Ухвала суду № 58304545, 06.06.2016, Апеляційний суд Дніпропетровської області (м. Дніпро)

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 22-ц/774/2820/16 Справа № 207/561/14-ц Головуючий у 1 й інстанції - ОСОБА_1 Доповідач - Лаченкова О.В.

Категорія

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 червня 2016 року м. Дніпро

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Дніпропетровської області в складі:

головуючого - Лаченкової О.В.

суддів - Варенко О.П., Городничої В.С.

при секретарі - Порубай М.Л.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпрі

апеляційну скаргу ОСОБА_2

на рішення Баглійського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 22 січня 2016 року

по справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної та моральної (немайнової) шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди,-

ВСТАНОВИЛА:

В січні 2014 року до Баглійського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області надійшов позов ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної та моральної (немайнової) шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди.

Рішенням Баглійського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 22 січня 2016 року позовні вимоги ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної та моральної (немайнової) шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди задоволено часково.

Стягнуто з ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь ОСОБА_3 (ідентифікаційний номер НОМЕР_2) завдану матеріальну шкоду у сумі 555302 (п'ятсот п'ятдесят п'ять тисяч триста дві) гривні 29 копійок вартості відновлюваного ремонту належного на праві власності позивачеві автомобіля МІТSUBISHI Lancer, реєстраційний номер НОМЕР_3, внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, що мала місце 06 жовтня 2013 року близько 01 години 50 хвилин.

Стягнуто з ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь ОСОБА_3 (ідентифікаційний номер НОМЕР_2) 5000 (п'ять тисяч) гривень в рахунок матеріального відшкодування заподіяної моральної шкоди.

Стягнуто з ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь ОСОБА_3 (ідентифікаційний номер НОМЕР_2) 3551 (три тисячі п'ятсот п'ятдесят одну) гривню 68 копійок в рахунок відшкодування судових витрат позивача, в тому числі:

-877 гривень в рахунок відшкодування витрат на оплату судового збору;

-877 гривень знову в рахунок відшкодування витрат на оплату судового збору;

-8 гривень 77 копійок в рахунок відшкодування витрат за приймання платежу з платника при оплаті судового збору;

-1771 гривня 20 копійок в рахунок відшкодування витрат на оплату проведення призначеної судом експертизи;

-17 гривень 71 копійка в рахунок відшкодування витрат по стягненню комісії з платника при оплаті за проведення призначеної судом експертизи.

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь держави доплату судового збору в сумі 3799 гривень 02 копійки за розгляд справи в частині стягнення вартості відновлювального ремонту автомобіля МІТSUBISHI Lancer.

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір в сумі 1378 гривень 00 копійок за розгляд справи в частині стягнення моральної шкоди.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить скасувати рішення Баглійського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 22 січня 2016 року та винести нове рішення, яким зменшити розмір стягнутої матеріальної та моральної шкоди, стягнення судового збору та витрат на проведення експертизи до 146090,52, в іншій частині в задоволенні позовних вимог відмовити.

Вислухавши доповідь судді, пояснення осіб, які з`явилися в судове засідання, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що 06 жовтня 2013 року близько 01години 50хв. в м.Дніпродзержинську, на вул.Дніпропетровській, в районі буд.22, відповідач ОСОБА_2, керуючи транспортним засобом «МІТSUBISHI Lancer», державний номерний знак НОМЕР_3, рухаючись по вулиці Дніпропетровській в напрямку вул. Дорожньої на заокруглені не вибрав безпечну швидкість, не впорався з керування, виїхав вправо за межі проїзної частини дороги та скоїв наїзд на перешкоду у вигляді дерева, від чого транспортний засіб отримав механічні пошкодження. Дана пригода була зареєстрована до журналу ЄО Дніпродзержинського МУ № 1736 від 06.10.2013 року та внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за номером 12013040160000324.

Після закриття кримінального провадження, слідчим СВ Дніпродзержинського МУ ОСОБА_4 була винесена постанова про притягнення ОСОБА_5 до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП за порушення п. 12.1 Правил дорожнього руху України.

11 листопада 2013року на водія ОСОБА_5 було складено адміністративний протокол АБ2 № 836006 та направлений для розгляду до суду Баглійського району м. Дніпродзержинськ , а 15 листопада 2013 року відносно відповідача винесена постанова про визнання його винним за статтею 124 КУпАП з призначенням стягнення у вигляді штрафу у прибуток держави в сумі 340 гривень без позбавлення права керування транспортними засобами.

З висновку судового експерта автотоварознавця по визначенню матеріального збитку нанесеного власнику КТЗ № 3114-15 від 14 серпня 2015 року слідує, що вартість матеріального збитку, завданого власнику автомобіля «МІТSUBISHI Lancer», державний номерний знак НОМЕР_3, ОСОБА_3 внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, на дату оцінки, складає величину 146 090,52 грн.

А згідно ч.2 висновків експертизи вказано, що вартість відновлюваного автомобіля «МІТSUBISHI Lancer», державний номерний знак НОМЕР_3, що належить ОСОБА_3, пошкодження якого були завдані внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, на дату оцінки складає величину 555 302,29 грн. І далі в ч. 4 цього ж розділу вказано, що автомобіль «МІТSUBISHI Lancer», державний номерний знак НОМЕР_3, відновлювальному ремонту підлягає.

Судом першої інстанції враховано, що відповідач хоч і визнає позов частково, але реально за станом на січень 2016 року нічого не зробив для відшкодування заподіяної ним позивачеві як матеріальної, так і моральної шкоди. Не маючи реальної можливості придбати за 140 - 150 тисяч гривень аналогічний за маркою, моделлю, роком випуску та зносу автомобіль, позивач має реальну можливість поступово здійснювати відновлювальний ремонт свого автомобіля за рахунок відповідача.

Задовольняючи позовні вимоги і стягуючи з відповідача на користь позивача вартість відновлювального ремонту автомобіля, суд першої інстанції прийшов до правильного висновку, що відповідно до ст.1166 ЦК України шкода, завдана майну фізичної особи , відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Вимоги позивача в частині відшкодування йому моральної шкоди в сумі 10 000 гривень суд першої інстанції правомірно задовольнив частково в сумі 5 000 гривень, оскільки доказів заподіяння йому моральної шкоди в більшому розмірі позивач суду не надав і джерела таких доказів не повідомив.

Суд першої інстанції правомірно стягнув судові витрати, передбачені ст. 79 ЦПК України в загальній сумі 3551 гривня 68 копійок яка складається з оплати позивачем судового збору двічі в сумі 877 гривень, 8 гривень 77 копійок за приймання платежу з платника при оплаті судового збору; 1771 гривня 20 копійок оплата проведення призначеної судом експертизи; 17 гривень 71 копійка стягнення комісії з платника при оплаті за проведення призначеної судом експертизи.

Приведені в апеляційній скарзі доводи ОСОБА_2 про те, що суд не дав оцінки наданих ним доказам не можуть бути прийняті до уваги, оскільки вони зводяться до переоцінки доказів і незгоди з висновками суду по їх оцінці, та особистого тлумачення апелянтом норм матеріального та процесуального права.

Відповідно дост. 212 ЦПК Українивиключне право оцінки доказів належить суду, який має оцінювати докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному повному та обєктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Таким чином, судова колегія вважає, що доводи апеляційної скарги суттєвими не являються і не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи.

Керуючись ч. 1 ст. 218, ст.ст. 303, 307, 308, 315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів,-

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.

Рішення Баглійського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 22 січня 2016 року- залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий суддя О.В.Лаченкова

Судді О.П.Варенко

ОСОБА_6