному реєстрі заборон відчуження об'єктів нерухомого майна обтяження речових прав та арешт нерухомого майна з житлового будинку за адресою Запорізька область, місто Запоріжжя, вулиця Єрмака, будинок № 20, що належить на праві власності ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_3, уродженки ІНФОРМАЦІЯ_2, РНОКПП НОМЕР_1, місце проживання та реєстрації вулиця Єрмака, 20, м. Запоріжжя, внесений в Єдиний реєстр заборон відчуження обєктів нерухомого майна 23.06.2005 року за № 2116900 на підставі постанови Шевченківського відділу державної виконавчої служби від 01.02.2002 року № 877/8, архівний номер: 2712834ZAP1, Архівна дата: 05.03.2002, Дата виникнення: 05.03.2002,№ реєстра: 88836-335, внутр. № B8014F2624F33E2F714F, комментарий: вх..232..

Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом пяти днів з дня її проголошення. У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом пяти днів з дня отримання копії ухвали.

Суддя: М.А. Голубкова