Ухвала суду № 58306911, 26.04.2016, Апеляційний суд Київської області

Справа № 369/5614/15-ц Головуючий у І інстанції Пінкевич Н. С.Провадження № 22-ц/780/1388/16 Доповідач у 2 інстанції ОСОБА_1Категорія 26 26.04.2016

УХВАЛА

Іменем України

26 квітня 2016 року колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Київської області у складі:

Головуючого судді: Касьяненко Л.І

Суддів: Білоконь О.В., Воробйової Н.С.,

За участі секретаря: Якимчук Ю.С.,

Розглянувши матеріали цивільної справи за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Порше Мобіліті" на рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 16 жовтня 2015 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Порше Мобіліті" до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості, -

в с т а н о в и л а :

У травні 2015 року ТОВ «Порше Мобіліті» звернулося з позовом про стягнення заборгованості, посилаючись на те, що 09 листопада 2012 року між ТОВ «Порше Мобіліті» та ОСОБА_2 був укладений Кредитний договір №50002927. За даним договором ТОВ «Порше Мобіліті» надав ОСОБА_2 кредит у сумі 95023,01 грн., що в еквіваленті на день укладення договору становило 11804,10 дол. США, зі змінною процентною ставкою, строком на 60 місяців.

Свої зобовязання за договором товариство виконало. Оскільки відповідачка взяті на себе зобов'язання по погашенню кредиту та сплаті відсотків не виконувала, станом на травень 2015 року виникла заборгованість за кредитом, яку в ході розгляду справи позивач уточнив, оскільки в поданий розрахунок не включені останні платежі ОСОБА_2, тому сума кредиту, яка підлягає поверненню становить 118339,96 грн., відсотки за користування кредитними коштами 6931,76 грн. Також розмір збитків 16692,00 грн., штраф 19023,60 грн., 3% річних 2071,76 грн., інфляційні втрати 56071,26 грн., що разом складає 219111,34 грн.

Просив стягнути з відповідачки на його користь заборгованість за Кредитним договором №50002927 в розмірі 219111,34 грн. та судові витрати.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав. Просив задовольнити позов.

Рішенням Києво-Святошинського районного суду Київської області від 16 жовтня 2015 року позов задоволено частково.

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ТОВ «Порше Мобіліті» заборгованість за кредитним договором у розмірі 127343,48 грн., що складається із заборгованості за кредитом в розмірі 118339,96 грн., заборгованості по відсоткам в розмірі 6931,76 грн. та три відсотки річних в розмірі 2071,76 грн.У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

В апеляційній скарзі ТОВ «Порше Мобіліті» просить рішення суду скасувати та ухвалити нове, яким позов задовольнити в повному обсязі, посилаючись на неповне з»ясування обставин справи , що мають значення для справи та порушенням судом норм матеріального і процесуального права.

Апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до положень ст. 213 ЦПК України, рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повного і всебічного з'ясування обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

По справі встановлено, що 17 січня 2012 року між ТОВ «Порше Мобіліті» та ОСОБА_2 був укладений Кредитний договір №50002927.

За умовами договору ТОВ «Порше Мобіліті» надав ОСОБА_2 кредит у сумі 95023,02 грн., що в еквіваленті на дату укладення договору становить 11804,10дол. США, зі змінною процентною ставкою, строком на 60 місяців.

У забезпечення виконання зобов'язань за Кредитним договором 12 листопада 2012 року між ТОВ «Порше Мобіліті» та ОСОБА_2 укладено Договір застави транспортного засобу, за яким в заставу передано автомобіль марки VW, рік випуску 2012, реєстраційний номер НОМЕР_1.

02 березня 2015 року за виконавчим написом нотаріуса звернуто стягнення на предмет застави.

Встановлено, що за рішенням Святошинського районного суду м. Києва виконавчий напис нотаріуса визнаний таким, що не підлягає виконанню. Дана обставина не оспорювалась позивачем по справі.

Задовольняючи частково позов, суд виходив з того, що відповідачка належним чином не виконала зобовязання, взяті на себе за кредитним договором, укладеним між сторонами.

Такі висновки суду відповідають обставинам справи та вимогам закону.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обовязків, зокрема, є договори та інші правочини.

У відповідності до ст. 526 ЦК України зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, вимог ЦК та інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно вимог ст. ст. 610, 611 ЦК України порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1) припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов'язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди.

Відповідно до ч. ч. 1 та 2 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобовязання.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За правилами ч. ч. 1 та 2 ст. 533 ЦК України грошове зобов'язання має бути виконане у гривнях.

Якщо у зобов'язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом.

Так, колегія суддів вважає, що суд І інстанції дійшов обґрунтованого висновку про задоволення позову в частині повернення кредиту, зокрема про стягнення 127343,48 грн., яка складається з заборгованості за кредитом в розмірі 118339,96 грн., заборгованості по відсоткам в розмірі 6931,76 грн. та три відсотки річних в розмірі 2071,76 грн, оскільки дійсно матеріалами справи підтверджується, що відповідачкою було порушено умови договору, внаслідок чого виникла вищевказана заборгованість.

Оскільки розрахунок боргу позивачем вказаний в доларах США, тому на думку колегії суддів, суд І інстанції дійшов правильного висновку про безпідставність вимоги щодо стягнення інфляційних втрат в розмірі 56071,26 грн. та відмовив в даній частині позовних вимог.

Колегія судді також погоджується з висновками суду І інстанції щодо необґрунтованості та недоведеності позовних вимоги про стягнення штрафу та відмовив в задоволенні цих вимог, оскільки матеріали справи не містять належних та допустимих доказів, в порядку ст.ст. 57-60 ЦПК України, які могли б підтвердити обставини, на які позивач посилається як на підставу своїх вимог.

Щодо вимог про стягнення матеріальної шкоди, то в цій частині суд критично оцінив пояснення позивача, що через неправомірні дії відповідача він звернувся до нотаріуса та сплатив за вчинення нотаріусом виконавчого напису, який в подальшому визнаний судом таким, що не підлягає виконанню, та дійшов обґрунтованого висновку, що позивачем не надано доказів на підтвердження причинно-наслідкового звязку між дією та наслідком. Також не надав позивач належних доказів щодо понесених витрат на правову допомогу, оскільки всі рахунки є загальними, без визначення норма годин, як передбачено законодавством, з врахуванням граничних розмірів таких відшкодувань.

Колегія суддів вважає, що суд І інстанції, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог, дослідивши всебічно, повно, безпосередньо та об'єктивно наявні у справі докази, оцінив їх належність, допустимість, достовірність, достатність і взаємний зв'язок у сукупності, з'ясувавши усі обставини справи, на які сторони посилалися як на підставу своїх вимог і заперечень, з урахуванням того, що відповідно до ст.1 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичної особи, суд дійшов обґрунтованого висновку про відмову в задоволенні позову.

Згідно ст. 308 ЦПК України, апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення суду першої інстанції без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За таких обставин колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду першої інстанції відповідає обставинам справи, ухвалене з дотриманням норм матеріального і процесуального права і не може бути скасоване з підстав, викладених в апеляційній скарзі.

Керуючись ст.ст. 308,315 ЦПК України, колегія суддів,-

у х в а л и л а:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Порше Мобіліті" відхилити.

Рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 16 жовтня 2015 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий:

Судді: