Рішення № 58303023, 14.06.2016, Господарський суд Черкаської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 45-24-38, inbox@ck.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"14" червня 2016 р.Справа № 925/581/16

Господарський суд Черкаської області в складі: головуючого - судді Скиби Г.М., за участю секретаря судового засідання Кенкеч О.С., розглянув у відкритому судовому засіданні в місті Черкаси справу за позовом дочірньої компанії «Газ України» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України», м. Київ, вул. Шолуденка, 1

до Ватутінського комунального підприємства теплових мереж, Черкаська область, м. Ватутіне, вул. Франка, 10

про стягнення 12 423,19 грн. інфляційних та 3% річних,

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1 за довіреністю;

від відповідача: не зявився.

Публічне акціонерне товариство Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» звернулось в господарський суд Черкаської області з позовом до Ватутінського комунального підприємства теплових мереж про стягнення заборгованості за поставлений газ згідно договору від 31.12.2010р. №11/11-ТЕ про закупівлю природного газу за державні кошти в розмірі 12 423,19 грн., в тому числі 7 730,69 грн. 3% річних, 4 692,50 інфляційних збитків та відшкодування судових витрат.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав повністю з підстав, викладених в позовній заяві, та просив позов задовольнити.

Відповідач, належним чином повідомлений про дату та час судового засідання, відзив на позов не надав, представника у судове засідання не направив, витребувані документи не надав, про причини неявки суд не повідомив. Ухвалу суду від 31.05.2016р. про порушення провадження у справі вручено уповноваженому представнику відповідача 02.06.2016р., що підтверджується повідомленням про вручення рекомендованого поштового відправлення.

До початку судового засідання відповідач надіслав до суду заяву від 08.06.2016р. №294 про визнання позову, в якій позовні вимоги позивача вважає законними та обґрунтованими, просить їх задовольнити та справу розглянути за відсутності представника відповідача.

Неподання відповідачем відзиву на позовну заяву та незявлення представника відповідача у судове засідання не перешкоджає розгляду справи по суті за наявними доказами відповідно до вимог ст. 75 Господарського процесуального кодексу України. Адреса відповідача в позовній заяві відповідає адресі, вказаній у витягу з ЄДР на відповідача.

Дослідивши матеріали справи та перевіривши їх доказами, судом встановлені такі взаємовідносини сторін.

31.12.2010р. між ПАТ Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» (Продавець Позивач по справі), та Ватутінським комунальним підприємством теплових мереж (Покупець - Відповідач по справі), було укладено договір №11/11-ТЕ про закупівлю природного газу за державні кошти (Далі Договір), за умовами якого Продавець зобовязується передати протягом січня-квітня 2011 року газ у власність Покупця для виробництва теплової енергії, яка споживається населенням та релігійними організаціями, а Покупець прийняти і сплатити на умовах цього Договору природний газ в обсязі до 4362 тис. куб.м.

За твердженням позивача - на момент звернення з позовом до суду - з відповідачем розрахунок проведено повністю, але несвоєчасно.

Несвоєчасне погашення заборгованості стало причиною звернення позивача до суду за захистом свого порушеного права та примусового стягнення інфляційних збитків та 3% річних за несвоєчасне виконання грошового зобовязання.

Оцінюючи докази у справі в їх сукупності та за внутрішнім переконанням, враховуючи пояснення представника позивача, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають до задоволення.

У відповідності з положеннями постанови пленуму Вищого господарського суду України від 23.03.2012р. №6 «Про судове рішення» рішення з господарського спору повинно прийматись у відповідності з нормами матеріального і процесуального права та фактичними обставинами справи, з достовірністю встановленими господарським судом, тобто зясованими шляхом дослідження та оцінки судом належних і допустимих доказів у конкретній справі.

Сторони за договором є субєктами господарювання на ринку послуг України та самостійними юридичними особами, що підтверджено витягами з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців.

Згідно ч. 3 ст. 5 Господарського кодексу України (далі - ГК України) субєкти господарювання та інші учасники відносин у сфері господарювання повинні здійснювати свою діяльність у межах встановленого правового господарського порядку, додержуючись вимог законодавства.

Частина 2 ст. 13 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) передбачає зобовязання особи при здійсненні своїх прав утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб.

Між сторонами виникли та існували договірні відносини оплатної поставки енергоносіїв приєднаними мережами на підставі письмового строкового оплатного двостороннього консенсуального договору.

За правовою природою договір від 31.12.2010р. №11/11-ТЕ про закупівлю природного газу за державні кошти є договором купівлі-продажу і відповідає вимогам статті 655 ЦК України.

Відносини купівлі-продажу урегульовані Главою 54 ЦК України, відповідно до положень якої за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві) та отримати розрахунок, а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму. Поставка є різновидом відносин купівлі-продажу.

Згідно ч.1 ст. 173 ГК України зобовязання, що виникає між субєктами господарювання, в силу якого один субєкт зобовязаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого субєкта, або утриматися від певних дій, а інший субєкт має право вимагати від зобовязаної сторони виконання її обовязку, є господарським зобовязанням.

Згідно ч. 1 ст. 174 ГК України господарські зобовязання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Суд вважає, що сторонами досягнуто згоди по всіх істотних умовах договору. Договір від 31.12.2010р. №11/11-ТЕ про закупівлю природного газу за державні кошти не заперечений сторонами, не визнаний судом недійсним та не розірваний в установленому порядку. Суд враховує також презумпцію правомірності правочину (ст. 204 ЦК України).

Рішенням господарського суду Черкаської області від 28.05.2013р. у справі №925/515/13 за позовом публічного акціонерного товариства Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» до Ватутінського комунального підприємства теплових мереж про стягнення 522645,59 грн. позов задоволено частково. Рішення суду набрало законної сили.

Згідно ст. 35 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи, щодо яких встановлено ці обставини.

Згідно з п.2.6 постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» від 26.12.2011р. №18 не потребують доказування преюдиціальні факти, тобто встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори) у процесі розгляду іншої справи, в якій беруть участь ті самі сторони, в тому числі і в тих випадках, коли в іншому спорі сторони мали інший процесуальний статус.

Таким чином, у даній справі не підлягають доказуванню обставини, що встановлені рішеннями господарського суду у справі №925/515/13. Суд також не надає оцінки суті відносин сторін, що встановлені в даному судовому рішенні.

На момент звернення з цим позовом відповідач розрахувався повністю за отриманий газ. Позивач підтвердив несвоєчасний розрахунок за спірним договором.

Відповідно до ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Як встановлено судом, між Позивачем та Відповідачем було узгоджено строк сплати за отриманий товар, який визначений п. 4.1 договору про постачання природного газу - повна оплата партії газу - до 20 числа наступного за місяцем постачання газу.

Суд враховує відсутність претензій відповідача стосовно неналежної поставки газу, недопоставки газу чи іншого невиконання умов спірного договору.

Суд також враховує, що Відповідач свої зобовязання в частині належної та своєчасної оплати за вже отриманий та використаний газ належним чином не виконав.

Суд враховує відсутність основного боргу відповідача після звернення позивача до суду. Позивач не подавав заяв про зменшення вимог з урахуванням положень ст. 22 ГПК України.

Відповідно до ст.ст. 525, 526, 530 ЦК України зобовязання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства. Одностороння відмова від зобовязання не допускається, якщо інше не передбачено договором або законом.

Частиною першою ст. 692 ЦК України передбачено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару, тому суд вважає обґрунтованим та доведеним право позивача на стягнення обтяжень по грошовому зобовязанню у виді інфляційних втрат та 3% річних за весь час прострочення платежу.

Відповідно до ст. 193 ГК України, субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобовязань, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобовязань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Згідно ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми.

На підставі вказаних вимог Позивачем нараховано Відповідачу 7 730,69 грн. - 3% річних за час прострочення виконання грошового зобовязання за період з 23.05.2013р. по 30.12.2013р. в межах строку прострочення, та 4 692,50 грн. інфляційних збитків за період з жовтня по грудень 2013 року, які позивач просить стягнути з відповідача.

Позивач нараховує 3% річних за користування грошовими коштами та інфляційні збитки окремо по періодах постачання газу та прострочення оплати помісячно, з урахуванням обовязку відповідача на повну оплату газу до 20 числа наступного за місяцем споживання газу (а.с. 5-6).

Розрахунок перевірено судом за допомогою калькулятора санкцій апаратного комплексу «Еліт:Ліга-Закон». Розрахунок виконано вірно, з урахуванням строку оплати партій спожитого газу, часткових оплат відповідачем. 7 730,69 грн. - 3% річних з простроченої суми та 4 692,50 грн. інфляційних збитків належить стягнути з відповідача на користь позивача за невчасно виконаним грошовим зобовязанням.

Відповідно до ст.ст. 33, 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Обовязок доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого субєктивного права.

Суд зазначає, що проведення оплати боргу відповідачем під час розгляду справи та неподання ним доказів у справу про оплату боргу - має враховуватись виконавчою службою при виконанні рішення суду в ході виконавчого провадження. Суд вважає, що відповідач мав достатньо часу для надання заперечень суду по суті спору чи доказів про проведення розрахунку. Відповідач не надав доказів обєктивної неможливості заперечення вимог чи погашення боргу.

Згідно ст. 49 ГПК України судові витрати належить покласти на відповідача повністю та стягнути на користь позивача 1378,00 грн. судового збору

Керуючись ст.ст. 49, 82, 84, 85 ГПК України, господарський суд,

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Ватутінського комунального підприємства теплових мереж, Черкаська область, м. Ватутіне, вул. Франка, 10, ідентифікаційний код 14199608, номер рахунку в банку невідомий

на користь дочірньої компанії «Газ України» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України», м. Київ, вул. Шолуденка, 1, код ЄДРПОУ 31301827, номер рахунку в банку невідомий

7 730,69 грн. 3% річних, 4 692,50 інфляційних збитків та 1378,00 грн. судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня прийняття рішення. Сторони у справі протягом цього строку мають право подати апеляційну скаргу до апеляційного суду на вказане рішення через Господарський суд Черкаської області.

Повне рішення складено 14.06.2016р.

СуддяГ.М. Скиба