Постанова № 58303254, 13.06.2016, Рівненський апеляційний господарський суд

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"13" червня 2016 р. Справа № 918/1071/15

Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії:

Головуючої судді Коломис В.В.

суддів Тимошенко О.М.

суддів Огороднік К.М.

при секретарі судового засідання Величко К.Я.

розглянувши апеляційну скаргу кредитора - Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" на ухвалу господарського суду Рівненської області від 25.03.16 р.

у справі № 918/1071/15 (суддя Пашкевич І.О. )

за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Гранд-Хол"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Гранд-Хол"

про визнання банкрутом

за участю представників сторін:

боржника - не з'явився;

арбітражного керуючого - не з'явився;

апелянта - ОСОБА_1 (довіреність від 29.04.2016р.).

Судом розяснено представникам сторін права та обовязки, передбачені ст.ст.20, 22 ГПК України.

Клопотання про технічну фіксацію судового процесу не поступало, заяв про відвід суддів не надходило.

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою господарського суду Рівненської області від 25.03.2016 року у справі №918/1071/15 за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Гранд Хол" про визнання банкрутом (з урахуванням ухвали господарського суду Волинської області від 22.04.2016 року) заяву ПАТ "Дельта Банк" про визнання вимог до боржника задоволено частково.

Визнано вимоги ПАТ "Дельта Банк" до боржника - Товариства з обмеженою відповідальністю "Гранд Хол", а саме:

- 30 870 376, 71 грн. підлягають внесенню до реєстру окремо, як вимоги, що забезпечені заставою майна боржника;

- 100 570 046, 92 грн. - (відсотки, комісія, три проценти річних) черговість задоволення вимог четверта;

- 24 451 744, 27 грн. - (неустойка (штраф, пеня)) черговість задоволення вимог шоста.

Відмовлено ПАТ "Дельта Банк" у визнанні вимог до боржника - Товариства з обмеженою відповідальністю "Гранд Хол" на суму 1 136 581 745, 87 грн.

Покладено на Товариство з обмеженою відповідальністю "Гранд Хол" оплату судового збору у сумі 2 436 грн. 00 коп., як вимоги першої черги із включенням їх до реєстру вимог кредиторів.

Не погоджуючись з прийнятою судом першої інстанції ухвалою, кредитор - ПАТ "Дельта Банк" звернувся до Рівненського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить ухвалу місцевого господарського суду скасувати та прийняти нову ухвалу, якою заяву ПАТ "Дельта Банк" про визнання кредиторських вимог задоволити в повному обсязі.

Обгрунтовуючи свої вимоги апелянт посилається на порушення господарським судом Рівненської області норм матеріального та процесуального права, а також на невідповідність висновків, викладених в ухвалі місцевого суду, обставинам справи.

Ухвалою Рівненського апеляційного господарського суду від 13.06.2016 року у справі №918/1071/15 клопотання ПАТ "Дельта Банк" вих. №18.5/1714 від 27.05.2016р. та вих. №18.5/1715 від 27.05.2016р. задоволено; залучено до участі у справі №918/1071/15 про банкрутство ТОВ "Гранд Хол" Фонд гарантування вкладів фізичних осіб і Національний банк України та визнано їх учасниками провадження у справі.

Розпорядженням керівника апарату від 10.06.2016 року у справі №918/1071/15 в зв'язку з тимчасовою непрацездатністю судді Дужича С.П. призначено автоматичну зміну складу колегії суддів автоматизованою системою документообігу суду.

Згідно протоколу автоматичної зміни складу колегії суддів у справі №918/1071/15 визначено склад колегії суддів: головуюча суддя Коломис В.В., суддя Тимошенко О.М., суддя Огороднік К.М.

Враховуючи викладене, справа №918/1071/15 розглянута у складі колегії суддів: головуюча суддя Коломис В.В., суддя Тимошенко О.М., суддя Огороднік К.М.

В судове засідання представники боржника, кредиторів та арбітражний керуючий не з'явилися, про причини неявки суд не повідомили, витребуваного ухвалою відзиву на апеляційну скаргу не надали.

Враховуючи положення ст.102 ГПК України щодо строку розгляду апеляційної скарги на ухвалу місцевого господарського суду, а також те, що судом вчинено всі необхідні дії для належного повідомлення всіх учасників провадження у справі про час і місце розгляду справи, колегія суддів вважає за можливе розглянути справу в даному судовому засіданні у відповідності до вимог ст.101 ГПК України.

Безпосередньо в судовому засіданні представник апелянта заявила клопотання про відкладення розгляду скарги на іншу дату в зв'язку з залученням до участі у справі №918/1071/15 про банкрутство ТОВ "Гранд Хол" Фонд гарантування вкладів фізичних осіб і Національний банк України.

Колегія суддів, розглянувши вказане клопотання та враховуючи межі перегляду справи в апеляційній інстанції, визначені ст.101 ГПК України, та строки розгляду апеляційної скарги, визначені ст.102 ГПК України, прийшла до висновку про відсутність правових підстав для його задоволення.

Стосовно тривалості розгляду даної справи в суді апеляційної інстанції, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до ст.17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Європейського суду як джерело права.

У відповідності до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950р., ратифікованої Україною 17.07.1997р., кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи у продовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.

Згідно п.31 Рішення Європейського суду з прав людини від 1 лютого 2007 р. у справі "Макаренко проти України" суд нагадує, що "розумний" строк проваджень має визначатись відповідно до обставин справи та наступних критеріїв: складність справи, поведінка заявника і компетентних органів та інтерес, який мав заявник у цьому спорі.

Відповідно до п.27 Рішення Європейського суду з прав людини від 8 квітня 2010 року у справі "Гутка проти України" суд також частково погодився з твердженням Уряду України про те, що сторони сприяли тривалості оскаржуваного провадження. Вірним є те, що, хоча стороні в цивільній справі не можна ставити за вину використання доступних за національним законодавством засобів для захисту своїх інтересів, вона має враховувати те, що такі дії неминуче призводять до затягування відповідного провадження (згідно ухвали у справі "Малицька-Васовська проти Польщі" від 5 квітня 2001 року, №41413/98).

Зважаючи на викладене, маючи на меті забезпечити розгляд апеляційної скарги за результатом дослідження усіх доказів по справі в їх сукупності та вжити передбачених законом засобів для встановлення належності і допустимості доказів по справі, враховуючи подані скаржником клопотання про залучення третіх осіб, апеляційний суд дійшов висновку, що розумним для розгляду даної апеляційної скарги є саме строк, що мав забезпечити як реалізацію процесуальних прав сторін по справі, так і повний, всебічний, об'єктивний розгляд справи та правильне вирішення господарського спору.

З огляду на викладене, апеляційна скарга Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" на ухвалу господарського суду Рівненської області від 25.03.2016 року у справі №918/1071/15 розглядалася судом апеляційної інстанції в строк більший, ніж передбачено ст.ст. 69, 102 ГПК України, однак з дотримання критеріїв розумності строку, визначених у практиці Європейського суду з прав людини.

Колегія суддів, заслухавши пояснення представника апелянта, розглянувши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, вважає, що у задоволенні вимог апеляційної скарги слід відмовити, ухвалу місцевого господарського суду - залишити без змін.

При цьому колегія суддів виходила з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, ухвалою господарського суду Рівненської області від 23.09.2015 року порушено провадження у справі № 918/1071/15 про банкрутство ТОВ "Гранд Хол", введено мораторій на задоволення вимог кредиторів.

Постановою господарського суду Рівненської області від 05.10.2015 року у справі № 918/1071/15 Товариство з обмеженою відповідальністю "Гранд Хол" (33018, Рівненська обл., м. Рівне, вул. Курчатова, 62а, ІК 33510732) визнано банкрутом; відкрито ліквідаційну процедуру, ліквідатором Товариства з обмеженою відповідальністю "Гранд Хол" арбітражного керуючого призначено ОСОБА_2.

Повідомлення про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Гранд Хол" було опубліковано на сайті Вищого господарського суду України за № 23566 від 06.10.2015 року.

Відповідно до ч.3 ст.95 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (далі - Закон про банкрутство), кредитори мають право заявити свої вимоги до боржника, який ліквідується, у місячний строк з дня офіційного оприлюднення повідомлення про визнання боржника, який ліквідується, банкрутом. Зазначений строк є граничним і поновленню не підлягає. Особи, вимоги яких заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, або не заявлені взагалі, не є конкурсними кредиторами, а їх вимоги погашаються в шосту чергу.

У встановлений Законом про банкрутство місячний строк від дня офіційного оприлюднення оголошення про визнання ТОВ "Гранд Хол" банкрутом та відкриття стосовно нього ліквідаційної процедури до господарського суду та ліквідатора звернувся кредитор - ПАТ "Дельта Банк" із заявами про визнання грошових вимог до боржника, з урахуванням заяви про збільшення грошових вимог, на суму 1 288 236 923,28 грн. та про визнання поточних грошових вимог на суму 4 354 178,17 грн.

Місцевий господарський суд, розглянувши подані заявником документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються дані вимоги, дослідивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи, проаналізувавши вимоги чинного законодавства, що регулюють спірні правовідносини, прийшов до висновку про часткове задоволення вищевказаної заяви.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції з огляду на таке.

Як вбачається з матеріалів поданої ПАТ "Дельта Банк" заяви, 06.04.2012 року між Публічним акціонерним товариством "ЗЛАТОБАНК" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Гранд Хол" укладено кредитний договір № 64/12-KL.

Відповідно до п.1.3. договору №64/12-КL максимальний ліміт заборгованості за кредитною лінією становить 50 000 000, 00 грн. (п'ятдесят мільйонів) грн. 00 коп.

Свої зобов'язання, визначені кредитним договором, Банк виконав належним чином в повному обсязі, що підтверджується виписками по рахунку позичальника.

Згідно п. 2.4. договору №64/12-КL сплата процентів здійснюється за фактичний строк користування кредитом. При розрахунку процентів за користування кредитними коштами приймається рік і місяць рівні календарній кількості днів.

День повернення кредиту до розрахунку не приймається. Відповідно до п. 3.1.9. договору №64/12-КL банк має право стягувати з позичальника неустойку, штраф, пеню, інші платежі при настанні/наявності випадків невиконання умов кредитного договору.

18.07.2012 року між Публічним акціонерним товариством "Златобанк" та Публічним акціонерним товариством "Дельта Банк" був укладений договір відступлення прав вимоги.

В забезпечення виконання умов договору № 64/12-KL від 06.04.2008 р. було укладено договір застави, посвідчений 11.04.2012 року приватним нотаріусом Рівненського нотаріального округу ОСОБА_3 за р. № 1123 із додатками, змінами і доповненнями. За умовами зазначеного договору в заставу надано рухоме майно - машини та транспортні засоби. Заставна вартість майна визначена сторонами у розмірі 1 718 336,11 грн.

Крім того, 06.08.2008 року між Публічним акціонерним товариством "Златобанк" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Гранд Xол" укладено кредитний договір №26/08/КГ, відповідно до п. 1.1. якого, банк надає позичальнику кредитні кошти у формі кредитної лінії для поповнення обігових коштів з максимальним лімітом заборгованості в сумі 3 800 000, 00 (три мільйони вісімсот тисяч) доларів США 00 центів.

Свої зобов'язання, визначені кредитним договором №26/08/КГ, банк виконав належним чином в повному обсязі, що підтверджується виписками по рахунку позичальника.

Відповідно до п. 2.4. кредитного договору №26/08/КГ проценти за користування кредитними коштами сплачуються позичальником в доларах США згідно з п. 2.6 цього договору. Несплата позичальником процентів протягом 20-ти календарних днів після встановленої п.2.6 цього договору дати є підставою для вимоги щодо повернення кредитних коштів, сплати процентів за користування кредитними коштами, неустойки та є підставою для звернення банком стягнення на заставлене майно. Згідно. 3.2.6. кредитного договору банк має право стягувати з позичальника неустойку (штраф, пеню) за невиконання чи неналежне виконання умов цього договору. Відповідно до п. 3.3.6. кредитного договору позичальник зобов'язаний повернути кредитні кошти та сплатити проценти за користування ним на письмову вимогу банку у випадках, передбачених цим договором та договором/ами, які є забезпеченням виконання зобов'язань по цьому договору.

