Ухвала суду № 58308409, 14.06.2016, Городищенський районний суд Черкаської області

справа № 710/1539/15-к

провадження № 1-кп/691/91/16

УХВАЛА

14 червня 2016 року Городищенський районний суд Черкаської області

В складі :

судді Савенко О.М.

при секретарі судових засідань ОСОБА_1

з участю:

прокурора Пилипчук А.І.

сторони кримінального провадження:

потерпілих ОСОБА_2

ОСОБА_3

представники потерпілих ОСОБА_4

ОСОБА_5

обвинувачені ОСОБА_6

ОСОБА_7

ОСОБА_8

захисники ОСОБА_9

ОСОБА_10

провівши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду м.Городище підготовче судове засідання у кримінальному провадженні №12015250300000044 по обвинуваченню ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення за ознаками злочину передбаченого ч.2 ст.296 КК України, ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення за ознаками злочину передбаченого ч.2 ст.296 КК України, ОСОБА_8 у вчиненні кримінального правопорушення за ознаками злочину передбаченого ч.2 ст.296 КК України, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 26 січня 2015 року,-

встановив:

29 квітня 2016 року до Городищенського районного суду Черкаської області від Шполянського відділу Смілянської місцевої прокуратури Черкаської області надійшов обвинувальний акт з додатками у кримінальному провадженні №12015250300000044, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 26 січня 2015 року по обвинуваченню ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення за ознаками злочину передбаченого ч.2 ст.296 КК України, ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення за ознаками злочину передбаченого ч.2 ст.296 КК України, ОСОБА_8 у вчиненні кримінального правопорушення за ознаками злочину передбаченого ч.2 ст.296 КК України.

28 квітня 2016 року ухвалою судді, на підставі вказаного обвинувального акту, призначено підготовче судове засідання. 06 травня 2016 року, 16 травня 2016 року, 02 червня 2016 року із-за неявки обвинувачених, захисників, потерпілих та їх представників підготовче судове засідання слуханням не відбулося, відкладено.

14 червня 2016 року, до підготовчого судового засідання зявилися: прокурор Пилипчук А.І., потерпілі ОСОБА_3, ОСОБА_2 та представники потерпілих ОСОБА_5, ОСОБА_4З, обвинувачені ОСОБА_6, ОСОБА_8, ОСОБА_7, захисники ОСОБА_10 та ОСОБА_9.

Відповідно до ч.2 ст.314 КПК України, після виконання вимог, передбачених статтями 342 345 цього Кодексу, головуючий зясовує в учасників судового провадження їх думку щодо можливості призначення судового розгляду.

В підготовчому судовому засіданні прокурор просив постановити ухвалу про призначення судового розгляду кримінального провадження №12015250300000044 на підставі обвинувального акта, пояснивши, що під час досудового розслідування були дотримані вимоги ст.291 КПК України, підстав для закриття провадження чи повернення обвинувального акту не вбачає. Захисник ОСОБА_9 заявив клопотання про повернення обвинувального акту з підстав не відповідності вимогам ч.2 ст.291,ст.109 КПК України, а саме: обвинувальний акт надісланий поштою йому та обвинуваченому ОСОБА_6 не містить печатки прокуратури в місці його затвердження, що унеможливлює його сприйняття як офіційного документа і є порушенням Інструкції з діловодства, затвердженої Генеральним Прокурором України та не виконанням вимог листа Апеляційного суду Черкаської області від 21.03.2014 року за №5462/14-вих/02-27/14; відсутній повний перелік матеріалів кримінального провадження, яких згідно згідно заявленого клопотання під час досудового слідства в квітні 2015 року було надано в двох томах, тобто не менше 300 аркушів, в той час як із додатків вбачається що мова іде максимум про 150 аркушів; при посиланні на докази в обвинувальному акті не зазначено аркуші кримінального провадження; відсутні показання підозрюваних по суті пред»явленої підозри, а також доводи, наведені ними на свій захист і результати їх перевірки; реєстр матеріалів досудового розслідування не містить вказівки на частину процесуальних дій, вчинених під час даного кримінального провадження, зокрема відсутні дані про два висновки судово-медичних експертиз стосовно ОСОБА_9»я І.М. №15А та ОСОБА_3 №14 А; постанова слідчого, прокурора повинна містити належні реквізити, а саме відомості про місце і час її прийняття, прізвище, ім»я, по-батькові, посаду особи, яка прийняла постанову, проте в доданому до обвинувального акту реєстрі в цій частині вимоги не дотримані; ухвала Городищенського районного суду Черкаської області від 09 листопада 2015 року залишається невиконаною; в порушення приписів ст.290 КПК України ні він, ні підзахисний не ознайомлені з матеріалами досудового розслідування і їм не надано доступу до них, як і не надано можливості відкрити матеріали іншій стороні зібрані ними, чим порушено право на захист від висунутого обвинувачення; при зазначенні правової кваліфікації не вказано докази. Обвинувачений ОСОБА_8 і його захисник ОСОБА_10 теж просили повернути прокурору обвинувальний акт, остільки вважають, що позиція прокурора про неможливість вручення їм копії обвинувального акту з додатками та цивільного позову не відповідає перебігу дійсних обставин у справі, при цьому заперечили свою причетність до вчинення кримінального правопорушення (злочину) та звернули увагу суду на необхідність надання оцінки невідповідності складеного реєстру матеріалів досудового розслідування вимогам ст.291КПК України та порушення права на захист в частині відкриття доказів іншій стороні у зв»язку з висунотою підозрою.

