ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
УХВАЛА
03 червня 2016 року м. Київ К/800/14840/16
Суддя Вищого адміністративного суду України Ланченко Л.В.,
розглянувши касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Івано-Франківську Головного управління ДФС в Івано-Франківській області
на постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 28.01.2016
у справі № 809/3782/13-a
за позовом Приватного підприємства «Олександра»
до Державної податкової інспекції у м. Івано-Франківську
про визнання неправомірними дій та бездіяльності відповідача, скасування податкових повідомлень-рішень та зобов’язання вчинити дії, -
ВСТАНОВИВ:
Державною податковою інспекцією у м. Івано-Франківську Головного управління ДФС в Івано-Франківській області подано касаційну скаргу на постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 28.01.2016, а також порушено питання про поновлення строку на касаційне оскарження.
Клопотання мотивоване тим що, Державною податковою інспекцією у м. Івано-Франківську Головного управління ДФС в Івано-Франківській області була подана до Вищого адміністративного суду України касаційна скарга на вищезазначені судові рішення, яка ухвалою від 26.02.2016 залишена без руху, з наданням строку для виконання вимог ч.5 ст.213 КАС України
Ухвалою ВАСУ від 28.04.2016 касаційну скаргу повернено заявнику згідно ч.3 ст.108 КАС України.
Відповідно до ч.6 ст.108 КАС України, у разі повернення касаційної скарги скаржник не позбавлений права повторного звернення до суду з касаційною скаргою на вищезазначені судові рішення, в загальному порядку.
Державна податкова інспекція у м. Івано-Франківську Головного управління ДФС в Івано-Франківській області, надавши платіжне доручення від 08.04.2016 №218 про сплату судового збору у встановленому законом розмірі, повторно звернулася до суду касаційної інстанції з касаційною скаргою на вищезазначені судові рішення.
За таких обставин, наведені підстави, що зумовили пропуск строку на касаційне оскарження, є поважними.
Щодо доводів касаційної скарги про порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права при постановленні оскаржуваного рішення, то вони не знаходять свого підтвердження з огляду на таке.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що податковим органом проведено камеральну перевірку даних, задекларованих у податковій звітності позивача, за результатами якої складено акти перевірки, де встановлено порушення п. 49.18.2 п. 49.18 ст.49 ПК України, а саме : неподання позивачем податкової звітності з ПДВ.
На підставі актів перевірки ДПІ в м. Івано-Франківську прийнято податкові повідомлення-рішення №0001211502 від 23.06.2011, №0004121502 від 26.09.2011, №5822221502 від 01.11.2011, №5823231502 від 24.11.2011, №5824291502 від 27.12.2011, №0000981502 від 22.02.2012, №0001051502 від 23.02.2012, №0000751592 від 09.04.2012, №0001361592 від 07.05.2012, якими позивачу збільшено грошове зобов'язання з ПДВ за штрафними санкціями в розмірі 1020,00 грн.
Крім того, 28.12.2011 відповідачем проведено камеральну перевірку податкової звітності позивача з податку на прибуток підприємств за ІІ квартал 2011 року, ІІ-ІІІ квартал 2011 року, за результатами якої складено акт №13660/15-1/13663021 від 28.12.2011 та встановлено порушення п.49.1, п.49.2, п.49.18.2 п.49.18 ст.49 ПК України, а саме: неподання позивачем податкової декларації з податку на прибуток підприємств за ІІ квартал 2011 року, ІІ-ІІІ квартал 2011року. На підставі даного акту ДПІ у м. Івано-Франківську прийнято податкове повідомлення-рішення №0025551501 від 28.12.2011, яким позивачу збільшено грошове зобов'язання по податку на прибуток за штрафними санкціями в розмірі 2040,00 грн.
Постановою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 09.04.2014 в справі №809/3782/13а позов було задоволено частково. Визнано неправомірними дії Державної податкової інспекції у м. Івано-Франківську Головного управління Міндоходів в Івано-Франківській області щодо визначення грошового зобов'язання приватному підприємству «Олександра» за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) по податку на прибуток підприємств за 2 квартал 2011 року, 2-3 квартали 2011 року. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення №0025551501 від 28.12.2011 щодо визначення Державною податковою інспекцією у м. Івано-Франківську Головного управління Міндоходів в Івано-Франківській області грошового зобов'язання приватному підприємству «Олександра» по податку на прибуток за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) в розмірі 2040,00 грн. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення №0001211502 від 23.06.2011 в частині збільшення Державною податковою інспекцією у м. Івано-Франківську Головного управління Міндоходів в Івано-Франківській області суми грошового зобов'язання приватному підприємству «Олександра» по податку на додану вартість за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) в розмірі 169,00 грн. Зобов'язано Державну податкову інспекцію у м. Івано-Франківську Головного управління Міндоходів в Івано-Франківській області з урахуванням рішення суду внести відповідні записи до інтегрованої картки платника податків - приватного підприємства «Олександра».
Постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 28.01.2016 постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 09.04.2014 скасовано та прийнято нову постанову, якою позов задовольнити частково. Визнано неправомірними дії Державної податкової інспекції у м. Івано-Франківську Головного управління Міндоходів в Івано-Франківській області щодо визначення грошового зобов'язання приватному підприємству «Олександра» за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) по податку на прибуток підприємств за 2 квартал 2011 року, 2-3 квартали 2011 року. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення №0025551501 від 28.12.2011 щодо визначення Державною податковою інспекцією у м. Івано-Франківську Головного управління Міндоходів в Івано-Франківській області грошового зобов'язання приватному підприємству «Олександра» по податку на прибуток за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) в розмірі 2040,00 грн. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення №0001211502 від 23.06.2011 в частині збільшення Державною податковою інспекцією у м. Івано-Франківську Головного управління Міндоходів в Івано-Франківській області суми грошового зобов'язання приватному підприємству «Олександра» по податку на додану вартість за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) в розмірі 169,00 грн. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Судові рішення обгрунтовані тим, що відповідно до пункту 7 підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" ПК України штрафні санкції за порушення податкового законодавства за період з 1 січня по 30 червня 2011 року застосовуються у розмірі не більше 1 гривні за кожне порушення, у звязку з чим податкове повідомлення-рішення №0001211502 від 23.06.2011 є правомірним лише в частині визначення позивачу грошового зобов'язання в розмірі 1,00 грн.
Крім того, визначаючи позивачу грошові зобов'язання за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) по податку на прибуток підприємств за 2 квартал 2011 року, 2-3 квартал 2011 року на підставі податкового повідомлення-рішення №0025551501 від 28.12.2011, відповідач не врахував Перехідні положення ПК України.
Так, відповідно до пункту 6 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України не застосовуються фінансові санкції до платників податку на прибуток підприємств та платників податків, що перейшли на загальну систему оподаткування, за порушення податкового законодавства за наслідками діяльності у другому - четвертому календарних кварталах 2011 року.
Відповідач не погоджуючись з рішенням суду апеляційної інстанції, посилається на те, що судом апеляційної інстанції була надана невірна оцінка нормам Перехідних положень ПК України, і як результат неправильного тлумачення та правозастосування порушено ст.152, ст.203, ст.120 ПК України.
Відповідно до пункту 5 частини 5 статті 214 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційна скарга є необґрунтованою і викладені в ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи.
Обставини, які зазначені скаржником у касаційній скарзі, досліджувалися та перевірялися судами попередніх інстанцій з наданням їм належної правової оцінки. Виходячи зі змісту касаційної скарги та оскаржуваних судових рішень, касаційна скарга є необґрунтованою, а викладені в ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи, оскільки заявник не наводить підстав, які б дозволили вважати, що суди неправильно застосували норми матеріального або процесуального права.
З огляду на викладене та керуючись статтями 211, 214 Кодексу адміністративного судочинства України,
УХВАЛИВ:
1.Визнати причини пропуску Державної податкової інспекції у м. Івано-Франківську Головного управління ДФС в Івано-Франківській області строку подання касаційної скарги на постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 28.01.2016 поважними.
2.Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Державної податкової інспекції у м. Івано-Франківську Головного управління ДФС в Івано-Франківській області на постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 28.01.2016.
Ухвала вступає в законну силу з моменту постановлення. Заява про перегляд судового рішення в адміністративній справі може бути подана з підстав, в порядку та у строки встановлені ст.ст.236-2391 КАС України безпосередньо до Верховного Суду України.
Суддя Л.В. Ланченко
Судове рішення № 58300723, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України) було прийнято 03.06.2016. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити необхідні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 809/3782/13-а. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: