Ухвала суду № 58300483, 09.06.2016, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"09" червня 2016 р. м. Київ К/800/4607/16

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:

Цуркана М.І. (головуючий), Єрьоміна А.В., Кравцова О.В.,секретар судового засідання - Коцюрба В.М.;

за участю: представників позивач - Стеценка О.В., Краснокутської О.О.,

представника відповідача - Кравченка С.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ТНК-Індастріз Україна» до Чернігівської митниці ДФС про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів, карток відмови в прийнятті митної декларації митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення, що переглядається за касаційною скаргою Чернігівської митниці ДФС на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 9 лютого 2016 року,

у с т а н о в и л а :

У червні 2015 року ТОВ «ТНК-Індастріз Україна» (далі - Товариство) звернулося до суду з позовом до Чернігівської митниці ДФС (далі - Митниця) про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів, карток відмови в прийнятті митної декларації митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення.

Зазначали, що оскаржуваним рішенням відповідача скориговано митну вартість ввезеного товару (газ вуглеводний скраплений паливний пропан-бутан технічний марки ПБТ; далі - товар) із застосуванням другорядного (резервного) методу.

Посилаючись на те, що надали митному органу усі необхідні документи, що підтверджують достовірність визначення митної вартості за ціною контракту, просили визнати протиправними та скасувати рішення Митниці про коригування митної вартості товарів від 9 квітня 2015 року № 102000010/2015/000075/1 та картки відмови в прийнятті митної декларації митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 9 квітня 2015 року № 102040001/2015/00001 та від 10 квітня 2015 року № 102040001/2015/00004.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 1 грудня 2015 року в задоволенні позову відмовлено.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 9 лютого 2016 року скасовано рішення суду першої інстанції, а позов задоволено.

У касаційній скарзі Митниця, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, просить оскаржуване рішення скасувати, а постанову суду першої інстанції залишити в силі.

Заслухавши доповідача, пояснення представників Товариства та Митниці, здійснивши перевірку доводів касаційної скарги, матеріалів справи, колегія суддів вважає, що скарга підлягає задоволенню.

Судами встановлено, що 25 червня 2013 року між Товариством (покупець, Україна) та ВАТ «НК «Роснєфть» (продавець, Росія) укладено контракт № 0000713/2235К (далі - Контракт) на постачання нафтопродуктів.

Сторонами також підписано зміни до Контракту: від 28 червня 2013 року № 1, від 10 липня 2013 року № 2, від 30 жовтня 2013 року № 3 та від 23 червня 2014 року № 4.

За умовами Контракту, з урахуванням змін до нього, товар поставляється на умовах DAF або СРТ (ІНКОТЕРМС 2000) відповідно до щомісячного додатку та/або доповнення.

Пунктом 1.2 Контракту, з урахуванням змін до нього, визначено, що найменування, кількість, якість, ціна, період поставки, базис поставки та інші необхідні умови поставки оговорюються сторонами в щомісячних додатках чи/або доповненнях, які є невід'ємною частиною цього договору.

Згідно із пунктом 3.1 Контракту, з урахуванням змін до нього, ціна на товар, що поставляється по цьому контракту оговорюється на кожну партію товару окремо і відображається у відповідних додатках та/або доповненнях до цього контракту. Остаточна ціна на поставлений товар зазначається в комерційному рахунку на поставлений товар.

Відповідно до пункту 4.1 Контракту, з урахуванням змін до нього, покупець здійснює оплату вартості відвантаженого товару протягом тридцяти банківських днів з дати пред'явлення комерційного рахунку за поставлений товар (базовий строк оплати).

30 січня 2015 року між покупцем та продавцем укладено додаток до Контракту № 35, відповідно до пункту 1 якого, продавець передає, а покупець зобов'язується купити та оплатити газ вуглеводний ПБТ на умовах СРТ станція Соловей/Суземка.

Ціна за 1 метричну тонну товару складає: середнє із середніх котирувань на «СПБТ» навпроти заголовка графи «Argus SPBT DAF Ukraine», опублікованих в «Argus International LPG» протягом календарного місяця відвантаження товару зі станції відправки мінус знижка 60 дол/тонну, поставленого на умовах СРТ станція Соловей/Суземка. Попередня ціна складає 157,50 доларів США/тонну.

1 січня 2015 року між Товариством та ТОВ «Брок-Енерджі» укладено договір доручення № 0018ПЦ, згідно з яким ТОВ «Брок-Енерджі» зобов'язувалось, як повірений, надавати комплекс митно-брокерських послуг, перелік яких визначено в пункті 1.1 договору.

