Постанова № 58298768, 08.06.2016, Сумський окружний адміністративний суд

Копія

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 червня 2016 р. Справа №818/494/16

Сумський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Прилипчука О.А.,

за участю секретаря судового засідання - Гордієнко Є.Є.,

позивача - ОСОБА_1,

представника відповідача - Циганенка Б.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу № 818/494/16

за позовом ОСОБА_1

до Прокуратури Сумської області

про визнання дій протиправними та стягнення заборгованості по заробітній платі,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1) звернулася до суду з адміністративним позовом до прокуратури Сумської області (далі - відповідач) про визнання протиправними дій прокуратури Сумської області щодо ненарахування та невиплати заробітної плати за період з 02.07.2015 року по 14 грудня 2015 року відповідно до ст. 81 Закону України "Про прокуратуру" та стягнення на її користь заборгованості по виплаті заробітної плати у розмірі 60 233, 24 грн. з відрахуванням обов'язкових внесків до належних фондів.

В обґрунтування позовних вимог зазначила, що наказом № 293-к від 15.04.2015 року вона була призначена на посаду спеціаліста інспекції секретаріату прокуратури Сумської області, з 20 квітня 2015 року наказом № 312-к від 20.04.2015 переведена на вакантну посаду прокурора прокуратури м. Суми. Наказом № 908к від 14 грудня 2015 року звільнена із займаної посади за власним бажанням на підставі статті 38 КЗпП України та п.7 ч.І ст.51 Закону України "Про прокуратуру". Позивач зазначає, що, під час праці та при звільненні їй не у повному обсязі була виплачена заробітна плата відповідно до статті 81 Закону України "Про прокуратуру" за період з 02 липня 2015 року по день звільнення.

В судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримала та просила суд позов задовольнити.

Представник прокуратури Сумської області у судовому засіданні заперечував проти позову, обґрунтовуючи свою позицію тим, що наказом прокурора Сумської області № 908к від 14 грудня 2015 року прокурора прокуратури м. Суми ОСОБА_1 звільнено з посади та органів прокуратури Сумської області за власним бажанням. На думку відповідача, позовні вимоги ОСОБА_1 про зобов'язання прокуратури нарахувати та виплатити їй заробітну плату за період з липня по грудень 2015 року у розмірах, визначених у ст. 81 Закону України "Про прокуратуру", є безпідставними, оскільки у відповідності до вимог п. 9 ст. 81 вказаного Закону, фінансування оплати праці прокурорів здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України. Частиною 2 статті 4 Закону України "Про оплату праці" (у редакції, чинній на час виникнення правовідносин) визначено, що джерелом коштів на оплату праці працівників установ і організацій, що фінансуються з бюджету, є кошти, які виділяються з відповідних бюджетів, а також частина доходу, одержаного внаслідок господарської діяльності та інших джерел. Відповідно до ст. 13 цього Закону, оплата праці працівників установ і організацій, що фінансуються з бюджету, здійснюється на підставі актів Кабінету Міністрів України в межах бюджетних асигнувань. Обсяги витрат на оплату праці працівників установ і організацій, що фінансуються з бюджету, затверджуються одночасно з бюджетом. Пунктом 9 "Прикінцевих положень" Закону України "Про Державний бюджет України на 2015 рік" установлено, що норми і положення частини другої статті 33, статті 81 Закону України "Про прокуратуру" застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування. Кошторисом доходів та видатків прокуратури Сумської області на 2015 рік не передбачено виплати заробітної плати в розмірах відповідно до вимог ст. 81 Закону України "Про прокуратуру". Отже, з урахуванням вищевказаних нормативно-правових актів, прокуратура області не наділена правом самостійно, без відповідної фінансової можливості, тобто збільшення видатків з Державного бюджету України, здійснювати перерахунок посадового окладу позивача.

Заслухавши доводи позивача та представника відповідача, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази у їх сукупності, суд вважає, позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

З копії трудової книжки позивача судом встановлено, що ОСОБА_1 з 22.01.2013 року працювала в органах прокуратури (а.с. 11-13).

Наказом прокурора Сумської області № 312-к від 20.04.2015 ОСОБА_1 переведено на вакантну посаду прокурора прокуратури м. Суми (а.с. 24).

Наказом прокурора Сумської області № 908к від 14 грудня 2015 року прокурора прокуратури м. Суми ОСОБА_1 звільнено із займаної посади та органів прокуратури Сумської області за власним бажанням, на підставі ст. 38 КЗпП України та п.7 ч.1 ст.51 Закону України "Про прокуратуру" (а.с. 25).

Задовольняючи позовні вимоги, суд виходить з наступного.

Правовідносини, що склалися між сторонами врегульовані Кодексом законів про працю України, Законом України "Про прокуратуру", бюджетним законодавством, відповідними постановами Кабінету Міністрів України та наказами Генерального прокурора України.

Відповідно до ст. 43 Конституції України кожен має право на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом.

26.10.2014 року набрав чинності Закон України "Про прокуратуру" від 14.10.2014р. № 1697-УІІ, який регулює правові, організаційні, економічні та соціальні умови діяльності працівників прокуратури.

Згідно п.33 Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про прокуратуру" щодо удосконалення та особливостей застосування окремих положень" №578-VIII від 02.07.2015р., розділ XIII "Перехідні положення" доповнено пунктом 1-1, де зазначено, що до утворення місцевих прокуратур їх повноваження здійснюють міські, районні, міжрайонні, районні у містах прокуратури. На зазначений період за прокурорами та керівниками цих прокуратур зберігається відповідний правовий статус, який вони мали до набрання чинності цим Законом, при реалізації функцій прокуратури.

Відповідно до ч.1 ст.81 Закону України "Про прокуратуру" заробітна плата прокурора регулюється цим Законом та не може визначатися іншими нормативно-правовими актами.

За приписами ч.3 ст.81 цього Закону посадовий оклад прокурора місцевої прокуратури встановлюється у розмірі 12 мінімальних заробітних плат, визначених законом , що запроваджується поетапно: з 1 липня 2015 року - 10 мінімальних заробітних плат; з 1 січня 2016 року - 11 мінімальних заробітних плат; з 1 січня 2015 року - 12 мінімальних заробітних плат.

Тобто, законом встановлений конкретний розмір посадового окладу прокурора місцевої прокуратури.

Проте, пунктом 9 Прикінцевих положень Закону України "Про державний бюджет України на 2015 рік" визначено, що норми і положення ст. 81 Закону України "Про прокуратуру" застосовуються у порядку та розмірах встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Постановою Кабінету Міністрів України від 31.05.2012р. №505 "Про упорядкування структури та умов оплати праці працівників органів прокуратури" затверджено схеми посадових окладів працівників органів прокуратури, які не відповідають вимогам ст.81 Закону України "Про прокуратуру".

Водночас, відповідно до п.13 розділу XIII Закону України "Про прокуратуру", Кабінету Міністрів України доручено: у тримісячний строк з дня, наступного за днем опублікування цього Закону: привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом; забезпечити приведення нормативно-правових актів міністерств та інших відповідних центральних органів виконавчої влади України у відповідність із цим Законом.

Проте, всупереч закону, Кабінетом Міністрів України не були виконані вимоги зазначеної норми.

Кабінетом Міністрів України винесена Постанова "Про упорядкування структури заробітної плати, особливості проведення індексації та внесення змін до деяких нормативно-правових актів" від 09.12.2015 року №1013, якою визначено, що у межах видатків на оплату праці, затверджених у кошторисі прокуратури, за рахунок виплат, пов'язаних з індексацією, надбавок, доплат, премій підвищуються на 25 відсотків посадові оклади керівних працівників, спеціалістів і службовців, розміри яких затверджено: постановою Кабінету Міністрів України від 31.05.2012 року №505 "Про упорядкування структури та умов оплати праці працівників органів прокуратури"

Отже, у період з набрання чинності Закону України "Про прокуратуру" по набрання чинності змін до постанови Кабінету Міністрів України від 31.05.2012 року №505, розмір посадового окладу працівника прокуратури повинен був обчислюватись відповідно до Закону України "Про прокуратуру" у розмірі 10 мінімальних заробітних плат.

При цьому, суд зазначає, що відсутність механізму реалізації права працівника прокуратури на заробітну плату в розмірі, передбаченому Законом, у зв'язку з не внесенням відповідних змін до постанови Кабінету Міністрів України від 31.05.2012 року №505, не є підставою для відмови у задоволенні позовних вимог, оскільки закони України мають вищу юридичну силу ніж постанова Кабінету Міністрів України, а також, у зв'язку з тим, що кожен має право на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом.

Такий висновок суду підтверджується рішенням Європейського суду з прав людини від 24.04.2014 року у справі "Будченко проти України" (заява №38667/06), де вказано, що відсутність механізму реалізації законодавчого положення становить втручання у право заявника за статтею 1 Першого протоколу до Конвенції (п. 39 рішення).

Варто також зазначити, що відсутність чи скорочення бюджетних асигнувань не може бути підставою для зменшення посадових окладів, надбавок до них та фінансування інших, передбачених цим Законом, гарантій, пільг і компенсацій. Так, Європейський Суд з прав людини у справі "Кечко проти України" констатував, що не приймає аргументів Уряду щодо бюджетних асигнувань, оскільки органи державної влади не можуть посилатись на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов'язань.

Крім того, суд зазначає, що законодавство, яке визначає фінансові зобов'язання держави, має первинний характер, а бюджетне законодавство - похідний від нього характер.

Такий висновок суду узгоджується з позицією Конституційного Суду України, який у справі №1-37/2008 вказав наступне: "Закон про Державний бюджет України як правовий акт, що має особливий предмет регулювання (визначення доходів та видатків на загальносуспільні потреби), створює належні умови для реалізації законів України, інших нормативно-правових актів, ухвалених до його прийняття, які передбачають фінансові зобов'язання держави перед громадянами і територіальними громадами. Саме у виконанні цих зобов'язань утверджується сутність держави як соціальної і правової.

Відповідно до статей 1, 3 Конституції України та принципів бюджетної системи (стаття 7 Кодексу) держава не може довільно відмовлятися від взятих на себе фінансових зобов'язань, передбачених законами, іншими нормативно-правовими актами, а повинна діяти ефективно і відповідально в межах чинного бюджетного законодавства".

За приписами ч.2 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Прокуратура Сумської області, як суб'єкт владних повноважень, не довела правомірності не нарахування заробітної плати позивачу за липень-грудень 2015 року у відповідності до вимог статті 81 Закону України "Про прокуратуру" та не спростувала жодним доказом розрахунку заробітної плати, здійсненого позивачем.

Тому, у суду відсутні підстави не довіряти розрахунку, наданого ОСОБА_1

Таким чином, суд вважає за необхідне визнати протиправними дії прокуратури Сумської області щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 заробітної плати за період з 02.07.2015р. по 14.12.2015р. відповідно до статті 81 Закону України "Про прокуратуру" та стягнути з прокуратури Сумської області на користь позивача заборгованість по виплаті заробітної плати у розмірі 60 233 грн. 24 коп. з відрахуванням обов'язкових внесків до належних фондів.

Керуючись ст. ст. 86, 94, 98, 158-163, 167, 186, 254 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Прокуратури Сумської області про визнання дій протиправними та стягнення заборгованості по заробітній платі - задовольнити.

Визнати протиправними дії прокуратури Сумської області щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 заробітної плати за період з 02.07.2015 року по 14 грудня 2015 року відповідно до ст. 81 Закону України «Про прокуратуру».

Стягнути з Прокуратури Сумської області (40000, м. Суми, вул. Герасима Кондратьєва, 33, ідентифікаційний код 03527891) на користь ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) заборгованість по виплаті заробітної плати у розмірі 60 233 (шістдесят тисяч двісті тридцять три) грн. 24 коп. з відрахуванням обов'язкових внесків до належних фондів.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Сумський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги на постанову суду протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Повний текст постанови складений та підписаний 13.06.2016.

Суддя (підпис) О.А. Прилипчук

З оригіналом згідно

Суддя О.А. Прилипчук