Рішення № 58305402, 14.06.2016, Апеляційний суд Волинської області

Справа № 154/88/16-ц Провадження № 22-ц/773/905/16 Головуючий у 1 інстанції: Канівець Л.Ф. Категорія: 57 Доповідач: Стрільчук В. А.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 червня 2016 року місто Луцьк

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду Волинської області в складі:

головуючого судді Стрільчука В.А.,

суддів Карпук А.К., Бовчалюк З.А.,

секретар судового засідання Шугалова О.М.,

з участю представника відповідача ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до публічного акціонерного товариства Акціонерний банк (далі ПАТ АБ) «Укргазбанк» про визнання недійсним правочину та скасування нарахованої заборгованості за апеляційною скаргою відповідача ПАТ АБ «Укргазбанк» на рішення Володимир-Волинського міського суду від 12 квітня 2016 року,

в с т а н о в и л а:

У січні 2016 року ОСОБА_2 звернувся до суду із зазначеним позовом, посилаючись на те, що 01 грудня 2014 року він уклав з ПАТ АБ «Укргазбанк» договір № АY2-6408-Ф/14 RIV про відкриття та обслуговування карткового рахунка по Тарифному плану «PRO-ЗАПАС+» з випуском та наданням платіжної картки.

За умовами цього договору ОСОБА_3 зобов'язувався приймати і зараховувати на його рахунок грошові кошти, які надходять Клієнту і забезпечувати проведення розрахунків за операціями, в тому числі здійсненими з використанням платіжної картки, в межах витратного ліміту.

Він як Клієнт Банку зобов'язувався здійснювати оплату послуг за проведення операцій за Рахунком у розмірі, встановленому Тарифами.

Правилами користування платіжними картками АБ «Украгазбанк» передбачено можливість здійснювати розрахунки і отримувати готівку в Україні та за кордоном у будь-якій торгівельній мережі та пункті видачі готівки, де є логотип відповідної Міжнародної платіжної системи.

Тарифним планом «PRO-ЗАПАС+» було встановлено плату за безготівкову оплату товарів чи послуг за допомогою платіжної картки в розмірі 1,00 грн., а за готівкові операції в мережі закордонних банків та банкоматів за межами України в розмірі 1,5 %, мінімально 6 євро.

Він користувався послугами Банку за кордоном, зазвичай розраховувався за товари через термінал та конвертував українську гривню в польський злотий через банкомати у Польщі для готівкових розрахунків, а також проводив платежі в Україні.

До 20 січня 2015 року в нього претензій до обслуговування в Банку не було.

Останній раз він користувався своєю карткою за кордоном 23 січня 2015 року.

Через кілька днів після цього йому стало відомо, що з 20 січня 2015 року за безготівкові та готівкові операції в мережі закордонних банків та банкоматів за межами України Банком встановлено додаткову комісію в розмірі 30 відсотків, а 28 січня 2015 року йому надійшло СМС-повідомлення про наявну заборгованість перед Банком по комісії в межах 30 відсотків в сумі 2721,89 грн. за транзакції, здійснені 15-22 січня 2015 року.

В подальшому розмір його заборгованості перед відповідачем зріс до 2973,42 грн., з яких 878,79 грн. становлять відсотки на незаконно нараховану заборгованість

Таким чином, ОСОБА_3 самостійно з 20 січня 2015 в порушення умов договору в односторонньому порядку встановив додаткову комісію за безготівкові та готівкові операції в мережі закордонних банків та банкоматів за межами України в розмірі 30 відсотків, не надавши йому своєчасно інформацію про суттєві зміни умов договору.

Його неодноразові усні та письмові звернення до відповідача з цього приводу залишилися без мотивованих пояснень та відповідей.

У звязку з викладеним просив визнати недійсним щодо нього односторонній правочин до договорів на відкриття карткового рахунку та обслуговування платіжної картки АБ «Укргазбанк» та договорів комплексного банківського обслуговування фізичних осіб у формі публічної пропозиції за тарифними планами «Класичний», «Економ», «Економ+», «Елітний», «Експрессо» ,«Експрессо+», «Картка Школяра», «Люкс», «Оптимальний», «Партнерський», «Преміум», «Престижний», «Стандарт», «PRO-Запас +», «PRO-Запас», «Стандартний роздрібний», «Універсальна картка «Домовичок» від 20 січня 2015 року, виданий АБ «Укргазбанк» у формі публічної пропозиції як такий, що порушив його права споживача. Визнати його право споживача на користування платіжними картками порушеним та зобовязати відповідача скасувати заборгованість в сумі 2973 грн. 42 коп. по його картковому рахунку. Стягнути на його користь понесені судові витрати.

Рішенням Володимир-Волинського міського суду від 12 квітня 2016 року позов задоволено.

Постановлено ПАТ АБ «Укргазбанк» скасувати ОСОБА_2 заборгованість, яка нарахована по односторонньому правочину від 20 січня 2015 року в розмірі 30 % в сумі 2973 грн. 42 коп., в тому числі нараховані відсотки на суму заборгованості 878 грн. 79 коп., станом на 06 квітня 2016 року.

Визнати недійсним щодоОСОБА_2односторонній правочин до договорів на відкриття карткового рахункута обслуговування платіжної картки АБ «Укргазбанк» та договорів комплексного банківського обслуговування фізичних осіб у формі публічної пропозиції за тарифними планами «Класичний», «Економ», «Економ+», «Елітний», «Експрессо», «Експрессо+», «Картка Школяра», «Люкс»,«Оптимальний», «Партнерський», «Преміум», «Престижний», «Стандарт», «PRO-Запас+», «PRO-Запас», «Стандартний роздрібний», «Універсальна картка «Домовичок» від 20 січня 2015 року.

Стягнути з ПАТ АБ «Укргазбанк» на користь ОСОБА_2 551 грн. 20 коп. судового збору та 2204 грн. 80 коп. витрат на правову допомогу.

В апеляційній скарзі відповідач ПАТ АБ «Укргазбанк» просить скасувати це рішення і ухвалити нове рішення, яким відмовити у позові, покликаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.

В запереченні позивач ОСОБА_2 просить відхилити апеляційну скаргу і залишити рішення без змін, зазначаючи про безпідставність доводів скарги.

Апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких мотивів.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу (далі ЦК) України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною 1 ст. 634 ЦК України передбачено, що договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Згідно з ч. 1 ст. 1066, ч. 1 ст. 1067 ЦК України за договором банківського рахунка банк зобов'язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком. Договір банківського рахунку укладається для відкриття клієнтові або визначеній ним особі рахунку у банку на умовах, погоджених сторонами.

Відповідно до ст. 1071 ЦК України банк може списати кошти з рахунка клієнта на підставі його розпорядження. Грошові кошти можуть бути списані з рахунка клієнта без його розпорядження на підставі рішення суду, а також у випадках, встановлених законом чи договором між банком і клієнтом.

Судом встановлено, що 01 грудня 2014 року між ПАТ АБ «Укргазбанк» та ОСОБА_2 був укладений договір у формі заяви-анкети № АY2-6408-Ф/14-RIV на приєднання до ОСОБА_3 комплексного банківського обслуговування фізичних осіб-власників «Ощадних» рахунків на умовах Тарифного плану «PRO-Запас+» у гривні шляхом випуску Клієнту міжнародної платіжної картки Visa Electron неперсоналізованої (а. с. 10). Згідно з цією заявою Щоденні карткові ліміти і Тарифи, зокрема Тарифний план «PRO-Запас+» є невідємною частиною ОСОБА_3. Також Клієнт ознайомлений і згідний з Правилами користування міжнародними платіжними картками.

Згідно з п. 3.8 ОСОБА_3 комплексного банківського обслуговування фізичних осіб (далі Договір) за надання послуг (здійснення операцій), що передбачені цим ОСОБА_3, Банк отримує плату в розмірі та в строки, що передбачені Тарифами Банку, що оприлюднені на сайті Банку (а. с. 5-9).

Пунктами 4.1.1-4.1.3 ОСОБА_3 передбачено, що ОСОБА_3 зобовязаний відкрити Клієнту картрахунок, надати Клієнту платіжну картку та здійснювати обслуговування картрахунку у відповідності до умов цього ОСОБА_3, правил платіжної системи та чинного законодавства України. Забезпечувати зарахування коштів на картрахунок Клієнта не пізніше наступного банківського дня за днем надходження коштів до Банку. Забезпечувати проведення переказу за допомогою платіжної картки у строк, встановлений в законодавстві.

Клієнт зобовязаний здійснювати оплату послуг Банку, що випливають з цього ОСОБА_3 в розмірі та в строки, встановлені в Тарифах, а також відшкодовувати будь-які витрати Банку, повязані з виконанням цього ОСОБА_3 (п. 2.4 ОСОБА_3).

Згідно з п. 5.1.1 ОСОБА_3 держатель платіжної картки може отримувати готівкові кошти та проводити безготівкові платежі з використанням платіжної картки в оплату за товари (послуги) та здійснювати інші операції, передбачені чинним законодавством та правилами відповідної платіжної картки.

Пунктами 2.5.1, 2.6.3 Тарифного плану «PRO-ЗАПАС+» встановлена плата за безготівкову оплату товарів чи послуг за допомогою платіжної картки в розмірі 1,00 грн., а за видачу готівкових грошових коштів в установах та банкоматах за межами України з «Ощадного» рахунку в національній валюті України в розмірі 1,5 %, мінімально 6 євро (а. с. 11).

З виписки по рахунку ОСОБА_2 станом на 06 квітня 2016 року вбачається, що позивач у період з грудня 2014 року по січень 2015 року неодноразово користувався послугами відповідача. При цьому 18 січня 2015 року відбулася операція з карткою по безготівковій оплаті товарів/послуг на суму 55,87 грн. (дата операції по рахунку 21 січня 2015 року), 20 січня 2015 року відбулася видача готівкових коштів через ПТКС в сумі 2647,55 грн. (дата операції по рахунку 22 січня 2015 року), також 20 січня 2015 року відбулася безготівкова оплата товарів/послуг на суму 4953,71 грн. (дата операції по рахунку 23 січня 2015 року) (а. с. 33-40).

З наявного в матеріалах справи одностороннього правочину до договорів на відкриття карткового рахунка та обслуговування платіжної картки АБ «Укргазбанк» та договорів комплексного банківського обслуговування фізичних осіб у формі публічної пропозиції за тарифними планами, зокрема «PRO-ЗАПАС+», вбачається, що з 20 січня 2015 року ОСОБА_3 вносить односторонні зміни до вказаних договорів, згідно з якими встановлюється плата за безготівкову оплату товарів чи послуг за допомогою платіжної картки за межами України за картрахунками, відкритими в національній валюті України, в розмірі 30 % від суми операції (п. 2.5.1.2 Тарифного плану «PRO-ЗАПАС+») та за видачу готівкових грошових коштів в банківських установах та банкоматах за межами України з «Ощадного» рахунка в національній валюті України в розмірі 30 %, мінімально 6 євро (п. 2.6.3 Тарифного плану «PRO-ЗАПАС+») (а. с. 42-45).

Згідно із згаданою випискою по рахунку ОСОБА_2 йому нарахована заборгованість, включно з процентами за користування коштами Банку в розмірі 2973,42 грн., виходячи з вищенаведених змінених тарифів (а. с. 33-40), що визнано і підтверджено представником відповідача в судовому засіданні.

Вказаний односторонній правочин вчинений банком з порушенням вимог законодавства та умов ОСОБА_3.

Статтею638 ЦК України встановлено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Згідно з ч. 1 ст. 628 того ж Кодексу зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 651 ЦК України зміни до договору вносяться лише за згодою сторін.

Пунктом 14.10 ст. 14 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в України» передбачено, що банк має право вносити зміни до правил користування електронним платіжним засобом або тарифів на обслуговування електронного платіжного засобу, повідомивши про відповідні зміни користувача у спосіб, передбачений договором. Банк зобов'язаний надіслати користувачу не пізніше ніж за 30 календарних днів до дати, з якої застосовуватимуться зміни правил користування електронним платіжним засобом або тарифів на обслуговування електронного платіжного засобу, повідомлення про такі зміни. Банк у повідомленні зобов'язаний зазначити, що користувач має право до дати, з якої застосовуватимуться зміни, розірвати договір без сплати додаткової комісійної винагороди за його розірвання. Зміни до правил використання електронного платіжного засобу або тарифів є погодженими користувачем, якщо до дати, з якої вони застосовуватимуться, користувач не повідомить банк про розірвання договору.

Згідно з п. 8.2 ОСОБА_3 зміни до нього можуть бути внесені виключно за згодою сторін, окрім випадків, передбачених в п. 8.3 цього ОСОБА_3.

Пунктом 8.3.1 ОСОБА_3 передбачено, що ОСОБА_3 вправі в односторонньому порядку вносити зміни та доповнення до цього ОСОБА_3 (в тому числі до Тарифів) шляхом вчинення одностороннього письмового правочину Банку. Такий правочин стосовно змін та доповнень до Тарифів повинен бути розміщений на сайті Банку за 30 календарних днів до дати, з якої застосовуватимуться зміни та доповнення до цього ОСОБА_3, та набуває чинності з дати, вказаної в ньому. Клієнт має право до дати, з якої застосовуватимуться зміни та доповнення до цього ОСОБА_3, розірвати Договір без сплати додаткових комісій за його розірвання.

Однак всупереч зазначеним правовим нормам та умовам ОСОБА_3 не надав позивачу необхідної інформації та не розмістив на своєму сайті односторонній правочин про зміни та доповнення до Тарифів за 30 календарних днів до дати застосування таких змін і доповнень. В судовому засіданні апеляційного суду представник відповідача пояснив, що в банку відсутні докази розміщення на сайті такої інформації.

За правилами ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені, зокрема, частиною першою статті 203 цього Кодексу (невідповідність змісту правочину актам цивільного законодавства).

Враховуючи викладене, суд першої інстанції обґрунтовано дійшов висновку про недотримання ПАТ АБ «Укргазбанк» процедури повідомлення Клієнта та внесення змін до укладеного між сторонами договору, що є підставою для визнання правочину недійсним та зобовязання банку скасувати незаконно нараховану ОСОБА_2 заборгованість.

Обрані позивачем способи захисту своїх порушених прав відповідають вимогам, встановленим пунктами 2, 4 частини 2 ст. 15 ЦК України.

Доводи апеляційної скарги ПАТ АБ «Укргазбанк» зводяться до того, що судом не вирішено питання про наявність обставин щодо недодержання в момент вчинення одностороннього правочину вимог цивільного законодавства та про відсутність у рішенні посилань на докази, які підтверджують ці обставини.

Однак наведене вище обґрунтування висновків суду повністю спростовує дані доводи. Судом детально викладено всі встановлені ним обставини стосовно протиправності дій відповідача при вчиненні одностороннього правочину, зазначено докази, які це підтверджують, та норми матеріального права, якими врегульовано спірні правовідносини.

Натомість всупереч вимогам ст. 10, 60 Цивільного процесуального кодексу (далі ЦПК) України відповідач не надав суду доказів на спростування висновків суду і на підтвердження факту додержання ним вимог законодавства та умов ОСОБА_3 в частині своєчасного доведення до позивача інформації про зміну Тарифів.

Оскаржуване рішення суду першої інстанції в частині вирішення спору по суті постановлено з додержанням норм матеріального та процесуального права, а зазначені у ньому висновки відповідають обставинам справи.

Разом з тим, стягнувши з Банку на користь ОСОБА_2 2204,80 грн. витрат на правову допомогу, суд не врахував положень процесуального законодавства.

Статтею 79 ЦПК України передбачено, що витрати на правову допомогу входять до витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Виходячи із змісту ст. ст. 56, 84 ЦПК України, ці витрати мають бути пов'язані з оплатою правової допомоги адвоката або іншого фахівця в галузі права.

Як розяснив Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у п. 48 постанови від 17 жовтня 2014 року № 10 «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах», витрати на правову допомогу мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Позивач не надав суду документального підтвердження своїх витрат на правову допомогу (платіжних документів, квитанцій, чеків), а наявний у матеріалах справи розрахунок юриста Кривошея А.М. суми гонорару за надану правову допомогу (а. с. 31) викликає сумнів у його достовірності.

Зокрема, згідно з цим розрахунком характер правової допомоги полягає виключно в участі юриста у судових засіданнях протягом 4 годин у січні-березні 2016 року.

Однак, як вбачається із журналу судового засідання, у січні-березні 2016 року в даній справі відбулося пять судових засідань, загальна тривалість яких не перевищує 25 хвилин (а. с. 46-48).

Таким чином, у звязку з недоведеністю ОСОБА_2 факту та розміру понесених ним витрат на правову допомогу у задоволенні вимог про стягнення з відповідача таких витрат слід відмовити, скасувавши в цій частині рішення суду першої інстанції з ухваленням нового рішення у відповідності зі ст. 309 ЦПК України.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 309, 314, 316 ЦПК України, колегія суддів

в и р і ш и л а:

Апеляційну скаргу відповідача публічного акціонерного товариства Акціонерний банк «Укргазбанк» задовольнити частково.

Рішення Володимир-Волинського міського суду від 12 квітня 2016 року в даній справі в частині задоволення вимоги ОСОБА_2 про стягнення з публічного акціонерного товариства Акціонерний банк «Укргазбанк» витрат на правову допомогу скасувати і ухвалити в цій частині нове рішення.

У задоволенні вимоги ОСОБА_2 до публічного акціонерного товариства Акціонерний банк «Укргазбанк» про стягнення витрат на правову допомогу відмовити.

В решті рішення залишити без змін.

Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржено в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.

Головуючий:

Судді: