Ухвала суду № 58303613, 09.06.2016, Апеляційний суд міста Києва

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 754/16187/15-ц Головуючий у 1 - й інстанції: Смирнова Є.П.

№ апеляційного провадження: Доповідач - Ратнікова В.М.

22-ц/796/7272/2016

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 червня 2016 року колегія суддів Судової палати в цивільних справах Апеляційного суду міста Києва в складі :

головуючого судді - Ратнікової В.М.

суддів - Невідомої Т.О.

- Гаращенка Д.Р.

при секретарі - Меженко А.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою представника позивача ОСОБА_3 адвоката Сорокіної Анни Володимирівни на рішення Деснянського районного суду м. Києва від 31 березня 2016 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_3 до Відділу державної виконавчої служби Деснянського районного управління юстиції в м. Києві, Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрспецторг групп», треті особи ОСОБА_6, ОСОБА_7 про визнання недійсними результатів прилюдних торгів, -

в с т а н о в и л а :

Рішенням Деснянського районного суду м. Києва від 31 березня 2016 року в задоволенні позовних вимог ОСОБА_3 до Відділу державної виконавчої служби Деснянського районного управління юстиції в м. Києві, Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрспецторг групп», треті особи: ОСОБА_6, ОСОБА_7 про визнання недійсними результатів прилюдних торгів відмовлено.

Не погоджуючись з таким рішенням суду першої інстанції, представник позивача ОСОБА_3 адвокат Сорокіна Анна Володимирівна подала апеляційну скаргу, в якій просила рішення Деснянського районного суду м. Києва від 31 березня 2016 року скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог.

Апеляційну скаргу обґрунтовувала тим, що висновки суду не відповідають дійсним обставинам справи, зроблені без з'ясування всіх обставин, що мають значення для справи, а оскаржуване рішення ухвалене з порушенням норм матеріального та процесуального права. Поза увагою суду залишилося те, що ОСОБА_3 не отримував всіх документів, які стосувалися процедури реалізації конфіскованого за вироком суду майна, зокрема, акту про проведені прилюдні торги, що є порушенням вимог Тимчасового положення про порядок проведення прилюдних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна. Всупереч положенням Порядку розпорядження майном, конфіскованим за рішенням суду і переданим органам державної виконавчої служби, реалізоване на торгах майно було уцінено на 50% вартості, в той час як розмір уцінки не може перевищувати 20 %. У випадку, якщо майно двічі не було реалізовано на прилюдних торгах за процедурою, передбаченою Законом України «Про виконавче провадження», державний виконавець повинен винести на розгляд комісії питання щодо безоплатної передачі цього майна органам державної влади, закладам охорони здоров'я, освіти, соціального забезпечення. Вказаних положень закону державним виконавцем не було дотримано та безпідставно проведено треті прилюдні торги, на що суд уваги не звернув.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_3 та його представник Сорокіна Анна Володимирівна повністю підтримали доводи апеляційної скарги та просили її задовольнити.

Представник відповідача Відділу державної виконавчої служби Деснянського районного управління юстиції в м. Києві та представник Товариства з обмеженою відповідальністю « Укрспецторг групп» та третя особа ОСОБА_6 в судове засідання не з»явились, про день та час слухання справи судом повідомлялись у встановленому законом порядку, причину неявки суду не повідомили, а тому, колегія суддів вважає можливим розгляд справи у їх відсутності.

Третя особа ОСОБА_7 в судовому засіданні вважала апеляційну скаргу такою, що підлягає задоволенню.

Заслухавши доповідь судді Ратнікової В.М., пояснення осіб, які беруть участь у справі, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що постановою державного виконавця Відділу ДВС Деснянського районного управління юстиції у м. Києві від 18.03.2009 року було відкрито виконавче провадження по виконанню виконавчого листа № 1-139/09 від 26.02.2009 року, виданого Подільським районним судом м. Києва, про конфіскацію майна, що належить на праві приватної власності ОСОБА_3.

В процесі здійснення виконавчих дій державним виконавцем було встановлено, що ОСОБА_3 на праві власності належить, в тому числі, 1/2 частина квартири АДРЕСА_1.

Постановою державного виконавця від 10.11.2010 року на все майно, що належить ОСОБА_3, було накладено арешт та оголошено заборону на його відчуження.

05.07.2012 року державним виконавцем було складено Акт опису й арешту майна, а саме 1/2 частини квартири за адресою АДРЕСА_1.

06.07.2012 року державним виконавцем була винесена постанова про призначення експерта, суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання для участі у виконавчому провадженні, а саме для визначення вартості 1/2 частини квартири за адресою АДРЕСА_1.

18.07.2012 року на адресу Відділу ДВС надійшов Висновок з незалежної оцінки майна, відповідно до якого вартість 1/2 частини вищевказаної квартири становить 166302, 00 грн..

31.07.2012 року Відділом ДВС було підготовлено Висновок на документи щодо реалізації арештованого державними виконавцями майна, затверджений начальником Відділу ДВС 31.07.2012 року, що був переданий разом з документами до тендерної комісії для визначення спеціалізованої організації для реалізації майна.

30.08.2012 року на адресу Відділу ДВС надійшло повідомлення ТОВ "Укрспецторг Групп" про призначення дати проведення прилюдних торгів з реалізації 1/2 частини квартири за адресою АДРЕСА_1 на 31.08.2012 року.

04.09.2012 року на адресу Відділу ДВС надійшов лист ТОВ "Укрспецторг Групп" про те, що торги не відбулися і майно підлягає уцінці державним виконавцем.

На виконання зазначеного листа Товариства державним виконавцем був складений Акт переоцінки майна від 06.09.2012 року, відповідно до якого було встановлено 15% переоцінки та визначено вартість 1/2 частини квартири у розмірі 141356, 70 грн.

17.09.2012 року на адресу Відділу ДВС надійшло повідомлення ТОВ "Укрспецторг Групп" про те, що другі прилюдні торги призначені на 24.09.2012 року.

24.09.2012 року на адресу Відділу ДВС надійшов лист ТОВ "Укрспецторг Групп" про те, що торги не відбулися і майно підлягає уцінці державним виконавцем.

На виконання листа Товариства державним виконавцем був складений Акт переоцінки майна від 26.09.2012 року, відповідно до якого відсоток переоцінки становить 50%, а вартість 1/2 частини квартири визначено у розмірі 83151, 00 грн.

Копії всіх документів, що були прийняті у порядку проведення виконавчих дій, державним виконавцем надсилалися для відома ОСОБА_3, що підтверджується відповідними поштовими повідомленнями.

25.10.2012 року було проведено прилюдні торги по реалізації 1/2 частини квартири за адресою АДРЕСА_1, за результатами яких державним виконавцем складено Акт проведення прилюдних торгів по реалізації 1/2 частини квартири, затверджений начальником Відділу ДВС Деснянського районного управління юстиції у м.Києві.

Звертаючись до суду з позовними вимогами про визнання недійсними результатів прилюдних торгів від 25.10.2012 року, ОСОБА_3 посилався на те, що прилюдні торги були проведені тричі та з перевищенням меж переоцінки реалізованого майна більше ніж на 30%, що є порушенням вимог Тимчасового положення про порядок проведення прилюдних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна та Порядку розпорядження майном, конфіскованим за рішенням суду і переданим органам державної виконавчої служби.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог ОСОБА_3, суд першої інстанції виходив з того, що реалізація на прилюдних торгах належної ОСОБА_3 1/2 частини квартири за адресою АДРЕСА_1, проведена відповідно до вимог чинного законодавства, у встановлені строки та з належною переоцінкою вартості конфіскованого майна, а тому позовні вимоги є необґрунтованими та не підлягають задоволенню.

Колегія суддів вважає, що такий висновок суду першої інстанції зроблений на підставі повного та об'єктивного дослідження наданих сторонами доказів та в повній мірі відповідає вимогам закону, а доводи апеляційної скарги правильність висновків суду не спростовують, з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що в ході здійснення виконавчого провадження по виконанню виконавчого листа № 1-139/09 від 26.02.2009 року, виданого Подільським районним судом м. Києва, про конфіскацію в дохід держави всього майна, що належить на праві приватної власності ОСОБА_3, 25.10.2012 року було проведено прилюдні торги та реалізовано наступне нерухоме майно - 1/2 частину квартири за адресою АДРЕСА_1.

За своєю правовою природою процедура реалізації майна на прилюдних торгах, яка полягає в продажу майна і забезпеченні переходу права власності на майно боржника до покупця - учасника прилюдних торгів, є правочином.

Відчуження майна з прилюдних торгів відноситься до угод купівлі-продажу, та така угода може визнаватись недійсною в судовому порядку з підстав недодержання в момент її вчинення вимог, які встановлені чинним законодавством.

При цьому підставою для визнання прилюдних торгів та їх результатів недійсними варто вважати порушення встановлених законодавством правил проведення торгів, визначених відповідними нормативними актами.

Вимоги до порядку та процедури реалізації арештованого майна визначені положеннями Закону України "Про виконавче провадження", Інструкції про проведення виконавчих дій, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 21.04.2005 року, Тимчасового положення про порядок проведення прилюдних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 27.10.1999 р. № 68/5, Порядку розпорядження майном, конфіскованим за рішенням суду і переданим органам державної виконавчої служби, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 липня 2002 року № 985.

Вказані нормативні акти розповсюджують на спірні правовідносини свою дію в тій редакції, яку вони мали станом на дату проведення оспорюваних торгів.

Так, відповідно до ст. 64 Закону України "Про виконавче провадження" майно, що підлягає конфіскації, вилучається. Реалізація конфіскованого майна здійснюється в порядку, встановленому цим Законом.

Статтею 62 Закону України "Про виконавче провадження" визначено, що реалізація арештованого майна, крім майна, вилученого з обігу згідно із законом, та майна, зазначеного в ч. 8 ст. 57 цього Закону, здійснюється шляхом його продажу на прилюдних торгах, аукціонах або на комісійних умовах.

Згідно із ст. 66 Закону України "Про виконавче провадження" спеціалізована організація проводить прилюдні торги за заявкою державного виконавця, в якій зазначається початкова вартість майна, що виставляється на торги за експертною оцінкою.

Відповідно до ч. 3 ст. 62 Закону України «Про виконавче провадження», майно передається на реалізацію за ціною та в порядку, визначеними статтею 58 цього Закону.

За вимогами ст. 58 Закону України «Про виконавче провадження», визначення вартості майна боржника проводиться державним виконавцем за ринковими цінами, що діють на день визначення вартості майна. Для проведення оцінки нерухомого майна та майна, вартість якого перевищує сто неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, державний виконавець залучає суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання, який здійснює свою діяльність відповідно до Закону України від 12 липня 2001 року № 2658-III "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні". Звіт про оцінку майна у виконавчому провадженні вважається чинним протягом шести місяців з дня його підписання суб'єктом оціночної діяльності - суб'єктом господарювання. Після закінчення цього строку оцінка майна проводиться повторно.

За правилами ст. 58 Закону України «Про виконавче провадження» сторони мають право, у разі незгоди з результатами визначення вартості чи оцінки, подати державному виконавцю заперечення в десятиденний строк з дня надходження повідомлення про результати визначення вартості чи оцінки майна сторонам.

Зі змістом ч. 5 ст. 58 Закону України «Про виконавче провадження», якщо сторони не реалізували своє право подати заперечення на Звіт про оцінку майна, останній набуває чинності та вважається чинним протягом шести місяців з дня його підписання суб'єктом оціночної діяльності - суб'єктом господарювання. Після закінчення цього строку оцінка майна проводиться повторно.

Оскільки, згідно ч. 3 ст. 62 Закону передбачено, зокрема, що майно передається на реалізацію за ціною, визначеною статтею 58 цього Закону, набуття чинності звітом є підставою для реалізації майна з прилюдних торгів за початковою ціною, визначеною у звіті.

Відповідно до п. 3.3 Тимчасового положення про порядок проведення прилюдних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 27.10.1999 р. № 68/5, прилюдні торги повинні бути проведені в двомісячний строк з дня одержання спеціалізованою організацією заявки державного виконавця на їх проведення.

Підстави і порядок призначення потворних прилюдних торгів та порядок проведення уцінки нереалізованого майна передбачені ч. 5 ст. 62 Закону України «Про виконавче провадження», пунктом 7.1 Тимчасового положення про порядок проведення прилюдних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна, підпунктом 5.12.2 Інструкції про проведення виконавчих дій.

За правилами ст. 61 ЦПК України, обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Рішенням Деснянського районного суду м. Києва від 18 березня 2015 року у справі за позовом ОСОБА_7 та за позовом третьої особи з самостійними вимогами щодо предмету спору ОСОБА_3 про визнання недійсними результатів прилюдних торгів, яке залишено без змін ухвалою Апеляційного суду м. Києва від 28 травня 2015 року, було встановлено, що прилюдні торги 25.10.2012 року відбулися на підставі Звіту про оцінку майна, який було отримано з дотриманням передбаченої законом процедури та який був чинним на момент проведення торгів.

Даним рішенням суду, яке набрало законної сили, також встановлено ряд обставин, з аналізу яких вбачається, що державними виконавцем та спеціалізованою установою ТОВ "Укрспецторг Групп" всі необхідні дії, спрямовані на забезпечення проведення прилюдних торгів, вчинялися в межах передбачених законодавством строків, перша та повторна переоцінка майна була здійснена з урахуванням визначених граничних допустимих розмірів переоцінки. Копії документів, що стосувалися проведення виконавчих дій, направлялися боржнику ОСОБА_3.

Належних та допустимих доказів на спростування вказаних обставин позивачем ні суду першої інстанції, ні колегії суддів надано не було.

З огляду на таке, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов вірного та обґрунтованого висновку про те, що державними виконавцем при здійсненні виконавчих дій, спрямованих на реалізацію конфіскованого майна, та Товариством з обмеженою відповідальністю «Укрспецторг групп» при організації та проведенні прилюдних торгів, було дотримано встановлених чинним законодавством вимог, а тому відсутні підстави для визнання прилюдних торгів та їх результатів недійсними.

Доводи апеляційної скарги про те, що розмір переоцінки майна не може перевищувати 20% вартості, визначеної суб'єктом оціночної діяльності, не приймаються до уваги, з огляду на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, реалізоване на прилюдних торгах майно - 1/2 частина квартири за адресою АДРЕСА_1, було конфісковане на користь держави на підставі вироку Подільського районного суду м. Києва від 29.01.2009 року.

Пунктом 1 Порядку розпорядження майном, конфіскованим за рішенням суду і переданим органам державної виконавчої служби, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 липня 2002 року № 985, чітко передбачено, що реалізація майна, конфіскованого за рішенням суду і переданого органам державної виконавчої служби, за винятком виключеного за законом з обігу, здійснюється шляхом його

продажу у порядку, встановленому Законом України «Про виконавче провадження».

Частиною 2 ст. 64 Закону України «Про виконавче провадження» також прямо передбачено, що реалізація конфіскованого майна здійснюється в порядку,

встановленому цим Законом.

Даний порядок передбачений статтею 62 Закону Україну «Про виконавче провадження».

Відповідно до ч. 5 даної статті, не реалізоване на прилюдних торгах, аукціонах або на комісійних умовах протягом двох місяців майно підлягає уцінці

державним виконавцем, що проводиться в десятиденний строк з дня визнання прилюдних торгів чи аукціону такими, що не відбулися, або закінчення двомісячного строку реалізації майна на комісійних умовах. Майно може бути уцінене не більш як на 30 відсотків. У разі, якщо майно не реалізовано в місячний строк з дня проведення уцінки, воно повторно уцінюється в такому ж самому порядку, але не більш як на 50 відсотків початкової вартості майна.

Судом першої інстанції було надано вірну оцінку обставинам справи та правильно встановлено, що проведення першої уцінки майна на 15% та другої уцінки на 50% було здійснено в межах розмірів, встановлених ч. 5 ст. 62 Закону Україну «Про виконавче провадження».

Крім того, норма щодо встановлення граничної межі переоцінки конфіскованого майна в розмірі не більше 20 % вартості, на яку посилається апелянт, міститься в Порядку розпорядження майном, конфіскованим за рішенням суду і переданим органам державної виконавчої служби, який затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 11 липня 2002 року № 985.

Статтею 64 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що порядок подальшого розпорядження конфіскованим майном, не реалізованим у порядку, визначеному статтею 62 цього Закону, та майном, яке не підлягає реалізації, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Тобто, для процедури реалізації конфіскованого майна приорітетними є саме норми Закону України «Про виконавче провадження», а положення Порядку розпорядження майном, конфіскованим за рішенням суду і переданим органам державної виконавчої служби, повинні розповсюджувати свою дію на спірні правовідносини щодо реалізації конфіскованого майна в межах, які не суперечать та узгоджуються з нормами Закону України «Про виконавче провадження».

Враховуючи вказане, суд першої інстанції, з чим погоджується колегія суддів, дійшов вірного висновку по те, що проведення повторної уцінки конфіскованого майна в розмірі 50% не суперечить нормам чинного законодавства, а тому доводи апеляційної скарги в цій частині є безпідставними.

Посилання в апеляційній скарзі на порушення пункту 7.3 Тимчасового положення про порядок проведення прилюдних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна та пункту 14 Порядку розпорядження майном, конфіскованим за рішенням суду і переданим органам державної виконавчої служби, та проведення прилюдних торгів 25.10.2012 року фактично втретє не можуть вважатися єдиною безумовною підставою для визнання недійсними результатів прилюдних торгів, оскільки самі торги були проведені із дотримання встановлених законодавством вимог щодо їх процедури.

Крім того, звертаючись до суду з вимогами про визнання результатів торгів недійсними, ОСОБА_3 посилався на положення ст. 16 ЦК України, згідно якого особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Разом з тим, статтею 354 ЦК України визначено, що до особи може бути застосовано позбавлення права власності на майно за рішенням суду як санкція за вчинення правопорушення (конфіскація) у випадках, встановлених законом. Конфісковане майно переходить у власність держави безоплатно. Обсяг та порядок конфіскації майна встановлюються законом.

Відповідно до п. 10 ч. 1 ст. 346 ЦК України право власності припиняється у разі конфіскації.

Тобто, при проведенні прилюдних торгів з реалізації конфіскованого в дохід держави майна, майнові права або інтереси ОСОБА_3 на 1/2 частину квартири за адресою АДРЕСА_1, не можуть бути порушеними, оскільки його право власності на вказане нерухоме майно є припиненим внаслідок його конфіскації на підставі вироку Подільського районного суду м. Києва від 29.01.2009 року.

Твердження про те, що представником відповідача Відділу державної виконавчої служби Деснянського районного управління юстиції в м. Києві не було надано суду доказів скликання та проведення комісії для проведення переоцінки переданого на реалізацію майна, а лише відомості про знищення матеріалів виконавчого провадження за закінчення строку зберігання, що не було враховано судом при ухваленні рішення, не приймаються до уваги з огляду на те, що, в силу положень ст. 60 ЦПК України, тягар доказування обставин, які посилається кожна із сторін на підтвердження своїх доводів, покладається на сторону, яка заявляє про такі обставини.

Таким чином, саме на позивача покладається процесуальний обов'язок доведення перед судом обставин, якими він обґрунтовує свої позовні вимоги, зокрема, і щодо порушення процедури проведення переоцінки реалізованого на торгах майна.

Крім того, варто також врахувати, що положеннями ст. 62 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено проведення уцінки майна безпосередньо державним виконавцем, що і було зроблено в ході даного виконавчого провадження.

Твердження апеляційної скарги про те, що суд неповно з'ясував обставини, що мають значення для справи, висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи, рішення суду є невмотивованим, колегія суддів вважає безпідставними, так як вбачається, що суд першої інстанції в повному обсязі дослідив надані сторонами докази та дав їм вірну правову оцінку.

Інші доводи апеляційної скарги правильність висновків суду першої інстанції також не спростовують.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції є законним та обґрунтованим, постановлене з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а тому правові підстави для задоволення апеляційної скарги представника позивача ОСОБА_3 адвоката Сорокіної Анни Володимирівни відсутні.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 313-315 ЦПК України колегія суддів,-

у х в а л и л а:

Апеляційну скаргу представника позивача ОСОБА_3 адвоката Сорокіної Анни Володимирівни відхилити.

Рішення Деснянського районного суду м. Києва від 31 березня 2016 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий: Судді: