Постанова № 58298263, 08.06.2016, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2; e-mail: inbox@adm.lv.court.gov.ua; тел.: (032)-261-58-10П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 червня 2016 року справа № 813/6191/15

Львівський окружний адміністративний суд в колегіальному складі:

головуюча суддя Братичак У.В., суддя Кравців О.Р., суддя Кухар Н.А.,

секретар судового засідання Бугара М.Р.,

за участю:

позивача ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України про скасування та визнання нечинною постанови, -

в с т а н о в и в:

До суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України про скасування та визнання нечинною постанови про закінчення виконавчого провадження ВП №40749590 від 04.11.2015 р., винесеної Головним державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України ОСОБА_2

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що державним виконавцем безпідставно винесено постанову про закінчення виконавчого провадження ВП №40749590 від 04.11.2015 р., оскільки постанова Львівського окружного адміністративного суду у справі №2а-6239/09/1370 не виконана, а отже підстав, передбачених законодавством, для закінчення виконавчого провадження немає.

Позивач в судовому засіданні позов підтримав повністю з підстав, наведених у позовній заяві та додаткових поясненнях.

Представник відповідача в судове засідання не зявився, хоча належним чином повідомлявся про дату, час і місце його проведення. Клопотань про розгляд справи без його участі до суду не надходило.

Заслухавши думку позивача, дослідивши подані документи, обєктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

02.06.2011 р. Львівським окружним адміністративним судом винесено постанову у справі №2а-6239/09/1370 за позовом ОСОБА_1 до Департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, Міністерства внутрішніх справ України, Головного управління по боротьбі з організованою злочинністю Міністерства внутрішніх справ України, Управління Міністерства внутрішніх справ України на залізничному транспорті, за участю третьої особи на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Державного казначейства України, про визнання протиправними дій та стягнення грошового забезпечення.

На підставі виконавчого листа від 11.07.2013 року у справі №2а-6239/09/1370 головним державним виконавцем ВПВР ДВС України ОСОБА_3 відкрито виконавче провадження ВП №40749590 про зобов`язання Управління Міністерства внутрішніх справ України на залізничному транспорті нарахувати на користь ОСОБА_1 грошове забезпечення за період проходження служби в органах внутрішніх справ з 01.10.2008 року по 29.05.2009 року в межах та у спосіб, передбаченим чинним законодавством.

26.12.2013 р. державним виконавцем направлено вимогу №40749590/5-8 до Управління Міністерства внутрішніх справ України на залізничному транспорті щодо виконання рішення суду.

01.09.2014 р. державним виконавцем направлено вимогу щодо виконання рішення суду Голові комісії з ліквідації УМВС України на залізничному транспорті ОСОБА_4

19.11.2014 р. державним виконавцем направлено вимогу Т.в.о. начальника Управління

транспортної міліції МВС України - Голові ліквідаційної комісії УМВСУ на залізничному транспорті ОСОБА_4 щодо виконання рішення суду.

На виконання вимоги державного виконавця т.в.о. начальника Управління транспорту

міліції Міністерства внутрішніх справ України повідомлено про неможливість виконання рішення суду.

19.02.2015 р. державним виконавцем винесено постанову накладення штрафу ВП № 40749590 на суму 680 грн.

20.02.2015 р. Голові ліквідаційної комісії УМВС України на залізничному транспорті ОСОБА_4 повторно направлено вимогу державного виконавця щодо виконання рішення суду.

13.03.2015 р. державним виконавцем винесено постанову про накладення штрафу ВП№ 40749590 на суму 1360,00 грн.

23.07.2015 р. державним виконавцем повторно направлено вимогу Голові ліквідаційної комісії УМВС України на залізничному транспорті ОСОБА_4 щодо виконання рішення суду.

04.11.2015 р. головним державним виконавцем ВПВР Департаменту ДВС Міністерства юстиції України ОСОБА_2 винесено постанову про закінчення виконавчого провадження ВП №40749590.

Як вбачається з оскаржуваної постанови підставою для закінчення спірного провадження слугувало подання (повідомлення) про притягнення винних осіб до кримінальної відповідальності.

Позивач, не погодившись з діями та постановою державного виконавця, звернувся до суду з даним позовом.

Вирішуючи спір по суті суд зазначає наступне.

Відповідно до ст.19 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець відкриває виконавче провадження на підставі виконавчого документа, зазначеного в статті 17 цього Закону за заявою стягувача або його представника про примусове виконання рішення.

Відповідно до ст. 6 Закону України "Про виконавче провадження" державний виконавець зобов'язаний використовувати надані йому права у точній відповідності із законом і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів громадян і юридичних осіб.

Статтею 11 Закону України "Про виконавче провадження" передбачений обов`язок державного виконавця здійснювати заходи, необхідні для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення (далі - виконавчий документ), у спосіб та в порядку, встановленому виконавчим документом і цим Законом.

У відповідності до ст. 25 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець зобов'язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред'явлення такого документа до виконання, він відповідає вимогам, передбаченим цим Законом, і пред'явлений до виконання до відповідного органу державної виконавчої служби.

Відповідно до частини 1 статті 75 вищезазначеного Закону після відкриття виконавчого провадження за виконавчим документом, що зобов'язує боржника вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, державний виконавець перевіряє виконання рішення не пізніше ніж на наступний день після закінчення строку, встановленого частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного виконання рішення. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, його виконання перевіряється не пізніше наступного робочого дня після відкриття виконавчого провадження.

Відповідно до ст. 49 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження підлягає закінченню зокрема у разі:

1) визнання судом відмови стягувача від примусового виконання рішення суду;

2) визнання судом мирової угоди між стягувачем і боржником у процесі виконання;

3) смерті або оголошення померлим стягувача чи боржника, визнання безвісно відсутнім боржника або стягувача, ліквідації юридичної особи - сторони виконавчого провадження, якщо виконання їх обов'язків чи вимог у виконавчому провадженні не допускає правонаступництва;

3-1) прийняття Національним банком України рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку-боржника;

4) скасування рішення суду або іншого органу (посадової особи), на підставі якого виданий виконавчий документ, або визнання судом виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню;

5)письмової відмови стягувача від одержання предметів, вилучених у боржника під час виконання рішення про передачу їх стягувачу, або знищення речі, що має бути передана стягувачу в натурі;

6) закінчення строку, передбаченого законом для відповідного виду стягнення;

7) визнання боржника банкрутом;

8) фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом;

9) повернення виконавчого документа без виконання на вимогу суду або іншого органу (посадової особи), який видав виконавчий документ;

10) направлення виконавчого документа за належністю до іншого відділу державної виконавчої служби;

11) повернення виконавчого документа до суду чи іншого органу (посадової особи), який його видав, у випадку, передбаченому частиною третьою статті 75 цього Закону;

12) якщо рішення фактично виконано під час виконання рішення Європейського суду з прав людини;

13) непред'явлення виконавчого документа за відновленим виконавчим провадженняму строки, визначені статтею 51 цього Закону;

14) списання згідно із Законом України "Про деякі питання заборгованості за спожитий природний газ та електричну енергію" заборгованості, встановленої рішенням суду, яке

підлягало виконанню на підставі виконавчого документа.

Як вбачається з вище оскаржуваної постанови остання була винесена відповідно до п.11 ч.1 ст. 49 ЗУ « Про виконавче провадження» згідно до якої виконавче провадження підлягає закінченню у разі повернення виконавчого документа до суду чи іншого органу (посадової особи), який його видав, у випадку, передбаченому ч.3 ст. 75 цього Закону.

Відповідно ч.3 ст. 75 цього Закону у разі якщо виконати рішення без участі боржника неможливо, державний виконавець накладає на боржника штраф відповідно до статті 89 цього Закону та вносить подання (повідомлення) правоохоронним органам для притягнення боржника до відповідальності згідно із законом, після чого виносить постанову про закінчення виконавчого провадження, яка затверджується начальником відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, і повертає виконавчий документ до суду чи іншого органу (посадової особи), що його видав.

Відповідно до ч.3 ст. 11 ЗУ "Про виконавче провадження" державний виконавець у процесі здійснення виконавчого провадження має право, зокрема: проводити перевірку виконання боржниками рішень, що підлягають виконанню відповідно до цього Закону; викликати фізичних осіб, посадових осіб з приводу виконавчих документів, що знаходяться у виконавчому провадженні, а в разі неявки боржника без поважних причин виносити постанову про його привід через органи Національної поліції; накладати стягнення у вигляді штрафу на фізичних, юридичних та посадових осіб у випадках, передбачених законом; вимагати від матеріально відповідальних і посадових осіб боржників - юридичних осіб або від боржників - фізичних осіб надання пояснень за фактами невиконання рішень або законних вимог державного виконавця чи іншого порушення вимог законодавства про виконавче провадження; з метою профілактичного впливу повідомляти органам державної влади, громадським об'єднанням, трудовим колективам і громадськості за місцем проживання або роботи особи про факти порушення нею вимог законодавства про виконавче провадження; у разі ухилення боржника від виконання зобов'язань, покладених на нього рішенням, звертатися до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника - фізичної особи або керівника боржника - юридичної особи за межі України до виконання зобов'язань за рішенням; здійснювати інші повноваження, передбачені цим Законом та іншими законами.

Суд дійшов висновку, що державним виконавцем передчасно прийнято постанову про закінчення виконавчого провадження у зв`язку з неможливістю його виконання. Так державним виконавцем не використано усіх передбачених законом повноважень щодо виконання судового рішення, зокрема щодо звертатання до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника - фізичної особи або керівника боржника - юридичної особи за межі України до виконання зобов'язань за рішенням ( з приводу чого позивач звертався з листом ще 10.07.2015 р.).

Окрім того, судом встановлено, що УМВС України на залізничному транспорті на момент винесення оскаржуваної постанови не ліквідовано, запису про припинення юридичної особи до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань не внесено.

Таким чином, державний виконавець не в повному обсязі скористався наділеними повноваженнями та передчасно виніс постанову про закінчення виконавчого провадження, оскільки рішення суду не виконано, кошти на користь позивача з боржника не стягнуті.

Перевіривши оскаржувану позивачем постанову про закінчення виконавчого провадження ВП №40749590 від 04.11.2015р. колегія суддів дійшла до висновку, що така прийнята з порушенням вимог Закону України «Про виконавче провадження».

Керуючись ст.ст., 69-71, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В :

1.Адміністративний позов задовольнити повністю.

2.Визнати протиправною та скасувати постанову про закінчення виконавчого провадження ВП №40749590 від 04.11.2015р.

3.Стягнути з Департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України на користь ОСОБА_1 487, 20 грн. судового збору.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Львівського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня її проголошення. В разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили в строк та в порядку, передбаченому ст. 254 КАС України.

Повний текст постанови складений та підписаний 10.06.2015 року.

Головуюча суддя Братичак У.В.

Суддя Кравців О.Р.

Суддя Кухар Н.А.