9 лютого 2015 року між Товариством та ТОВ «Ітек Транс» укладено договір № 0019ПЦ транспортного експедирування, згідно якого ТОВ «Ітек Транс» зобов'язується організувати виконання послуг, пов'язаних з організацією перевезень залізничним транспортом товару. Предметом вказаного договору стало виконання за плату та рахунок клієнта послуг, пов'язаних з організацією перевозки залізничним транспортом вантажу, що ввозиться на територію України міждержавні передаточні залізничні переходи, включаючи, але невиключно, розпиленням (переадресацією) товару зі станцій Коростень, Васильків-1, Бахмач Пасажирський, Калміус Донецький та інших станцій залізниць України на станції кінцевого призначення залізниць України, зазначених Клієнтом.

З 26 лютого по 5 березня 2015 року позивачем до митного оформлення заявлений товар, який надійшов згідно Контракту за наступними тимчасовими МД: від 26 лютого 2015 року № 102040001/2015/100264 - № 102040001/2015/100269, від 27 лютого 2015 року № 102040001/2015/100270 -№ 102040001/2015/100272, від 2 березня 2015 року № 102040001/2015/100278, від 3 березня 2015 року № 102040001/2015/100280, від 4 березня 2015 року № 102040001/2015/100284, від 5 березня 2015 року № 102040001/2015/100291.

30 березня 2015 року Товариство подало додаткову декларацію № 102040001/2015/100386 та задекларувало митну вартість товару із застосуванням першого методу визначення митної вартості товарів, які імпортуються в Україну (за ціною договору).

В підтвердження митної вартості товару позивач надав митному органу наступні документи: картку обліку особи, яка здійснює операції з товарами № 100/2012/0000095 від 26 лютого 2015 року; попередню МД № 102040001.2015.895020.001 від 18 лютого 2015 року; накладну УМВС № АЦ128755 від 14 лютого 2015 року; некласифікований комерційний документ лист № 85-8127 від 10 лютого 2015 року; некласифікований комерційний документ розрахунок попередньої ціни б/н від 12 лютого 2015 року; рахунок-фактуру (інвойс) № 7215800069 від 2 лютого 2015 року; рахунок-фактуру (інвойс) № 7215902100 від 28 лютого 2015 року; Контракт № 0000713/2235К від 25 червня 2013 року разом із додатком № 35 та змінами 1-4; договір про надання послуг митного брокера № 0018ПЦ від 1 січня 2015 року; сертифікат відповідності № UAІ.145.0010206-15 від 26 лютого 2015 року; інформацію про позитивні результати радіологічного контролю товару № 2719 від 14 лютого 2015 року; накладна № АЦ128755 від 14 лютого 2015 року; паспорти; митну декларацію країни відправлення № 10006110/100215/0001607 від 10 лютого 2015 року.

Митним органом повідомлено декларанта, що у зв'язку з відсутністю інформації щодо всіх складових митної вартості, відповідно до частини третьої статті 53 Митного кодексу (далі - МК) України для визначення заявленої митної вартості особі, уповноваженій на декларування (представнику), необхідно додатково надати такі документи: 1) виписку з бухгалтерської документації; 2) каталоги, специфікації, прейскуранти (прас-листи) виробника товару; 3) висновок про вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованою експертною організацією, та/або інформацію біржових організацій про вартість товару або сировини. У відповідності до частини четвертої статті 53 МК України для визначення заявленої митної вартості особі, уповноваженій на декларування (представнику) з метою підтвердження числового значення складової митної вартості необхідно додатково надати такі документи: 1) виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчужування оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України; 2) додаткову інформацію щодо вартості у країні - експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) товарам; 3) розрахунок ціни (калькуляцію).

9 квітня 2015 року Митницею прийнято рішення про коригування митної вартості товарів № 102000010/2015/000075/1, в якому зазначено: причиною здійснення коригування митної вартості є проведення консультації з декларантом з метою обґрунтованого методу визначення митної вартості на підставі інформації, яка наявна у митного органу, визначення основи вартості та обміну наявною інформацією. В ході консультації встановлено, що у декларанта інформація на ідентичні та аналогічні (подібні) товари відсутня. Уповноважена особа на декларування не надала витребувані документи. У митного органу наявна цінова інформація щодо вартості ідентичних/подібних товарів МД від 3 березня 2015 року № 901050000/2015/001725 - 212 дол/тонна. Попередні методи не застосовано: 1) за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції) - неподання декларантом документів, зазначених в частинах третій та четвертій статті 53 МК України. Під час консультації встановлено, що у декларанта інформація на ідентичні, подібні (аналогічні) товари відсутня; 2) за ціною договору щодо ідентичних товарів - відсутність цінової інформації на ідентичні товари; 3) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів - відсутність цінової інформації на подібні товари; 4) на основі віднімання вартості - відсутність основи для віднімання; 5) на основі додавання вартості (обчислена вартість) - відсутність основи для додавання.

Також, оформлена картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 30 березня 2015 року № 102040001/2015/00001 - про відмову у прийнятті митної декларації від 30 березня 2015 року № 102040001/2015/100386.

10 квітня 2015 року Товариство подало додаткову декларацію № 102040001.2015.100487, на яку Митниця оформила картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № 102040001/2015/00004, оскільки товар вже випущений у вільний обіг за тимчасовою митною декларацією.

Відмовивши в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що враховуючи ненадання Товариством при митному оформленні належних та допустимих доказів щодо об'єктивно підтвердженої митної вартості товару, відповідач мав підстави для визначення митної вартості товару за наявними документами, та обґрунтував неможливість застосування попередніх методів.

Скасувавши рішення суду першої інстанції та задовольнивши позов, апеляційний суд дійшов висновку, що надані декларантом документи містили всі необхідні дані для визначення числового значення заявленої митної вартості.

Колегія суддів не погоджується з таким висновком суду апеляційної інстанції.

Відповідно до статті 49 МК України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Статтею 54 МК України передбачено, що контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом.

Відповідно до частини третьої статті 54 МК України за результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів орган доходів і зборів визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Згідно з частиною шостою статті 54 МК України орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; надходження до органу доходів і зборів документально підтвердженої офіційної інформації органів доходів і зборів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Згідно з положеннями частин першої та другої статті 53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є декларація митної вартості, зовнішньоекономічний договір (контракт), рахунок-фактура (інвойс), банківські платіжні документи (якщо рахунок сплачено); інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; транспортні (перевізні) документи; копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

За правилами частини третьої цієї ж статті у разі якщо зазначені документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); виписку з бухгалтерської документації; ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; копію митної декларації країни відправлення; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Таким чином, право митного органу на витребування додаткових документів не є абсолютним, а виникає за наявності хоча б однієї з таких підстав: надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

З наведеним висновком кореспондуються положення пункту 2 частини п'ятої статті 54 МК України, за змістом якої Митниця має право письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості лише у випадках, встановлених цим Кодексом.

Судом першої інстанції встановлено, що позивачем під час митного оформлення товару не надано банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару та транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів.

Умовами договору транспортного експедирування від 9 лютого 2015 року № 0019ПЦ передбачено, що транспортно-експедиторські послуги складаються, зокрема, із оплати платежів за транспортування товару, вартості послуг по охороні, оплати зборів, оплати за користування вагонами, оплати за зберігання товару на станціях переадресації, оплати страхової відповідальності тощо (пункт 1.2 договору), в той же час, позивач зобов'язаний відшкодувати всі документально підтвердженні затрати експедитора (пункт 2.4 договору).

Таким чином, у цьому випадку банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару та транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів є обов'язковою складовою для підтвердження митної вартості товару.

Крім того, Товариством не надано відповідачу документів, за якими можна було б перевірити числові значення складових митної вартості товарів (з чого складається ціна та які витрати до неї включені), а також документів в обґрунтування розміру знижки в 60 дол/тонна.

Це означає, що висновки суду першої інстанції про відмову в задоволенні позову є правильними, а апеляційний суд помилково скасував таке законне рішення.

За правилами статті 226 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції скасовує судове рішення суду апеляційної інстанції та залишає в силі рішення суду першої інстанції, яке ухвалено відповідно до закону і скасоване або змінене помилково.

На підставі викладеного, керуючись статтями 221, 223, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів

у х в а л и л а :

Касаційну скаргу Чернігівської митниці ДФС задовольнити.

Постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 9 лютого 2016 року скасувати, а постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 1 грудня 2015 року залишити в силі.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строки та в порядку, встановленими статтями 237, 238, 2391 Кодексу адміністративного судочинства України.

Судді М.І.Цуркан

А.В.Єрьомін

О.В.Кравцов