Ухвала суду № 58300252, 08.06.2016, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 червня 2016 р.м.ОдесаСправа № 821/188/16

Категорія: 8.3.3 Головуючий в 1 інстанції: Кисильова О.Й.

Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді доповідача ОСОБА_1судді ОСОБА_2судді за участю секретаря ОСОБА_3 ОСОБА_4розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у Херсонській області на постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 02 березня 2016 року по справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Екобіотек-Україна" до Головного управління Державної фіскальної служби у Херсонській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

15.02.2016 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "ЕкобіотекУкраїна"" звернулося до суду з позовом до Головного управління ДФС у Херсонській області та просило визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 01.02.2016 р. №0000102222, № НОМЕР_1.

Постановою Херсонського окружного адміністративного суду від 02 березня 2016 року позов задоволено.

Не погоджуючись з вказаним судовим рішенням відповідач подав апеляційну скаргу, в якій вважає, що судом першої інстанції порушено норми матеріального та процесуального права, а тому просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову, якою у задоволенні позову відмовити.

Особи, що беруть участь у справі, про час і місце судового розгляду були сповіщені належним чином відповідно до ст.34 -39 КАС України.

Апеляційний суд, заслухавши доповідача, вивчивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість постанови суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, вважає, що вона не підлягає задоволенню з наступних підстав:

Згідно вимог ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Судом 1-ої інстанції було встановлено , що на підставі направлень: від 11.12.2015 №17/21-22-22-01, від 11.12.2015 №16/21-22-22- 01, від 11.12.2015 №19/21-22-22-01, від 11.12.2015 №18/21-22-22-01, виданих Головним управлінням ДФС у Херсонській області:

головним державним ревізор-інспектором відділу перевірок платників податків управління податкового та митного аудиту Головного управління ДФС у Херсонській області ОСОБА_5;

головним державним ревізор-інспектором відділу контрольно-перевірочної роботи юридичних осіб управління доходів і зборів з фізичних осіб ДПІ у м. Херсоні Головного управління ДФС у Херсонській області ОСОБА_6;

головним державним податковим ревізор - інспектором відділу перевірок фінансових установ управління податкового та митного аудиту Головного управління ДФС у Херсонській області ОСОБА_7;

головним державним ревізор-інспектором відділу перевірок платників основних галузей економіки управління податкового аудиту Головного управління ДФС у Херсонській області ОСОБА_8

відповідно до плану-графіку проведення планових виїзних перевірок суб'єктів господарювання в період з 11.12.2015 р. по 31.12.2015 р. була проведена планова виїзна документальна перевірка ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ТОРГОВИЙ ДІМ" ЕКОБЮТЕК-УКРАЇНА (код 39267401, скорочена назва: ТОВ „ТД "ЕКОБЮТЕК-УКРАЇНА") з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 24.06.2014 по 31.12.2014, валютного та іншого законодавства за період з 24.06.2014 по 31.12.2014 р.

За результатами даної перевірки було складено акт від 12.01.2016 р. № 2/21-22-22-01/39267401 , яким встановлено порушення ТОВ "ТД "ЕкобіотекУкраїна"" п. 138.1, 138.2 ст. 138 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на прибуток за період з 24.06.2014 р. по 31.12.2014 р. на суму 20851,00 грн. та п. 198.1, п. 198.6 ст. 198, п. 15-1 підрозділу 2 розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України, в результаті чого завищено залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (ряд. 24) за грудень 2014 року на суму 75245,00 грн.

На підставі висновків Акту ГУ ДФС у Херсонській області за вказані порушення були прийняті податкові повідомлення рішення: від 01.02.2016р. № НОМЕР_2 про збільшення ТОВ "ТД "ЕкобіотекУкраїна"" податку на прибуток приватних підприємств у розмірі 26063,75 грн., з яких 20851,00 грн. - за основним платежем та 5212,75 грн. - за штрафними санкціями та від 01.02.2016р. №0000112222, яким зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 75245,00 грн.

Судом 1-ої інстанції було також встановлено, що ТОВ "ТД "ЕкобіотекУкраїна"" отримано безвідсоткову поворотну фінансову допомогу від Іноземного підприємства "АРДАКОР" на наступній підставі, а саме: Договір № Ф-22/10/14-01 від 22.10.2014 р. на суму 2000000,00 грн. із терміном повернення до 31.03.2015 р.; Договір № Ф-29/10/14-01 від 29.10.2014 р. на суму 2000000,00 грн. із терміном повернення до 30.04.2015 р.; Договір № Ф-06/11/14-01 від 06.11.2014 на суму 2000000,00 грн. із терміном повернення до 29.05.2015 р.; Договір № Ф-26/11/14-01 від 26.11.2014 р. на суму 2000000,00 грн. із терміном повернення до 29.05.2015р.; Договір № Ф-12/12/14-01 від 12.12.2014 р. на суму 2000000,00 грн. із терміном повернення до 29.05.2015 р.

Іноземне підприємство "АРДАКОР" є учасником ТОВ "ТД "ЕкобіотекУкраїна"" із часткою у статутному капіталі Товариства 100 (сто) гривень, 00 копійок, що становить 1 (один) голос - 1 часток, з них: грошовий внесок в розмірі 100 (сто) гривень, 00 копійок.

Апеляційний суд погоджується із висновком суду 1-ої інстанції , що встановлення контролюючим органом позивачу заниження задекларованих показників декларації на суму 115836,00 грн. (заниження податку на прибуток), є передчасним, а відтак - спірне ППР № НОМЕР_2 від 01.02.2016 р. підлягає скасуванню, так як позивач у жовтні-грудні 2014р.отримав поворотну фінансову допомогу від ІП "АРДАКОР", яке є учасником ТОВ "ТД "ЕкобіотекУкраїна""в порядку ст. 79,80 ГК України та ст. 114 ЦК України , а відповідно до вимог пп. 14.1.257. п. 14.1 ст. 14 та пп. 135.5.5. п. 135.5. ст. 135 ПК України (в редакції, чинній чинний на момент виникнення спірних правовідносин) в період із 24.06.2014р. по 31.12.2014 р., який не охоплював терміну 365 календарних днів з дня отримання поворотної фінансової допомоги, мав можливість отримати її на строк до одного року без збільшення статутного капіталу та податкових наслідків.

Судом 1-ої інстанції було також встановлено, що за даними податкової звітності СТОВ "Стрілець" за 2014 рік п вказане підприємство має статус виробника сільськогосподарської продукції.

До ДПІ у м. Херсоні за 2014 рік СТОВ "Стрілець" надавало наступну податкову звітність: податкову декларацію фіксованого сільськогосподарського податку, розрахунок частки сільськогосподарського товаровиробництва, з податку на додану вартість - дві декларації: загальну, в якій відсутні показники податкових зобов'язань та податкового кредиту, і декларацію спецрежиму (декларування реалізації власно вирощеної продукції).

Згідно наданої СТОВ "Стрілець" статистичної звітності ф. № 4-сг "Посівні площі с.г. культур", ф. № 29-сг "Підсумки збору врожаю с.г. культур, плодів, ягід та винограду" до Державного статистичного спостереження за 2014 рік встановлено, що СТОВ "Стрілець" за 2014 рік вирощено 28874 тон соняшника.

Зазначені обставини відображені в акті перевірки.

У жовтні 2014 року між ТОВ "ТД "ЕкобіотекУкраїна"" та СТОВ "Стрілець" була проведена фінансово-господарська операція із придбання насіння соняшника, що відображено за бухгалтерською проводкою - закупівля соняшнику, карткам рахункам 631, 3711. Загалом ТОВ "ТД "ЕкобіотекУкраїна"" було придбано соняшник у кількості 99,225 т на загальну суму 451473,75 грн. у т.ч. ПДВ 75245,63 грн.,

Факт здійснення господарської операції , сплати відповідних грошових коштів за отримання товару, у тому числі і ПДВ, підтверджуються належними чином оформленими та підписаними сторонами: договором № 121 від 20.10.2014 р.; податковою накладною, відображеною в реєстрі отриманих податкових накладних за відповідний період, видатковою накладною , виписками банку за період 22.10.2014р. по 28.10.2014 р. ,дані фінансово-господарські операції відображені в деклараціях за відповідний період в додатку № 5.

В акті перевірки на ст. 13 ревізор зазначає, що СТОВ "Стрілець" в 2014 році реалізовано всього 6546 тон соняшника врожаю 2014 року.

Тобто виростивши за 2014 рік 28874 тон соняшника, підприємство реалізувало лише 6546 тон. Податкова звітність СТОВ "Стрілець" свідчить про відсутність операцій із придбання насіння соняшника від інших підприємств.

Апеляційний суд вважає , що для визначення права підприємства на податковий кредит по проведеним господарським операціям з постачальником необхідно встановити наявність в сукупності таких обов'язкових підстав: здійснення операції з придбання товарів та їх оплата ( п. 198.1, 198.2, п. 198.3 ст. 198, п.201.1 ст. 201 ПК України); наявність належним чином оформленої податкової накладної, виданої платником податку на додану вартість (п. 198.6 ст. 198 ПК України); придбання товарів (робіт, послуг) для використання в господарській діяльності платника податку - покупця, шляхом відображення їх в обліку та підтвердження відповідними документами ( п. 44.1. ст. 44, п. 198.3 ст. 198, п. 201.11 статті 201 ПК України, частини 1, 2 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»), яки мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.

