Ухвала суду № 58305419, 15.06.2016, Апеляційний суд Волинської області

Справа № 167/110/16-ц Головуючий у 1 інстанції: Сіліч І.І. Провадження № 22-ц/773/838/16 Категорія: 27 Доповідач: Бовчалюк З. А.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 червня 2016 року місто Луцьк

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду Волинської області в складі:

головуючого - судді Бовчалюк З.А.,

суддів Стрільчука В.А., Карпук А.К.,

секретар судових засідань ОСОБА_1,

з участю представника відповідача ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Альфа-Банк» до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором за апеляційною скаргою відповідача ОСОБА_3 на ухвалу Рожищенського районного суду Волинської області від 08 квітня 2016 року,

В С Т А Н О В И Л А:

В лютому 2016 року Публічне акціонерного товариства (далі - ПАТ) «Альфа-Банк» звернулося до суду з вказаним позовом та просило стягнути заборгованість ОСОБА_3 за кредитним договором №500935897 від 22 квітня 2014 року в розмірі 26558,79 грн. (а. с. 2, 3).

Ухвалою Рожищенського районного суду Волинської області від 08 квітня 2016 року в задоволенні клопотання відповідача ОСОБА_3 про залишення позовної заяви в даній справі без розгляду відмовлено (а. с. 44).

Не погодившись із вищевказаною ухвалою суду, відповідач ОСОБА_3 подав апеляційну скаргу, в якій вважає оскаржувану ухвалу незаконною та необґрунтованою через порушення норм матеріального та процесуального права, просив її скасувати та постановити нову ухвалу, якою позовну заяву ПАТ «Альфа-Банк» залишити без розгляду.

Заслухавши пояснення представника відповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги, законність і обґрунтованість ухвали суду, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає відхиленню, а ухвала суду першої інстанції залишенню без змін з наступних мотивів.

Відповідно до ч. 1 ст. 17 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) сторони мають право передати спір на розгляд третейського суду, крім випадків, встановлених законом.

Згідно з п. 6 розділу №1 кредитного договору №500935897 від 22 квітня 2014 року, укладеного між ПАТ «Альфа-Банк» та ОСОБА_3, сторони погодили, що у випадку неможливості вирішення спору шляхом переговорів, сторони, керуючись ст. 5 Закону України «Про третейські суди», домовляються про те, що спір розглядається у Постійно діючому Третейському суді при Всеукраїнській громадській організації «Всеукраїнський фінансовий союз» (а. с. 4, 5).

До початку з'ясування обставин у справі та перевірки їх доказами від відповідача ОСОБА_3 надійшло письмове клопотання, в якому останній заперечив проти вирішення спору Рожищенським районним судом та просив залишити позовну заяву без розгляду на підставі п. 6 ч. 1 ст. 207 ЦПК України (а. с. 31).

Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 207 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення заяви без розгляду, якщо між сторонами укладено договір про передачу спору на вирішення до третейського суду і від відповідача надійшло до початку з'ясування обставин у справі та перевірки їх доказами заперечення проти вирішення спору в суді.

Статтею 5 Закону України «Про третейські суди» передбачено, що юридичні та/або фізичні особи мають право передати на розгляд третейського суду будь-який спір, який виникає з цивільних чи господарських правовідносин, крім випадків, передбачених законом. Спір може бути переданий на розгляд третейського суду за наявності між сторонами третейської угоди, яка відповідає вимогам цього Закону.

Згідно з частиною першою статті 12 Закону України «Про третейські суди» третейська угода може бути укладена у вигляді третейського застереження в договорі, контракті або у вигляді окремої письмової угоди.

Статтею 6 Закону України «Про третейські суди» визначено категорії справ, що виникають із цивільних та господарських правовідносин, розгляд яких заборонений третейськими судами.

Законом України «Про внесення змін до статті 6 Закону України «Про третейські суди» щодо підвідомчості справ у сфері захисту прав споживачів третейським судам» частину першу статті 6 Закону України «Про третейські суди» доповнено пунктом 14, згідно з яким третейські суди не можуть розглядати справи у спорах щодо захисту прав споживачів, у тому числі споживачів послуг банку (кредитної спілки). ОСОБА_4 набрав чинності 12 березня 2011 року.

Отже, на час укладення кредитного договору ОСОБА_4 України «Про третейські суди» містив заборону на розгляд третейськими судами справ у спорах щодо захисту прав споживачів, у тому числі споживачів послуг банку (кредитної спілки).

Наведене дає підстави для висновку про те, що положення пункту 14 частини першої статті 6 Закону України «Про третейські суди», які містять заборону на розгляд третейськими судами справ у спорах щодо захисту прав споживачів, у тому числі споживачів послуг банку (кредитної установи), поширюються на правовідносини з питань виконання, зміни, розірвання договору споживчого кредиту.

Отже, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що існує заборона на розгляд третейськими судами справ про захист прав банківських установ, тобто спори, в яких позивачем є банківська установа, а відповідачем споживач та підставно відмовив у задоволенні заяви відповідача про залишення позову без розгляду.

Доводи апеляційної скарги спростовуються викладеними вище обставинами справи і положеннями законодавства та не містять встановлених законом підстав для скасування оскаржуваної ухвали, яка постановлена з додержанням вимог процесуального права.

Керуючись ст. ст. 303, 307, 312, 314, 315 ЦПК України, колегія суддів

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу відповідача ОСОБА_3 відхилити, а ухвалу Рожищенського районного суду Волинської області від 08 квітня 2016 року в даній справі залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий

Судді: