Ухвала суду № 58308648, 15.06.2016, Вараський міський суд Рівненської області (до 25.04.2025 - Кузнецовський міський суд Рівненської області)

Справа № 565/642/16-к

У Х В А Л А

15 червня 2016 року м. Вараш

Кузнецовський міський суд Рівненської області:

під головуванням судді Незнамової І.М.

при секретарі Нафєєвій Н.В.

з участю прокурора Радченка Т.Г.

неповнолітнього обвинуваченого ОСОБА_1

обвинуваченого ОСОБА_2

законного представника ОСОБА_1 ОСОБА_3

захисника ОСОБА_1, ОСОБА_2 ОСОБА_4

захисника ОСОБА_2 ОСОБА_5

потерпілого цивільного позивача ОСОБА_6

потерпілих ОСОБА_7, ОСОБА_8

представника Кузнецовського відділу поліції ОСОБА_9

представника служби у справах дітей ОСОБА_10

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Кузнецовського міського суду Рівненської області клопотання прокурора про продовження обвинуваченому ОСОБА_2 обраного запобіжного заходу у виді тримання під вартою та клопотання захисника ОСОБА_5 про зміну запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_2 із тримання під вартою на домашній арешт у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12015180050000963 від 26.11.2015 року відносно:

- неповнолітнього ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, учня 11-б класу ЗОШ №4 м.Кузнецовська Рівненської області, громадянина України, проживаючого в ІНФОРМАЦІЯ_3, кв.№23, Рівненської області, обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.122, ч.2 ст.186 КК України,

- ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_4, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, проживаючого в ІНФОРМАЦІЯ_5/1, кв.№24, Рівненської області, обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.186 КК України,

В С Т А Н О В И В:

На розгляді Кузнецовського міського суду Рівненської області знаходиться обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12015180050000963 від 26.11.2015 року відносно неповнолітнього ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.122, ч.2 ст.186 КК України та ОСОБА_2, обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.186 КК України.

Ухвалою слідчого судді Кузнецовського міського суду Рівненської області від 22 квітня 2016 року до ОСОБА_2 застосований запобіжний захід у виді тримання під вартою строком до 22 червня 2016 року.

В судовому засіданні прокурор подав клопотання про продовження обвинуваченому ОСОБА_2 запобіжного заходу у виді тримання під вартою на 60 днів.

Захисник ОСОБА_2 ОСОБА_5 подала до суду клопотання про зміну обвинуваченому ОСОБА_2 запобіжного заходу із тримання під вартою на домашній арешт.

Обвинувачений ОСОБА_2 та захисник ОСОБА_4 підтримали клопотання захисника ОСОБА_5 і просили змінити запобіжний захід із тримання під вартою на домашній арешт.

Обвинувачений ОСОБА_1, законний представник ОСОБА_1 ОСОБА_3 також підтримали клопотання захисника ОСОБА_5

Потерпілі, представники служби у справах дітей та кримінальної поліції просили задовольнити клопотання прокурора і продовжити обвинуваченому ОСОБА_2 запобіжний захід у виді тримання під вартою.

Заслухавши думку прокурора, який наполягав на продовженні обвинуваченому ОСОБА_2 запобіжного заходу у виді тримання під вартою, а також думку обвинувачених, захисників, потерпілих, представників служби у справах дітей і кримінальної поліції, суд прийшов до висновку про наявність підстав для продовження дії обраного обвинуваченому ОСОБА_2 запобіжного заходу у виді тримання під вартою.

Статтею 331 КПК України передбачено, що незалежно від наявності клопотань суд зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. Копія ухвали вручається обвинуваченому, прокурору та направляється уповноваженій службовій особі місця ув'язнення.

Відповідно до ст.177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому обвинувачується. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави суду вважати, що обвинувачений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Суд вважає, що підозра у вчиненні ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, злочинів, передбачених ч.1 ст.122, ч.2 ст.186 КК України та ОСОБА_2 злочину, передбаченого ч.2 ст.186 КК України, є обґрунтованою. Вчинення обвинуваченим ОСОБА_2 злочину під час іспитового строку свідчить про наявність ризику вчинення ним нових злочинів або переховування від суду.

При цьому суд також врахував тяжкість кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.186 КК України, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_2, зокрема те, що це тяжкий злочин, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад пять років ( від чотирьох до шести років), те, що обвинувачений ОСОБА_2 немає будь-яких протипоказань щодо можливості його за станом здоровя перебувати в умовах тримання під вартою.

Виходячи із вищенаведених обставин, доведених в ході розгляду клопотання, суд приходить до висновку, що єдиним дієвим запобіжним заходом для обвинуваченого ОСОБА_2 є тримання під вартою і інший, більш мякий, запобіжний захід не забезпечить належної поведінки обвинуваченого і буде недостатнім для запобігання його спробам переховуватися від суду, знищити, сховати або спотворити знаряддя злочину, незаконно впливати на іншого обвинуваченого, свідків у цьому ж кримінальному провадженні та вчинити інше кримінальне правопорушення.

Доводи захисників обвинуваченого ОСОБА_2 ОСОБА_4, ОСОБА_5 про можливість змінення обраного ОСОБА_2 запобіжного заходу на домашній арешт не підтверджені жодними доказами.

На підставі викладеного, суд прийшов до висновку про те, що клопотання прокурора про продовження обвинуваченому ОСОБА_2 запобіжного заходу у виді тримання під вартою підлягає задоволенню, а клопотання захисника ОСОБА_2 ОСОБА_5 слід відхилити.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст.177,331 КПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

Клопотання прокурора задовольнити.

Продовжити дію запобіжного заходу, обраного обвинуваченому ОСОБА_2у виді тримання під вартою, до 13 серпня 2016 року.

Клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_2 ОСОБА_5 про зміну запобіжного заходу щодо обвинуваченого ОСОБА_2 із тримання під вартою на домашній арешт відхилити.

Ухвала апеляційному оскарженню не підлягає.

Суддя І.М.Незнамова