Ухвала суду № 58299880, 08.06.2016, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 червня 2016 р.м.ОдесаСправа № 815/67/16

Категорія: 8.2.3 Головуючий в 1 інстанції: Єфіменко К. С.

Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Осіпова Ю.В.,

суддів Золотнікова О.С., Скрипченка В.О.,

при секретарі Кіселик Д.С.,

за участю представника відповідача ОСОБА_1 та представника позивача ОСОБА_2, розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Металопром-Південь» на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 14 березня 2016 року по справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Металопром-Південь» до Державної податкової інспекції у Суворовському районі м. Одеси Головного управління ДФС в Одеській області про скасування вимоги,-

В С Т А Н О В И В:

05.01.2016 року ТОВ «Металопром-Південь» звернулося до Одеського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до ДПІ у Суворовському районі м. Одеси ГУ ДФС в Одеській області, в якому просило суд скасувати вимогу про сплату боргу (недоїмки) №Ю-817 від 04.11.2015 року у розмірі 184 367,2 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що спірне рішення податкового органу є неправомірним, оскільки воно ґрунтуються на необґрунтованих та не вірних висновках перевірки.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 14 березня 2016 року у задоволені адміністративного позову ТОВ «Металопром-Південь» відмовлено повністю.

Не погоджуючись з вищезазначеною постановою суду 1-ї інстанції, директор ТОВ «Металопром-Південь» 12.04.2016 року подав апеляційну скаргу, в якій зазначив, що судом, при винесенні оскаржуваної постанови порушено норми матеріального та процесуального права, просив скасувати постанову Одеського окружного адміністративного суду від 14.03.2016 року та прийняти нову, якою позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Заслухавши суддю - доповідача, виступи сторін та перевіривши матеріали справи і доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про відсутність належних підстав для її задоволення.

Судом першої інстанції встановлені наступні обставини справи.

Позивач ТОВ «Металопром-Південь» перебуває на обліку в ДПІ у Суворовському районі м. Одеси ГУ ДФС в Одеській області як платник податків з 30.09.2996 року, а як платник єдиного внеску з 19.12.1995 року.

04.11.2015 року уповноваженою особою ДПІ у Суворовському районі м. Одеси ГУ ДФС в Одеській області на адресу ТОВ «Металопром-Південь» була направлена вимога №Ю-817 від 04.11.2015 року про сплату боргу (недоїмки) на загальну суму 184 367,2 грн. (станом на 31.1-.2015р.), яку підприємство фактично отримало 13.11.2015 року.

Не погоджуюсь із вказаною вимогою податкового органу, позивач оскаржив їх до суду.

Вирішуючи справу по суті та повністю відмовляючи в задоволені позову, суд першої інстанції виходив з необґрунтованості та недоведеності позовних вимог, а також відповідно, з правомірності спірного рішення відповідача та фактичної наявності у позивача податкового боргу по сплаті єдиного внеску.

Колегія суддів апеляційного суду, уважно дослідивши матеріали справи та наявні в них докази, цілком погоджується з такими висновками суду 1-ї інстанції і вважає їх обгрунтованими, з огляду на наступне.

Згідно ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах та у спосіб визначений Конституцією та законами України.

А згідно із ст.67 Конституції України, кожен зобовязаний сплачувати податки і збори в порядку та розмірах, встановлених законом.

У відповідності до змісту вимог п.4 ст.25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообовязкове державне соціальне страхування» №2464-УІ, орган доходів і зборів у порядку, за формою та строки, встановлені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, надсилає платникам єдиного внеску, які мають недоїмку, вимогу про її сплату.

Порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообовязкове державне соціальне страхування врегульовано Наказом Міністерства доходів і зборів України №455 від 09.09.2013 року «Про затвердження Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообовязкове державне соціальне страхування» (зареєстровано в МЮУ 19.09.2013р. за №1622/24154).

У звязку з набранням чинності 11.08.2013 року Законів України від 04.07.2013 року №404-VII «Про внесення змін до Податкового кодексу України у звязку з проведенням адміністративної реформи» та №406-VII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у звязку з проведенням адміністративної реформи», ПФУ та Міністерству доходів і зборів України в електронному вигляді були передані облікові дані карток особових рахунків страхувальників про суми боргів та переплат по єдиному внеску на загальнообовязкове державне соціальне страхування станом на 01.10.2013 року.

Згідно із п.п.1 п.2.1 розділу II «Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообовязкове державне соціальне страхування» (затв. Наказом Міністерства фінансів України 20.04.2015р. №449), підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності, відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій, інших юридичних осіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами.

А як визначено п.1 ч.2 ст.6 Закону №2464-УІ, платник єдиного внеску зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.

Відповідно до приписів ч.8 ст.9 вказаного Закону №2464, платники єдиного внеску, крім платників, зазначених у п.п.4,5 ч.1 ст.4 цього Закону, зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 20 числа наступного місяця.

Сума єдиного внеску, своєчасно не нарахована та/або не сплачена у строки, встановлені Законом, обчислена фіскальними органами у випадках, передбачених Законом, є недоїмкою. Суми недоїмки стягуються з нарахуванням пені та застосуванням штрафів.

Як вбачається з положень п.3 Розділу 6 Інструкції №449, фіскальні органи надсилають (вручають) платникам вимогу про сплату боргу (недоїмки) якщо платник має на кінець календарного місяця недоїмку зі сплати єдиного внеску.

Так, колегією судів з матеріалів справи встановлено, що заборгованість ТОВ «Металопром-Південь» зі сплати єдиного соціального внеску станом на 01.10.2013 року становила 104 541,54 грн. Ця заборгованість у позивача утворилася у зв`язку з несплатою в повному обсязі самостійно нарахованих за календарний місяць обовязкових платежів, які відповідно до п.8 ст.9 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообовязкове державне соціальне страхування», він зобовязаний був сплатити не пізніше 20 числа наступного місяця.

В подальшому, як видно з матеріалів справи, в період з 01.10.2013 року до 06.04.2015 року позивач продовжував порушувати порядок та строки сплати єдиного внеску, визначеного п.8 ст.9 вказаного Закону, а саме не сплачував у повному обсязі самостійно нараховані щомісячні обовязкові платежі з єдиного соціального внеску, в результаті чого, сума недоїмки зростала та станом на 31.10.2015 року заборгованість ТОВ «Металопром-Південь» склала 184 367,2 грн.

Відповідно до ч.4 ст.25 Закону №2464, орган доходів і зборів у порядку, за формою та у строки, встановлені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, надсилає платникам єдиного внеску, які мають недоїмку, вимогу про її сплату.

Крім того, ч.6 ст.25 Закону №2464-УІ визначено, що за рахунок сум, що надходять від платника єдиного внеску або від державної виконавчої служби, погашаються суми недоїмки, штрафних санкцій та пені у порядку календарної черговості їх виникнення. У разі, якщо платник має несплачену суму недоїмки, штрафів та пені, сплачені ним суми єдиного внеску зараховуються в рахунок сплати недоїмки, штрафів та пені у порядку календарної черговості їх виникнення.

Як слідує зі змісту вимог п.7 Розділу 6 Інструкції №449, якщо протягом наступного базового звітного періоду платник наростив суму боргу (недоїмки), то після проходження відповідної процедури узгодження та оскарження вимога про сплату боргу (недоїмки) подається до органу державної виконавчої служби або до органу Казначейства тільки на суму зростання боргу (недоїмки).

Отже, якщо протягом наступних базових звітних періодів платник повністю погасив суму боргу (недоїмки), зазначену у вимозі про сплату боргу (недоїмки), що подана до органу державної виконавчої служби або до органу Казначейства, то фіскальний орган подає до відповідного органу повідомлення про сплату боргу (недоїмки).

Таким чином, оскільки на кінець наступного податкового періоду змінився розмір заборгованості позивача по сплаті єдиного внеску, податковий орган згідно наведених вище правових норм був зобовязаний направити на адресу платника нову вимогу про сплату заборгованості із зазначенням нової суми заборгованості станом на кінець відповідного податкового періоду.

Як встановлено по справі, податковим органом, у відповідності до вказаних вище норм діючого законодавства, і було цілком правомірно надіслано на адресу ТОВ «Металопром-Південь» спірну вимогу про сплату недоїмки, яка станом на 31.10.2015 року, становить 184 367,2 грн.

При цьому, одночасно слід зазначити, що наявність станом на 31.10.2015 року саме вказаного в оскаржуваній вимозі розміру недоїмки фактично визнав в судовому засіданні і сам представник позивача.

Отже, за вказаних обставин, судова колегія вважає, що суд 1-ї інстанції дійшов обґрунтованого висновку про правомірність спірної вимоги податкового органу.

До того ж, ще слід зазначити й про те, що відповідно до приписів ст.ст.11,71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд, згідно ст.86 цього ж Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

А відповідно до ч.2 ст.71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Враховуючи вищевикладене, судова колегія приходить до висновку, що суд першої інстанції порушень норм матеріального і процесуального права при вирішенні даної справи не допустив, вірно встановив фактичні обставини справи та надав їм належної правової оцінки. Наведені ж у апеляційній скарзі доводи, правильність висновків суду не спростовують, оскільки ґрунтуються на припущеннях та невірному трактуванні норм матеріального права.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.198 КАС України, суд апеляційної інстанції за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін.

Отже, за таких обставин, колегія суддів апеляційного суду, діючи виключно в межах доводів апеляційної скарги, відповідно до ст.200 КАС України, залишає цю апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржувану постанову окружного суду - без змін.

Керуючись ст.ст.195,196,198,200,205,206,254 КАС України, апеляційний суд,

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Металопром-Південь» - залишити без задоволення, а постанову Одеського окружного адміністративного суду від 14 березня 2016 року без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого Адміністративного Суду України протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили судовим рішенням апеляційного суду.

Головуючий: Ю.В. Осіпов

Судді: О.С. Золотніков

ОСОБА_3