Рішення № 58308111, 03.06.2016, Пирятинський районний суд Полтавської області

Справа № 544/585/16-ц

пров. № 2/544/304/2016

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

03 червня 2016 року м. Пирятин

Пирятинський районний суд Полтавської області у складі:

головуючої судді Сайко О.О.,

за участі секретаря Костенко Т.І..,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Пирятин цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства Комерційного Банку «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

у с т а н о в и в :

Позивач ПАТ КБ «ПриватБанк» у травні 2016 року звернулося до суду з позовом до відповідача ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що 12.02.2007 між ЗАТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № PLXRRX05440059, відповідно до якого відповідач отримав кредит у розмірі 4 800 грн зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 12% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом.

Відповідач підтвердив свою згоду на те, що підписана заява разом з Умовами надання кредиту фізичним особам «Розстрочка» складає між ним та ЗАТ КБ «ПриватБанк» договір.

Публічне акціонерне товариство Комерційний банк «ПриватБанк» є правонаступником прав та обов'язків Закритого акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк», у зв'язку з чим на підставі рішення загальних зборів акціонерів від 30.04.2009 змінено найменування позивача із Закритого акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк», про що зазначено у п. 1.1. Статуту ПАТ КБ «ПриватБанк». 17.07.2009 проведено державну реєстрацію вказаних змін (номер запису в ЄДРПОУ 12241050038006727).

Відповідно до п. 3.2. Умов надання споживчого кредиту фізичним особам («Розстрочка») (Стандарт),- позичальник зобовязується погашати кредит, сплачувати відсотки за користування кредитом та винагороду банку згідно Тарифів, заяви та Умов.

Відповідно до п. 5.3 Умов надання споживчого кредиту фізичним особам («Розстрочка») (Стандарт),- при порушенні позичальником строків платежів по будь-якого з грошових зобовязань, передбачених договором більш ніж на 30 днів, позичальник зобовязаний сплатити Банку штраф в розмірі 500грн. + 5% від суми позову.

Позивач зобовязання за даним договором виконав в повному обсязі, а саме: надав відповідачу кредит у розмірі, передбаченому умовами договору.

Відповідач не надав своєчасно банку грошові кошти для погашення заборгованості за кредитом, а також інших витрат відповідно до умов договору.

У звязку із порушенням умов договору станом на 23.02.2016 за відповідачем наявна заборгованість за картковим рахунком в сумі 56724,32 грн, яка складається з наступного:

- 3 174,42 грн заборгованість за кредитом;

- 15008,50 грн заборгованість по процентам за користування кредитом;

- 132,00 грн заборгованість по комісії за користування кредитом;

- 38409,40 грн пеня за несвоєчасність виконання зобовязань за договором.

- 500,00 грн штраф (фіксована частина);

- 2 509,92 грн штраф (процентна складова).

Від цієї суми заборгованості віднімається сума у розмірі 6 525 грн 94 коп., яка відповідно до судового наказу Пирятинського районного суду Полтавської області від 25.01.2008 має бути стягнута з відповідача, тому різниця становить 53208,30 грн.

Просить стягнути з ОСОБА_1 вказану суму, а також судові витрати.

В судове засідання представник позивача не з'явився, подав суду заяву про слухання справи за його відсутності, позовні вимоги підтримує повністю та просить їх задовольнити, посилаючись на обставини викладені у позовній заяві. Проти заочного розгляду не заперечує.

Відповідач у судове засідання не з'явився, про час та місце його проведення повідомлений належним чином у відповідності до ч. 5 ст. 74 ЦПК України, причини неявки суду не повідомив. Направив до суду заяву про застосування до вимог позивача про стягнення заборгованості наслідків спливу строку позовної давності. Просив врахувати, що з моменту останнього платежу за кредитом, здійсненного у 2008 році пройшло вісім років.

При викладених обставинах суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності сторін, так як надані матеріали є повними і достатніми для розгляду справи у їх відсутність.

Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши всі зібрані по справі докази, приходить до наступних висновків.

Судом встановлено:

12.02.2007 між ЗАТ КБ «ПриватБанк», правонаступником якого є ПАТ КБ «ПриватБанк», та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № PLXRRX05440059, відповідно до якого відповідач отримав кредит у розмірі 4 800 грн зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 12% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом на строк 12 місяців (а.с.7).

Відповідач підтвердив свою згоду на те, що підписана ним заява разом з Умовами надання кредиту фізичним особам «Розстрочка» (Стандарт), Тарифами банку складає між ним та ЗАТ КБ «ПриватБанк» договір.

Відповідач зобов'язався погашати заборгованість за кредитом, відсотками за його використання, а також оплачувати винагороди та комісії на умовах, передбачених договором, зокрема шляхом сплати щомісячного платежу для погашення заборгованості за кредитом у сумі 438,85 грн у період з 10 по 15 число кожного місяця.

Відповідно до умов договору, при порушенні клієнтом строків платежів з приводу будь-яких грошових зобовязань, передбачених даним договором, більш ніж на 30 днів, клієнт зобовязаний здійснити оплату штрафу в банк, у розмірі 500 грн. плюс 5% від суми позову. (а. с. 11).

Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно дост. 1049 ЦК України, позичальник зобовязаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Позивач зобовязання за даним договором виконав у повному обсязі, а саме: надав відповідачу строковий кредит на платіжну картку у розмірі, передбаченому умовами договору.

Взяті на себе зобовязання по поверненню кредиту відповідач ОСОБА_1 за договором від 12.02.2007 не виконує. У звязку з порушенням відповідачем кредитного договору його заборгованість станом на 23.02.2016 складає 56724,32 грн, у тому числі: заборгованість за кредитом 3174,42 грн, заборгованість по процентам за користування кредитом 15008,50 грн, заборгованість по комісії за користуванням кредитом 132,00 грн, пеня за несвоєчасність виконання зобовязань за договором 38409,40 грн (а.с.5-6).

Відповідно до судового наказу Пирятинського районного суду Полтавської області від 25.01.2008 з відповідача стягнуто заборгованість за договором у сумі 6525,94 грн (а.с.4), тому різниця становить 53208,30 грн.

Згідно зі ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору. Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ч. 1 ст. 530 ЦК України).

Враховуючи викладене, суд уважає, що вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості за кредитом є обгрунтованими.

Проте, у ході судового розгляду встановлено, що до суду з позовом позивач звернувся за межами строку позовної давності.

Згідно ст.256 ЦК України позовна давність це строк, у межах якого особа може звернутись до суду з вимогою про захист свого цивільного права чи інтересу. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові (частина четверта статті 267 ЦК України).

Стаття 257 ЦК України встановлює тривалість загальної позовної давності у три роки. Зі спливом позовної давності до основної вимоги вважається, що позовна давність спливла і до додаткової вимоги.

Згідноізчастиноюпершоюстатті259ЦКУкраїнипозовнадавність,установлена законом, може бути збільшена за домовленістю сторін.Договірпрозбільшенняпозовноїдавностіукладаєтьсяуписьмовійформі.

Відповідно до п.5.5. Умов надання споживчого кредиту фізичним особам (Розстрочка) (Стандарт), установлено позовну давність тривалістю в пять років.

Відповідно до ч.1 ст.261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права.

Статтею 253 ЦК України визначено, що перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.

При цьому початок перебігу позовної давності пов'язується не стільки зі строком дії (припинення дії) договору, як з певними подіями (фактами), які свідчать про порушення прав особи (стаття 261 ЦК України).

За змістом цієї норми початок перебігу позовної давності збігається з моментом виникнення у зацікавленої сторони права на позов, тобто можливості реалізувати своє право в примусовому порядку через суд.

Оскільки умовами договору встановлено окремі самостійні зобовязання, які деталізують обовязок боржника повернути весь борг частинами та встановлюють самостійну відповідальність за невиконання цього обовязку, то право кредитора вважається порушеним з моменту недотримання боржником строку погашення кожного чергового траншу, а тому й початок перебігу позовної давності за кожний черговий платіж починається з моменту порушення строку його погашення.

Отже, оскільки за умовами договору погашення кредиту повинне здійснюватися позичальником частинами до 15 числа кожного місяця, то початок позовної давності для стягнення цих платежів необхідно обчислювати з моменту (місяця, дня) невиконання позичальником цього зобовязання.

Таким чином, з моменту прострочення сплати відповідачем останнього чергового платежу -15 лютого 2008 року - до моменту звернення банку з позовом до суду 16 травня 2016 року, встановлений договором пятирічний строк позовної давності сплив. При цьому суд вважає, що строк позовної давності не переривався.

Позивач звернувся до суду із позовом до ОСОБА_1 про повернення суми боргу після спливу позовної давності, поважних причин пропуску строку звернення із позовом до суду не навів та відповідних доказів не надав.

Відповідно до ч. 4 ст. 267 ЦК України сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Також відповідно до вимог ст. 88 ЦПК України у задоволені вимог позивача про стягнення з відповідача 1378,00 грн понесених ним судових витрат, слід відмовити.

На підставі викладеного та ст.ст. 257, 258, 259, 261, 264, 526, 530, 546,549, 610, 1048, 1054 ЦК України, керуючись ст.ст. 10, 12, 60, 88, 212, 215-218 ЦПК України, суд,

в и р і ш и в :

У задоволені позовних вимог Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості відмовити.

На рішення може бути подана апеляційна скарга до апеляційного суду Полтавської області через Пирятинський районний суд протягом 10 днів із дня проголошення рішення.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набуває законної сили після розгляду справи.

Суддя -