Ухвала суду № 58310076, 30.05.2016, Печерський районний суд міста Києва

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/25702/16-к

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 травня 2016 року Слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва Бабенко С.Ш.,

при секретарі Король А.О.,

за участю прокурора Балакірєва М.С.,

захисника ОСОБА_1,

підозрюваного ОСОБА_2,

перекладача ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві клопотання слідчого СВ Печерського управління поліції ГУ Національної поліції у місті Києві Кіпаренко В.О., погоджене прокурором Київської місцевої прокуратури №6 м. Києва Балакірєвим М.С., у кримінальному провадженні № 12016100060003656, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань від 21.05.2016р., про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Єреван Республіки Вірменія, громадянина Вірменії, з вищою освітою, одруженого, не працюючого, не судимого, який зареєстрований за адресою АДРЕСА_2, фактично проживає за адресою: АДРЕСА_3, взятого на облік 31.10.2014р. Дніпровським районним управлінням соціального захисту населення в м. Києві як внутрішньо переміщена особа, підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 15, ч. 4 ст. 190, ч. 4 ст. 358 КК України, -

В С Т А Н О В И В :

В провадження слідчого судді надійшло клопотання слідчого СВ Печерського управління поліції ГУ Національної поліції у місті Києві Кіпаренко В.О., погоджене прокурором Київської місцевої прокуратури №6 м. Києва Балакірєвим М.С., про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до ОСОБА_2

Вказане клопотання обґрунтовано тим, що слідчим відділом Печерського управління поліції ГУ Національної поліції в місті Києві проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні №12016100060003656 від 21.05.2016р. за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 15, ч. 4 ст. 190, ч. 4 ст. 358 КК України.

27.05.2016 у зазначеному кримінальному провадженні повідомлено ОСОБА_2 про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 15, ч. 4 ст. 190, ч. 4 ст. 358 КК України КК України.

27.05.2016р. о 12 год 00 хв ОСОБА_2 затриманий в порядку ст. 208 КПК України.

Прокурор посилаючись на те, що ОСОБА_2 підозрюється у вчинені злочинів, за які передбачено покарання у виді позбавлення волі, що дає достатні підстави вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, просив клопотання задовольнити обрати відносно підозрюваного запобіжний захід у вигляді тримання під вартою без визначення альтернативного запобіжного заходу у вигляді застави.

У судовому засіданні прокурор клопотання підтримав, посилаючись на викладені в ньому доводи, наполягав на його задоволенні.

Підозрюваний та його захисник заперечували щодо задоволення клопотання, мотивуючи тим, що стороною обвинувачення не доведена мета застосування запобіжного заходу, а також наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою інкримінованих кримінальних правопорушень та ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний, може здійснити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України.

Одночасно в судовому засіданні захисник зазначив, що висновки органу досудового розслідування з приводу обґрунтованості підозри не відповідають фактичним обставинам справи та є передчасними, жодних вагомих доказів, які б вказували на вчинення підозрюваним кримінальних правопорушень в матеріалах клопотання не має. При затриманні підозрюваного, повідомленні йому про підозру та допиті в якості підозрюваного органом досудового розслідування допущено порушення прав підозрюваного на захист, а саме, при складанні протоколу про затримання в порядку ст. 208 КПК України слідчим не забезпечено підозрюваного захисником, повідомлення в центр безоплатної вторинної допомоги від органу досудового розслідування надійшло тільки близько 19 год, а до того часу підозрюваний не був забезпечений захисником. Також, враховуючи, що підозрюваний є особою вірменської національності, та всі процесуальні дії органу досудового розслідування без допуску до участі у справі відповідного перекладача є незаконними та такими, що порушують права підозрюваного на захист.

Підозрюваний виключно позитивно характеризується за місцем постійного проживання, є тимчасово переселеною особою, має міцні соціальні зв'язки, жодного разу не притягувався до кримінальної відповідальності, з приводу чого відсутні будь-які ризики неналежної процесуальної поведінки підозрюваного на стадії досудового розслідування.

Заслухавши думку прокурора, пояснення підозрюваного, його захисника, дослідивши клопотання та долучені до нього в стороною обвинувачення та захисту документи, слідчий суддя дійшов такого висновку.

ОСОБА_2 є підозрюваним у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12016100060003656 від 21.05.2016 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 15, ч. 4 ст. 190, ч. 4 ст. 358 КК України.

27.05.2016 у вказаному кримінальному провадженні складено письмове повідомлення про підозру ОСОБА_2 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 15, ч. 4 ст. 190, ч. 4 ст. 358КК України.

ОСОБА_2 повідомлено про підозру в тому, що він в середині квітня 2016 року ОСОБА_2 перебуваючи у м. Києві з метою власного збагачення, маючи злочинний умисел на заволодіння грошовими коштами шляхом обману, в великих розмірах отриманими від покупця після укладання фіктивного договору - купівлі продажу нежитлового приміщення, під виглядом квартири, розміщеного на першому поверсі будинку АДРЕСА_4, вступив у попередню змову з ОСОБА_7, заздалегідь розподіливши свої ролі, згідно яких ОСОБА_7 повинна була знайти особу, на яку можна оформити право власності на зазначене нежитлове приміщення, під виглядом квартири та у подальшому виступати у ролі власника, в свою чергу, ОСОБА_2 повинен забезпечити наявність підроблених правовстановлюючих документів на нежитлове приміщення із зазначеними у них відомостями про вказану особу як власника.

17.05.2016 ОСОБА_7 діючи умисно, з відома ОСОБА_2, відповідно до відведеної їй ролі, маючи злочинний намір, спрямований на заволодіння грошовими коштами шляхом обману, а також маючи злочинний намір, спрямований на використання завідома підроблених документів, прибула разом із ОСОБА_8, не повідомляючи останній про свої злочинні наміри, до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_9 за адресою: АДРЕСА_1, якому подала спеціально заготовлені завідомо підроблені документи, які для неї надав ОСОБА_2, що містять недостовірні дані про право власності на квартиру, а саме: свідоцтво про право власності на ім'я ОСОБА_10, технічний паспорт на нерухоме майно, довідку Київського МБТІ, довідку КП «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Печерського району м. Києва», а також договір купівлі-продажу квартири, посвідчений 26.04.2016 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_9, зареєстрований у реєстрі за № 721, на підставі яких між нею та ОСОБА_11 укладено попередній договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_4, який зареєстровано нотаріусом у реєстрі за № 1252.

При цьому, ОСОБА_11 на підтвердження дійсних намірів про наступне укладання Основного договору купівлі продажу квартири надав ОСОБА_8 грошові кошти у розмірі 25400 грн., що в доларовому еквіваленті становить 1000 доларів США за офіційним курсом НБУ на момент підписання даного договору. Того ж дня, ОСОБА_7, діючи умисно, за попередньою змовою групою осіб з ОСОБА_2 отримала від ОСОБА_8 грошові кошти отримані від укладання попереднього договору купівлі-продажу квартири АДРЕСА_4, чим спричинила потерпілому ОСОБА_11 матеріальну шкоду на суму 25400,00 грн.

Крім того, ОСОБА_2 підозрюється в тому, що 27.05.2016р., перебуваючи у м. Києві, з корисливих мотивів, діючи за попередньою змовою групою осіб з ОСОБА_7, відповідно до заздалегідь розробленого злочинного плану, мав намір, під виглядом продажу нежитлового приміщення під виглядом квартири, розміщеного на першому поверсі будинку АДРЕСА_4, однак після укладання фіктивного договору - купівлі продажу зазначеного нежитлового приміщення заволодіти шляхом обману грошовими коштами ОСОБА_11 на загальну суму 660400,00 грн, що являється особливо великим розміром, однак не довели свої злочинні дії до кінця з причин, що не залежали від їх волі.

Таким чином, ОСОБА_2 підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 15, ч. 4 ст. 190, ч. 4 ст. 358 КК України.

Вирішуючи питання про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно підозрюваного, слідчий суддя враховує вимоги п. 3 і п.4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. При цьому, ризик переховування обвинуваченого від правосуддя не може оцінюватися виключно на підставі суворості можливого судового рішення, а це слід робити з урахуванням низки відповідних фактів, які можуть підтверджувати існування такого ризику, або свідчити про такий його незначний ступінь, який не може служити підставою для запобіжного ув'язнення.

Частина 1 ст. 194 КПК України передбачає собою, що під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу необхідно встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Водночас, слідчий суддя на вказаному етапі досудового розслідування не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів, визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу, то з огляду на ті дані, які були надані стороною обвинувачення (протоколи допиту свідків, потерпілого, огляду магнітного носія), у слідчого судді наявні підстави для висновку про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 15, ч. 4 ст. 190, ч. 4 ст. 358 КК України.

Згідно з п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім, ніж до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років.

Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п'ятою статті 176 цього Кодексу.

Обґрунтованість підозри ОСОБА_2 на даній стадії процесу підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, а саме: протоколом затримання ОСОБА_2 від 27.05.2016р. в якості підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, відповідно до якого у останнього вилучені оригінали правовстановлюючих документів на квартиру АДРЕСА_4, протоколом огляду місця події, протоколом допиту свідків ОСОБА_8, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, протоколом огляду місця події, показаннями підозрюваної ОСОБА_7, протоколом пред'явлення особи для впізнання за фотознімками.

Не вирішуючи питання про доведеність вини та правильність кваліфікації дій ОСОБА_2, а виходячи лише з фактичних даних, що містяться в долучених до клопотання матеріалах кримінального провадження, слідчий суддя приходить до висновку про обґрунтованість підозри ОСОБА_2 у вчиненні кримінальних правопорушень за викладених в клопотанні обставин.

Перевіряючи достатність доказів для такого висновку, слідчий суддя, наряду з положеннями КПК України, враховує практику Європейського суду з прав людини (зокрема, рішення «Чеботарь проти Молдови»), у відповідності до якої слова «обґрунтована підозра» означають наявність фактів чи інформації, котрі могли би переконати стороннього об'єктивного спостерігача, що конкретна особа, можливо вчинила злочин. Натомість, не будучи наділеним повноваженнями щодо оцінки доказів з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні кримінального правопорушення на даній стадії кримінального судочинства, слідчий суддя позбавлений можливості надати перевагу одним доказам перед іншими шляхом їх оцінки та аналізу в сукупності, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу. Питання щодо доведеності вини особи та правильності кваліфікації її дій у відповідності до закону про кримінальну відповідальність підлягають дослідженню при проведенні досудового розслідування та під час розгляду кримінального провадження по суті.

Крім того, відповідно до практики Європейського суду з прав людини, вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення.

Відтак, у кримінальному провадженні наявні обставини, з якими закон пов'язує можливість застосування до особи одного із запобіжних заходів, передбачених ст. 176 КПК України.

Вирішуючи клопотання про застосування такого запобіжного заходу як тримання під вартою, слідчий суддя враховує тяжкість кримінальних правопорушень, у вчиненні яких підозрюється ОСОБА_2, особу підозрюваного, та надходить до висновку, що докази та обставини, на які посилається слідчий та прокурор у клопотанні, дають достатні підстави вважати, що підозрюваний може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, незаконно впливати на свідків, іншу підозрювану, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.

Як особа ОСОБА_2 характеризується виключно позитивно, вперше притягується до кримінальної відповідальності, має вищу освітою, є заслуженим тренером Всеєвразійської Федерації кікбоксінгу, займається громадською діяльністю щодо розвитку спорту на території України, одружений, має повнолітніх синів, з жовтня 2011р. як громадянин Вірменії має посвідку на постійне місце проживання на території Донецької області. м. Шахтарськ. З 2014р. підозрюваний, члени його сім'ї разом проживають на території міста Києва та в установленому законом порядку визнані тимчасово переселеними особами у зв'язку з проведенням антитерористичної операції за місцем їх постійного проживання в Донецькій області, має задовільний стан здоров'я,

Незважаючи на позитивні дані про особу підозрюваного, слідчий суддя на виконання зазначених вимог закону враховує тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_2 за інкриміновані кримінальні правопорушення, конкретні обставини їх вчинення, яке вчинене за попередньою змовою, а також наявність значного суспільного інтересу в результатах розслідування кримінального провадження і вважає доцільним з метою запобігання визначеним ст.177 КПК України ризикам застосувати до підозрюваного ОСОБА_2 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, оскільки застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання зазначеним вище ризикам є недостатнім з урахуванням можливого впливу з боку підозрюваного на свідків у кримінальному провадженню, підозрювану ОСОБА_7, переховування від органів досудового розслідування та суду.

Позитивні характеристики підозрюваного, рівно як наявність в нього міцних соціальних зв'язків, на що посилався захисник, не можуть бути безумовними підставами для застосування більш м'якого запобіжного заходу, оскільки не спростовують існування в кримінальному провадженні ризиків, визначених п.п. 1,3,4 ст. 177 КПК України.

За таких обставин клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підлягає задоволенню.

При цьому, в судовому засіданні слідчий суддя не визнає як порушення права на захист підозрюваного при складанні відносно нього протоколу в порядку ст. 208 КПК України за відсутності захисника, оскільки вимоги ч. 4, 5 ст. 208 КПК України слідчим при затриманні ОСОБА_2 виконані, зокрема, підозрюваному в подальшому забезпечено участь захисника у кримінальному провадженні при проведенні слідчих дій з підозрюваним, та протокол про затримання ОСОБА_2 підписаний особою, яка його склала, і затриманим.

Одночасно слідчим суддею розгляд зазначеного провадження здійснений із залученням за клопотанням підозрюваного перекладача з вірменської на українську мову, незважаючи на те, що при допиті слідчим ОСОБА_2 в якості підозрюваного за участю адвоката ОСОБА_1, клопотань щодо залучення перекладача стороною захисту заявлено не було, а заявлене клопотання сторони захисту щодо надання процесуальних документів,а саме, повідомлення про підозру, російською мовою, оскільки ОСОБА_2 вільно володіє російською мовою, було виконане слідчим, про що свідчить долучені до матеріалів клопотання заява підозрюваного та примірник повідомлення про підозру.

Між тим, відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатній для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків, передбачених цим Кодексом.

Отже, задовольняючи клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя вважає за необхідне визначити підозрюваному розмір застави.

Відповідно до ч. 4 ст. 182 КПК України розмір застави визначається з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

У судовому засіданні підозрюваним повідомлено, що він офіційно не працює, але тривалий час професійно займається тренерською роботою з кікбоксингу на території України, та з цього приводу має дохід тільки від виконання обов'язків по організації та проведення відповідних змагань з кікбоксингу. Одночасно, підозрюваний має сім'ю, повнолітніх синів, має постійні орендоване житло в місті Києві, та кожен з його членів сім'ї має власний внесок у дохід сім'ї.

Відповідно до ч. 5 ст. 182 КПК України розмір застави щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину встановлено від двадцяти до вісімдесяти розмірів мінімальної заробітної плати.

У виключних випадах, якщо слідчий суддя, суд, встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого, або особливо тяжкого злочину, покладених на нього обов'язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує 80 чи 300 розмірів мінімальної заробітної плати відповідно.

При визначенні розміру застави суд враховує дані про особу підозрюваного, його вік, сімейний стан, соціальні зв'язки, задовільний майновий стан, обставини кримінальних правопорушень, у вчиненні яких він підозрюється, а також те, що ОСОБА_2 підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, які віднесено до категорії тяжких. Крім того, суд приймає до уваги і практику Європейського суду з прав людини, яка свідчить про те, що суд своїм рішенням повинен забезпечити не лише права підозрюваного, але й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства. У зв'язку з викладеним суд приходить до висновку про доцільність визначити ОСОБА_2, як альтернативу застосованому щодо нього запобіжному заходу у вигляді тримання під вартою заставу, розмір якої перевищує 80 розмірів мінімальної заробітної плати, а саме в розмірі 200 мінімальних розмірів заробітної плати, що становить 275600,00 грн, оскільки саме такий розмір застави є достатнім для забезпечення виконання підозрюваним процесуальних обов'язків і таким, що не суперечить положенням ч. 5 ст. 182 КПК України та вимогам ст. ст. 178, 182, 183 КПК України, позиції Європейського суду з прав людини, відповідно до якої сума застави повинна визначатись тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави у випадку ухилення від слідства та суду, буде достатнім стимулюючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу бажання порушувати покладені на нього процесуальні обов'язки.

Окрім цього, застосовуючи щодо підозрюваного альтернативний запобіжний захід у вигляді застави, який може бути ним внесений у будь-який момент, вважаю за необхідне відповідно до ст. 194 ч.5 КПК України покласти на нього такі обов'язки:

- прибувати до слідчого, прокурора, суду за першою вимогою;

- не відлучатися із м. Києва без дозволу слідчого, прокурора або суду;

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну;

- утримуватись від спілкування із свідками, а також підозрюваними у кримінальному провадженні № 12016100060003656, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань від 21.05.2016р.;

- носити електронний засіб контролю.

Згідно ч. 6 ст. 194 КПК України зазначені обов'язки покладаються на підозрюваного на строк не більше двох місяців. У разі необхідності цей строк може бути продовжений за клопотанням прокурора в порядку, передбаченому статтею 199 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 4 ст. 202 КПК України підозрюваний звільняється з-під варти після внесення застави, визначеної у даній ухвалі, якщо в уповноваженої службової особи місця ув'язнення, під вартою в якому він перебуває, відсутнє інше судове рішення, що набрало законної сили і прямо передбачає тримання цього підозрюваного під вартою.

Керуючись ст. 29 Конституції України, ст.ст. 177, 178, 182, 183, 184,193,194, 196, 197, 202, 205, 309 КПК України, слідчий суддя

УХВАЛИВ :

Клопотання слідчого СВ Печерського управління поліції ГУ Національної поліції у місті Києві Кіпаренко В.О., про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до підозрюваного ОСОБА_2 задовольнити.

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_2 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, тобто до 25.07.2016р. до 12 год 10 хв.

Строк тримання під вартою відраховувати з моменту затримання з 27.05.2016р. з 12 год 10 хв.

Одночасно визначити запобіжний захід у вигляді застави для забезпечення виконання ОСОБА_2 обов'язків, визначених КПК України.

Визначити заставу у розмірі 200 розмірів мінімальної заробітної плати, а саме у розмірі 275600,00 (двісті сімдесят п'ять тисяч шістсот) грн, яка може бути внесена (заставодавцем) на наступний депозитний рахунок Печерського районного суду м. Києва:

р/р 373 110 010 028 07;

МФО (код банку) 820019;

ЗКПО 02 896 745;

ЄДРПОУ банку: 38004897;

Банк одержувача: УДКСУ в Печерському районі ГУ ДКСУ в м. Києві.

Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою протягом дії ухвали.

Покласти на підозрюваного ОСОБА_2 у разі внесення застави наступні обов'язки:

- прибувати до слідчого, прокурора, суду за першою вимогою;

- не відлучатися із м. Києва без дозволу слідчого, прокурора або суду;

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну;

- утримуватись від спілкування із свідками, а також підозрюваними у кримінальному провадженні № 12016100060003656, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань від 21.05.2016р.;

- носити електронний засіб контролю.

Визначити строк дії обов'язків, покладених судом, у разі внесення застави, з дня її внесення строком до 25.07.2016р.

Визначити строк дії ухвали до 25.07.2016 року включно.

Роз'яснити підозрюваному, що у разі внесення застави, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок Печерського районного суду м. Києва коштів має бути наданий уповноваженій службовій особі Київського слідчого ізолятора Державного департаменту України з питань виконання покарань у місті Києві та Київській області.

Після отримання та перевірки протягом одного дня документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа Київського СІЗО № 13 негайно має здійснити розпорядження про звільнення ОСОБА_2 з-під варти та повідомити усно і письмово слідчий відділ Печерського управління поліції ГУ Національної поліції у місті Києві.

У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, підозрюваний зобов'язаний виконувати покладені на нього обов'язки, пов'язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

З моменту звільнення з-під варти у зв'язку з внесенням застави підозрюваний вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурора.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Апеляційного суду м. Києва протягом 5 днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя С.Ш.Бабенко