Згідно із висновком ВСУ ,обовязковим для застосування в порядку ст.244-2 КАС України , викладеним Постанові від 3 листопада 2015 року № 21-1499а15 ,господарські операції для визначення податкового кредиту мають бути фактично здійсненими та підтвердженими належним чином оформленими первинними бухгалтерськими документами, які відображають реальність таких операцій, та спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків

Довести правомірність своїх дій чи бездіяльності відповідно до принципу офіційності в адміністративному судочинстві зобовязаний субєкт владних повноважень.

Разом з тим відповідно до принципу змагальності субєкт господарювання зобовязаний заперечувати проти доводів субєкта владних повноважень.

Згідно із висновком ВСУ, викладеним у Постановах від 27 жовтня 2015 року № 21-1555а15 та від 22 вересня 2015 року № 21-1526а15 ,обовязковою умовою виникнення у платника права на податковий кредит є реальне здійснення операцій з придбання товарів (послуг) з метою їх використання в оподатковуваних операціях, а також оформлення таких операцій всіма необхідними документами первинного бухгалтерського обліку.

Наявність формально оформлених (складених) первинних документів та/або сплати грошових коштів не може слугувати підставою для формування податкового кредиту за відсутності факту придбання товару.

Сама по собі наявність або відсутність окремих документів не може бути підставою для висновків про відсутність господарської операції та відмови у формуванні податкового кредиту, якщо з інших даних вбачаються зміни в структурі активів та зобовязань, власному капіталі підприємства у звязку з його господарською діяльністю.

Відповідно до частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС) в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Отже, податковий орган відповідно до принципу офіційності повинен доводити в суді фіктивність господарської операції як підстави для нарахування платникові податків податкових зобовязань та правомірності прийняття свого рішення.

Разом з тим відповідно до статті 11 КАС розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до принципу змагальності кожна зі сторін повинна подати докази на підтвердження обставин, на які вона посилається, або на спростування обставин, про які стверджує інша сторона.

Крім того ,відповідно до п.п. 4.1.4. п.4.1. ст. 4 ПК України (в редакції, діючої на момент прийняття рішення податковим органом), основним принципом податкового законодавства є презумпція правомірності рішень платника податку в разі, якщо норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або якщо норми різних законів чи різних нормативно-правових актів припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу

Відповідно до п.56.21 ст.56ПК України у разі коли норма цього Кодексу чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі цього Кодексу, або коли норми різних законів чи різних нормативно-правових актів припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу, рішення приймається на користь платника податків.

Апеляційний суд погоджується із висновком суду 1-ої інстанції,щодо неправомірності ППР від 01.02.2016р. №0000112222, яким зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 75245,00 грн., так як ТОВ "ТД "ЕкобіотекУкраїна"" виконано вимоги п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України, що дає право позивачу на включення суми ПДВ по цій накладний до податкового кредиту, а твердження ДПІ про реалізацію СТОВ "Стрілець" позивачу насіння соняшника не власного виробництва, є лише припущенням та не підтверджено відповідачем належними та допустимими доказами.

Відповідно до ст.8 Конституції України, ст.8 КАС України та ч.1 ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23.02.2006 року ,суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. застосовує цей принцип з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.

Таким чином, апеляційний суд із врахуванням , вимог чинного законодавства та практики Європейського Суду з прав людини (справа «Булвес»проти Болгарії»(заява № 3991/03) погоджується із висновком суду 1-ої інстанції щодо наявності підстав для задоволення позову.

Згідно п. 30. Рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Hirvisaari v. Finland» від 27 вересня 2001 р., рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя .

Однак, згідно п. 29 Рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Ruiz Torija v. Spain» від 9 грудня 1994 р., статтю 6 п. 1 не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін. Відповідно, питання, чи дотримався суд свого обовязку обґрунтовувати рішення може розглядатися лише в світлі обставин кожної справи

Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, оскільки ґрунтуються на невірному трактуванні апелянтом фактичних обставин і норм матеріального права.

Згідно з ч.2 ст.200 КАС України (в редакції на момент вчинення процесуальної дії) не може бути скасовано правильне по суті рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Відповідно до п.1 ч.1 ст. 198 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду без змін.

Таким чином , апеляційний суд доходить до висновку, що не має підстав в межах доводів апеляційної скарги для скасування чи зміни постанови суду 1-ої інстанції .

Керуючись ч.1 ст. 195, ст.196, п.1 ч.1. ст.198, 200, п.1 ч.1 ст. 205,ст. 206,210, 211, 212 , ч. 5 ст. 254 КАС України, апеляційний суд

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у Херсонській області залишити без задоволення , а постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 02 березня 2016 року без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили після її проголошення ,та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом 20-ти днів з дня набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Головуючий

суддя доповідач Кравець О.О.

Суддя Домусчі С.Д.

Суддя Коваль М.П.