Рішення № 58305997, 25.05.2016, Олевський районний суд Житомирської області

Олевський районний суд Житомирської області

Справа № 287/473/15-ц

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 травня 2016 року м. Олевськ

Олевський районний суд Житомирської області в складі:

головуючого судді Ковальчука М.

секретаря Дворак Г.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Олевськ цивільну справу за позовом публічного акціонерного товариства комерційного банку «Приват Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-

В С Т А Н О В И В:

ПАТ КБ «ПриватБанк» (далі позивач, кредитор, Банк) звернувся до суду з позовом в якому зазначає, що за кредитним договором ОСОБА_1 (далі відповідач, позичальник, клієнт) має заборгованість станом на 21.08.2015 року в сумі 138391,76 грн. яка складається: із заборгованості за кредитом - 24123,55 грн., заборгованості по процентам за користування кредитом - 26131,74 грн.; заборгованості за комісією - 2404,12 грн.. заборгованості за пенею - 85732,35 грн.а також штрафи: штраф - 250,00 грн.; штраф - 3801,43 грн. та враховуючи стягнуту суму рішенням Олевського районного суду Житомирської області від 17.04.2013 року, в розмірі 62363,13 грн., просить суд стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором в сумі 80080,06 грн., та судові витрати.

Позивач обґрунтовує свої вимоги тим, що 07.03.2008 року між ПАТ КБ «ПриватБанк» та відповідачем було укладено строковий кредитний договір № ZRZ0AN02007663 на суму 41893?28 грн., зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 15,48% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом на термін до 06.03.2015 р., однаквідповідач не виконує належним чином зобов'язання за кредитним договором, не здійснює щомісячне погашення кредиту та не сплачує відсотки у розмірі і у строки, передбачені кредитним договором. Тому позивач за захистом свого права звернувсь до суду.

12.01.2016 року позивач надав суду уточнюючу позовну заяву в якій уточнив позовні вимоги та зазначив, що станом на 21.08.2015 року відповідач за кредитним договором від 07.03.2008 року № ZRZ0AN02007663 має заборгованість 13891,76 грн., яка складається з наступного: із заборгованості за кредитом - 24123,55 грн., заборгованості по процентам за користування кредитом - 26131,74 грн.; заборгованості за комісією - 2404,12 грн., заборгованості за пенею - 85732,35 грн., та враховуючи стягнуту суму рішенням Олевського районного суду Житомирської області від 17.04.2013 року, яка станом на 13.07.2012 року становила 62363,13 грн., просить суд стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором в сумі 83583,25 грн. грн. та судові витрати в розмірі 1378,00 грн..

Представник позивача брав учась в розгляді справи в режимі відеоконференції на останнє судове засідання не з'явивсь, але надав суду письмову заяву про розгляд справи у його відсутність, позовні вимоги підтримав з підстав зазначених в позові і просить їх задовольнити.

Відповідач в судове засідання не з'явивсь, надав суду заяву в якій просить суд розглядати справу без його участі, позовні вимоги визнає.

Дослідивши та оцінивши докази по справі, суд приходить до висновку, що даний позов підлягає до часткового задоволення.

Судом встановлено, що між ПАТ КБ «Приват Банк»з урахуванням того, що ПАТ КБ «ПриватБанк» є правонаступником прав та обов'язків ЗАТ КБ «ПриватБанк», у зв'язку з чим на підставі рішення загальних зборів акціонерів від 30.04.2009 р. змінено найменування Позивача із ЗАТ КБ «ПриватБанк» на ПАТ КБ «ПриватБанк» назва якого підтверджується витягом із Статуту (а.с.17) який має право надавати банківські послуги згідно банківської ліцензії (а.с.16), зареєстрований в Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України (а.с.16) був укладений строковий кредитно-заставний договір № ZRZ0AN02007663 від 07.03.2008 року з ОСОБА_1 відповідно до якого, банк надає позичальнику кредит терміном до 06.03.2015 року у сумі 41893,28 грн. на придбання автомобіля марки DAEWOO MATIZ 2007 року випуску з державним номерним знаком НОМЕР_2, який згідно договору переданий в заставу (а.с. 7-12) а відповідач зобов'язується виконати умови договору.

Суд зазначає, що підпис відповідача на договорі підтверджує його згоду на умови договору який забезпечений заставою у виді придбаного автомобіля з розміром забезпечених вимог, станом на підписання договору 73474,80 грн. плюс нараховані проценти та винагороди, а також інші суми, що можуть підлягати сплаті позичальником за договором.

Частиною 1 ст. 1054 Цивільного кодексу України передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умова, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до договору, грошові кошти були передані позичальнику на придбання автомобіля марки DAEWOO MATIZ 2007 року випуску з державним номерним знаком НОМЕР_2, шляхом відкритої кредитної лінії в розмірі передбаченому в договорі.

Згідно договору відповідач зобов'язувавсь повернути кредит до 06.03.2015 року з усіма виплатами передбаченими в договорі (а.с. 7-12), а саме: щомісяця в період сплати, за який приймається період з «01» по «05» число кожного місяця, відсотки за його користування у розмірі 15,48 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом яка має бути здійснена не пізніше дати фактичного повного погашення Кредиту та інших платежів передбачених договором.

Згідно договору у випадку порушення зобов'язань за кредитно-заставним договором, відповідальність Відповідача настає передбачена розділом 14 Договору (а.с.11), згідно якої він сплачує Банку відсотки, пеню та штрафи в розмірах передбачених договором.

Згідно договору п. 14.2, 14.3 при порушення позичальником будь-якого із зобов'язань, передбачених кредитним договором, Банк має право нарахувати, а Позичальник зобов'язується сплатити Банку пеню в розмірі 0,15% від суми простроченого платежу, але не менше 1 гривні за кожен день прострочки платежу (а.с.11).

Згідно договору п. 14.18, 14.9, при порушенні Позичальником строків платежу по будь-якому з грошових зобов'язань, передбачених Договором більш ніж на 30 днів, позичальник сплачує банку штрафи у розмірі 250 грн. та + 5% від суми заборгованості по кредиту (а.с.11).

Відповідно до ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Згідно ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно з 2 ст. 1050 Цивільного кодексу України якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до ст. 1048 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

З розрахунку (а.с.68-69) вбачається, що відповідач не виконав перед кредитором своє зобов'язання за кредитним договором № ZRZ0AN02007663 від 07.03.2008 року, у зв'язку з чим, станом на 21.08.2015 року у нього виникла заборгованість в розмірі 138391,76 грн., яка складається з наступного: заборгованість за кредитом - 24123,55 грн.; заборгованість по процентам за користування кредитом - 26131,74 грн.; пеня за несвоєчасність виконання зобов'язання за договором - 85732,35 грн., заборгованість по комісії за користуванням кредитом - 2404,12 грн.. Та штрафів (фіксована частина) - 250,00 грн.; штраф (процентна складова) - 3968,25 грн.

Рішенням Олевського районного суду Житомирської області від 17.04.2013 року (а.с.3-4) з відповідача ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ «ПриватБанк» була стягнута заборгованість за кредитним договором № ZRZ0AN02007663 від 07.03.2008 року яка складала станом на 13.07.2012 року в сумі 62363,13 грн. ( яка складається із: заборгованості за кредитом в сумі 24252,15 грн., заборгованості по процентам в сумі 18332,49 грн., пеня за несвоєчасність виконання зобов'язань в сумі 14748,07 грн., заборгованості по комісії за користування кредитом в сумі - 1822,65 грн. штраф (фіксована частка) - 250 грн., штраф (процентна складова) - 2957,77грн..

З вище наведеного слідує, що заборгованість ОСОБА_1 по даному кредитному договору, який знаходиться в матеріалах справи, станом на 21.08.2015 рік заборгованість по кредиту становить 138391,76 від цієї суми заборгованості віднімається сума у розмірі 62363, 13 грн., яка була задоволена судовим рішенням Олевського районного суду від 17.04.2013 року = 79365,00 грн. становить різниця, яка складається з:

26 131,74 грн. - 18332,49 грн. = 7 799,25 грн. заборгованість по процентам;

2 404,12 грн. - 1 822,65 грн. = 581,47 грн. заборгованість з комісії;

85 732,35 грн. - 14 748,07 грн. = 70 984,28 грн. заборгованість з пені., до цієї суми плюс штрафи: 250,00 грн. (фіксована частина) та (процентна складова) 3968,25 грн. - 2957,77 грн. = 1010,48 грн.

Таким чином заборгованість відповідача перед позивачем за період з 13.07.2012 року по 21.08.2015 рік становить в сумі 80625,48 грн..

В матеріалах справи відсутні будь-які докази які б підтверджували виконання рішення Олевського районного суду Житомирської області від 17.04.2013 року, що в свою чергу дає підставу суду вважати, що на день розгляду справи в суді зобов'язання відповідача перед Банком не виконано, а тому продовжують існувати цивільні правовідносини.

Також в матеріалах справи відсутні будь-які докази які б підтверджували б, що Банк одержав задоволення за рахунок заставлено майна, а саме автомобіля марки DAEWOO MATIZ 2007 року випуску з державним номерним знаком НОМЕР_2, згідно Договору (а.с.7-12).

Враховуючи те, що з відповідача тіло кредиту в розмірі 24123,55 грн. було стягнуто за рішенням Олевського районного суду Житомирської області від 17.04.2013 року, а відповідач на час розгляду справи в суді продовжує ухилятись від виконання свого зобов'язання за кредитним договор і продовжує користуватись коштами то суд вважає, що з ОСОБА_1 слід стягнути відсотки в розмірі 7 799, 25 грн. та комісію 581,47 грн. за користування кредитними коштами за період з 13.07.2012 року по 21.08.2015 рік.

Що стосується позовних вимог щодо стягнення штрафів в розмірі 250,00 грн. (фіксована частина) та 1010,48 грн. (процентна складова) та пені в розмірі 70984,28 грн. то суд зазначає, що відповідно до статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання (частина друга статті 549 ЦК України). Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (частина третя статті 549 ЦК України).

Умовами договору, передбачено застосування пені як виду цивільно-правової відповідальності за порушення Позичальником будь-якого із зобов'язань по даному договору, внаслідок чого нарахування пені відбувається за кожний день прострочення в розмірі 0,15% від суми простроченого платежу, але не менше 1 гривні (а.с.11).

У той самий час, згідно договору сторонами передбачена сплата штрафів як виду цивільно-правової відповідальності за порушення Позичальником строків платежу по будь-якому з грошових зобов'язань, передбачених Договором (а.с. 11).

Враховуючи вище викладене та відповідно до статті 549 ЦК України штраф і пеня є одним видом цивільно-правової відповідальності, а тому їх одночасне застосування за одне й те саме порушення - строків виконання грошових зобов'язань за кредитним договором свідчить про недотримання положень, закріплених у статті 61 Конституції України щодо заборони подвійної цивільно-правової відповідальності за одне і те саме порушення.

Відповідно до ч.3 ст. 551 ЦК України, розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Дослідивши матеріали справи суд бере до уваги те, що відповідач тривалий час ухиляється від виконання свого обов'язку за кредитним договором № ZRZ0AN02007663 від 07.03.2008 року та з метою уникнення застосування подвійної цивільно-правової відповідальності, суд вважає стягнути з відповідача пеню, але при цьому враховує, що її розмір за період з 13.07.2012 року по 21.08.2015 рік який становить 70 984,28 грн. значно перевищує суму боргу за кредитом (тіло кредиту) який становив в розмірі 24 252,15 грн. та був стягнутий з відповідача за рішенням Олевського районного суду Житомирської області від 17.04.2013 року, тому виходячи з принципів об'єктивності та справедливості суд вважає зменшити суму пені за період з 13.07.2012 року по 21.08.2015 рік до 12 000, 00 грн..

В ч.1 ст.60 ЦПК зазначено, що кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

В даному випадку позивач надав суду достатньо доказів про невиконання відповідачем умов кредитного договору, що знайшло своє підтвердження в матеріалах справи, а відповідач в свою чергу не спростувув доводи позивача викладені в позовній заяві.

Дотримуючись норм закону, принципу справедливості та всебічного і повного дослідження матеріалів справи зазначає, що на час розгляду справи в суді сторонами кредитно-заставний договір № ZRZ0AN02007663 від 07.03.2008 року не припинений оскільки рішення Олевського районного суду Житомирської області від 17.04.2013 року не виконано, ОСОБА_1 в добровільному порядку свої зобов'язання не виконав, тому суд вважає, що даний позов підлягає до часткового задоволення та стягненню з відповідача заборгованості за даним кредитно-заставним договором в розмірі 20380,72 грн..

Позивач, як сторона, на користь якої виноситься рішення суду, також має право в порядку ч. 1 ст. 88 ЦПК України на стягнення з відповідача судових витрат, зокрема судового збору у розмірі 1378,00 грн., що стверджується розрахунковим документом (а.с.49, 51).

Керуючись ст.ст. 526, 530, 625, 1046, 1050, 1054 ЦК України, ст. ст. 10, 60, 88, 208, 209, 212-215, 224-227, 233 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позов публічного акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитно-заставним договором № ZRZ0AN02007663 від 07.03.2008 року - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1, ІПН- НОМЕР_1, зареєстрованого АДРЕСА_1, на користь публічного акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» (р/р № 29092829003111 (для погашення заборгованості) МФО 305299, код ЄДРПОУ 14360570) заборгованість за кредитним договором № ZRZ0AN02007663 від 07.03.2008 року за період з 13.07.2012 року по 21.08.2015 рік в сумі 20 380,72 грн. (двадцять тисяч триста вісімдесят гривень 72 коп.) яка складається: з відсотків за користування кредитними коштами в розмірі - 7 799,25 грн.; заборгованості з комісії в розмірі- 581,47 грн. та пені в розмірі - 12 000,00 грн., в решті позову відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь публічного акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» ( р/р № 64993919400001 (для відшкодування судових витрат), МФО 305299, код ЄДРПОУ 14360570) судові витрати в розмірі 1378,00 грн..

Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Житомирської області через Олевський районний суд Житомирської області протягом 10 днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутніми у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя: М. В. Ковальчук