Постанова № 58310473, 07.06.2016, Святошинський районний суд міста Києва

ун. № 759/17213/15-а

пр. № 2-а/759/20/16

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 червня 2016 року Святошинський районний суд м. Києва

в складі: головуючого Морозова М.О.

при секретарі Самчик І.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Правобережного об'єднаного Управління Пенсійного Фонду України в м. Києві, Головного управління пенсійного фонду України в м. Києві про визнання відмови в зарахуванні до трудового стажу періоду роботи протиправною, визнання права на зарахування до стажу роботи для призначення пенсії на пільгових умовах періоду роботи та призначення пенсії на пільгових умовах,

В С Т А Н О В И В:

Представник ОСОБА_1-ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом, з врахуванням уточнених позовних вимог в ході розгляду справи позивачем ОСОБА_1, в якому просить: визнати неправомірним рішення Комісії для підтвердження періодів роботи, що зараховуються до трудового стажу для призначення пенсії за віком на пільгових умовах працівникам підприємств та організацій, які ліквідовані без визначення правонаступника, Головного управління пенсійного фонду України в м. Києві від 15.09.2015 р. №90 у відмові про зарахування ОСОБА_1 пільгового стажу за період його роботи на посаді кочегара кондитерської печі (цеху) на Бахмацькому заводі продтоварів з 23.01.1981 р. по 24.06.1994 р., який дає право на призначення пенсії на пільгових умовах; зобов'язати Правобережне об'єднане Управління пенсійного фонду України в м. Києві, як правонаступника Управління пенсійного фонду України в Святошинському районі міста Києва, зарахувати до стажу роботи ОСОБА_1 період роботи на посаді кочегара кондитерської печі (цеху) на Бахмацькому заводі продтоварів з 23.01.1981 р. по 25.10.1991 р., який дає право на призначення пенсії на пільгових умовах з 05.01.2016 р., з нарахуванням пенсійного забезпечення відповідно до заробітної плати за період з 01.01.1986 р. по 31.12.1990 р.; зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві призначити ОСОБА_1 пенсію на пільгових умовах за віком на підставі ст. 13 і ст. 100 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

При цьому, посилається на те, що він має право згідно ст.ст. 13, 100 Закону України «Про пенсійне забезпечення» на призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до Списку №2, в зв'язку з чим 23.07.2015 р. звернувся до Управління Пенсійного фонду України в Святошинському районі м. Києва з заявою про призначення йому вказаної пенсії за період роботи з 23.01.1981 р. по 24.06.1994 р. на посаді кочегара кондитерської печі (цеху) на Бахмацькому заводі продтоварів у м. Бахмач Чернігівської області, однак рішенням Комісії для підтвердження періодів роботи, що зараховуються до трудового стажу для призначення пенсії за віком на пільгових умовах працівникам підприємств та організацій, які ліквідовані без визначення правонаступника, Головного управління пенсійного фонду України в м. Києві від 15.09.2015 р. №90, та листом УПФУ у Святошинському р-ні м. Києва від 28.09.2015 р. йому було відмовлено у задоволенні заяви про зарахування пільгового стажу і відповідно відмовлено у призначенні пенсії на пільгових умовах з тих мотивів, що відсутня інформація щодо права на пільгове пенсійне забезпечення основних робітників підприємства, і рішенням комісії №90 від 15.09.2015 р. його професія кочегар кондитерської печі (цеху) була прирівняна до професії кочегар технологічної печі, зайнятий у виробництві, де основні робітники користуються правом на пільгове забезпечення, а також відсутня інформація про проведення атестації робочих місць. Вважає, що дії відповідачів незаконні і є такими, що не ґрунтуються на нормах чинного законодавства України, бо він надав пенсійному органу достатньо документів у підтвердження його спеціального трудового стажу в 10 років 9 місяців, що дає йому право на призначення пенсії на пільгових умовах. Оскільки Бахмацький завод продтоварів вже давно ліквідований, він не має можливості отримати будь-які інші підтверджуючі дані про свою роботу у шкідливих і важких умовах праці.

Представники відповідачів Правобережного об'єднаного Управління Пенсійного фонду України в м. Києві, який є правонаступником Управління Пенсійного фонду України в Святошинському районі м. Києва, Головного Управління пенсійного фонду України в м. Києві позовні вимоги не визнали, мотивуючи тим, що відсутня інформація щодо права позивача на пільгове пенсійне забезпечення основних робітників підприємства та проведення атестації робочих місць, що не дає можливості органам пенсійного фонду врахувати період роботи позивача до стажу, що дає право на пенсію із зниженням пенсійного віку на пільгових умовах за списком №2. Не має будь-яких пільгових довідок чи інших документів у підтвердження стажу роботи по пільговому періоду, що записаний в трудовій книжці позивача. Крім того, призначити пенсію за віком на пільгових умовах з 05.01.2016 р. не має законних підстав, бо ОСОБА_1 просить зобов'язати призначити йому пенсію на пільгових умовах за віком Головне управління пенсійного фонду України в м. Києві, хоча призначати таку пенсію повинен орган пенсійного забезпечення по зареєстрованому місцю проживання заявника згідно діючого пенсійного законодавства.

Суд, вислухавши пояснення позивача, представників відповідачів, з'ясувавши обставини справи, дослідивши письмові докази по справі, прийшов до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню з слідуючих підстав.

Судом встановлено, що ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, працював на Бахмацькому заводі продтоварів з 23.01.1981 р. по 24.06.1994 р. кочегаром кондитерської печі (цеху). ОСОБА_1 23.07.2015 р. подав заяву в Управління Пенсійного фонду України в Святошинському р-ні м. Києва з проханням підтвердити пільговий стаж роботи за Списком №2 та призначити йому пенсію на пільгових умовах по списку №2, надавши підтверджуючі документи, однак рішенням Комісії для підтвердження періодів роботи, що зараховуються до трудового стажу для призначення пенсії за віком на пільгових умовах працівникам підприємств та організацій, які ліквідовані без визначення правонаступника, Головного управління пенсійного фонду України в м. Києві від 15.09.2015 р. №90, та послідуючим листом УПФУ у Святошинському р-ні м. Києва від 28.09.2015 р. йому було відмовлено у задоволенні заяви про зарахування пільгового стажу і відповідно відмовлено у призначенні пенсії на пільгових умовах з тих мотивів, що відсутня інформація щодо права на пільгове пенсійне забезпечення основних робітників підприємства, і його професія кочегар кондитерської печі (цеху) була прирівняна до професії кочегар технологічної печі, зайнятий у виробництві, де основні робітники користуються правом на пільгове забезпечення, й відсутня інформація про проведення атестації робочих місць.

Віповідно до ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Згідно ч.2 ст. 19 Конституції України органи державної влади, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ст. 83 Закону України „Про пенсійне забезпечення" пенсії призначаються з дня звернення за пенсією, крім таких випадків, коли пенсії призначаються з більш раннього строку.

Відповідно до пункту «б» частини 1 статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за Списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць: чоловіки - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 25 років, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах; жінки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах.

Працівникам, які мають не менше половини стажу роботи з шкідливими і важкими умовами праці, пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням віку, передбаченого статтею 12 цього Закону, на 1 рік за кожні 2 роки 6 місяців такої роботи чоловікам і за кожні 2 роки такої роботи - жінкам.

Відповідно до статті 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років та наявності страхового стажу не менше 15 років.

Згідно зі статтею 62 вказаного Закону основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка.

Згідно частини 1 статті 48 Кодексу законів про працю України трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника.

Відповідно до пункту 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.

Дослідженими копіями трудової книжки позивача, наказів Бахмацького заводу продтоварів № 5 від 19.01.1981 р. та №54 від 27.06.1994 року, архівних довідок об'єднаного трудового архіву Бахмацького району Чернігівської області від 25.06.2015 р., оглянутим судом макетом пенсійної справи підтверджуються наявність у позивача загального стажу роботи та спеціального стажу на посаді, віднесеної до Списку №2, достатніх для призначення пенсії на пільгових умовах по Списку №2, після досягнення особою 55 років.

Крім того, визначальною умовою призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до пункту «б» частини 1 статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» є проведення атестації робочих місць, яка здійснюється на підприємствах, в організаціях та установах незалежно від форм власності і господарювання згідно з Порядком та розробленими на виконання постанови № 442 Методичними рекомендаціями для проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженими постановою Міністерства праці України від 1 вересня 1992 року № 41.

Наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18 листопада 2005 року №383 затверджено Порядок застосування Списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до підпунктів «а», «б» статті 13 та статті 100 Закону України «Про пенсійне забезпечення» (далі - Порядок №383) згідно з пунктом 3 якого, при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21 серпня 1992 року та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21 серпня 1992 року.

Водночас, пунктом 4.5 Порядку № 383 встановлено, що якщо з 21 серпня 1992 року атестація не проводилася чи за результатами атестації, вперше проведеної після 21 серпня 1997 року, право не підтвердилось, до пільгового стажу зараховується лише період роботи із шкідливими умовами праці на даному підприємстві, в установі чи організації до 21 серпня 1992 року включно, тобто до набуття чинності Порядком проведення атестації робочих місць.

Посада, на якій працював позивач по справі, була внесена до Списку №2, затвердженого Постановою Ради Міністрів СРСР від 22 серпня 1956 року №1173 «Про затвердження списків виробництв, цехів, професій і посад, робота на яких дає право на державну пенсію на пільгових умовах і в пільгових розмірах», Списка №2, затвердженого постановою Кабінету Міністрів СРСР №10 від 26.01.1991 р., постановою Кабінету Міністрів СРСР №497 від 23.07.1991 р.

П.2 постанови Кабінету Міністрів СРСР №10 від 26.01.1991 р. встановлено, що застосування списків №1 і 2 проводиться з урахуванням атестації робочих місць.

Згідно з постановою Верховної Ради України „Про порядок введення в дію Закону України „Про пенсійне забезпечення" від 6.12.1991 р. №1931-Х11 до затвердження Кабінетом Міністрів України списків виробництв, робіт, професій, що дають право на пільгове забезпечення, діяли відповідно списки, затверджені Постановою Кабінету Міністрів України від 26.01.1991 р. №10.

До введення в дію зазначених списків діяли списки, затверджені Постановою Ради Міністрів СРСР від 22.08.1956 р. №1173.

Згідно з Порядком застосування Списків №1 і №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політки України від 18.11.2005 р. №383, зазначено, що при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи.

Пунктом 3 Порядку застосування списків №1 і №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18 листопада 2005 р. №383 (із послідуючими змінами), передбачено, що для визначення права на пільгове пенсійне забезпечення застосовуються списки, які чинні на період роботи особи.

Цей Порядок регулює застосування Списків №1 і №2 під час обчислення стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, відповідно до пунктів «а» і «б» ст. 13 та ст. 100 Закону №1788-Х11. Зокрема, визначено, що під повним робочим днем слід вважати виконання робіт в умовах, передбачених Списками, протягом не менше 80 % робочого часу, встановленого для працівників цього виробництва, професії або посади, з урахуванням підготовчих, допоміжних, поточних, ремонтних робіт, пов'язаних з виконанням працівниками своїх трудових обов'язків.

Під час визначення права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, чинні в період роботи особи. Зазначені Списки були затверджені постановами: Ради Міністрів СРСР від 22.08.1956 р. №1173, Кабінету Міністрів СРСР від 26.01.1991 р. №10, постановою КМ України від 11.03.1994 р. №162, постановою КМ України від 16.01.2003 р. №36.

Підставою для призначення пенсії за віком на пільгових умовах є, насамперед, наявність професії (посади) та виробництва у відповідному Списку, підтвердження шкідливих умов праці впродовж повного робочого дня (не менше ніж 80 %), встановленого для даного виробництва, відповідно до п.2 Порядку застосування Списків №1 та №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах.

Згідно ст. 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до п.1-2 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року №637, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, трудовий стаж встановлюється на підстав інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами. У разі, коли документи про трудовий стаж не збереглися, підтвердження трудового стажу здійснюється органами Пенсійного фонду на підставі показань свідків.

Відповідно до п.20 Порядку у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників. У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до якого включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.

Відповідно до п.3 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року №637, за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.

Згідно п.43 Порядку надання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затверженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року №22-1, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 27 грудня 2005 року за №1566/11846, право особи на одержання пенсії встановлюється на підставі всебічного, повного і об'єктвного розгляду всіх поданих документів органом, що призначає пенсію.

З наведених положень слідує, що для призначення пенсії на пільгових умовах за Списком №2 мають бути дотримані умови: досягнення 55 років, наявність загального трудового стажу не менше 55 років, зайнятість на роботах повний робочий день, наявність стажу на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці не менше 12, 4 років, наявність атестації робочих місць.

Відповідачами не заперечується наявність у позивача віку та загального трудового стажу, необхідного для призначення пільгової пенсії, що також підтверджується відповідно паспортними даними та трудовою книжкою позивача.

Щодо наявності необхідного пільгового стажу для призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2, відповідно до ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», суд виходить з наступного.

Згідно записів в оглянутій трудовій книжці позивача, копія якої є в матеріалах справи, підтверджуєтья зайнятість ОСОБА_1 повний робочий день кочегаром кондитерської печі (цеху). Зазначена професія, за якою працював позивач, передбачена Списком №2.

Відповідно до п.8 роз'яснення Міністерства соціального захисту населення від 09.05.1994 р. якщо до списку включені професії робітників під загальною назвою, то право на пільгове забезпечення мають робітники всіх найменувань цих професій.

Професія позивача передбачена позицією Списку №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого постановою Ради Міністрів СРСР від 22.08.1956 р. №1173, що діяла під час роботи позивача на Бахмацькому заводі продтоварів, його посада зазначена в позиції розділу ХХХ11 визначення професії-кочегари виробничих котелень і виробничих печей, що відповідає професії кочегар кондитерської печі (цеху). В цьому ж Списку №2 професія кочегар технологічної печі, зайнятий у виробництві, де основні робітники користуються правом на пільгове забезпечення, відсутня.

Професія позивача передбачена і позицією Списку №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.01.2003 р. №36, що діяла на час звільнення позивача з роботи, його посада зазначена в позиції розділу ХХХ111 «Загальні професії» Списку №2 виробництв, професій, посад і показників на роботах із шкідливими і важкими умовами праці.

Ненадання позивачем інших будь-яких довідок у підтвердження пільгового стажу роботи жодним чином не залежить від волі позивача і оцінці підлягають ті документи, які є в наявності, а не формальна відсутність певних документів.

Суд критично оцінює заперечення преставників відповідачів, що відносно робочого місця позивача по справі не має даних про проведення атестації.

Порядок проведення атестації робочих місць за умовами праці затверджений постановою Кабінету Міністрів України №442 від 1.08.1992 р. «Про порядок проведення атестації робочих місць за умовами праці», яка набула чинності з 21.08.1992 р., пунктом 4 якого встановлено, що атестація робочих місць за умовами праці проводиться в строки, передбачені колективним договором, але не рідше одного разу на 5 років.

Тобто, після 21 серпня 1992 р. при призначенні пенсії за віком на пільгових умовах для зарахування до стажу, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, повного 5-річного періоду зі шкідливими і важкими умовами праці, відповідне право впродовж цього періоду повинне бути підтверджене за результатами атестації робочих місць, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України №442 від 1.08.1992 р.

Пунктом 2 вказаної постанови встановлено, що відповідно до статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення»» пенсії за віком на пільгових умовах за списками №1 і 2 виробництв, робіт, професій, посад, показників, що дають право на пільгове пенсійне забезпечення, затвердженими Кабінетом Міністрів України, а також пенсії, що можуть встановлюватися підприємствами й організаціями за рахунок власних коштів працівникам інших виробництв, професій та посад залежно від умов праці, призначається за результатами атестації робочих місць.

Відповідно до п.1 Порядку атестація проводиться на підприємствах і організаціях, незалежно від форм власності й господарювання, де технологічний процес, використовуване обладнання, сировина й матеріали є потенційними джерелами шкідливих і небезпечних виробничих фаткорів, що можуть несприятливо впливати на стан здоров'я працючих, а також на їхніх нащадків як тепер, так і в майбутньому.

Відповідно до ч.2 п. 4 Порядку відповідальність за несвоєчасне та якісне проведення атестації покладається на керівника підприємства, організації.

Отже проведення атестації або своєчасність проведення атестації робочих місць за умовами праці не залежить від працівника і не може обмежувати його право на отримання пенсії.

Оскільки, в даному випадку, спірний трудовий стаж позивачем набуто до 21 серпня 1992 року і атестація робочих місць у вказаний період законодавчо не передбачена, то відповідно до вимог статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», статті 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» при наявності загального стажу роботи більше 25 років та стажуроботи з шкідливими і важкими умовами праці, що дорівнює 4 роки для зниження пенсійного віку, позивач набув право на призначення такої пенсії зі зниженням пенсійного віку на 4 роки, тобто у 56 річному віці.

Позивачу виповнилось 56 років 04.01.2016 р., а тому з огляду на встановлені судом обставини справи, підтверджені письмовими доказами, суд дійшов до висновку про необхідність задоволення позовних вимог, бо в ході розгляду справи знайшло підтвердження, що позивач дійсно з 23.01.1981 р. по 24.06.1994 р. працював на посаді кочегара кондитерської печі (цеху) з повним робочим днем.

Таким чином, вимоги позивача є законні, співвідносяться з вищевказаними нормативними актами, дослідженими доказами, і суд погоджується з вимогами ОСОБА_1 щодо зобов'язання відповідача зарахувати певний період його роботи до стажу, що дає право на пенсію із зменшенням пенсійного віку за Списком №2.

Згідно ч.3 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обгрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно ч.1, 2 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтується її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Згідно ст. 162 КАС України при вирішенні справи по суті суд може задовольнити адміністративний позов повністю або частково чи відмовити в його задоволенні повністю або частково, у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову про визнання протиправними рішення суб'єкта владних повноважень чи окремих його положень, дій чи бездіяльності і про скасування або визнання нечинним рішення чи окремих його положень, про поворот виконання цього рішення чи окремих його положень із зазначенням способу його здійснення.

Позивач просить зобов'язати Головне управління пенсійного фонду України в м. Києві призначити йому пенсію на пільгових умовах за віком, на запитання суду в судовому засіданні своєї позиції не змінив до закінчення розгляду справи по суті, однак пенсійне законодавство по даній категорії справ передбачає призначення такої пенсії пенсійним органом по місцю проживання особи, тому не має підстав для задоволення вищевказаної позовної вимоги, що не позбавляє права ОСОБА_1 пред'явити такі вимоги до Правобережного об'єднаного управління пенсійного фонду України в м. Києві.

Оскільки позивач по справі досяг 56 років 04.01.2016 р., а має 4 роки для зниження пенсійного віку, пропорційно наявному стажу в порядку, передбаченому ст. ст. 13, 14 Закону України «Про пенсійне забезпечення», тому з 05.01.2016 р., як і вказано у позовній заяві, йому й повинна призначатись відповідна пенсія.

У позовній заяві при подачі позову до суду представник ОСОБА_1 наряду з позовними вимогами просив стягнути й судові витрати по справі у вигляді витрат на правову допомогу у розмірі 1500 грн. та витрат по оплаті судового збору, а в остаточній редакції позовних вимог така вимога позивачем по справі не висувалась, тому суд не розглядає питання про стягнення на користь позивача з відповідачів понесених судових витрат по справі.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 13, 62, 83, 100 Закону України "Про пенсійне забезпечення", ст.ст. 2, 9, 69-71, 158-163 КАС України, суд

п о с т а н о в и в:

Позов ОСОБА_1 до Правобережного об'єднаного Управління пенсійного фонду України в м. Києві, Головного управління пенсійного фонду України в м. Києві про визнання відмови в зарахуванні до трудового стажу періоду роботи протиправною, визнання права на зарахування до стажу роботи для призначення пенсії на пільгових умовах періоду роботи та призначення пенсії на пільгових умовах задовольнити частково.

Визнати неправомірним рішення Комісії для підтвердження періодів роботи, що зараховуються до трудового стажу для призначення пенсії за віком на пільгових умовах працівникам підприємств та організацій, які ліквідовані без визначення правонаступника, Головного управління пенсійного фонду України в м. Києві від 15.09.2015 р. №90 у відмові про зарахування ОСОБА_1 пільгового стажу за період його роботи на посаді кочегара кондитерської печі (цеху) на Бахмацькому заводі продтоварів з 23.01.1981 р. по 24.06.1994 р., який дає право на призначення пенсії на пільгових умовах.

Зобов'язати Правобережне об'єднане Управління пенсійного фонду України в м. Києві, як правонаступника Управління пенсійного фонду України в Святошинському районі міста Києва, зарахувати до стажу роботи ОСОБА_1 період роботи на посаді кочегара кондитерської печі (цеху) на Бахмацькому заводі продтоварів з 23.01.1981 р. по 25.10.1991 р., який дає право на призначення пенсії на пільгових умовах з 05.01.2016 р., з нарахуванням пенсійного забезпечення відповідно до заробітної плати за період з 01.01.1986 р. по 31.12.1990 р.

В іншій частині позову відмовити.

Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду через районний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення постанови.

Суддя