Постанова № 58298902, 30.05.2016, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

30 травня 2016 року № 826/22999/15

Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва - Шулежко В.П., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у м. Києві до товариства з обмеженою відповідальністю «ЮіС» про застосування заходів реагування щодо державного нагляду (контролю),

В С Т А Н О В И В:

З позовом до Окружного адміністративного суду міста Києва звернулось Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у м. Києві (далі - позивач, ГУ ДСНС України у м. Києві) до товариства з обмеженою відповідальністю «ЮіС» (далі - відповідач, ТОВ «ЮіС») про застосування заходів реагування щодо державного нагляду (контролю) у вигляді повного зупинення роботи ТОВ «ЮіС» (код ЄДРПОУ 23534460) за адресою: вул. Кіото, 8 у Деснянському районі міста Києва, шляхом відключення джерела електроживлення та накладення печаток на розподільчі електрощитки та вхідні двері приміщень товариства.

Позовні вимоги ГУ ДСНС України у м. Києві обґрунтовані тим, що органом державного пожежного та техногенного нагляду під час проведення позапланової перевірки відповідача зафіксовані порушення, що становлять небезпеку та загрозу життю і здоров'ю людей.

Відповідач проти задоволення адміністративного позову заперечував, зазначивши при цьому, що на момент розгляду справи відповідачем більше 90 % виявлених порушень усунуті, що підтверджуються наданими до заперечень письмовими доказами, а всі інші порушення, на думку відповідача, не є порушеннями, що становлять загрозу життю і здоров'ю людей, тому не можуть бути підставою для застосування заходів реагування.

З урахуванням положень частини четвертої статті 122 КАС України, суд дійшов висновку про доцільність розгляду справи в порядку письмового провадження на підставі наявних матеріалів справи.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання Кодексу цивільного захисту України, Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», Порядку проведення перевірок органами Державної інспекції техногенної безпеки України та визнання такими, що втратили чинність, деяких наказів МНС України, затвердженого наказом МНС України від 25.05.2012 № 863 Управлінням з надзвичайних ситуацій у Деснянському районі ГУ ДСНС України у м. Києві видано наказ від 04.09.2015 № 75 про проведення позапланової перевірки, яким головному інспектору відділу державного нагляду (контролю) у сфері пожежної, техногенної безпеки та цивільного захисту управління з НС у Деснянському районі ГУ ДСНС України у м. Києві майору служби цивільного захисту Вінніченку С.С. доручено в період з 14.09.2015 по 17.09.2015 здійснити позапланову перевірку додержання та виконання вимог законодавства у сферах пожежної і техногенної безпеки, виконання вимог приписів, постанов, розпоряджень ТОВ «ЮіС» за адресою: вул. Кіото, 8 у Деснянському районі міста Києва.

На підставі наказу від 04.09.2015 №75 державному інспектору було видано посвідчення від 04.09.2015 № 29/281 на проведення позапланової перевірки товариства.

За результатами позапланової перевірки відповідача додержання і виконання вимог законодавства у сферах пожежної і техногенної безпеки, складено акт від 17.09.2015 № 29/264, згідно з яким встановлено допущення відповідачем ряду правопорушень норм пожежної і техногенної безпеки, що на думку позивача, створюють загрозу життю та здоров'ю людей.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, повно та всебічно дослідивши наявні матеріали, суд зазначає наступне.

Кодекс цивільного захисту України регулює відносини, пов'язані із захистом населення, територій, навколишнього природного середовища та майна від надзвичайних ситуацій, реагуванням на них, функціонуванням єдиної державної системи цивільного захисту, та визначає повноваження органів державної влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, права та обов'язки громадян України, іноземців та осіб без громадянства, підприємств, установ та організацій незалежно від форми власності.

Відповідно до статті 64 Кодексу цивільного захисту України, центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, уповноважений організовувати та здійснювати державний нагляд (контроль) щодо виконання вимог законів та інших нормативно-правових актів з питань техногенної та пожежної безпеки, цивільного захисту і діяльності аварійно-рятувальних служб.

Згідно зі статтею 66 Кодексу цивільного захисту України центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, здійснює державний нагляд (контроль) шляхом проведення планових та позапланових перевірок відповідно до закону.

Спеціальним законом, який визначає правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов'язки та відповідальність суб'єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) є Закон України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» від 05.04.2007 № 877-V (далі - Закон №877-V).

Статтею 3 цього Закону передбачено, що державний нагляд (контроль) здійснюється за принципами: пріоритетності безпеки у питаннях життя і здоров'я людини, функціонування і розвитку суспільства, середовища проживання і життєдіяльності перед будь-якими іншими інтересами і цілями у сфері господарської діяльності; підконтрольності і підзвітності органу державного нагляду (контролю) відповідним органам державної влади; рівності прав і законних інтересів усіх суб'єктів господарювання; здійснення державного нагляду (контролю) лише за наявності підстав та в порядку, визначених законом.

Згідно визначень у статті 1 цього Закону, заходи державного нагляду (контролю) - планові та позапланові заходи, які здійснюються шляхом проведення перевірок, ревізій, оглядів, обстежень та інших дій.

Відповідно до статті 4 Закону №877-V передбачає, що державний нагляд (контроль) здійснюється за місцем провадження господарської діяльності суб'єкта господарювання або його відокремлених підрозділів, або у приміщенні органу державного нагляду (контролю) у випадках, передбачених законом.

Планові та позапланові заходи здійснюються в робочий час суб'єкта господарювання, встановлений його правилами внутрішнього трудового розпорядку.

Плановий чи позаплановий захід повинен здійснюватися у присутності керівника або його заступника, або уповноваженої особи суб'єкта господарювання.

Постановою Кабінету Міністрів України від 29.02.2012 р. № 306, затверджені «Критерії, за якими оцінюється ступінь ризику від провадження господарської діяльності, та визначається періодичність здійснення планових заходів державного нагляду (контролю) у сфері техногенної та пожежної безпеки» (далі - Критерії).

Згідно з вимогами Критеріїв, ступінь ризику з урахуванням значення прийнятого ризику від провадження господарської діяльності у сфері техногенної та пожежної безпеки ТОВ «ЮіС» за адресою: вул. Кіото, 8 у Деснянському районі міста Києва встановлено високий.

З огляду на викладене, на виконання вимог Кодексу цивільного захисту України, Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», а також Порядку проведення перевірок органами Державної інспекції техногенної безпеки України, затвердженого наказом МНС України від 25.05.2012 №863, Управлінням з надзвичайних ситуацій у Деснянському районі ГУ ДСНС України у м. Києві ініційовано проведення позапланових заходів додержання (виконання) вимог чинного законодавства з питань цивільного захисту, пожежної та техногенної безпеки, що оформлено наказом від 04.09.2015 № 75.

З огляду на викладене, суд не бере до уваги твердження відповідача про те, що перевірку проведено з порушенням порядку її проведення.

Окрім того, розпорядженням Кабінету Міністрів України від 14.05.2015 № 476-р «Про затвердження плану основних заходів цивільного захисту на 2015 рік», Державну службу України з надзвичайних ситуацій зобов'язано провести заходи щодо державного нагляду та контролю у сфері техногенної і пожежної безпеки шляхом проведення перевірки стану протипожежного захисту та техногенної безпеки, зокрема, об'єктів, що належать суб'єктам господарювання з високим ступенем ризику від провадження господарської діяльності.

Зокрема, пунктом 10 вказаного розпорядження вказано, що до плану основних заходів цивільного захисту на 2015 рік входить проведення перевірки стану протипожежного захисту та техногенної безпеки об'єктів, що належать суб'єктам господарювання з високим ступенем ризику від провадження господарської діяльності, строком виконання - за окремим планом. Відповідальними за такі заходи є ДСНС, інші центральні органи виконавчої влади.

Щодо виявлених порушень під час планової перевірки суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 10 ст. 4 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» посадові особи органу державного нагляду (контролю) з метою з'ясування обставин, які мають значення для повноти проведення заходу, здійснюють у межах повноважень, передбачених законом, огляд територій або приміщень, які використовуються для провадження господарської діяльності, а також будь-яких документів чи предметів, якщо це передбачено законом.

Пунктом 7 ч. 1 ст. 6 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» передбачено, що під час проведення позапланового заходу з'ясовуються лише ті питання, необхідність перевірки яких стала підставою для здійснення цього заходу, з обов'язковим зазначенням цих питань у посвідченні (направленні) на проведення державного нагляду (контролю).

Згідно з ч. 6 ст. 7 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», за результатами здійснення планового або позапланового заходу посадова особа органу державного нагляду (контролю), у разі виявлення порушень вимог законодавства, складає акт.

Посадова особа органу державного нагляду (контролю) зазначає в акті стан виконання вимог законодавства суб'єктом господарювання, а в разі невиконання - детальний опис виявленого порушення з посиланням на відповідну вимогу законодавства.

На підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду.

З наведеного слідує, що право позивача на звернення до суду з позовом для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг прямо передбачене положеннями Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності».

Як підтверджується матеріалами справи, під час здійснення перевірки додержання та виконання вимог законодавства у сфері пожежної і техногенної безпеки, цивільного захисту, виконання вимог приписів, постанов, розпоряджень ТОВ «ЮіС» за адресою: вул. Кіото, 8 у Деснянському районі міста Києва встановлено, що експлуатація приміщень ТОВ «ЮіС» здійснюється з порушеннями правил та норм пожежної і техногенної безпеки, що створюють реальну загрозу життю та здоров'ю людей, які працюють, перебувають на об'єкті, а також особам, які будуть здійснювати гасіння виниклої пожежі, зокрема:

до громадської будівлі II ступені вогнестійкості (трьохповерхового багатофункціонального комплексу) не влаштовано проїзди, що придатні для проїзду пожежних машин, з двох поздовжніх сторін, чим унеможливлюється вільний проїзд спеціалізованої техніки підрозділів ДСНС в разі настання надзвичайної ситуації;

протипожежні відстані між будівлями ТОВ «ЮіС» II та Ш-а ступені вогнестійкості влаштовані менше 10 м, на шляхах евакуації з першого поверху будівлі II ступені вогнестійкості влаштовано торгівельні відділи, з торгівельних залів 1-го поверху будівлі II ступеню вогнестійкості не влаштовано по два евакуаційні виходи, що створює перешкоди для вчасної евакуації людей у разі виникнення надзвичайної ситуації, а також: унеможливлює проїзд спеціалізованої техніки підрозділів ДСНС на територію;

в об'ємі сходових кліток будівлі II ступені вогнестійкості розміщено електричні кабелі та проводи, які не відносяться до електропроводки для освітлення коридорів і сходових кліток, порушення щодо улаштування, утримання та експлуатації електромереж: і електрообладнання створює загрозу виникнення пожежі від дії теплових проявів електричної енергії, що може призвести до загибелі людей;

дерев'яні конструкції будівлі охорони не оброблені вогнетривкою сумішшю із складанням акту про виконані роботи, не підвищено межу вогнестійкості несучих металевих будівельних конструкцій третього поверху будівлі II ступені вогнестійкості, двері в щитову автоматики (3-й поверх), приміщення для зберігання (1-й поверх) та складські приміщення підвального поверху будівлі II ступені вогнестійкості не виконані протипожежними; невідповідність конструктивних елементів протипожежним вимогам, відсутність їх вогнезахисної обробки створює перешкоду під час евакуації людей та гасінні пожежі, а також сприяє інтенсивному розповсюдженню полум'я, оскільки вони не мають нормативно встановлених меж: вогнестійкості та меж: поширення вогню по ним;

в об'ємі сходових кліток будівлі II ступені вогнестійкості розміщено електричні кабелі та проводи, які не відносяться до електропроводки для освітлення коридорів і сходових кліток, порушення щодо улаштування, утримання та експлуатації електромереж; і електрообладнання створює загрозу виникнення пожежі від дії теплових проявів електричної енергії, що може призвести до загибелі людей;

не підвищено межу вогнестійкості несучих металевих будівельних конструкцій третього поверху будівлі II ступені вогнестійкості, невідповідність конструктивних елементів протипожежним вимогам, відсутність їх вогнезахисної обробки створює перешкоду під час евакуації людей та гасінні пожежі, а також; сприяє інтенсивному розповсюдженню полум'я, оскільки вони не мають нормативно встановлених меж вогнестійкості та меж; поширення вогню по ним;

у зовнішніх стінах сходової клітки типу СК1 будівлі II ступені вогнестійкості не влаштовано світлові прорізи площею не менш як 1,2 кв.м. та в коридорі підвального поверху будівлі II ступені вогнестійкості не влаштовано не менше двох вікон з розмірами 0,75 м х 1,2 м з приямками що сприяє задимленню приміщень, в результаті чого створюється загрозу життю та здоров'ю людей від впливу диму під час евакуації в разі пожежі за рахунок його видалення із захищувальних приміщень та/або за рахунок запобігання його поширенню шляхами евакуації. Видалення диму при пожежі слід проектувати для забезпечення евакуації людей з приміщень будівлі в початковій стадії пожежі;

двері в щитову автоматики (3-й поверх), приміщення для зберігання (1-й поверх) та складські приміщення підвального поверху будівлі II ступені вогнестійкості не виконані протипожежними, дане порушення створює перешкоди під час евакуації людей та гасінню пожежі, а також: сприяють інтенсивному розповсюдження полум'я, оскільки вони не мають встановлених правилами меж вогнестійкості;

на шляхах евакуації з першого поверху будівлі II ступені вогнестійкості влаштовано торгівельні відділи та

на шляхах евакуації з третього поверху будівлі II ступені вогнестійкості влаштовані перепади висот більше 0,05 м. та

ширина шляхів евакуації з третього поверху будівлі II ступені вогнестійкості влаштована менше 1 м. та

на шляхах евакуації з другого поверху будівлі II ступені вогнестійкості влаштовано гвинтові сходи та забіжні східці, евакуація людей під час пожежі - це вимушений процес виведення людей із зони, де є можливість впливу на них небезпечних чинників пожежі. Необхідними умовами, які забезпечують ефективну евакуацію, є: мінімальний час, за який можна залишити приміщення при пожежах, аваріях; найкоротша відстань від місця аварії до виходу назовні; безпечний шлях проходження людей до виходу;

з'єднання, відгалуження та окінцювання жил електричних проводів і кабелів в будівлі не виконано за допомогою опресування, зварювання, паяння або затискачів, що становить загрозу виникнення пожежі, оскільки місця з'єднання жил проводів і кабелів, а також; з'єднувальні та відгалужувальні затискачі повинні мати мінімальний перехідний опір, щоб уникнути їх перегрівання й пошкодження ізоляції стиків. Струм втрат ізоляції стиків повинен бути не більше струму втрат ізоляції цілих жил цю: проводів і кабелів, що може призвести до виникненню та розповсюдженню пожежі;

транзитні повітроводи та колектори вентиляційної системи не виконані з межею вогнестійкості не менше ЕІ 45 хвилин, дане порушення створює перешкоди під час евакуації людей та гасінню пожежі, а також; сприяють інтенсивному розповсюдженню полум'я, оскільки вони не мають встановлених правилами меж вогнестійкості;

приміщення трьохповерхового багатофункціонального комплексу (будівля II ступені вогнестійкості) не обладнані системою автоматичного пожежогасіння, установки пожежогасіння - сукупність стаціонарних технічних засобів гасіння пожежі шляхом випуску вогнегасної речовини. Установки пожежогасінні повинні забезпечувати локалізацію або ліквідацію пожежі. Автоматична установка пожежогасіння установка пожежогасіння, що автоматично спрацьовує при перевищенні контрольованим чинником (чинниками) пожежі встановлених порогових значень в зоні, що захищається. Наявність даного порушення не дозволить обмежити розповсюдження полум'я на ранній стадії виникнення пожежі, чим створюється загроза безпеці людей;

приміщення третього поверху будівлі II ступені вогнестійкості не обладнані системою автоматичної пожежної сигналізації, система автоматичної пожежної сигналізації це - пожежна сукупність технічних засобів, призначених для виявлення пожежі, обробки, передачі в заданому вигляді повідомлення про пожежу, спеціальної інформації та (або) видачі команд на включення автоматичних установок системи проти димного захисту, технологічного та інженерного обладнання, а також: інших пристроїв протипожежного захисту;

кухонне обладнання в приміщенні громадського харчування трьохповерхового багатофункціонального комплексу (будівля II ступені вогнестійкості) не обладнано системою автоматичного пожежогасіння, саме автоматика відповідає за своєчасне виявлення аварійних режимів роботи (короткого замкнення, загоряння) та своєчасне гасіння вогнищ займання і включення системи пожежогасіння, вона розрахована на максимально швидку реакцію на загоряння і більш повне виключення чинників, завдяки яким відбувається процес горіння (наявність горючих речовин, присутність кисню (або, простіше кажучи, приплив свіжого повітря), наявність високої температури). Наявність даного порушення не дозволить обмежити розповсюдження полум'я на ранній стадії виникнення пожежі, чим створюється загроза безпеці людей.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України «Про охорону праці» №2694-XII державна політика в галузі охорони праці визначається відповідно до Конституції України Верховною Радою України і спрямована на створення належних, безпечних і здорових умов праці, запобігання нещасним випадкам та професійним захворюванням.

Згідно зі ст. 51 Кодексу цивільного захисту України, діяльність із забезпечення техногенної безпеки є складовою виробничої, експлуатаційної та іншої діяльності відповідних посадових осіб і працівників підприємств, установ, організацій. Ця вимога відображається у відповідних статутах або положеннях.

Забезпечення техногенної безпеки суб'єкта господарювання покладається на його керівника.

Також, статтею 55 Кодексу цивільного захисту України передбачено, що діяльність із забезпечення пожежної безпеки є складовою виробничої та іншої діяльності посадових осіб і працівників підприємств, установ та організацій. Зазначена вимога відображається у трудових договорах (контрактах), статутах та положеннях.

Забезпечення пожежної безпеки суб'єкта господарювання покладається на власників та керівників таких суб'єктів господарювання.

Згідно визначення ДСТУ 2272-06 «Пожежна безпека. Терміни та визначення основних понять» небезпечним чинником пожежі є прояв пожежі, що призводить чи може призвести до опіків, отруєння легкими продуктами згоряння або піролізу, травмування чи загибелі людей та (або) до заподіяння матеріальних, соціальних, екологічних збитків. До небезпечних факторів пожежі належать: підвищена температура, задимлення, погіршення складу газового середовища.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, дослідивши матеріали справи та акт, в якому зафіксовані порушення, докази надані сторонами, суд виходить з наступного.

Правила пожежної безпеки в Україні, затверджені наказом Міністерства внутрішніх справ України від 30.12.2014 № 1417, зареєстровані в Міністерстві юстиції України 05.03.2015 за № 252/26697 (далі - ППБУ), встановлюють загальні вимоги з пожежної безпеки до будівель, споруд різного призначення та прилеглих до них територій, іншого нерухомого майна, обладнання, устаткування, що експлуатуються, будівельних майданчиків, а також під час проведення робіт з будівництва, реконструкції, реставрації, капітального ремонту, технічного переоснащення будівель та споруд.

Ці Правила є обов'язковими для виконання суб'єктами господарювання, органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування (далі - підприємства), громадянами України, іноземцями та особами без громадянства, які перебувають в Україні на законних підставах (п. 2).

Відповідно до п.1, п.2, п.11 Розділу ІІ ППБУ, діяльність із забезпечення пожежної безпеки є складовою виробничої та іншої діяльності посадових осіб і працівників підприємств та об'єктів.

Керівник підприємства повинен визначити обов'язки посадових осіб щодо забезпечення пожежної безпеки, призначити відповідальних за пожежну безпеку окремих будівель, споруд, приміщень, дільниць, технологічного та інженерного устаткування, а також за утримання й експлуатацію засобів протипожежного захисту.

Працівники об'єкта зобов'язані дотримуватися встановленого протипожежного режиму, виконувати вимоги цих Правил та інших нормативно-правових актів з питань пожежної безпеки.

Так, згідно розділу ІІІ ППБУ, при розміщенні будинків і споруд слід ураховувати вимоги пожежної безпеки, викладені в ДБН 360-92** «Містобудування. Планування і забудова міських і сільських поселень», СНиП ІІ-89-80 «Генеральные планы промышленных предприятий».

Територія об'єктів, ділянок, що межують з житловими будинками, дачними та іншими будинками, протипожежні відстані між будинками, спорудами, майданчиками для зберігання матеріалів, устаткування повинні систематично очищатися від сміття, відходів виробництва, тари, опалого листя, котрі необхідно регулярно видаляти (вивозити) у спеціально відведені місця.

Крім того, до житлових будинків заввишки 9 поверхів і більше та до громадських будинків і гаражів заввишки 5 поверхів і більше слід передбачати проїзди завширшки не менше 3,5 м або смуги завширшки 6 м, що придатні для проїзду пожежних машин з двох поздовжніх сторін багатосекційних житлових будинків та громадських будинків і гаражів і з усіх сторін односекційних житлових будинків. До житлових, громадських будинків, гаражів меншої поверховості допускається влаштування проїздів з однієї поздовжньої сторони.

Як передбачено нормами ДБН 360-92 «Містобудування. Планування і забудова міськіх і Сільських поселень», протипожежні відстані між житловими, громадськими, адміністративно-побутовими будинками промислових підприємств, багатоповерховими гаражами треба приймати за таблицею 1 (числівник), а між виробничими, сільськогосподарськими будинками, спорудами - відповідно до вимог чинних норм.

Протипожежні відстані від житлових, громадських, адміністративно-побутових будинків промислових підприємств, багатоповерхових гаражів до виробничих, сільськогосподарських будинків і споруд треба приймати згідно з таблицею 1.

Протипожежні розриви від житлових і громадських будинків до: трамвайних, тролейбусних, автобусних парків, депо метрополітену приймати не менше 50 м; складів з твердими горючими речовинами і матеріалами, а також легкозаймистими і горючими рідинами приймати залежно від ємкості складів відповідно до чинних норм.

Відповідно до пунктів 2.5, 2.7, 2.8 ППБУ, дерев'яні конструкції в будинках усіх ступенів вогнестійкості, крім V, повинні піддаватися вогнезахисному оброблянню, за винятком вікон, дверей, воріт, підлоги, стелажів.

продовж строку експлуатації вогнезахисного покриву (просочення) повинні здійснюватись заходи щодо підтримання його у відповідному технічному стані. Для цього наказом керівника господарчого органу підприємства, що експлуатує об'єкт, на якому виконано вогнезахисне обробляння, призначається посадова особа, відповідальна за утримання вогнезахисного покриву.

Ця особа здійснює нагляд за технічним станом вогнезахисного покриву (просочення) у порядку, визначеному регламентом робіт з вогнезахисту.

Не менше одного разу на рік комісією господарчого органу здійснюється перевірка стану вогнезахисного покриву (просочення), за результатами якої складається акт перевірки технічного стану вогнезахисного покриву (просочення).

У разі виявлення пошкоджень вогнезахисного покриву (просочення) господарчий орган повинен ужити заходів щодо його відновлення (ремонту або заміни). Ремонт вогнезахисного покриву (просочення) здійснюється в порядку, визначеному Регламентом та проектом проведення робіт.

Якщо пошкоджений вогнезахисний покрив (просочення) не підлягає ремонту або закінчився строк його експлуатації, господарчий орган повинен забезпечити заміну вогнезахисного засобу або проведення повторного вогнезахисного обробляння. Заміна та повторне вогнезахисне обробляння здійснюються в порядку, визначеному для виконання робіт з вогнезахисного обробляння.

Відповідач в спростування виявленого порушення щодо необроблення дерев'яних конструкцій будівлі вогнетривкою сумішшю надав акт контролю якості вогнезахисної обробки дерев'яних будівельних конструкцій покрівлі приміщення охорони від 10.10.2005, проте доказів того, що така перевірка стану вогнезахисного покриву проводилась після 2005 року не надано, оскільки відповідно до вимог ППБУ така перевірка має проводитись не менше одного разу на рік.

Як зазначено в акті перевірки, експлуатація приміщень ТОВ «ЮіС» здійснюється з порушеннями правил та норм пожежної і техногенної безпеки, зокрема, в об'ємі сходових кліток будівлі II ступені вогнестійкості розміщено електричні кабелі та проводи, які не відносяться до електропроводки для освітлення коридорів і сходових кліток, не підвищено межу вогнестійкості несучих металевих будівельних конструкцій третього поверху будівлі II ступені вогнестійкості, у зовнішніх стінах сходової клітки типу СК1 будівлі II ступені вогнестійкості не влаштовано світлові прорізи площею не менш як 1,2 кв. м., в коридорі підвального поверху будівлі II ступені вогнестійкості не влаштовано не менше двох вікон.

Згідно п. 2.23 ППБУ, кількість та розміри евакуаційних виходів з будівель і приміщень, їхні конструктивні й планувальні рішення, умови освітленості, забезпечення незадимленості, протяжність шляхів евакуації, їх облицювання (оздоблення) повинні відповідати вимогам ДБН В.1.1-7-2002 «Пожежна безпека об'єктів будівництва», ДБН В.2.2-9-2009 «Громадські будинки та споруди», ДБН В.2.2-15-2005 «Житлові будинки», СНиП 2.09.02-85* «Производственные здания», ДБН В.2.3-15:2007 «Автостоянки і гаражі для легкових автомобілів», ДБН В.2.2-28:2010 «Будинки адміністративного та побутового призначення», інших будівельних норм за видами будинків та споруд.

Як передбачено п. 5.42 ДБН В.1.1-7-2002 «Пожежна безпека об'єктів будівництва», у сходових клітках не допускається розміщувати:

а) обладнання, яке виступає за площину стін на висоті до 2,2 м від поверхні проступів маршів і сходових площадок;

б) паропроводи, газопроводи, трубопроводи для транспортування горючих рідин, повітроводи;

в) шафи, в тому числі вбудовані, крім шаф для пожежних кранів;

г) електричні кабелі та проводи, крім електропроводки для освітлення коридорів і сходових кліток;

д) вбудовані приміщення будь-якого призначення;

е) виходи з вантажних ліфтів і вантажних підіймачів, сміттєпроводи.

У житлових будинках з умовною висотою до 26,5 м у сходових клітках типів СК1, СК2 дозволяється передбачати сміттєпроводи та електропроводку для освітлення квартир.

У сходових клітках типів Н1, Н2, Н3, Н4 дозволяється розміщувати тільки прилади водяного опалення.

Пункт 5.46 ДБН В.1.1-7-2002 «Пожежна безпека об'єктів будівництва» передбачає, що площад світлових пройомів, які відкриваються, в зовнішніх стінах сходових кліток типу СК1 повинні бути не менше 1,2 м2.

Відповідно до п. 6.14 ДБН В. 1.1-7-2002 "Пожежна безпека об'єктів будівництва", у підвальних поверхах, частинах підвальних поверхів (у тому числі у коридорі), відокремлених між собою протипожежними стінами або перегородками, з приміщеннями, в яких застосовуються або зберігаються горючі речовини та матеріали, слід передбачати не менше двох вікон з розмірами 0,75 м х 1,2 м з приямками.

Вільну площу зазначених вікон необхідно приймати за розрахунком, але не менше 0,2 % площі цих приміщень.

Протипожежні двері, ворота, вікна, люки, клапани, завіси (екрани) у протипожежних перешкодах повинні утримуватись у справному стані. Не допускається встановлювати будь-які пристрої, що перешкоджають нормальному зачиненню протипожежних дверей (п.2.3 ДБН В.1.1-7-2002 «Пожежна безпека об'єктів будівництва»).

