Рішення № 58302428, 10.06.2016, Господарський суд Луганської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022 м. Харків, пр. Науки, буд.5, тел./факс 702-10-79 inbox@lg.arbitr.gov.ua

___________________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

10 червня 2016 року Справа № 913/535/16

Провадження № 33/913/535/16

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “А.С.Д. Енерго”, м.Лисичанськ, Луганської області

до Відділу освіти Лисичанської міської ради Луганської області, м. Лисичанськ Луганської області

про стягнення 776 404 грн 99 коп.

Суддя Драгнєвіч О.В.

Секретар судового засідання Дмітрієва К.С.

У засіданні брали участь:

від позивача: представник не прибув;

від відповідача: представник не прибув.

С У Т Ь С П О Р У:

Товариство з обмеженою відповідальністю “А.С.Д. Енерго” звернулося до господарського суду Луганської області з позовом до Відділу освіти Лисичанської міської ради Луганської області про стягнення заборгованості в сумі 776 404 грн 99 коп. за наступними договорами:

- № 146 капітального ремонту по встановленню металопластикових вікон з використанням скла із енергозберігаючим покриттям у комунальному закладі “Навчально-виховний комплекс школа І-ІІ ступенів-ліцей “Гарант” Лисичанської міської ради від 08.10.2013 заборгованості сумі 253 267 грн 52 коп., з яких : основна сума боргу 135 900 грн 00 коп., інфляційні втрати - 108 543 грн 33 коп та 8 824 грн 19 коп. – 3% річних;

- № 147 капітального ремонту по встановленню металопластикових вікон з використанням скла із енергозберігаючим покриттям у Лисичанському дошкільному навчальному закладі (ясла-садок) №8 “Світлячок” від 08.10.2013, заборгованість в сумі 244 710 грн. 92 коп., з яких : основна сума боргу 130 500 грн 00 коп., інфляційні втрати - 105 404 грн 85 коп та 8 806 грн 07 коп. – 3% річних ;

- № 148 капітального ремонту по встановленню металопластикових вікон з використанням скла із енергозберігаючим покриттям у комунальному закладі “Лисичанський дошкільний навчальний заклад (ясла-садок) №13 “Ромашка” від 08.10.2013 сума заборгованості 278 426 грн 55 коп., з яких : основна сума боргу 149 400 грн 00 коп., інфляційні втрати – 119 325 грн 78 коп та 9 700 грн 77 коп. – 3% річних (а.с. 4-7).

Ухвалою господарського суду Луганської області від 12.04.2016 порушено провадження у справі та її розгляд призначено на 26.04.2016.

Від відповідача через канцелярію суду надійшов відзив на позовну заяву від 21.04.2016 за вих.№540, в якому відповідач: підтвердив виконання позивачем робіт за вказаними договорами; наявність основної заборгованості перед позивачем в сумі 415800 грн (за рахунок наявних коштів в місцевому бюджеті була проведена лише часткова оплата робіт), на підтвердження надано акт звірки розрахунків, проведений між сторонами станом на січень 2016 року; послався на відсутність належного фінансування з державного бюджету (оплата мала проводитися за рахунок субвенцій з державного бюджету, які протягом 2015-2016 років не виділялися), неможливість погасити борг; вказав, що він вживав всі можливі заходи щодо виконання зобов’язання з проведення своєчасного та повного розрахунку, звертався до компетентних органів із відповідними клопотаннями з метою включення кредиторської заборгованості наявної перед позивачем та врахування її в бюджетному запиті, а тому заперечив проти стягнення нарахованих позивачем інфляційних втрат та 3% річних. Також відповідач просив здійснювати розгляд справи без участі його представника (а.с.39-56).

На виконання ухвали суду від Головного управління Державної казначейської служби України у Луганській області надійшов лист з інформацією про проведені часткові оплати за договорами : № 146 від 08.10.2013 в сумі 4 200 грн 00 коп., № 147 від 08.10.2013 – 3 900 грн 00 коп. та № 148 від 08.10.2013 – 4 200 грн 00 коп.; підтверджено, що за період 2014-2016 років кошти на погашення заборгованості за вказаними договорами не виділялись (а.с.72-74).

