Постанова № 58299183, 01.06.2016, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

01 червня 2016 рокусправа № 808/8396/15

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Баранник Н.П.

суддів: Суховарова А.В. Щербака А.А.

за участю секретаря судового засідання: Спірічева Я.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу Управління Державної пенітенціарної служби України в Запорізькій області на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 28 грудня 2015 року у справі №808/8396/15 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління Державної пенітенціарної служби України в Запорізькій області, Софіївської виправної колонії Управління Державної пенітенціарної служби України в Запорізькій області (№55) про визнання незаконним та скасування наказу, поновлення на службі,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 28 грудня 2015 року позовні вимоги ОСОБА_1 (далі позивач) було задоволено. Так, судом визнано протиправним та скасовано наказ начальника Управління державної пенітенціарної служби України в Запорізькій області № 265о/с від 15 вересня 2015 року в частині звільнення ОСОБА_1 - капітана внутрішньої служби (М-135485), оперуповноваженого (по боротьбі з незаконним обігом наркотичних засобів) оперативного відділу Софіївської виправної колонії Управління Державної пенітенціарної служби України в Запорізькій області України в Запорізькій області (№55) у запас Збройних Сил України на підставі пункту 66 Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом ОВС України;

- зобов'язано Управління Державної пенітенціарної служби України у Запорізькій області (далі відповідач-1) поновити ОСОБА_1 на посаді оперуповноваженого (по боротьбі з незаконним обігом наркотичних засобів) оперативного відділу Софіївської виправної колонії Управління Державної пенітенціарної служби України в Запорізькій області (№55);

- стягнуто з Софіївської виправної колонії Управління Державної пенітенціарної служби України в Запорізькій області (№55) (далі відповідач-2) на користь позивача середньомісячну заробітну плату (грошове утримання) за час вимушеного прогулу з дня звільнення і по день поновлення на посаді у сумі 9412,62 грн.(дев'ять тисяч чотириста дванадцять гривень 62 копійки).

Суд звернув постанову до негайного виконання в частині поновлення позивача на посаді та виплати середньої заробітної плати за час вимушеного прогулу у межах суми стягнення за один місяць у розмірі 3696,16 грн..

Відповідач-1 - Управління Державної пенітенціарної служби України у Запорізькій області, вважаючи постанову суду першої інстанції такою, що винесена з порушенням норм матеріального та процесуального права, просить її скасувати та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні вимог позову.

Представники відповідача-1 у судовому засіданні підтримали доводи та обґрунтування вимог апеляційної скарги, наполягали на її задоволенні.

Позивач надіслав письмові заперечення на апеляційну скаргу відповідача-1. Вказав, що суд першої інстанції прийняв законне і обґрунтоване рішення, тому підстави для його скасування відсутні.

Відповідача-2 належним чином було повідомлено про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, проте свого представника у судове засідання останній не направив.

Заслухавши представників відповідача-1, вивчивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість судового рішення в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення суду першої інстанції слід скасувати, виходячи з наступного.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 проходив службу в Державній кримінально-виконавчій службі України з 24.05.2011р. по 15.09.2015р., перебував на посаді оперуповноваженого (по боротьбі з незаконним обігом наркотичних засобів) оперативного відділу Софіївської виправної колонії Управління Державної пенітенціарної служби України у Запорізькій області (№55).

Наказом Управління Державної пенітенціарної служби України у Запорізькій області №263/ос від 14.09.2015р. "Про притягнення до дисциплінарної відповідальності" (пункт 4) за недостатню оперативну обізнаність про процеси, що відбуваються у середовищі засуджених установи, ігнорування вимог п.86 Інструкції з організації нагляду за засудженими, які відбувають покарання у кримінально-виконавчих установах, затвердженої наказом Державного департаменту України з питань виконання покарань від 22.10.2004року №205, в частині невжиття заходів щодо недопущення засудженими порушень встановленого порядку відбування покарання, під час чергування у складі оперативної групи, капітана внутрішньої служби ОСОБА_1, оперуповноваженого (по боротьбі з незаконним обігом наркотичних засобів) оперативного відділу Софіївської виправної колонії Управління Державної пенітенціарної служби України у Запорізькій області (№55), звільнено з Державної кримінально-виконавчої служби України за пунктом 66 (за скоєння вчинку, що дискредитує звання рядового і начальницького складу) Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ (т. 2 а.с.91-95).

Наказом Управління Державної пенітенціарної служби України у Запорізькій області №265 о/с від 15.09.2015р. "По особовому складу (Софіївська ВК№55)" ОСОБА_1 звільнено у запас Збройних Сил України за пунктом 66 Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ (за скоєння вчинків, що дискредитують звання рядового і начальницького складу) (т.2 а.с. 96).

Підставою для звільнення позивача слугував висновок службового розслідування від 14.09.2015р., проведеного на підставі наказу начальника Софіївської виправної колонії Управління Державної пенітенціарної служби України у Запорізькій області (№55) від 14.09.2015р. №301/6Д, за фактом скоєння втечі із Софіївської ВК-55 засудженими відділення СПС №3 ОСОБА_2 та ОСОБА_3 (т.2 а.с. 14-16).

У висновку зазначено, що 13 вересня 2015 року у Софіївській ВК№55 сталася надзвичайна подія - двоє засуджених, які утримувались у виправній колонії, скоїли втечу близько 04.00 години ранку. Під час службового розслідування встановлено, що дана подія стала можливою через слабкий нагляд за засудженими, тобто неналежне виконання своїх посадових обов'язків працівниками колонії, в тому числі капітаном внутрішньої служби ОСОБА_1, оперуповноваженим (по боротьбі з незаконним обігом наркотичних засобів) оперативного відділу колонії, який перебував у складі чергової зміни з нагляду, членом оперативної групи у період з 12.09.2015 з 08.00 години до 13.09.2015 до 08.00 години.

Так, встановлено, що засуджених ОСОБА_3 та ОСОБА_2 в нічний час було затримано у промисловій зоні установи в стані алкогольного сп'яніння. З вказаними особами спілкувався оперуповноважений ОСОБА_1. Нехтуючи вимогами наказу Державного департаменту України з питань виконання покарань від 22.10.2004року №205 та затвердженими Правилами внутрішнього розпорядку установ виконання покарань, ОСОБА_1 направив засуджених до відділення соціальної-психологічної служби №3. Такі дії оперуповноваженого, дозволили засудженим здійснити втечу, що призвело до виникнення в установі резонансної надзвичайної події.

Позивач, вважаючи наказ про звільнення протиправним, звернувся до суду з позовом про його скасування та про поновлення на службі на раніше займаній посаді.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачами не доведено факту вчинення позивачем вчинку, що дискредитує звання рядового та начальницького складу ДПтС України, а тому обґрунтованих підстав для звільнення позивача не було.

Колегія суддів з висновками суду першої інстанції не погоджується з огляду на наступне.

Державна пенітенціарна служба України, відповідно до пункту 1 Положення про Державну пенітенціарну службу України, затвердженого Указом Президента України від 6 квітня 2011 року № 394/2011 (далі - Положення № 394/2011), є центральним органом виконавчої влади, діяльність якої спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра юстиції України, входить до системи органів виконавчої влади і забезпечує реалізацію державної політики у сфері виконання кримінальних покарань.

Відповідно до частини другої статті 14 Закону №2713-ІУ служба в Державній кримінально-виконавчій службі України є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров'я і віком громадян України. За приписами частини п'ятої статті 23 Закону №2713-ІУ на осіб рядового і начальницького складу кримінально-виконавчої служби поширюються дія статей 22 і 23 Закону України "Про міліцію", а також порядок і умови проходження служби та грошового забезпечення, передбачені для працівників органів внутрішніх справ.

Порядок проходження служби особами рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ, їх права і обов'язки регулюються Законом України від 20.12.1990р. № 565-XII "Про міліцію", Дисциплінарним статутом органів внутрішніх справ України, затвердженим Законом України від 22.02.2006р. № 3460-IV (далі - Дисциплінарний статут) та Положенням про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ України, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29.07.1991р. № 114 (далі - Положення №114).

Статтею 1 Дисциплінарного статуту визначено, що службовою дисципліною є дотримання особами рядового і начальницького складу Конституції і законів України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів та інших нормативно-правових актів МВС підпорядкованих йому органів і підрозділів та Присяги.

За змістом статті 7 Дисциплінарного статуту службова дисципліна базується на високій свідомості та зобов'язує кожну особу рядового і начальницького складу: дотримуватися законодавства, неухильно виконувати вимоги Присяги, статутів і наказів начальників; дотримуватися норм професійної та службової етики; сприяти начальникам у зміцненні службової дисципліни, забезпеченні законності та статутного порядку; виявляти повагу до колег по службі та інших громадян, бути ввічливим, дотримуватися правил внутрішнього розпорядку тощо.

Види дисциплінарних стягнень за порушення службової дисципліни наведені в статті 12 Дисциплінарного статуту, найсуворішим з яких є звільнення, що застосовується як крайній захід дисциплінарного впливу.

Порядок накладення дисциплінарних стягнень на осіб рядового і начальницького складу врегульовано статтею 14 Дисциплінарного статуту.

Підстави звільнення зі служби осіб рядового і начальницького складу, в тому числі за порушення дисципліни, вчинення адміністративного чи кримінального правопорушення, встановлені пунктами 63- 65 Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ України, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29.07.1991р. № 114.

Окремо, пунктом 66 Положення передбачено підстави звільнення зі служби за скоєння вчинків, що дискредитують звання рядового і начальницького складу.

Дискредитація звання рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ за своєю суттю полягає у вчиненні такого проступку, що підриває довіру та авторитет органів внутрішніх справ і їх працівників (в даному випадку працівників Державної пенітенціарної служби) в очах громадськості та є несумісним із подальшим проходженням служби.

На думку колегії суддів, в даному випадку до позивача обґрунтовано застосовано дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення зі служби на підставі п. 66 Положення.

Так, встановлено, що засуджених ОСОБА_3 та ОСОБА_2 в нічний час доби було затримано у промисловій зоні установи в стані алкогольного сп'яніння. З вказаними особами спілкувався оперуповноважений ОСОБА_1, який перебував у складі чергової зміни з нагляду, членом оперативної групи. ОСОБА_1, нехтуючи вимогами наказу Державного департаменту України з питань виконання покарань від 22.10.2004року №205 та затвердженими Правилами внутрішнього розпорядку установ виконання покарань, направив засуджених до відділення соціальної-психологічної служби №3, хоча мав вжити заходів для їх ізоляції (доставити до чергової частини, доповісти рапортом черговому про подію, скласти протокол про вчинення засудженими правопорушень: перебування у стані алкогольного сп'яніння, не виконання команди «Відбій» п. 86.2 Інструкції №205).

Наслідком невжиття позивачем, як членом чергової оперативної групи, вказаних вище дій, стала надзвичайна подія - втеча засуджених з місця відбування покарання. При цьому, відповідачами доведено, що засудженими після вчинення групової втечі було скоєно новий злочин - розбійний напад на громадянина. Така подія набула широкого розголосу та мала негативний резонанс з інформуванням в засобах масової інформації, що підриває авторитет працівників пенітенціарної служби в очах громадськості. До того ж, слідчим відділом прокуратури Запорізької області відкрите досудове слідство за фактом неналежного виконання службовими особами своїх службових обов'язків при здійсненні охорони ув'язнених, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 367 КК України.

Матеріалами справи підтверджено, що при звільненні позивача відповідачами було дотримано порядок накладення дисциплінарних стягнень на осіб рядового і начальницького складу, передбачений статтею 14 Дисциплінарного статуту (належним чином проведено службове розслідування, відібрані письмові пояснення, в тому числі і у позивача, доведено до відома прийняті за наслідками розслідування накази про притягнення до дисциплінарної відповідальності).

Оскільки викладена у висновку службового розслідування інформація щодо скоєння позивачем вчинку, який дискредитує звання рядового і начальницького складу, знайшла своє підтвердження, підстави для скасування оскарженого наказу в частині звільнення позивача, як і задоволення вимог позивача щодо поновлення його на службі, проведення відповідних виплат, відсутні.

Оскільки, висновки суду першої інстанції не відповідають обставинам справи, постанову суду першої інстанції необхідно скасувати з прийняттям нового рішення про відмову у задоволенні позову.

Керуючись п.3 ч.1 ст.198, ст.ст.202,205,207 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Управління Державної пенітенціарної служби України в Запорізькій області - задовольнити.

Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 28 грудня 2015 року у справі № 808/8396/15 - скасувати.

В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 - відмовити.

Постанова Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в порядку та строки, визначені ст.212 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст постанови виготовлено 09.06.2016р..

Головуючий: Н.П. Баранник

Суддя: А.В. Суховаров

Суддя: А.А. Щербак