Ухвала суду № 58300095, 09.06.2016, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 червня 2016 р.Справа № 816/434/16Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Русанової В.Б.

Суддів: Присяжнюк О.В. , Курило Л.В.

за участю секретаря судового засідання Дудка О.А.

представника позивача ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою заступника прокурора Полтавської області на ухвалу Полтавського окружного адміністративного суду від 04.05.2016р. по справі № 816/434/16

за позовом Заступника прокурора Полтавської області

до Фонду державного майна України , Полтавської міської ради третя особа Ліквідатор Державного комунального Житлово-експлуатаційного підприємства "Будівельник" ОСОБА_2

про визнання дій протиправними та зобовязання вчинити дії,

ВСТАНОВИЛА:

Заступник прокурора Полтавської області звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою в якій просив :

- визнати протиправною бездіяльність Полтавської міської ради щодо неприйняття до комунальної власності майна гуртожитку по вул. Курчатова,11 в м. Полтаві;

-зобовязати Полтавську міську раду забезпечити прийняття у комунальну власність територіальної громади м. Полтави гуртожитку по вул. Курчатова,11 в м. Полтаві;

-зобовязати Фонд Державного майна України включити гуртожиток по вул.Курчатова,11 в м. Полтаві до Єдиного реєстру обєктів держаної власності.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 04 травня 2016 року позовну заяву повернуто заявнику.

Позивач, не погодившись з рішенням суду першої інстанції подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу Полтавського окружного адміністративного суду від 04.05.2016 р. та справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги посилається на невірне застосування судом першої інстанції норм матеріального права, оскільки позивачем обґрунтовано наявність підстав для звернення до адміністративного суду .

В судовому засідання представник позивача підтримав вимоги апеляційної скарги, просив її задовольнити.

Представники відповідача в судове засідання не з'явилися, про день та час розгляду справи повідомлені належним чином.

Колегія суддів, вислухав суддю-доповідача, пояснення представника позивача, перевіривши рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, заперечень проти неї, дослідивши матеріали справи, приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Повертаючи адміністративний позов суд першої інстанції виходив з того, що прокурором не обґрунтовано підстави для звернення до суду в інтересах держави в статусі позивача.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що судом неодноразово надавався прокурору строк для усунення недоліків позовної заяви шляхом надання до суду обґрунтування наявності підстав для здійснення прокурором представництва інтересів громадянина, територіальної громади або органу уповноваженого здійснювати відповідні функції чи відсутності такого органу, обґрунтування позовних вимог щодо кожного з відповідачів, доказів виконання прокурором вимог статті 23 Закону України "Про прокуратуру" та доказів не виконання Фондом державного майна України вимог підпункту "д" пункту 2 частини першої статті 7 Закону України "Про управління об'єктами державної власності".

На виконання вимог суду прокурором надано письмове пояснення в якому, прокурор зазначає, що гуртожиток є державною власністю, в обґрунтування звернення до суду з позовом в інтересах держави, посилається на відсутність органу в повноваження якого входить розпорядження державним майном , зокрема гуртожитком по вул. Курчатова ,11 в м. Полтаві.

Також обґрунтовуючи необхідність захисту інтересів держави прокурор зазначає, що єдиним державним органом, наділеним повноваженнями реагувати на бездіяльність органу місцевого самоврядування, забезпечити збереження майна у придатному до експлуатації стані та його подальшої передачі до комунальної власності міста для задоволення гарантованих прав громадян на житло та подальшого включення до Єдиного реєстру об'єктів державної власності, є прокурор, який набуває статусу позивача.

Відповідно до абз. 3 ч.2 ст.60 КАС України прокурор, який звертається до адміністративного суду з метою представництва інтересів держави в адміністративному суді (незалежно від форми, в якій здійснюється представництво), повинен обґрунтувати наявність підстав для здійснення такого представництва, передбачених частинами другою або третьою статті 23 Закону України "Про прокуратуру". Невиконання прокурором вимог щодо надання адміністративному суду обґрунтування наявності підстав для здійснення представництва інтересів держави в адміністративному суді має наслідком застосування положень, передбачених статтею 108 цього Кодексу.

Виходячи зі змісту ч.2 ст.60 КАС України прокурор, який звертається до адміністративного суду в інтересах держави, в позовні заяві самостійно визначає , в чому полягає порушення інтересів держави, та обґрунтовує необхідність їх захисту , а також зазначає орган , уповноважений державною здійснювати відповідні владні функції у спірних правовідносинах. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до адміністративного суду прокурор зазначає про це в позовні заві і такому разі прокурор набуває статусу позивача.

Відповідно до ч.3 ст.23 Закону України « Про прокуратуру» прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті.

Відповідно до ч. 4 ст.23 Закону України « Про прокуратуру» наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді.

Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва.

Прокурор зобов'язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це відповідного суб'єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб'єктом владних повноважень.

Виключно з метою встановлення наявності підстав для представництва інтересів держави в суді у випадку, якщо захист законних інтересів держави не здійснює або неналежним чином здійснює суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, прокурор має право отримувати інформацію, яка на законних підставах належить цьому суб'єкту, витребовувати та отримувати від нього матеріали та їх копії.

У разі відсутності суб'єкта владних повноважень, до компетенції якого віднесений захист законних інтересів держави, а також у разі представництва інтересів громадянина з метою встановлення наявності підстав для представництва прокурор має право:

1) витребовувати за письмовим запитом, ознайомлюватися та безоплатно отримувати копії документів і матеріалів органів державної влади, органів місцевого самоврядування, військових частин, державних та комунальних підприємств, установ і організацій, органів Пенсійного фонду України та фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування, що знаходяться у цих суб'єктів, у порядку, визначеному законом;

2) отримувати від посадових та службових осіб органів державної влади, органів місцевого самоврядування, військових частин, державних та комунальних підприємств, установ та організацій, органів Пенсійного фонду України та фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування усні або письмові пояснення. Отримання пояснень від інших осіб можливе виключно за їхньою згодою.

Як в позовній заяві, так і в апеляційній скарзі прокурором не обґрунтовано не здійснення або неналежним чином здійснення захисту законних інтересів держави суб'єктом владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, вчинення прокурором дії щодо отримання інформації, що в свою чергу впливає на визначення статусу прокурора в адміністративному процесі та предметної підсудності справи.

Судом першої інстанції вірно встановлено, що управління державним майном, в т.ч. обєктами житлового фонду, гуртожитками та іншими обєктами соціальної інфраструктури, законодавством покладено на Фонд державного майна України, який здійснює свої повноваження на місцях через свої територіальні органи.

Згідно ч. 1 ст. 4 Закону України "Про передачу об'єктів права державної та комунальної власності", передача таких об'єктів, як обєкти житлового фонду, гуртожитки та інші обєкти соціальної інфраструктури, з державної у комунальну власність здійснюється за рішенням органів, уповноважених управляти державним майном, тобто органами Фонду держмайна України.

Отже, твердження прокурора про відсутність органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції, а саме щодо розпорядження державним майном у спірних правовідносинах, не відповідають дійсним обставинам справи.

В позовній заяві прокурором не визначено орган, уповноважений державною здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, проте зазначено про відсутність такого органу з посиланням на лист регіонального відділення Фонду держаного майна .

Колегія суддів погоджується з оцінкою суду першої інстанції, що лист Регіонального відділення Фонду державного майна України по Полтавській області від 18.03. 2016 року не є належним доказом в підтвердження відсутності повноважного державного органу та не виконання Фондом державного майна України вимог підпункту "д" пункту 2 ч.1 ст. 7 Закону України "Про управління об'єктами державної власності", оскільки містить лише інформацію про неналежність до сфери управління регіонального відділення гуртожитку розташованого за адресою м. Полтава, вул. Курчатова, 11 та не містить жодної інформації стосовно невиконання Фондом державного майна України покладених на нього функцій.

Доказів, що захист цих інтересів не здійснюється або здійснюється неналежним чином уповноваженими органами, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, ні суду першої, ні суду апеляційної інстанції не надано.

Пунктом 1 ч. 3 ст. 108 КАС України визначено, що позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху.

З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції вірно постановив ухвалу від 04 травня 2016 року про повернення позовної заяви позивачеві на підставі п. 1 ч. 3 ст. 108 КАС України.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду.

Колегія суддів також звертає увагу, що відповідно до ч. 6 ст. 108 КАС України, повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

Згідно зі ст.ст. 199 ч. 1 п. 1, 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі вищевикладеного, колегія суддів дійшла висновку про те, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм процесуального права, а тому підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування ухвали суду першої інстанції відстуні.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п.1 ч.1 ст. 199, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.ст.206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу заступника прокурора Полтавської області залишити без задоволення.

Ухвалу Полтавського окружного адміністративного суду від 04.05.2016р. по справі № 816/434/16 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя ОСОБА_3Судді ОСОБА_4 ОСОБА_5 Повний текст ухвали виготовлений 13.06.2016 р.