18.07.2012 року між Публічним акціонерним товариством "Златобанк" та Публічним акціонерним товариством "Дельта Банк" укладено договір відступлення прав вимоги, посвідчений 18 липня 2012 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_4 за реєстровим №9492, який діє зі змінами та доповненнями.

В забезпечення виконання умов кредитного договору № 26/08/КГ від 06.08.2008 р. було укладено:

1) договір застави №26/08/КL/S-3 від 29.08.2008 р. із додатками, змінами і доповненнями. За умовами зазначеного договору в заставу надано основні засоби - сільськогосподарська техніка та автомобільний транспорт згідно із переліком, що наведений в Додатку № 1 до цього договору застави, заставною вартістю 3 014 782,78 грн.

2) іпотечний договір, посвідчений 29.08.2008 р. приватним нотаріусом Рівненського нотаріального округу ОСОБА_3 за р. № 4919 із додатками, змінами та доповненнями, відповідно до умов якого в іпотеку ВАТ "Златобанк" надано земельні ділянки, заставна вартість яких визначена сторонами в розмірі 13 824 444,00 грн.

3) договір застави майнових прав на частку в статутному капіталі ТОВ "ГРАНД ХОЛ" від 24.11.2008р. із додатками, змінами і доповненнями. За умовами зазначеного договору в заставу надано майнові права ОСОБА_5 на частку в статутному капіталі ТОВ "ГРАНД ХОЛ", що відповідає 100% Статутного капіталу товариства, заставною вартістю 2 653 695,12 грн.

Також, 16.09.2011 року між АТ "Дельта Банк" та ПП "Овас" укладено договір кредитної лінії № НКЛ - 2005438, із укладеними в подальшому додатковими угодами про внесення змін до нього, відповідно до п. 1.1.1. якого надання кредиту буде здійснюватися окремими частинами, надалі за текстом кожна частина окремо - "Транш", а у сукупності - "Транші", на умовах, визначених цим договором, в межах невідновлювальної кредитної лінії з максимальним лімітом заборгованості 7 125 000,00 дол. США. (сім мільйонів сто двадцять пять тисяч доларів США 00 центів), в порядку визначеному цим договором та кінцевим терміном погашення заборгованості за кредитом на пізніше 25 січня 2014 року.

Відповідно до п. 4.1. кредитного договору № НКЛ - 2005438, у випадку прострочення позичальником строків сплати процентів, комісій, а також прострочення строків повернення кредиту, визначених цим договором, позичальник сплачує кредитору пеню з розрахунку подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період прострочення, від несвоєчасно сплаченої суми за кожний день прострочення.

Відповідно до п. 4.2. кредитного договору № НКЛ - 2005438, у випадку порушення позичальником вимог п.п. 3.3. цього договору, позичальник зобовязаний сплатити кредитору штраф у розмірі 1 процент від суми кредиту, визначеного п. 1.1 цьогодоговору, за кожний випадок порушення.

В забезпечення виконання умов кредитного договору № НКЛ-2005438 від 16.09.2011 року АТ "Дельта Банк" та ТОВ "Гранд Хол" укладено:

1) договір поруки № П-2005438/3 від 29.12.2011 р., що укладений між АТ "Дельта Банк" (заставодержатель), Приватним підприємством, що повністю належить іноземному інвестору "Овас" (позичальник) та ТОВ "Гранд Хол" (поручитель), ввідповідно до п.1.1. якого поручитель зобовязувався перед кредитором відповідати за виконання позичальником, умов щодо сплати кредиту суми кредиту, відсотків за користування кредитом, а також можливих штрафних санкцій, у розмірі та у випадках, передбачених договором кредитної лінії № НКЛ-2005438 від 16.09.2011 року укладеним між кредитором та Позичальником.

2) Договір застави № НКЛ-2005438/S-8 від 29.12.2011 р. укладено між АТ "Дельта Банк" та ТОВ "Гранд Хол". За умовами зазначеного договору в заставу надано технологічні транспортні засоби відповідно до додатку №1 до вищевказаного договору застави. Заставна вартість предмета застави за договором застави № НКЛ-2005438/S-8 від 29.12.2011 року за погодженням сторін становить 4 294 514,49 грн. (чотири мільйони двісті дев'яносто чотири тисячі пятсот чотирнадцять гривень 49 копійок).

3) договір застави № НКЛ-2005438/S-10 від 29.12.2011 р., який було укладено між АТ "Дельта Банк" та ТОВ "Гранд Хол". За умовами зазначеного договору в заставу надано технологічні транспортні засоби відповідно до додатку №1 до вищевказаного договору застави. Заставна вартість предмета застави за договором застави № НКЛ-2005438/S-10 від 29.12.2011 року за погодженням сторін становить 2 917 789,04 грн. (два мільйони девятсот сімнадцять тисяч сімсот вісімдесят девять гривень 04 копійки).

4) договір застави № НКЛ-2005438/S-13 від 17.01.2012 року, який було укладено між АТ "Дельта Банк" та ТОВ "Гранд Хол". За умовами зазначеного договору в заставу надано технологічні транспортні засоби відповідно до додатку №1 до вищевказаного договору застави. Заставна вартість предмета застави за договором застави № НКЛ-2005438/S-13 від 17.01.2012 року за погодженням сторін становить 4 656 620,80 грн. (чотири мільйони шістсот п'ятдесят шість тисяч шістсот двадцять гривень 80 копійок).

Враховуючи вищевикладене та зважаючи на те, що грошові вимоги ПАТ "Дельта Банк" згідно кредитних договорів № 64/12-KL від 06.04.2012 року, №26/08/КГ від 06.08.2008 року, № НКЛ-2005438 від 16.09.2011 року є обґрунтовані, підтверджені належними та допустимими доказами, колегія суддів погоджується з висновками суду першої існтанції, що до реєстру вимог кредиторів підлягають включенню грошові вимоги ПАТ "Дельта Банк" згідно кредитних договорів № 64/12-KL від 06.04.2012 року, №26/08/КГ від 06.08.2008 року, № НКЛ-2005438 від 16.09.2011 року в наступному порядку:

- 18 557 562, 89 грн. підлягають внесенню окремо до реєстру, як вимоги, що забезпечені заставою майна боржника; 58 479 817, 25 грн. (відсотки, комісія, три проценти річних) - черговість задоволення вимог четверта; 14 011 309, 79 грн. (неустойка (штраф, пеня)) - черговість задоволення вимог шоста.

При цьому, посилання скаржника на те, що судом першої інстанції при визначенні черговості неправильно розраховано вимоги та не взято до уваги заставну вартість згідно договорів застави №НКЛ-2005438/S-8 від 29.12.2011 р., №НКЛ-2005438/S-10 від 29.12.2011 р., №НКЛ-2005438/S-13 від 17.01.2012 року, які укладено на виконання вимог за кредитним договором № НКЛ - 2005438 від 16.09.2011 року, укладеного між АТ "Дельта Банк" та ПП "Овас", колегія суддів вважає безпідставними з огляду на таке.

За приписами абз. 5 ст.1 Закону про банкрутство неустойка (штраф, пеня) та інші фінансові санкції не включаються до складу грошового зобов'язання боржника. Отже, нараховані на суму основного боргу штрафні санкції не є грошовими вимогами у розумінні Закону про банкрутство, а тому у будь - якому випадку ці вимоги підлягають обліку в реєстрі окремо в шостій черзі незалежно від забезпеченості вимог кредитора заставою (ч. 2 ст. 25 Закону про банкрутство).

Крім того, в п.21 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 28.03.2013 року № 01-06/606/2013 зазначено, що ж до черговості задоволення вимог кредиторів, які повязані зі сплатою штрафних санкцій, то такі вимоги стосуються всіх кредиторів незалежно від забезпеченості їх грошових вимог. Отже, штрафні санкції не можуть бути забезпечені заставою або іпотекою

Також, у відповідності до ст.1 Закону України "Про заставу" застава - це спосіб забезпечення зобов'язань, якщо інше не встановлено законом. В силу застави кредитор (заставодержатель) має право в разі невиконання боржником (заставодавцем) забезпеченого заставою зобов'язання одержати задоволення з вартості заставленого майна переважно перед іншими кредиторами.

Відповідно до ст.582 Цивільного кодексу України, оцінка предмета застави здійснюється заставодавцем разом із заставодержателем відповідно до звичайних цін, що склалися на момент виникнення права застави, якщо інший порядок оцінки предмета застави не встановлений договором або законом.

Враховуючи факт подання кредитором у встановленому порядку заяви з грошовими вимогами до боржника, а також вартість переданого в заставу майна боржника згідно договорів застави та іпотеки, визначену за згодою сторін, місцевий господарський суд прийшов до правильного висновку про визнання такими, що забезпечені заставою, грошових вимог кредитора саме в межах погодженої сторонами вартості заставного майна, з включенням їх до реєстру вимог кредиторів окремо, а решту вимог правомірно включено в реєстр вимог кредиторів до четвертої та шостої черг у відповідності до вимог ст.45 Закону про банкрутство.

Такої ж правової позиції дотримується Вищий господарський суд в своїй постанові №922/2371/15 від 09.12.2015 року.

Також колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що ПАТ "Дельта Банк" не є забезпеченим кредитором в розумінні ст.1 Закону про банкрутство по відношенню до ТОВ "Гранд Хол" згідно договору застави майнових прав на частку в статутному капіталі ТОВ "Гранд Хол" від 24.11.2008р., за умовами якого в заставу ПАТ "Дельта Банк" надано майнові права ОСОБА_5 на частку в статутному капіталі ТОВ "Гранд Хол", оскільки відповідно до умов вказаного договору заставодавцем є не боржник по даній справі, а інша фізична особа.

Крім того, 20.08.2012 року між ПАТ "Дельта Банк" та ТОВ "Гранд Хол" був укладений договір кредитної лінії № НКЛ - 2005512, згідно п. 1.1.1. якого надання кредиту буде здійснюватися окремими частинами, надалі за текстом кожна частина окремо - "Транш", а у сукупності "Транші", на умовах, визначених цим договором, в межах невідновлювальної кредитної лінії з максимальним лімітом заборгованості 25 500 000.00 грн. (Двадцять пять мільйонів п'ятсот тисяч сто шістдесят гривень 00 копійок). Відповідно до п. 4.1., п. 4.2. кредитного договору у випадку прострочення позичальником строків сплати процентів, комісій, а також прострочення строків повернення кредиту, визначених цим договором. Позичальник сплачує кредитору пеню з розрахунку подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період прострочення, від несвоєчасно сплаченої суми за кожний день прострочення. У випадку порушення позичальником вимог п. 3.3. цього договору. Позичальник зобов'язаний сплатити кредитору штраф у розмірі 1% (один процент) від суми кредиту, визначеного п. 1.1. цього договору, за кожний випадок порушення.

28.11.2013 року між ПАТ "Дельта Банк" та ТОВ "Гранд Хол" було укладено додатковий договір № 4 до договору кредитної лінії № НКЛ -2005512 від 20.08.2012 року, відповідно до п. 1 якого сторони домовилися викласти підпункт 1.1.1. пункту 1.1. Статті 1 "Предмет договору" договору в новій редакції:

" 1.1.1. Надання кредиту буде здійснюватися окремими частинами, надалі за текстом кожна частина окремо - "Транш", а у сукупності - "Транші" на умовах, визначених цим Договором, в межах відновлювальної мультивалютної кредитної лінії з максимальним лімітом заборгованості 37 339 160,71 грн. (тридцять сім мільйонів триста тридцять дев'ять тисяч сто шістдесят гривень 71 копійок), зі сплатою плати за користування Кредитом у розмірі:

- За користування кредитом (траншем), наданим в доларах США - 12 % (дванадцять) процентів річних;

- За користування кредитом (траншем), наданим в гривні - 21,1 % (двадцять одна ціла одна десята) процентів річних;

Та кінцевим терміном погашення заборгованості за кредитним договором не пізніше 01.12.2017 року."

З огляду на викладене, грошові вимоги ПАТ "Дельта Банк" згідно кредитного договору № НКЛ-2005512 від 20.08.2012 року є обґрунтованими, підтверджені належними та допустимими доказами, та відповідно правомірно визнані судом першої інстанції та включені до реєстру вимог кредиторів в наступному порядку: 42 090 229, 67 грн. (відсотки, комісія, три проценти річних) - черговість задоволення вимог четверта; 10 440 434, 48 грн. - (неустойка, штраф (пеня)) черговість задоволення вимог шоста (відповідно до ухвали господарського суду Волинської області від 22.04.2016 року про виправлення описки), що відповідає вимогам ст.45 Закону про банкрутство.

Щодо грошових вимог ПАТ "Дельта Банк", які ґрунтуються на договорах кредитної лінії № НКЛ - 2005422 від 23.11.2010 року, №25/08/KL від 06.08.2008 року, №НКЛ-3722827 від 24.01.2011 року, кредитному договорі №28/08/KL від 06.08.2008 року слід зазначити наступне.

23.11.2010 року між ПАТ "Дельта Банк" та ТОВ "Агро XXI" був укладений договір кредитної лінії № НКЛ - 2005422, відповідно до п. 1.1.1. якого надання кредиту буде здійснюватися окремими частинами, надалі за текстом кожна частина окремо - "Транш", а у сукупності - "Транші", на умовах, визначених цим Договором, в межах невідновлювальної кредитної лінії з максимальним лімітом заборгованості 94 000 000,00 грн. (дев'яносто чотири мільйона гривень 00 копійок), зі сплатою плати за користування кредитом у розмірі 21% річних, в порядку визначеному цим Договором та кінцевим терміном погашення заборгованості за кредитом на пізніше 31 грудня 2014 року

Згідно п. 4.1. кредитного договору № НКЛ - 2005422 у випадку прострочення Позичальником строків сплати процентів, комісій, а також прострочення строків повернення Кредиту, визначених цим Договором, Позичальник сплачує Кредитору пеню з розрахунку подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період прострочення, від несвоєчасно сплаченої суми за кожний день прострочення.

Відповідно до п. 4.2. кредитного договору № НКЛ - 2005422 у випадку порушення позичальником вимог п.п. 3.3.1-3.3.12 цього договору, позичальник зобов'язаний сплатити кредитору штраф у розмірі 100 (сто тисяч) гривень 00 копійок за кожен випадок порушення.

21.12.2012 року між ПАТ "Дельта Банк" та ТОВ "Агро XXI" було укладено додатковий договір № 14 до договору кредитної лінії № HKJI -2005422 від 23.11.2010 року, відповідно до п. 1 якого сторони домовилися викласти підпункт 1.1.1. пункту 1.1. Статті 1 "Предмет договору" договору в новій редакції: 1.1.1. Надання Кредиту буде здійснюватися окремими частинами, надалі за текстом кожна частина окремо - "Транш", а у сукупності - "Транші", на умовах, визначених цим договором, в межах невідновлювальної мультивалютної кредитної лінії з максимальним лімітом заборгованості 390 000 000,00 грн. ( триста дев'яносто мільйонів гривень 00 копійок) та кінцевим терміном погашення заборгованості за кредитом на пізніше 31 грудня 2014 року. На умовах, визначених цим договором, зі сплатою плати за користування кредитом у розмірах

встановлених договором.

В забезпечення виконання умов кредитного договору № НКЛ-2005422 від 23.11.2010 р. було укладено:

1) договір застави транспортних засобів № НКЛ-2005422/S-37 від 17.01.2012 р., укладений між ПАТ "Дельта Банк" та ТОВ "Гранд Хол", за умовами якого в заставу надано технологічні транспортні засоби, що зазначені в п. 1.1. цього договору застави, загальна заставна вартість предмета застави за домовленістю сторін становить 4 656 620,80 грн.

2) договір застави № НКЛ-2005422/S-18 від 25.07.2011 р., укладений між ПАТ "Дельта Банк" та ТОВ "Гранд Хол", за умовами якого в заставу надано розкидач органічних добрив Joskin Tornado Т 7018/24BV серійний номер YD8TND220AJB01496. Заставна вартість предмета застави за договором застави № НКЛ-2005422/8-18 від 25.07.2011 р. за погодженням сторін становить 210 700,00 грн.

06.08.2008 року між ВАТ "Златобанк" та ТОВ "Агро XXI" був укладений кредитний договір № 25/08/KL, відповідно до п. 1.1. якого банк надає позичальнику кредитні кошти у формі кредитної лінії для поповнення обігових коштів з максимальним лімітом заборгованості в сумі 3 800 000, 00 (три мільйони вісімсот тисяч) доларів США 00 центів. Згідно п. 3.2.6. кредитного договору банк має право стягувати з позичальника неустойку (штраф, пеню) за невиконання чи неналежне виконання умов цього договору.

Відповідно до п. 4.1. кредитного договору, за несвоєчасне повне чи часткове повернення кредитних коштів та за несвоєчасну повну чи часткову сплату процентів. Позичальник сплачує неустойку у вигляді пені у розмірі 0,2 (нуль цілих два десятих) процентів, що обчислюється з суми неповерненого кредиту та/або несплачених процентів за кожен день прострочення. Сплата пені не звільняє позичальника від сплати процентів за користування кредитними коштами до моменту фактичного погашення заборгованості.

18.07.2012 року між ПАТ "Златобанк" та ПАТ "Дельта Банк" був укладений договір відступлення прав вимоги, посвідчений 18 липня 2012 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_4 за реєстровим №9492, згідно якого ПАТ "Дельта Банк" набув статусу нового кредитора за кредитним договором №25/08/KL від 06.08.2008 року укладеним з ТОВ "Агро XXI".

31.07.2012 року між ПАТ "Дельта Банк" та ТОВ "Агро XXI" був укладений додатковий договір до кредитного договору № 25/08/KL від 06.08.2008 року, відповідно до п. 1 якого сторони домовилися змінити доларову валюту кредиту за договором з відповідним переведенням валюти заборгованості з повернення кредиту за договором, розмір якої станом на дату укладання цього додаткового договору складає 4 070 100, 00 дол. США (чотири мільйони сімдесят тисяч сто доларів США 00 центів), з доларів США на гривні за курсом 1 долар CША = 7,993 грн. та встановленням цієї заборгованості за кредитом в розмірі 32 532 309,30 грн. (тридцять два мільйони п'ятсот тридцять дві тисячі триста дев'ять гривень 30 копійок).

В забезпечення виконання умов кредитного договору №25/08/КГ від 06.08.2008 р. були укладені:

1) договір застави від 29.02.2012 р. із додатками, змінами і доповненнями, згідно умов якого в заставу надано рухоме майно - транспортні засоби та машини згідно із переліком, що наведений в п.1.2. договору застави з урахуванням змін внесених додатковим договором 31.07.2014р. Заставна вартість предмета застави за погодженням сторін становить 336 319,00 грн.

24.01.2011 року між ПАТ "Дельта Банк" та ОСОБА_6 був укладений договір кредитної лінії № НКЛ-3722827, із укладеними в подальшому договорами про внесення змін до нього, відповідно до п.1.1. якого, кредитор надає позичальнику у тимчасове користування на умовах повернення, строковості, платності, забезпеченості та цільового характеру використання грошові кошти, надалі за текстом - кредит в межах невідновлювальної кредитної лінії із максимальним лімітом заборгованості 7 600 000,00 (сім мільйонів шістсот тисяч гривень 00 копійок), який змінюється у відповідності до Графіку платежів, наведеному у Додатку №1 до цього договору, який є невід'ємною частиною цього договору, зі сплатою плати за користування кредитом у розмірі 18,5% з кінцевим терміном повернення до 23 січня 2013 року включно. Надання коштів буде здійснюватися окремими частинами, надалі за текстом кожна частина окремо - "Транш", а у сукупності - "Транші", на умовах, визначених цим договором та додатковими угодами.

Відповідно до п. 9.1. кредитного договору № НКЛ-3722827, за прострочку повернення кредитних коштів та/або сплати процентів позичальник сплачує кредитору пеню із розрахунку 3% річних від простроченої суми за кожен день прострочення. Вказана пеня сплачується у випадку порушення позичальником строків платежів, передбачених п.п. 1.1., 1.3., 2.3., 2.5., 3.3., 3.8. цього договору, а також будь яких інших строків платежів, передбачених цим договором.

28.04.2012 року між ПАТ "Дельта Банк" та ОСОБА_6 був укладений договір про внесення змін №2 до договору кредитної лінії № НКЛ-3722827 від 24.01.2011 року, відповідно до п.1 якого сторони домовилися викласти пункт 1.1. договору в новій редакції:

"Кредитор надає позичальнику у тимчасове користування на умовах повернення, строковості, платності, забезпеченості та цільового характеру використання грошові кошти, надалі за текстом кредит в межах невідновлювальної кредитної лінії із максимальним лімітом заборгованості 26 082 210,00 (двадцять шість мільйонів вісімдесят дві тисячі двісті десять гривень 00 копійок), який змінюється у відповідності до Графіку платежів, наведеному у Додатку №1 до цього договору, який є невід'ємною частиною цього договору, зі сплатою плати за користування "Кредитор надає позичальнику у тимчасове користування на умовах повернення, строковості, платності, забезпеченості та цільового характеру використання грошові кошти, надалі за текстом кредит в межах невідновлювальної кредитної лінії із максимальним лімітом заборгованості 26 082 210,00 (двадцять шість мільйонів вісімдесят дві тисячі двісті десять гривень 00 копійок), який змінюється у відповідності до Графіку платежів, наведеному у Додатку №1 до цього договору, який є невід'ємною частиною цього договору, зі сплатою плати за користування кредитом у розмірі 18,5% з кінцевим терміном повернення до 23 січня 2013 року включно. Надання коштів буде здійснюватися окремими частинами, надалі за текстом кожна частина окремо - "Транш", а у сукупності " Транші" на умовах, визначених цим Договором та Додатковими угодами.

В забезпечення виконання умов кредитного договору №НКЛ-3722827 від 24.01.2011 р. було укладено:

- договір застави транспортних засобів №НКЛ-3722827/S-3 від 23.03.2011 року, що укладений між ПАТ "Дельта Банк" та ТОВ "Гранд Хол", згвідно умов якого в заставу надано транспортні засоби в кількості 29 одиниць, що зазначені в п. 1.1 договору застави.

06.08.2008 р. між ПАТ "Златобанк" та ТОВ "Рівненський насіннєвий завод" був укладений кредитний договір № 28/08/КL, відповідно до п. 1.1. якого ПАТ "Златобанк" надає позичальнику кредитні кошти у формі кредитної лінії для поповнення обігових коштів з максимальним лімітом заборгованості в сумі 3 600 000,00 (три мільйони шістсот тисяч) доларів США 00 центів.

Відповідно до п. 2.4. кредитного договору, проценти за користування кредитними коштами сплачуються позичальником в доларах США згідно з п. 2.6 цього договору. Несплата позичальником процентів протягом 20-ти календарних днів після встановленої п.2.6 цього договору дати є підставою для вимоги щодо повернення кредитних коштів, сплати процентів за користування кредитними коштами, неустойки та є підставою для звернення банком стягнення на заставлене майно.

Відповідно до п. 3.2.6. кредитного договору ПАТ "Златобанк" має право стягувати з позичальника неустойку (штраф, пеню) за невиконання чи неналежне виконання умов цього договору.

18.07.2012 року між ПАТ "Златобанк" та АТ "Дельта Банк" був укладений договір відступлення прав вимоги.

31.07.2012 року між АТ "Дельта Банк" та ТОВ "Рівненським насіннєвим заводом" був укладений додатковий договір до кредитного договору № 28/08/КL від 06.08.2008 р., відповідно до п.1 якого сторони домовилися змінити доларову валюту кредиту за договором з відповідним переведенням валюти заборгованості з повернення кредиту за договором, розмір якої станом на дату укладання цього додаткового договору складає 4 070 100,00 дол. США (чотири мільйони сімдесят тисяч доларів США 00 центів), з доларів США на гривні за курсом 1 долар США = 7,993 грн. та встановленням цієї заборгованості за Кредитом в розмірі 32 532 309,30 грн. (тридцять два мільйони пятсот тридцять дві тисячі триста девять гривень 30 копійок).

23.12.2012 року між АТ "Дельта Банк" (Кредитор), ТОВ "Рівненським насіннєвим заводом" (первісний боржник) та ТОВ "Агро XXI" (новий боржник) був укладений договір переведення боргу (про заміну боржника у зобовязанні, договір переведення боргу), відповідно до п. 1.1. якого, первісний боржник передає, а новий боржник приймає на себе зобовязання перед кредитором за кредитним договором №28/08/КL від 06.08.2008 р., в тому числі, щодо погашення заборгованості, яка станом на дату укладення цього договору складає 9 652 888, 23 грн. (девять мільйонів шістсот пятдесят дві тисячі вісімсот вісімдесят вісім гривень 23 копійки).

В забезпечення виконання умов кредитного договору № 28/08/КL від 06.08.2008 року ПАТ "Златобанк" та ТОВ "Гранд Хол" були укладені:

1) 28.02.2011 р. між ПАТ "Златобанк" (правонаступником якого є АТ "Дельта Банк") та ТОВ "Гранд Хол" укладений договір застави, посвідчений приватним нотаріусом Рівненського нотаріальні округу ОСОБА_3 за р. № 305 із додатками, змінами та доповненнями.

Відповідно до п.1.2. договору застави, предметом застави за цим договором є сільськогосподарське обладнання, заставна вартість предмету застави становить 899 723,79 грн. (вісімсот девяносто девять тисяч сімсот двадцять три гривні 79 копійок).

2) 02.03.2011 р. між ПАТ "Златобанк" (правонаступником якого є АТ "Дельта Банк") та ТОВ "Гранд Хол" укладений договір застави, посвідчений приватним нотаріусом Рівненського нотаріальної округу ОСОБА_3 за р. № 314 із додатками, змінами та доповненнями, відповідно до п.1.2. якого предметом застави за цим договором є транспортні засоби. За умовами договору застави заставна вартість предмету застави становить 262 850, 23 грн.

З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з судом першої інстанції, що згідно договорів кредитної лінії № НКЛ - 2005422 від 23.11.2010 року, №25/08/KL від 06.08.2008 року, №НКЛ-3722827 від 24.01.2011 року, кредитного договору №28/08/KL від 06.08.2008 року та договорів застави, укладених в забезпечення вказаних договорів, до реєстру вимог кредиторів підлягають включенню грошові вимоги ПАТ "Дельта Банк" в розмірі 12 312 813, 82 грн., які підлягають внесенню до реєстру окремо, як вимоги, що забезпечені заставою майна боржника.

При цьому, посилання скаржника на те, що ПАТ "Дельта Банк", як новий кредитор, має право за рахунок заставного майна задоволити свої вимоги в повному обсязі, включаючи сплату процентів, неустойки, основної суми боргу, колегією суддів до уваги не беруться з огляду на таке.

Відповідно до ст.509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Згідно ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст.546 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися, зокрема, порукою, заставою.

За договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов'язання частково або у повному обсязі (ч.ч.1, 2 ст. 552 ЦК України).

Згідно ст.572 ЦК України кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов'язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави).

Згідно ч.1 ст.574 ЦК України застава виникає на підставі договору, закону або рішення суду.

Виходячи із вимог ст.575 ЦК України іпотека є окремим видом застави, а саме, заставою нерухомого майна, що залишається у володінні заставодавця або третьої особи.

Заставодавцем, відповідно до ч.1 ст.583 ЦК України, може бути боржник або третя особа (майновий поручитель).

Відповідно до ст.1 Закону України "Про заставу", застава - це спосіб забезпечення зобов'язань, якщо інше не встановлено законом.

Згідно статті 1 Закону України "Про іпотеку" іпотека - вид забезпечення виконання зобов'язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким, іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом; - майновий поручитель - особа, яка передає в іпотеку нерухоме майно для забезпечення виконання зобов'язання іншої особи-боржника.

Статтею 589 ЦК України та статтею 19 Закону України "Про заставу" передбачено, що у разі невиконання зобов'язання, забезпеченого заставою, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави. За рахунок предмета застави заставодержатель має право задовольнити в повному обсязі свою вимогу, що визначена на момент фактичного задоволення, включаючи сплату процентів, неустойки, відшкодування збитків, завданих порушенням зобов'язання, необхідних витрат на утримання заставленого майна, а також витрат, понесених у зв'язку із пред'явленням вимоги, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до ч.1 ст.33 Закону України "Про іпотеку", у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.

Згідно ст.554 ЦК України, у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Згідно ст.543 ЦК України, у разі солідарного обов'язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо.

Отже, слід розмежовувати юридичні поняття "поручитель" та "майновий поручитель", вказані особи є суб'єктами різних за змістом цивільних правовідносин, а саме - поручитель є суб'єктом такого виду забезпечення як порука на підставі ст.ст. 546, 553 ЦК України, а майновий поручитель є суб'єктом такого виду забезпечення зобов'язань як застава (іпотека), правова природа якого визначена Законом України "Про заставу", Законом України "Про іпотеку".

Правова природа іпотеки полягає у забезпеченні можливості кредитора у разі невиконання боржником зобов'язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення вимог за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника. Іпотека за правовою природою є заставою та регулюється нормами параграфа 6 (статті 572 - 593) глави 49 ЦК України та спеціальним законом. Правові статуси поручителя і майнового поручителя врегульовані окремо, з суттєвими видовими відмінностями, достатніми для їх розрізнення і для вирішення спорів з їх участю шляхом безпосереднього застосування відповідних норм цивільного закону. (Висновок Судової палати у господарських справах Верховного Суду України викладено в постанові від 16.10.2012 року у справі № 5023/6981/11).

Судами обох інстанцій встановлено, що ПАТ "Дельта Банк" звернувся із кредиторськими вимогами до боржника, які ґрунтуються на договорах кредитної лінії № НКЛ - 2005422 від 23.11.2010 року, №25/08/KL від 06.08.2008 року, №НКЛ-3722827 від 24.01.2011 року, кредитному договорі №28/08/KL від 06.08.2008 року та договорах застави, укладених в забезпечення вказаних кредитних договорів, як до майнового поручителя.

Отже, ТОВ "Гранд Хол", в даному випадку, не є позичальником за основними кредитними договорами, та не є особою, яка отримувала кредитні кошти. Однак, норми Закону про банкрутство не обмежують право банку звернутися з грошовими вимогами до майнового поручителя, якщо основний боржник не сплатив борг.

Згідно вимог ч.1 ст.11 Закону України "Про іпотеку", майновий поручитель несе відповідальність перед іпотекодержателем за невиконання боржником основного зобов'язання виключно в межах вартості предмета іпотеки.

Отже, відповідальність майнового поручителя, як іпотекодавця, який не є одночасно боржником в основному зобов'язанні, обмежується переданим у іпотеку майном (його вартістю, визначеною в договорі іпотеки).

У визначенні господарським судом розміру вимог кредитора, що забезпечені майном боржника, до уваги має братися оцінка майна, погоджена сторонами у відповідному договорі застави (іпотеки).

Наведена правова позиція узгоджується із правовою позицією Верховного Суду України в постанові №14/030 від 03.06.2014 року у справі №25/5005/6641/2012 та в постанові від 26.08.2014 року у справі № 5024/948/2012. В наведених постановах Верховний Суд України дійшов висновку про те, що майновий поручитель та основний боржник, зобов'язання якого перед кредитором забезпечені заставою майна, що належить майновому поручителю на праві власності, відповідають перед кредитором солідарно, тому заставодержатель, як кредитор, вправі вимагати виконання основного зобов'язання як від основного боржника, так і його майнового поручителя разом, так і від будь-кого з них окремо. При цьому, вимоги кредитора-заставодержателя, заявлені у справу про банкрутство майнового поручителя, є грошовими, оскільки забезпечують виконання позичальником основного зобов'язання (кредитного договору), яке за своєю правовою природою є грошовим, та забезпечені заставою майна майнового поручителя, тому повинні включатися до реєстру вимог кредиторів окремо та задовольняються у першу чергу. (Дані висновки підлягають врахуванню щодо черговості задоволення вимог кредиторів, зокрема з посиланням на ч. 9 ст.45 Закону про банкрутство (в новій редакції), відповідно до якої погашення вимог забезпечених кредиторів за рахунок майна боржника, що є предметом забезпечення, здійснюється в позачерговому порядку).

Вказані вище Постанови Верховного Суду України не містять висновку про те, що майновий поручитель повинен нести відповідальність перед іпотекодержателем за невиконання боржником основного зобов'язання у розмірі більшому, ніж вартість предмета іпотеки.

Так, в постанові судової палати у господарських справах Верховного Суду України від 03.06.2014 року у справі № 5005/6641/2012 зазначено, що частиною 1 статті 11 Закону України "Про іпотеку" передбачено, що майновий поручитель несе відповідальність перед іпотекодержателем за невиконання боржником основного зобов'язання виключно в межах вартості предмета іпотеки.

Відтак, у разі невиконання основним боржником зобов'язання, забезпеченого заставою майна майнового поручителя, заставодержатель, як кредитор, вправі вимагати виконання основного зобов'язання як від боржника, так і його майнового поручителя разом, так і від будь-кого з них окремо, а у разі пред'явлення таких вимог до майнового поручителя у справі про банкрутство, останній відповідає в межах взятих на себе зобов'язань перед заставодержателем згідно умов договору застави з відповідним відображенням вимог кредитора-заставодержателя у реєстрі вимог кредиторів та з дотриманням процедури реалізації заставного майна в ході провадження у справі про банкрутство.

При іншому тлумаченні (відповідальність майнового поручителя, щодо якого порушено провадження у справі про банкрутство, перед іпотекодавцем у розмірі понад вартості предмета іпотеки) не досягається мета Закону про банкрутство - відновлення платоспроможності боржника, оскільки штучно збільшується розмір його кредиторської заборгованості.

Відповідно до ст.33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Натомість, скаржником не подано судовій колегії належних та достатніх доказів, які стали б підставою для скасування рішення місцевого господарського суду. Посилання скаржника, викладені в апеляційній скарзі, колегія суддів вважає безпідставними, документально необґрунтованими, такими, що належним чином досліджені судом першої інстанції при розгляді спору.

Враховуючи все вищевикладене в сукупності, колегія суддів Рівненського апеляційного господарського суду вважає, що ухвала господарського суду Рівненської області ґрунтується на матеріалах і обставинах справи, відповідає нормам матеріального та процесуального права, а тому відсутні правові підстави для її скасування.

Керуючись ст.ст. 99,101,103,105,106 ГПК України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" залишити без задоволення.

Ухвалу господарського суду Рівненської області від 25.03.2016 року у справі №918/1071/15 - залишити без змін.

2. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку.

Головуюча суддя Коломис В.В.

Суддя Тимошенко О.М.

Суддя Огороднік К.М.