Ухвала суду № 58313162, 15.06.2016, Оріхівський районний суд Запорізької області

15.06.2016 Справа № 323/982/16-а

Номер провадження 2-а/323/17/16

У Х В А Л А

Оріхівський районний суд Запорізької області у складі:

головуючого - судді Мінаєва М.М.,

при секретарі - Тахтаул А.Л.,

в присутності

представника позивача - ОСОБА_1,

розглянувши адміністративну справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ВАЙН-СТОРИ» до Харківської міської ради про визнання протиправним та скасування припису про усунення порушень законодавства про зовнішню рекламу, -

У С Т А Н О В И В:

ТОВ «ВАЙН-СТОРИ» звернулось до Оріхівського районного суду Запорізької області з адміністративним позовом, в якому просить скасувати припис про усунення порушень ТОВ ВАЙН-СТОРИ порядку розміщення зовнішньої реклами у місті Харкові від 19.02.2016 року № 1-15, прийнятий головним спеціалістом сектору контролю за розміщенням зовнішньої реклами відділу реклами Департаменту контролю Харківської міської ради ОСОБА_2 у звязку з його незаконністю.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що оскарженим приписом на позивача покладений обовязок демонтувати належні йому щити розміром 8х0,5х1 з написом «Фирменный магазин ОСОБА_3» та розміром 08х1,8х1 з написом «Прямые поставки со всего мира», що розміщені на фасаді будинку за адресою м. Харків, вул. Сумська, 65, у звязку з відсутністю дозволу відповідача на розміщення зовнішньої реклами, що є порушенням вимог ч. 1 ст. 16 Закону України «Про рекламу». На думку позивача, оскаржений припис винесений в порушення ст. 9 Закону України «Про рекламу», п. 2 Типових правил розміщення зовнішньої реклами, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2003 року № 2067, та п. 5.4.10 Правил розміщення зовнішньої реклами у місті Харкові, затверджених рішенням виконавчого комітету Харківської міської ради від 02.10.2013 року № 609, оскільки зазначені у приписі конструкції не містять реклами, а є вивісками (табличками), розміщення яких дозволу не потребує.

Відповідач заявив письмове клопотання про закриття провадження в адміністративній справі, посилаючись на те, що оскаржуваний припис не є правовим актом індивідуальної дії, не містить вказівок владного (примусового) характеру, а містить лише пропозицію вчинити певні дії та попередження про те, що у разі невиконання цих дій належні позивачу конструкції будуть демонтовані. З огляду на це, на думку відповідача, заявлені позовні вимоги не підлягають розгляду в порядку адміністративного судочинства.

В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_1 проти заявленого клопотання заперечував, в обґрунтування чого послався на те, що припис відповідає всім ознакам індивідуально-правового акту, породжує для позивача конкретний обовязок, невиконання якого тягне для позивача несприятливі наслідки. Також представник позивача послався на відповідну судову практику.

Представник відповідача в судове засідання не зявився.

Заслухавши думку представника позивача, проаналізувавши доводи сторін та відповідні норми матеріального права, дослідивши матеріал справи, суд вважає клопотання таким, що не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 17 КАС України компетенція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Індивідуально-правові акти стосуються конкретних осіб та їхніх відносин. Загальною рисою, яка відрізняє індивідуальні акти управління, є їх виражений правозастосовний характер. Головною рисою таких актів є їхня конкретність, а саме: чітке формулювання конкретних юридичних волевиявлень суб'єктами адміністративного права, які видають такі акти; розв'язання за їх допомогою конкретних, а саме індивідуальних, справ або питань, що виникають у сфері державного управління; чітка визначеність адресата - конкретної особи або осіб; виникнення конкретних адміністративно-правових відносин, обумовлених цими актами (лист Вищого адміністративного суду України «Щодо застосування окремих норм матеріального права під час розгляду адміністративних справ» від 01.06.2010 року № 781/11/13-10).

Таким чином, оскаржений припис відповідає всім наведеним вище ознакам індивідуально-правового акту.

Крім того, оскаржений припис є формою реалізації відповідачем своїх владних управлінських функцій, складений субєктом владних повноважень, містить безумовну вимогу до позивача вчинити певну дію, а його невиконання має наслідком виникнення у відповідача права на вжиття примусових заходів незалежно від волі позивача, які до того ж забезпечуються примусовою силою держави.

З огляду на це, суд не погоджується із ствердженням відповідача про те, що такий припис є простим зверненням до позивача і як такий не породжує для позивача обовязку щодо його виконання.

Враховуючи вищенаведене, керуючись ст. ст. 2-12, 18, 19100, 157-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

У Х В А Л И В:

Клопотання Харківської міської ради про закриття провадження в адміністративній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ВАЙН-СТОРИ» до Харківської міської ради про визнання протиправним та скасування припису про усунення порушень законодавства про зовнішню рекламу залишити без задоволення.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Оріхівського районного суду Запорізької області ОСОБА_4