Відповідач не спростував жодними доказами вищевказані порушення.

Окрім того, в ході перевірки виявлено, що на шляхах евакуації з першого поверху будівлі II ступені вогнестійкості влаштовано торгівельні відділи, в об'ємі сходових кліток будівлі II ступені вогнестійкості розміщено вбудовані приміщення, що не спростовано відповідачем належними доказами.

Водночас, згідно п. 2.37 ППБУ, не допускається:

улаштовувати на шляхах евакуації пороги, виступи, турнікети, двері розсувні, підйомні, такі, що обертаються, та інші пристрої, які перешкоджають вільній евакуації людей;

захаращувати шляхи евакуації меблями, обладнанням, різними матеріалами;

забивати, заварювати, замикати на навісні замки, болтові з'єднання та інші запори, що важко відчиняються зсередини, зовнішні евакуаційні двері будівель;

розташовувати у тамбурах виходів, за винятком квартир та індивідуальних житлових будинків, гардероби, вішалки для одягу, сушарні, пристосовувати їх для торгівлі, а також зберігання, у тому числі тимчасового, будь-якого інвентарю та матеріалу;

захаращувати меблями, устаткуванням та іншими предметами двері, люки на балконах і лоджіях, переходи в суміжні секції та виходи на зовнішні евакуаційні драбини, евакуаційні площадки квартир житлових будинків;

знімати встановлені на балконах (лоджіях) драбини;

улаштовувати у сходових клітках приміщення будь-якого призначення (кіоски), обладнання;

улаштовувати у загальних коридорах комори і вбудовані шафи, за винятком шаф для інженерних комунікацій; зберігати в шафах (нішах) для інженерних комунікацій горючі матеріали;

розташовувати в ліфтових холах приміщення різного призначення;

робити засклення або закладання жалюзі і отворів повітряних зон у незадимлюваних сходових клітках;

знімати двері вестибюлів, холів, тамбурів і сходових кліток;

заміняти скло, що не дає скалок при руйнуванні, на звичайне у дверях;

знімати пристрої для самозачинення дверей сходових кліток, коридорів, холів, тамбурів, а також фіксувати самозакривні двері у відчиненому положенні;

зменшувати нормативну площу фрамуг у зовнішніх стінах сходових кліток або закладати їх;

розвішувати у сходових клітках на стінах дзеркала, стенди, панно, інші горючі матеріали.

Окрім того, позивачем також виявлено порушення пожежної безпеки, а саме на шляхах евакуації з другого поверху будівлі II ступені вогнестійкості влаштовано гвинтові сходи та забіжні східці.

Як передбачено п.5.30 ДБН В. 1.1-7-2002 "Пожежна безпека об'єктів будівництва" на шляхах евакуації не дозволяється влаштовувати гвинтові сходи та забіжні східці, а також сходові марші з різною шириною проступів та різною висотою присхідців у межах одного сходового маршу, за винятком випадків, обумовлених у НД.

Інспектором виявлено також, що приміщення трьохповерхового багатофункціонального комплексу (будівля II ступені вогнестійкості), приміщення третього поверху будівлі II ступені вогнестійкості, кухонне обладнання в приміщенні громадського харчування трьохповерхового багатофункціонального комплексу (будівля II ступені вогнестійкості) не обладнані системою автоматичної пожежної сигналізації.

Відповідно до п.п.1.1, 1.2 ДБНВ.2.5-56.-2014 «Інженерне обладнання будинків та споруд. Системи протипожежного захисту», вимоги цих будівельних норм поширюються на проектування, монтування, перевірку відповідності і підтримання експлуатаційної придатності систем протипожежного захисту, а саме: автоматичних систем пожежогасіння; автономних систем пожежогасіння локального застосування; систем пожежної сигналізації; систем оповіщення про пожежу та управління евакуюванням людей; систем протидимного захисту; систем централізованого пожежного спостерігання; диспетчеризації СПЗ.

Зазначені вище СПЗ призначені для протипожежного захисту будинків, будівель або їх частин (приміщень), споруд, устаткування різного призначення (далі - об'єкти) відповідно до додатків А та Б під час нового будівництва, реконструкції, технічного переоснащення, капітального ремонту цих об'єктів.

Вимоги цих будівельних норм є обов'язковими для фізичних та юридичних осіб, які здійснюють будівельну діяльність на території України, незалежно від їхніх форм власності.

Згідно п.8.1.5 вказаних ДБНВ, для гасіння пожеж при загорянні жиру в зонах з кухонним обладнанням (плити; сковороди; вертикальні, кутові, ланцюгові печі; шашличні печі з використанням газу, дров, кам'яного вугілля; фритюрниці; жарові шафи; «китайські котли» тощо; системи витяжної вентиляції), на підприємствах харчування при кількості посадочних місць 50 та більше, необхідно використовувати модульні системи локального пожежогасіння, спеціалізовані для такого виду загорянь. Місцевий ручний пуск таких систем необхідно розміщувати відповідно до 13.4.7.

Проте, досліджуючи акт перевірки, та надані відповідачем докази усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки зазначених в акті перевірки, судом не вбачається повне усунення виявлених порушень, окремі порушення усунуто частково.

Слід зазначити, що порушення, виявлені під час перевірки, не є формальними, а стосуються виключно відсутності у відповідача необхідної системи заходів для уникнення виникнення пожежі, її гасіння та швидкого реагування у разі її виникнення.

Згідно з ч. 1 ст. 69 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Відповідно до ч. 2 ст. 68 Кодексу цивільного захисту України у разі встановлення порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров'ю людей, посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки, звертаються до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту у порядку, встановленому законом.

З аналізу викладених положень, орган, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки, у разі виявлення факту недотримання вимог пожежної безпеки, на підставі акту, складеного за результатами здійснених заходів (перевірок тощо), має право звернутися до суду із позовом про застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення експлуатації будівель, споруд.

Відповідно до пунктів 1, 2 ч. 1 ст. 70 Кодексу цивільного захисту України, підставою для звернення центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, об'єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів є: недотримання вимог пожежної безпеки, визначених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами, стандартами, нормами і правилами; порушення вимог пожежної безпеки, передбачених стандартами, нормами і правилами, під час будівництва приміщень, будівель та споруд виробничого призначення.

З аналізу викладених положень, орган, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки, у разі виявлення факту недотримання вимог пожежної безпеки, на підставі акту, складеного за результатами здійснених заходів (перевірок тощо), має право звернутися до суду із позовом про застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємства.

Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що відповідачем із встановлених порушень у сфері техногенної та пожежної безпеки, які зафіксовані в акті перевірки від 17.09.2015 усунуто частково, проте це не підтверджує усунення всіх обставин, які слугували підставою для звернення до суду.

При цьому, слід зазначити, що застосування заходів реагування у вигляді повного зупинення роботи, є тимчасовим заходом, який направлений на попередження настання негативних наслідків, викликаних наявністю на об'єкті порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, які створюють загрозу життю та здоров'ю людей.

Разом з тим, суд звертає увагу відповідача, що останній не позбавлений права на звернення до суду із заявою про скасування заходів реагування, застосованих судом за результатом розгляду даної справи, якщо обставини, які стали підставою для вжиття заходів реагування, перестали існувати або усунуті, що підтверджується відповідними доказами. Така заява подається до адміністративного суду, який прийняв постанову про застосування відповідних заходів реагування у сфері державного нагляду (контролю) в порядку, встановленому ст. 183-2 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до ч. 1 статті 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу, а суд згідно статті 86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

За переконанням суду, представник позивача надав достатньо належних доказів на підтвердження обставин, якими обґрунтовується позов.

Враховуючи вищевикладене, проаналізувавши правові норми чинного законодавства, виходячи з наявних доказів у справі, суд приходить до висновку, що позовні вимоги Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у м. Києві є обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню.

Відповідно до п. 10 ч. 1 ст. 256 Кодексу адміністративного судочинства України негайно виконуються постанови суду про повне або часткове зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, експлуатації будівель, об'єктів, споруд, цехів, дільниць, а також машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, проведення робіт, у тому числі будівельно-монтажних, випуску і реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту, надання послуг, якщо це загрожує життю та/або здоров'ю людей.

Враховуючи положення ч. 4 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України, судові витрати стягненню з відповідача не підлягають.

Керуючись вимогами ст.ст. 69-71, 94, 160-162, 183-2, 254 КАС України, суд,

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у м. Києві задовольнити повністю.

Застосувати заходи реагування до товариства з обмеженою відповідальністю «ЮіС» (код ЄДРПОУ 23534460) за адресою: вул. Кіото, 8 у Деснянському районі міста Києва шляхом відключення джерела електроживлення та накладення печаток на розподільчі електрощитки та вхідні двері приміщень товариства.

Обов'язок, щодо забезпечення виконання рішення суду покласти на Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у м. Києві.

Постанова підлягає негайному виконанню.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подачі до Окружного адміністративного суду міста Києва апеляційної скарги на постанову протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає до Київського апеляційного адміністративного суду.

Якщо апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений ст. 186 КАС України, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку.

Суддя В.П. Шулежко