Ухвала суду № 58299236, 08.06.2016, Львівський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 червня 2016 р. Справа № 876/4763/15

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів:

головуючого судді Судової-Хомюк Н.М.,

суддів Гуляка В.В.,Коваля Р.Й.

за участі секретаря судового засідання Гнідець Р.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Львові апеляційну скаргу Селянського (фермерського) господарства ОСОБА_1 на постанову Волинського окружного адміністративного суду від 06.03.2015 року за позовом Управління Пенсійного фонду України в Іваничівському районі Волинської області до Селянського (фермерського) господарства ОСОБА_1 про стягнення заборгованості по відшкодуванню витрат на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах в розмірі 3081,55 грн., -

встановив:

04.02.2015 року позивач Управління Пенсійного фонду України в Іваничівському районі Волинської області звернувся в суд із позовом до Селянського (фермерського) господарства ОСОБА_1 про стягнення заборгованості по відшкодуванню витрат на виплату та доставку пенсій за віком призначених на пільгових умовах на загальну суму 3081,55 грн..

Постановою Волинського окружного адміністративного суду від 06.03.2015 року позов задоволено. Суд стягнув з відповідача на користь пенсійного органу заборгованість в сумі 3081 грн. 55 коп. по відшкодуванню витрат на виплату та доставку пільгових пенсій.

Не погоджуючись із даною постановою, апелянт Селянське (фермерське) господарство ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу в якій зазначає, що судом неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи та порушенням судом норм матеріального та процесуального права.

Апелянт, просить суд, постанову Волинського окружного адміністративного суду від 06.03.2015 року скасувати та прийняти нову якою відмовити в позові.

В судове засідання сторони не з'явились, хоча були повідомлені належним чином про час та місце розгляду справи у суді, а тому суд вважає за можливе розглянути справу без їх участі та відповідно до вимог ч. 1 ст. 41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювати.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи скарги, законність і обґрунтованість постанови суду, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення виходячи з наступних підстав.

Задовольняючи позов суд першої інстанції, виходив з того, що чинним законодавством передбачено обов'язок відповідача здійснювати відшкодування пенсійному органу витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до п.п. «б»-«з» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Такі висновки суду першої інстанції, на переконання колегії суддів, відповідають нормам матеріального та процесуального права та фактичним обставинам справи і є правильними.

Як видно з матеріалів справи, відповідач Селянське (фермерське) господарство ОСОБА_1 зареєстрований як платник фіксованого сільськогосподарського податку.

Відповідно до ст. 2 Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» визначено, що об'єктом оподаткування для платників збору, визначених п. 1 та 2 ст. 1 вказаного Закону (суб'єкти підприємницької діяльності незалежно від форм власності, їх об'єднання, бюджетні, громадські та інші установи та організації, об'єднання громадян та інші юридичні особи, а також фізичні особи-суб'єкти підприємницької діяльності які використовують працю найманих працівників; філії, відділення та інші відокремлені підрозділи платників податку, зазначених вище, що не мають статусу юридичної особи, розташовані на території іншої, ніж платник збору, територіальної громади ) є також фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до п. «б»- «з» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» до досягнення працівниками пенсійного віку передбаченого ст. 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

ч. 2 розділу XV Перехідних положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» передбачено, що пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком №1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсій за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди, До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди зазначеним особам, пенсії призначаються за нормами цього Закону у разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу передбаченого Законом України «Про пенсійне забезпечення».

Порядок відшкодування фактичних витрат по виплаті та доставці пенсій передбачений Інструкцією про порядок обчислення та сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України яка затверджена Постановою правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 р. № 21-1.

П.6 вказаної Інструкції передбачено, що - відшкодуванню підлягають витрати Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до ч. 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

В п.6.8 Інструкції передбачено, що підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено матеріалами справи, що 19.01.2015 року листом за №177/03 відповідачу надіслано розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, який був отриманий 28.01.2015 року, що підтверджується копією повідомлення про вручення поштового відправлення.

Відповідач не оскаржив розрахунок у встановленому законом порядку, а тому він є узгодженим та обов'язковим для виконання, тобто вказані витрати підлягають стягненню з відповідача.

Із розрахунку УПФУ в Іваничівському районі Волинської області вбачається, що місячний розмір витрат на виплату і доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до пунктів «б»-«з» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», які підлягають до сплати відповідачем з січня 2015 році пенсіонерці ОСОБА_4 становить 1062,23 грн., ОСОБА_5 - 1051,95 грн., ОСОБА_6 - 967,37 грн..

Селянське (фермерське) господарство ОСОБА_1 не відшкодовує фактичні витрати на виплату і доставку пільгових пенсій призначених відповідно до пунктів «б» -«з» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» у зв'язку з чим у відповідача виникла заборгованість за січень 2015 року на загальну суму 3081 грн. 55 коп..

За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про наявність підстав для задоволення позову оскільки, відповідач зобов'язаний здійснювати відшкодування позивачу витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах згідно п.п. «б» - «з» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

У відповідності до вимог ст. 159 КАС України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Ст.200 КАС України передбачено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи і ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Із врахуванням викладеного колегія суддів вважає, що постанова суду першої інстанції є законною, доводи апеляційної скарги зроблених судом першої інстанції висновків не спростовують і при ухваленні оскарженого судового рішення порушень норм матеріального та процесуального права ним допущено не було тому, відсутні підстави для скасування чи зміни рішення суду першої інстанції.

Керуючись ч.3 ст. 160, ст.ст. 41, ст.195, ст.198, ст.200, ст.205, ст.206, ст.254 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Селянського (фермерського) господарства ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову Волинського окружного адміністративного суду від 06.03.2015 року по справі № 803/205/15-а - без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання ухвалою законної сили, а у разі складення ухвали в повному обсязі відповідно до ст.160 КАС України - з дня складення ухвали в повному обсязі.

Головуючий суддя Н.М. Судова-Хомюк

Судді В.В. Гуляк

Р.Й. Коваль

Повний текст

виготовлено 13.06.2016 року.