Вислухавши думку прокурора про відсутність підстав для задоволення клопотання захисників і обвинувачених та призначення кримінального провадження до судового розгляду, обвинувачених та захисників, які наполягають на поверненні обвинувального акту з додатками прокурору, як такого, що не відповідає вимогам ст.291 КПК України та заперечення щодо призначення справи до слухання,потерпілих та їх представників, який підтримують думку прокурора, вважаючи, що клопотання захисту спрямоване на затягування розгляду матеріалів, вивчивши матеріали обвинувального акта та додані до нього додатки, приходжу до висновку, що обвинувальний акт у кримінальному провадженні №12015250300000044 підлягає поверненню прокурору з наступних підстав.

Перевірені матеріали кримінального провадження №12015250300000044, що надані до суду, свідчать про те, що органами досудового слідства не в повній мірі дотримані вимоги кримінального процесуального закону при складанні обвинувального акта, як і не виконані вимоги ухвали Городищенського районного суду Черкаської області від 09 листопада 2015 року та ухвали Апеляційного суду Черкаської області від 22 січня 2016 року.

Згідно з ч.3 ст.314 КПК України у підготовчому судовому засіданні суд має право, окрім іншого, прийняти рішення про повернення обвинувального акту прокурору, якщо він не відповідає вимогам цього Кодексу.

Відповідно до ч.1, ч.2 ст.291 КПК України: обвинувальний акт складається слідчим, після чого затверджується прокурором; обвинувальний акт має містити такі відомості: найменування кримінального провадження та його реєстраційний номер, анкетні відомості кожного обвинуваченого (прізвище, ім'я, по батькові, дата та місце народження, місце проживання, громадянство), анкетні відомості кожного потерпілого (прізвище, ім'я, по батькові, дата та місце народження, місце проживання, громадянство), прізвище, ім'я, по батькові та займана посада слідчого, прокурора, виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення, обставини, які обтяжують чи пом'якшують покарання, розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, розмір витрат на залучення експерта (у разі проведення експертизи під час досудового розслідування), дату та місце його складення та затвердження. Крім того, згідно із вимогами ст. ст. 291, 109 КПК України до обвинувального акта додається реєстр матеріалів досудового розслідування, який є його невід'ємним додатком і повинен містити, зокрема, номер та найменування кожної процесуальної дії, проведеної під час досудового розслідування, а також час її проведення, цивільний позов, якщо він був пред»явлений під час досудового розслідування; розписка підозрюваного про отримання копії обвинувального акта, копії цивільного позову, якщо він був пред»явлений під час досудового розслідування, і реєстру матеріалів досудового розслідування. При цьому, виходячи зі змісту п. 4 ч. 2 ст. 36, ч. 2 ст. 113, ч. 1 ст. 116, ч. 2 ст. 280, ст. 561, ст. 7 Розділу ХІ «Перехідні положення» КПК України тощо, зміст процесуальної дії не обмежується поняттям слідчої (розшукової) дії і є значно ширшим.

Статтею 110 КПК України визначено, що обвинувальний акт є процесуальним рішенням, яким прокурор висуває обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення і яким завершується досудове розслідування. Обвинувальний акт повинен відповідати вимогам, передбаченим у статті 291 КПК України. Крім того, згідно з вимогами ст. 109 КПК України реєстр матеріалів досудового розслідування повинен містити реквізити процесуальних рішень, прийнятих під час досудового розслідування, що передбачає наведення переліку й їх самих. Згідно з правилами ст. 110 КПК України процесуальними рішеннями є всі рішення органів досудового розслідування, прокурора, які приймаються у формі постанови у випадках, передбачених цим Кодексом, а також коли слідчий, прокурор визнає це за необхідне Обвинувальний акт, за нормами ч.1 ст.291 КПК України, складається слідчим, після чого затверджується прокурором. Згідно ч.4 ст.110 КПК України, обвинувальний акт є процесуальним рішенням, яким прокурор висуває обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення і який завершує досудове розслідування. До обвинувального акта, за норами ч.4 ст.291 КПК України, додається реєстр матеріалів досудового розслідування, який оформлюється у відповідності до ст.109 КПК України.

У листі Вищого Спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ № 223-1430/0/4-12 від 03.10.2012 «Про порядок здійснення підготовчого судового провадження відповідно до Кримінального процесуального кодексу України» надано розяснення, що у підготовчому судовому засіданні суд має право прийняти одне із рішень передбачених ст.314 КПК України, а саме повернути обвинувальний акт прокурору, якщо він не відповідає вимогам статті 291 КПК України, зокрема, якщо ці документи містять положення, що суперечать одне одному; у документах наведено недопустиму натуралізацію опису злочину; вони не підписані слідчим (крім випадків, коли прокурор склав їх самостійно) чи не затверджені прокурором; до них не долучено передбачені законом додатки.

Зі змісту цієї норми закону чітко слідує, що єдиною передбаченою законом підставою для повернення обвинувального акта прокурору є невідповідність цього акту вимогам цього кодексу.

Обвинувальний акт, згідно п.5 ч.2 ст.291 КПК України, має містити виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті (частина статті) закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення.

Отже, в обвинувальному акті повинні бути як виклад фактичних обставин події так і формулювання обвинувачення, тобто описова і його резолютивна частини.

В описовій частині обвинувального акту, як вказано у розясненні Апеляційного суду Черкаської області від 21.03.2014р. №5462/14-Вих/02-27/14, щодо неухильного дотримання виконання законів при розгляді справи кримінального провадження за нормами КПК України (2012 року), зазначаються дані, які стали приводом і підставами початку досудового розслідування, обставини кримінальної події, які було встановлено під час розслідування (місце, час, способи, мотиви й наслідки кримінального правопорушення) і під ознаки якого кримінального закону (статті) підпадають дії підозрюваної особи, а також докази, які зібрані в провадженні, показання кожного із підозрюваних по суті пред'явленої підозри, доводи, наведені підозрюваними в свій захист, результати їх перевірки (фактично виклад обставин справи в довільній формі). Перелік доказів необхідних для того, щоб була можливість їх знайти в кримінальному провадженні та звірити їх наявність, і при посиланні на докази обов'язково зазначаються аркуші кримінального провадження. При цьому, докази зазначаються в тезисній формі, наприклад, причетність підозрюваного до вчиненого кримінального правопорушення (злочину) підтверджується, показаннями підозрюваного, та за наявності, показаннями потерпілого, показаннями свідків, даними або протоколом тієї чи іншої слідчої дії, даними або висновком експерта, тощо, без розкриття їх змісту. В резолютивній частині підводяться підсумки кримінального розслідування, тобто особі висувається обвинувачення.Формулювання обвинувачення в обвинувальному акті є обовязковим, оскільки відповідно до ч.1 ст.337 КПК України судовий розгляд проводиться лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акта, а не щодо підозрюваної особи.

Дослідивши обвинувальний акт з додатками, в тому числі, виклад фактичних обставин справи, а також реєстр матеріалів досудового розслідування, в тому числі, повноту зазначених процесуальних дій, та інші документи, які додані та додаються і мають значення для розгляду справи по суті, приходу до висновку, що обвинувальний акт не відповідає вимогам п.5 ч.2 ст.291 КПК України, та п.5 ч.4 ст.291 КПК України, а клопотання про повернення обвинувального акту підлягає до часткового задоволення.

Так, в обвинувальному акті, як вказано слідчим, у викладі фактичних обставин кримінального правопорушення (аркуш 3), не зазначено показання підозрюваних, потерпілих, які обовязково зазначаються (повинні міститься) в обвинувальному акті та є такими, що передбачені п.5 ч.2 ст.291 КПК України, зазначено лише загальний виклад фактичних обставин і загально викладене обвинувачення всім трьом обвинуваченим (абзац 5), в той час як викладається щодо кожного окремо, та вказано, що причетність ОСОБА_8, ОСОБА_6, ОСОБА_7 до вчинення даного кримінального правопорушення підтверджується даними, а не проведеними слідчими діями, як і не дотримано послідовності у викладенні відомостей, які зазначаються (повинні міститься) в обвинувальному акті та передбачені ч.2 ст.291 КПК України.

Із пояснень обвинувачених при з»ясуванні їх думки щодо можливості призначення судового розгляду, встановлено, що своєї вини у вчиненні кримінального правопорушення (злочину) за ч.2 ст.296 КК України вони не визнають, проте показання стосовно обставин тих подій кожного з обвинувачених окремо та їх посилання на свою непричетність до вчинення цього кримінального правопорушення в обвинувальному акті відсутні, що позбавляє в подальшому повний та об»єктивний його судовий розгляд та незалежний захист обвинувачених від пред»явленої підозри.У відповідності до ст.291 ч.2п.5 КПК України, при викладі фактичних обставин, крім інших обставин, зазначається і спосіб вчинення кримінального правопорушення.Як випливає із викладених фактичних обставин в обвинувальному акті, ОСОБА_8, ОСОБА_6, ОСОБА_7 умисно нанесли ОСОБА_3»ю І.М. та ОСОБА_3 удари руками та ногами в область голови та тулуба, заподіявши тілесні ушкодження, проте конкретні обставини цього правопорушення та безпосередня участь кожного у їх спричиненні в обвинувальному акті не викладені. При цьому, формулювання обвинувачення кожному із обвинувачених за своїм змістом є аналогічним викладом фактичних обставин, що також не відповідає вимогам ст.291 КПК України.Таким чином, обставини кримінальної події, як їх було встановлено, під час досудового розслідування, що підтверджують винуватість підозрюваних, в обвинувальному акті не викладені.

Обставини, які пом»якшують та обтяжують відповідальність підозрюваних викладені загальні, в той час як встановлюються щодо кожної особи окремо.

Аналіз реєстру матеріалів досудового розслідування в даному кримінальному провадженні не містить повних даних про всі проведені процесуальні дії під час досудового розслідування. Наприклад, не зазначені результати експертиз.

У обвинувальному акті зазначено, що у провадженні маються речові докази та які саме речові докази, де зберігаються (аркуш 8), проте з реєстру матеріалів кримінального провадження доданого до обвинувального акта наявність речових доказів не встановлено, тому за таких умов, при ухваленні судового рішення, яким закінчується кримінальне провадження, суд позбавлений можливості вирішити долю речових доказів відповідно до ст. ч.9 ст.100, п.2 ч.4 ст.374 КПК України. При цьому потребує уточнення і місце зберігання речових доказів, які ще слід розуміти до цього часу знаходяться у Шполянському РВ УМВС, не зважаючи на проведення досудового розслідування СВ Шполянського ВП Смілянського ВП ГУНП в Черкаській області.

При зазначенні наявності цивільного позову потерпілого ОСОБА_3 не вказаного якого виду спричинена шкода і взагалі до кого він пред»явлений.

Згідно до вимог ст.293 КПК України одночасно з переданням обвинувального акта до суду, прокурор зобов»язаний під розписку надати їх копію та копію реєстру матеріалів досудового розслідування підозрюваному, його захиснику і згідно до ст.291 КПК України додати до обвинувального акту розписку підозрюваного про отримання копії обвинувального акту, копії цивільного позову, який був пред»явлений під час досудового розслідування і реєстру матеріалів досудового розслідування, проте такі процесуальні документи суду не надані.Розписки підозрюваних та їх захисників про отримання цих документів взагалі відсутні, що підтверджує пояснення захисників та ОСОБА_8, ОСОБА_6, ОСОБА_7. Не заповнені розписки та оригінали з копіями фіскальних чеків відділення зв"язку на підтвердження надіслання таких документів, не є належним доказом вручення сторонам кримінального провадження, що є грубим недотриманням приписів ст.291,ст.293 КПК України. При цьому слід звернути увагу прокурора на невикористання в повному обсязі повноважень наданих та закріплених у ч.9 ст.290 КПК України про те, що сторони кримінального провадження зобовязані письмово підтвердити протилежній стороні, а потерпілий, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження прокурору факт надання їм доступу до матеріалів із зазначенням найменування таких матеріалів і при цьому у разі зволікання при ознайомленні з матеріалами, до яких надано доступ, відповідно до ч.10 ст.290 КПК України, слідчий суддя за клопотанням сторони кримінального провадження з урахуванням обсягу, складності матеріалів та умов доступу до них зобовязаний встановити строк для ознайомлення з матеріалами, після спливу якого сторона кримінального провадження або потерпілий вважаються такими, що реалізували своє право на доступ до матеріалів. Тому, як висновок, для уникнення умисного затягування ознайомлення з матеріалами кримінального провадження, у відповідності з Європейською Конвенцією, нормами діючого кримінального процесуального законодавства, якими встановлені розумні строки на ознайомлення з матеріалами кримінального провадження, та враховуючи обсяг матеріалів вище наведеного кримінального провадження, їх складність, умови доступу до них, строки досудового розслідування, з урахуванням отриманої в судовому засіданні інформації, можливо було встановити строк на доступ до документів, через суд. З огляду на викладене вище, є підстави стверджувати що прокурор передчасно зробив висновок, про те, що з метою затягування досудового розслідування в кримінальному провадженні,підозрювані та захисники умисно ухиляються від ознайомлення з матеріалами кримінального провадження, затягують досудове розслідування.Факт належного надання підозрюваним та захисникам доступу до матеріалів досудового розслідування та їх відмова ознайомлюватися з відповідними документами письмово не підтверджена та підписами не засвідчена і суду не представлена в підготовче засідання відповідно до обставин справи.

З огляду на викладене вище, вважаю, що наведені вище недоліки, без їх усунення, позбавлять суд зберегти обєктивність та неупередженість судового розгляду, створити необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обовязків, забезпечити швидкий, повний судовий розгляд в розумні строки, а також безпосередність дослідження показань, речей і документів.

Що стосується інших питань піднятих у клопотанні про повернення обвинувального акта, повноти реєстру матеріалів досудового розслідування, то в цій частині заявленого слід відмовити, з підстав недоведеності.

Отже, клопотання захисту підлягає до часткового задоволення, та органу досудового слідства / прокурору, необхідно усунути недоліки, привести документи у відповідність до вимог КПК України, з наданням їх до суду.

Відповідно до вимог п. 3 ч. 3 ст. 314 КПК України підставою для повернення обвинувального акта прокурору з підготовчого судового засідання є встановлення невідповідності вказаного процесуального рішення вимогам ст. 291 КПК України, зокрема такими порушеннями у даній справі суд визнає істотні суперечності допущені в обвинувальному акті в аспекті визначення меж судового розгляду, його невідповідність вимогам закону щодо оформлення, невідповідність додатків обвинувального акта вимогам ст. 109 КПК України щодо їх змісту. Такі суперечності є істотними, оскільки виключають можливість визначення судом меж пред'явленого обвинувачення.

Позовні заяви потерпілих у зв»язку з прийнятим рішенням про повернення обвинувального акту прокурору, слід залишити без розгляду і повернути потерпілим для реалізації прав визначених ст.ст.127,128 КПК України.

Враховуючи викладене, керуючись ст. 9 Розділу ХІ «Перехідні положення», ст. ст. 314, 369-372 КПК України, ст.ст. 127,128,290,291, 293, 314, 315, 316 КПК України,-

ухвалив :

клопотання про повернення обвинувального акта задовольнити частково.

Обвинувальний акт з додатками, за матеріалами кримінального провадження №12015250300000044, що внесений до ЄРДР 26 січня 2015 року по обвинуваченню ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення за ознаками злочину передбаченого ч.2 ст.296 КК України, ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення за ознаками злочину передбаченого ч.2 ст.296 КК України, ОСОБА_8 у вчиненні кримінального правопорушення за ознаками злочину передбаченого ч.2 ст.296 КК України, - повернути прокурору у зв»язку з невідповідністю вимогам Кримінального процесуального кодексу України.

Позовні заяви потерпілих ОСОБА_3 та ОСОБА_2 залишити без розгляду, з підстав повернення обвинувального акту прокурору, для реалізації прав визначених ст.ст. 127,128 КК України.

Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції може бути подана до апеляційного суду Черкаської області протягом семи днів з дня її оголошення через Городищенський районний суд Черкаської області.

Суддя ОСОБА_11