Ухвалами господарського суду Луганської області від 26.04.2016, 30.05.2016 розгляд справи двічі відкладався в зв’язку з наданням сторонам часу для перевірки правильності наведеного розрахунку інфляційних та 3% річних умовам розділів 4 укладених договорів та надання всіх необхідних для розгляду справи документів.

В судове засідання 10.06.2016 повноважні представники сторін не прибули, були повідомлені належним чином про час та місце судового засідання, що підтверджується матеріалами справи.

Однак, від позивача надійшла заява в порядку ст.22 Господарського процесуального кодексу України про зменшення розміру позовних вимог за вих.№ 24-05-1 від 24.05.2016 з доказами направлення її копії завчасно відповідачу, в якій останній зменшив розмір позовних вимог та просив стягнути з відповідача заборгованість за вказаними договорами в сумі 430 318 грн 12 коп., а саме:

- суму основного боргу в розмірі 415 800, 00 грн.;

- інфляційні втрати у розмірі 9 562, 70 грн.;

- 3 % річних у розмірі 4 955, 42 грн (а.с. 106-107).

Відповідно до ч.4 статті 22 Господарського процесуального кодексу України позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог.

Суд, розглянувши подану заяву про зменшення розміру позовних вимог, приймає її до розгляду, а тому подальший розгляд справи здійснюється з її урахуванням.

В поданій заяві про зменшення розміру позовних вимог позивач також просив розглянути справу без участі його представника за наявними матеріалами. Суд вважає за можливе задовольнити зазначене клопотання.

Від відповідача через канцелярію суду надійшли додаткові письмові пояснення із наведеним контррозрахунком від 26.05.2016 за вих.№747, в яких відповідач визнав позов частково, лише суму основного боргу – 415800 грн, в нарахованих 3% річних та інфляційних просив відмовити з посиланням на неправомірність їх нарахування згідно зі ст.550 ЦК України, коли кредитор не має права на неустойку (в тому числі пеню/штраф), у разі якщо боржник згідно зі ст.617 ЦК України не відповідає за порушення зобов’язання (а.с. 98-102).

Крім того, на виконання вимог ухвали суду від сторін на електронну пошту суду також надійшли копії додаткових документів на підтвердження дати направлення/вручення претензій відповідачу (оригінали яких також направлені поштою). Подані документи розглянуті судом та долучені до матеріалів справи.

З огляду на те, що ухвалою суду від 30.05.2016 явка представників сторін в судове засідання не визнавалася обов’язковою та було задоволено клопотання відповідача про розгляд справи без його представника, клопотання позивача також було задоволено, сторонами надано письмові пояснення та необхідні для розгляду спору документи, за висновком суду, неприбуття представників сторін у судове засідання не перешкоджає розгляду спору по суті.

В судовому засіданні 10.06.2016 оголошено вступну та резолютивну частини судового рішення.

З’ясувавши обставини справи та дослідивши зібрані докази, господарський суд

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю “А.С.Д. Енерго” звернулося до господарського суду Луганської області з позовом до Відділу освіти Лисичанської міської ради Луганської області про стягнення заборгованості в сумі 430318 грн 12 коп. за наступними договорами (враховуючи подану заяву про зменшення розміру позовних вимог за вих.№ 24-05-1 від 24.05.2016, а.с. 106-107) :

- № 146 капітального ремонту по встановленню металопластикових вікон з використанням скла із енергозберігаючим покриттям у комунальному закладі “Навчально-виховний комплекс школа І-ІІ ступенів-ліцей “Гарант” Лисичанської міської ради від 08.10.2013 заборгованості сумі 140 644 грн 63 коп., з яких : основна сума боргу 135 900 грн 00 коп., інфляційні втрати - 3 125 грн. 00 коп та 1 619 грн 63 коп. – 3% річних;

- № 147 капітального ремонту по встановленню металопластикових вікон з використанням скла із енергозберігаючим покриттям у Лисичанському дошкільному навчальному закладі (ясла-садок) №8 “Світлячок” від 08.10.2013, заборгованість в сумі 135 056 грн. 77 коп., з яких : основна сума боргу 130 500 грн 00 коп., інфляційні втрати - 3 001 грн 50 коп та 1 555 грн 27 коп. – 3% річних ;

- № 148 капітального ремонту по встановленню металопластикових вікон з використанням скла із енергозберігаючим покриттям у комунальному закладі “Лисичанський дошкільний навчальний заклад (ясла-садок) №13 “Ромашка” від 08.10.2013 сума заборгованості 154 616 грн 72 коп., з яких : основна сума боргу 149 400 грн 00 коп., інфляційні втрати – 3 436 грн 20 коп та 1 780 грн 52 коп. – 3% річних.

Матеріали справи свідчать про те, що між сторонами, Товариством з обмеженою відповідальністю “А.С.Д. Енерго” (підрядник) та Відділом освіти Лисичанської міської ради Луганської області (замовником), 08.10.2013 були укладені вказані договори, у відповідності до предмету яких позивач як підрядник зобов’язувався у 2013 році виконати замовникові роботи, заявлені в кошторисній документації, а відповідач як замовник - прийняти і оплатити такі роботи: встановлення вікон з ПВХ.

Згідно п.1.2. договору №146 від 08.10.2013 найменування робіт: капітальний ремонт по встановленню металопластикових вікон з використанням скла із енергозберігаючим покриттям у комунальному закладі «Навчально-виховний комплекс школа І-ІІ ступенів - ліцей «Гарант» Лисичанської міської ради Луганської області за адресою 93120, Луганська обл., м. Лисичанськ, вул. Московська, 282 (кошторисна документація згідно до ДБН Д. 1.-1-1-2000).

В п.3.1. договору сторони визначили ціну, яка складає 140100 грн, в т.ч. ПДВ 23350 грн.

Початок робіт встановлено з 08 жовтня 2013 року по 19 грудня 2013 року (п.5.1. договору).

Місце виконання робіт: комунальний заклад «Навчально-виховний комплекс школа І-ІІ ступенів - ліцей «Гарант» Лнсичанської міської ради Луганської області за адресою 93120, Луганська обл., м. Лисичанськ, вул. Московська, 282 (п.5.2. договору).

Згідно п.1.2. договору №147 від 08.10.2013 найменування робіт: капітальний ремонт по встановленню металопластикових вікон з використанням скла із енергозберігаючим покриттям у «Лисичанському дошкільному навчальному закладі (ясла-садок) № 8 «Світлячок» за адресою: 93118, Луганська обл., м. Лисичанськ, кв. Жовтневої революції, 41 (кошторисна документація згідно до ДБН Д.1.-1-1-2000).

В п.3.1. договору сторони визначили ціну, яка складає 134 400 грн. (сто тридцять чотири чотириста гривень), у тому числі ПДВ: 22400 грн.

Початок робіт встановлено з 08 жовтня 2013 року по 19 грудня 2013 року (п.5.1. договору).

Місце виконання робіт: «Лисичанський дошкільний навчальний заклад (ясла-садок) № 8 «Світлячок» за адресою: 93118, Луганська обл., м. Лисичанськ, кв. Жовтневої революції, 41 (п.5.2. договору).

Згідно п.1.2. договору №148 від 08.10.2013 найменування робіт: капітальний ремонт по встановленню металопластикових вікон з використанням скла із енергозберігаючим покриттям у комунальному закладі «Лисичанський дошкільний навчальний заклад (ясла-садок) № 13 «Ромашка» за адресою: 93112, Луганська обл., м. Лисичанськ, вул. Мічуріна, 43А (кошторисна документація згідно до ДБН Д. 1.-1-1-2000).

В п.3.1. договору сторони визначили ціну, яка складає 153 600 грн. (сто п’ятдесят три тисячі шістсот гривень), у тому числі ПДВ: 25600 грн.

Початок робіт встановлено з 08 жовтня 2013 року по 19 грудня 2013 року (п.5.1. договору).

Місце виконання робіт: комунальний заклад Лисичанський дошкільний навчальний заклад (ясла-садок) № 13 «Ромашка» за адресою: 93112, Луганська обл., м. Лисичанськ, вул. Мічуріна, 43А (п.5.2. договору).

Згідно п.п. 6.1.1. укладених між сторонами договорів замовник зобов’язаний забезпечити своєчасне фінансування робіт.

Підрядник має право своєчасно та в повному обсязі отримувати плату за виконані роботи (п.п. 6.4.1. договорів).

В четвертому розділі укладених договорів № 146 від 08.10.2013, № 147 від 08.10.2013 , № 148 від 08.10.2013 сторони визначили порядок проведення розрахунків, передбачивши попередню оплату для початку робіт, яка здійснюється на підставі Постанови КМУ від 09.10.2006 № 1404 у розмірі 100% від загальної вартості робіт у сумі 140 100 грн. (сто сорок тисяч сто гривень), у тому числі ПДВ: 23350 грн.

Підрядник зобов’язується протягом до 19.12.2013 використати одержану попередню оплату після її одержання.

Підрядник звітом підтверджує використання попередньої оплати згідно з актами форми №КБ-2в (форма2), №КБ-3 (формаЗ) про використання коштів за призначенням.

Підрядник зобов’язаний строком до 20.12.2013 невикористану суму попередньої оплати повернути замовнику, за кожним договором (п.4.1.1. договорів).

Позивач, обґрунтовуючи вимоги позову, посилається на те, що він у відповідності до умов вищевказаних договорів як підрядник виконав всі роботи, визначені у кошторисній документації, належним чином та в обумовлений термін. Однак, відповідач, в порушення умов п.4.1.1. договорів попередню оплату для виконання робіт не вніс, натомість розрахунок провів лише частково, сплативши 4200 грн за договором № 146 від 08.10.2013; 3900 грн за договором № 147 від 08.10.2013; 4200 грн за договором № 148 від 08.10.2013, в результаті чого утворилася заборгованість по трьом договорам в сумі 415 800 грн. Оскільки відповідач добровільно не погасив суму боргу, позивач звернувся до суду із відповідним позовом та просив стягнути з відповідача суму основного боргу по вказаним трьом договорам та нараховані інфляційні втрати та 3% річних у зв’язку із порушенням строку виконання грошового зобов’язання.

Відповідач у відзиві та додатково наданих письмових поясненнях визнав позов частково, в сумі основного боргу 415 800 грн, в іншій частині позову просив відмовити з посиланням на неправомірність їх нарахування згідно зі ст.550 ЦК України, коли кредитор не має права на неустойку (в тому числі пеню/штраф), у разі якщо боржник згідно зі ст.617 ЦК України не відповідає за порушення зобов’язання; вчинення боржником всіх можливих дій для проведення розрахунку; відсутність належного фінансування, передбачених на 2015-2016 роки субвенцій з державного бюджету.

Надаючи юридичну оцінку спірним правовідносинам сторін, суд зазначає наступне.

Згідно ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов’язання, що виникає між суб’єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених Господарським кодексом, в силу якого один суб’єкт (зобов’язана сторона, у тому числі боржник) зобов’язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб’єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб’єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов’язаної сторони виконання її обов’язку.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України, суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов’язання не допускається, зобов’язання має виконуватись належним чином відповідно до умов, що передбачені договором, вимогами Цивільного кодексу України, тощо (ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України (далі ЦК України)).

Частиною 1 статті 530 ЦК України встановлено, що якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Правове регулювання правовідносин сторін здійснюється главою 61 ЦК України. Зокрема, ст. 837 ЦК України передбачено, що за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов’язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов’язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові. Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі (ч.1 ст.853 ЦК України).

Згідно з ч.4 ст. 882 ЦК України, передача робіт підрядником і приймання їх замовником оформлюється актом, підписаним обома сторонами.

Під час розгляду спору судом встановлено, що відповідно до умов укладених між сторонами договорів №146, №147, №148 від 08.10.2013 позивач виконав підрядні роботи зі встановлення металопластикових вікон на вказаних об’єктах, які були прийняті відповідачем на суму 140100 грн за договором №146 від 08.10.2013; на суму 134400 грн за договором №147 від 08.10.2013; на суму 153600 грн за договором №148 від 08.10.2013.

Зазначене вище, зокрема, підтверджується наявними в матеріалах справи довідками про вартість виконаних підрядних робіт форми №КБ-3 (а.с.13, 18, 23), а також підписаними сторонами актами форми №КБ-2, а саме:

- актом №1 приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2013 року від 31.12.2013 на суму 140100 грн 00 коп.( за договором №146, а.с.14-15);

- актом №3 приймання виконаних будівельних робіт за листопад 2013 року на суму 134400 грн 00 коп. ( за договором №147, а.с.19-20);

- актом №1 приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2013 року на суму 153600 грн 00 коп. (а.с.24-25).

Матеріалами справи, поясненнями сторін, а також даними, наданими головним управлінням Державної казначейської служби України у Луганській області, підтверджено, що відповідач провів розрахунок за вказаними договорами частково, зокрема, 24.10.2013 були виділені та 27.10.2013 перераховані позивачу 4200 грн за договором №146; 3900 грн за договором №147; 4200 грн за договором №148.

На час розгляду спору утворена заборгованість за договорами, та яка рахується за відповідачем як замовником, останнім погашена не була.

Враховуючи вищевикладене, встановленими судом обставинами та зібраними у справі доказами підтверджується заборгованість відповідача за виконані позивачем підрядні роботи за договором №146 від 08.10.2013 (з урахуванням проведеної відповідачем часткової оплати в сумі 4200 грн) в сумі 135900 грн; за договором №147 від 08.10.2013 (з урахуванням проведеної відповідачем часткової оплати в сумі 3900 грн) в сумі 130500 грн; за договором №148 від 08.10.2013 (з урахуванням проведеної відповідачем часткової оплати в сумі 4200 грн) в сумі 149400 грн. Загальна сума основного боргу за вказаними договорами складає 415800 грн.

Зазначене визнається відповідачем у відзиві, а також підтверджується даними проведеної між сторонами звірки розрахунків (а.с.55).

В матеріалах справи відсутні докази належного виконання відповідачем зобов’язань, зокрема проведення повного розрахунку з позивачем за виконані роботи за вказаними договорами.

З приводу строків виконання зобов’язання з оплати суд зазначає наступне.

Згідно ч.1 ст.854 ЦК України та ч.5 ст.321 ГК України, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк.

Як було встановлено судом, в четвертому розділі укладених договорів сторони визначили порядок проведення розрахунків, передбачивши попередню оплату для початку робіт, яка здійснюється на підставі Постанови КМУ від 09.10.2006 № 1404 у розмірі 100% від загальної вартості робіт.

Водночас, сторони хоча і передбачили в п.4.1.1. внесення попередньої 100% оплати, однак, чітко не визначили строк, протягом якого замовник мав внести попередню оплату, в подальшому відійшли від цих умов договорів, умови п.4.1.1. відповідачем були залишені без виконання у зв’язку із відсутністю належного фінансування.

Згідно ч.1 ст.693 ЦК України якщо договором встановлений обов'язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу.

Частиною 2 ст.530 ЦК України передбачено, що якщо строк (термін) виконання боржником обов’язку не встановлений або визначений моментом пред’явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов’язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов’язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Як вбачається з матеріалів справи (наданих сторонами пояснень та примірників претензії із штампом реєстрації відповідачем вхідної кореспонденції), позивачем 02.10.2015 було вручено відповідачу (штамп реєстрації вхідної кореспонденції №781 від 02.10.2015) претензію за вих.№30/09-2 від 30.09.2015 про оплату заборгованості за виконані підрядні роботи по вказаним договорам на загальну суму 415800 грн.

Оскільки оплату відповідач у семиденний строк з моменту вручення претензії не здійснив, то прострочення виконання грошового зобов’язання відбулось з 10.10.2015.

Приймаючи до уваги наведене, а також те, що вказана сума заборгованості підтверджена матеріалами справи та не погашена відповідачем, позовні вимоги в частині загальної суми основного боргу 415800 грн (а саме: за договором №146 від 08.10.2013 в сумі 135900 грн; за договором №147 від 08.10.2013 в сумі 130500 грн; за договором №148 від 08.10.2013 в сумі 149400 грн) підлягають задоволенню.

Крім того, позивач у зв’язку з порушенням строків оплати просить також стягнути з відповідача у відповідності до ст.625 Цивільного кодексу України 3% річних, нараховані за період з 08.10.2015 по 29.02.2016 в сумі 1619,63 грн (за договором №146); в сумі 1555,27 грн (за договором №147); в сумі 1780,52 грн (за договором №148), а також інфляційні втрати нараховані за період з листопада 2015 року по лютий 2016 року в сумі 3125 грн (за договором №146); в сумі 3001,50 грн (за договором №147); в сумі 3436,20 грн (за договором №148).

Відповідно до пункту 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши розрахунок, суд дійшов висновку про те, що позивачем неправильно визначено період прострочки під час розрахунку 3% річних, що призвело до допущення арифметичних помилок.

Зокрема, позивачем не враховано, що прострочка виконання грошового зобов’язання виникла саме з 10.10.2015 (тобто на 8-й день з дати вручення претензії відповідачу – 02.10.2015, згідно вимог ч.2 ст.530 ЦК України), а не з 08.10.2015 як помилково обраховує позивач – відраховуючи 7 днів з дати претензії (30.09.2015), якою вона датована.

Здійснивши перерахунок за допомогою інформаційно-правового ресурсу “Законодавство України”, за висновком суду, арифметично вірно обрахованими та такими, що обґрунтовано підлягають стягненню з відповідача є вимоги позивача про стягнення 3% річних нараховані за період з 10.10.2015 по 29.02.2016 в сумі 1595,46 грн (за договором №146); в сумі 1532,06 грн (за договором №147); в сумі 1753,94 грн (за договором №148).

Під час перевірки правильності розрахунку інфляційних втрат судом виявлені помилки у множенні індексів інфляції та визначення середнього індексу. Відповідно, за розрахунком суду, правильними є інфляційні в сумі 4381,24 грн (за договором №146); в сумі 4207,15 грн (за договором №147); в сумі 4816,46 грн (за договором №148).

Однак, оскільки позивачем заявляються до стягнення інфляційні втрати нараховані за період з листопада 2015 року по лютий 2016 року в меншій сумі, суд, не виходячи за межі заявлених позовних вимог, вважає за можливе задовольнити інфляційні, в заявленому позивачем розмірі, а саме: в сумі 3125 грн (за договором №146); в сумі 3001,50 грн (за договором №147); в сумі 3436,20 грн (за договором №148).

З приводу доводів відповідача щодо відсутності його вини у порушенні зобов’язання щодо здійснення своєчасного розрахунку, відсутності належного фінансування з державного бюджету та неправомірності нарахування 3% річних, інфляційних з посиланням на ст.550 ЦК України, коли кредитор не має права на неустойку (в тому числі пеню/штраф), у разі якщо боржник згідно зі ст.617 ЦК України не відповідає за порушення зобов’язання; вчинення боржником всіх можливих дій для проведення розрахунку, суд зазначає наступне.

Враховуючи умови укладених між сторонами договорів та вимог чинного законодавства, надходження бюджетних коштів на рахунок відповідача (виділення субвенцій з державного бюджету місцевим), не є тією обставиною (підставою), яка відповідно породжує для відповідача обов'язок здійснити розрахунок за виконані позивачем та прийняті без зауважень роботи або може звільнити відповідача від визначеного договорами підряду зобов'язання розрахуватися за виконані на його замовлення роботи.

При цьому, суд звертає увагу на те, що Європейським судом з прав людини у рішеннях у справі "Терем ЛТД, Чечеткін та Оліус проти України" від 18.10.2005 та у справі "Бакалов проти України" від 30.11.2004, а також в постанові Верховного Суду України від 15.05.2012 у справі № 11/446 наводиться висновок про те, що відсутність бюджетного фінансування (бюджетних коштів) не є підставою для звільнення від відповідальності за порушення договірного зобов'язання.

