Ухвала суду № 58299401, 13.06.2016, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

13 червня 2016 рокусправа № 804/2264/16

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Шальєвої В.А.

суддів: Білак С.В. Олефіренко Н.А.

секретар судового засідання: Царьова Н.П.

за участі представника відповідача Крючкова О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судового засідання Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду за адресою: м. Дніпропетровськ, пр. імені Газети «Правда», 29, апеляційну скаргу Головного управління Державної міграційної служби України в Дніпропетровської області на ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21.04.2016 р. у справі № 804/2264/16 за позовом ОСОБА_2 до Головного управління Державної міграційної служби України в Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування рішення,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_2 звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Державної міграційної служби України в Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування рішення про скасування посвідки на тимчасове проживання від 31.03.2016 р.

В процесі розгляду справи в суді першої інстанції позивачем подана заява про вжиття заходів забезпечення позову шляхом зупинення дії рішення відповідача від 31.03.2016 р. та заборони використання в будь-яких державних органах, організаціях та установах.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21.04.2016 р. клопотання задоволено, зупинено дію рішення Головного управління Державної міграційної служби України в Дніпропетровській області відносно ОСОБА_2 від 31.03.2016 р. та заборонено його використання в будь-яких державних установах і організаціях.

В апеляційній скарзі відповідач просить скасувати ухвалу, посилаючись на необґрунтований висновок суду першої інстанції, що існує очевидна небезпека заподіяння шкоди правам позивача в тій частині, що оскаржуване рішення може призвести до відрахування позивача з учбового закладу, оскільки наказом Державного закладу «Дніпропетровська медична академія» від 14.04.2016 р. № 360ос позивача відраховано зі складу студентів за порушення умов контракту. Крім того, вказує на порушення позивачем міграційного законодавства, оскільки позивач має подвійне громадянство.

Представник відповідача в судовому засіданні апеляційну скаргу підтримав та просив її задовольнити.

Позивач та його представники до судового засідання не з'явились, про дату, час та місце апеляційного розгляду справи повідомлені належним чином. Від представників позивача надійшли клопотання про відкладення розгляду справи через неможливість прибуття до судового засідання, доказів наявності поважних причин неявки до судового засідання не надано, у зв'язку з чим колегія суддів визнала за можливе здійснити апеляційний перегляд справи за відсутністю позивача та його представників.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді доповідача, пояснення представника відповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги матеріалами справи, приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Задовольняючи клопотання про забезпечення позову, суд першої інстанції виходив з того, що підставою для скасування тимчасової посвідки на проживання є факт наявності у позивача паспорта громадянина Республіки Азербайджан та паспорта громадянина України, проте направлення позивачем на адресу начальника ГУ ДМС в Дніпропетровській області листа про скасування громадянства України свідчить про протиправність рішення про скасування посвідки на тимчасове проживання. Крім того, суд вважав, що скасування посвідки на тимчасове проживання є підставою для видворення особи за межі території України та відрахування позивача з учбового закладу, що свідчить про наявність очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення у справі, а відновлення його прав буде ускладненим.

Колегія суддів вважає такий висновок суду першої інстанції необґрунтованим, з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 117 КАС України суд за клопотанням позивача або з власної ініціативи може постановити ухвалу про вжиття заходів забезпечення позову, якщо існує очевидна небезпека заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, або захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а також якщо очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень.

В порушення зазначеної норми процесуального права, заява про вжиття заходів забезпечення позову розглянута суддею одноособово, без проведення судового засідання.

Суд першої інстанції, розглядаючи заяву позивача про забезпечення позову, не пересвідчився, зокрема в тому, що існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову.

Так, висновок суду про існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам позивача в тій частині, що оскаржуване рішення може призвести до відрахування позивача з учбового закладу, є необґрунтованим через відрахування позивача зі складу студентів за порушення умов контракту наказом Державного закладу «Дніпропетровська медична академія» від 14.04.2016 р. № 360ос.

Відповідно до положень ч. 3 ст. 117 КАС України суд у порядку забезпечення адміністративного позову може відповідною ухвалою зупинити дію рішення суб'єкта владних повноважень чи його окремих положень, що оскаржуються.

Суд першої інстанції, забезпечивши позов шляхом зупинення дії рішення, фактично частково вирішив позовні вимоги на період розгляду справи, тобто продовжив певні відносини між позивачем та відповідачем з настанням відповідних наслідків, що не узгоджується з метою застосування правового інституту забезпечення позову.

Отже, забезпечуючи позов в такий спосіб, суд першої інстанції вийшов за межі підстав забезпечення позову, передбачених ч. 1. ст. 117 КАС України, та частково вирішив позовні вимоги на період дії ухвали про забезпечення позову, що є неприпустимим.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції при постановлені ухвали порушені норми процесуального та матеріального права, що призвело до неправильного вирішення питання, що є підставою для скасування ухвали суду першої інстанції та постановлення нової ухвали.

Керуючись ст. ст. 8, 9, 10, 11, 159, 160, 195, 199, 202, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління Державної міграційної служби України в Дніпропетровської області на ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21.04.2016 р. у справі № 804/2264/16 задовольнити.

Ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21.04.2016 р. у справі № 804/2264/16 за позовом ОСОБА_2 до Головного управління Державної міграційної служби України в Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування рішення скасувати.

Постановити в справі № 804/2264/16 нову ухвалу.

В задоволенні клопотання ОСОБА_2 про забезпечення позову відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню не підлягає.

Повний текст ухвали складений 14.06.2016 р.

Головуючий: В.А. Шальєва

Суддя: С.В. Білак

Суддя: Н.А. Олефіренко