Крім того, суд зауважує про те, що за змістом частини другої статті 625 ЦК нарахування інфляційних витрат на суму боргу та трьох процентів річних входять до складу грошового зобов'язання і є особливою мірою відповідальності боржника (спеціальний вид цивільно-правової відповідальності) за прострочення грошового зобов'язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат (збитків) кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отримання компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові (відповідні висновки містяться в постановах Верховного Суду України від 6 червня 2012 у справі № 6-49цс12, від 24 жовтня 2011 у справі № 6-38цс11).

Отже, відсотки, передбачені статтею 625 ЦК не є штрафними санкціями (аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 17 жовтня 2011 у справі № 6-42цс11).

Відповідно до частини другої статті 625 ЦК підставою застосування передбаченої цією нормою відповідальності є саме прострочення боржником виконання грошового зобов'язання.

З урахуванням викладеного, позовні вимоги є такими, що підтверджуються належними доказами та підлягають задоволенню частково. З відповідача на користь позивача підлягає стягненню за договором №146 від 08.10.2013 основна сума боргу - 135 900 грн 00 коп., інфляційні втрати - 3125 грн 00 коп., 1595 грн 46 коп. – 3% річних; за договором №147 від 08.10.2013 основна сума боргу - 130 500 грн 00 коп., інфляційні втрати - 3001 грн 50 коп., 1532 грн 06 коп. – 3% річних; за договором №148 від 08.10.2013 основна сума боргу - 149 400 грн 00 коп., інфляційні втрати – 3436 грн 20 коп., 1753 грн 94 коп. – 3% річних. В іншій частині позовних вимог слід відмовити.

Відносно розподілу судових витрат суд зазначає наступне.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.7 Закону України “Про судовий збір” сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.

Як вже зазначалось вище, позивач під час розгляду спору зменшив розмір позовних вимог до 430318 грн 12 коп., сплативши первісно судовий збір за подання позову в сумі 11646 грн 08 коп.

Відповідно до ст. ст. 44, 49 Господарського процесуальнорго кодексу України за результатами розгляду спору на відповідача покладається судовий збір в сумі 6453 грн 67 коп., що відповідає сумі задоволених позовних вимог.

Таким чином, позивач вправі звернутися до господарського суду із письмовою заявою, поданою у відповідності до п.1 ч.1 ст.7 Закону України “Про судовий збір”, про повернення судового збору в сумі 5191 грн 31 коп.

Керуючись ст.ст. 44, 49, 78, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Відділу освіти Лисичанської міської ради Луганської області (м.Лисичанськ Луганської області, вул. Сєвєродонецька, буд.62, ідентифікаційний код 02141928) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “А.С.Д. Енерго” (м. Лисичанськ, вул. Свердлова, буд. 349, ідентифікаційний код 34864999) заборгованість в сумі 430244 грн 16 коп., з яких:

- за договором № 146 капітального ремонту по встановленню металопластикових вікон з використанням скла із енергозберігаючим покриттям у комунальному закладі “Навчально-виховний комплекс школа І-ІІ ступенів-ліцей “Гарант” Лисичанської міської ради від 08.10.2013: основна сума боргу - 135 900 грн 00 коп., інфляційні втрати - 3125 грн 00 коп., 1595 грн 46 коп. – 3% річних;

- за договором № 147 капітального ремонту по встановленню металопластикових вікон з використанням скла із енергозберігаючим покриттям у Лисичанському дошкільному навчальному закладі (ясла-садок) №8 “Світлячок” від 08.10.2013: основна сума боргу - 130 500 грн 00 коп., інфляційні втрати - 3001 грн 50 коп., 1532 грн 06 коп. – 3% річних;

- за договором № 148 капітального ремонту по встановленню металопластикових вікон з використанням скла із енергозберігаючим покриттям у комунальному закладі “Лисичанський дошкільний навчальний заклад (ясла-садок) №13 “Ромашка” від 08.10.2013: основна сума боргу - 149 400 грн 00 коп., інфляційні втрати – 3436 грн 20 коп., 1753 грн 94 коп. – 3% річних;

а також витрати зі сплати судового збору в сумі 6453 грн 67 коп., про що видати наказ позивачу після набрання рішенням законної сили.

3. В іншій частині позову відмовити.

Відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено: 14.06.2016.

Суддя О.В. Драгнєвіч