Рішення № 58297013, 08.06.2016, Апеляційний суд Херсонської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа 661/802/15-ц Головуючий в І інстанції Ведяшкіна Ю.В.

Провадження №22-ц/791/1190/16 Доповідач: Ігнатенко П.Я.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 червня 2016 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду Херсонської області в складі:

ГоловуючогоОСОБА_1Суддів:ОСОБА_2 ОСОБА_3СекретарОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Херсоні цивільну справу за апеляційною скаргою публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра» на рішення Новокаховського міського суду Херсонської області від 20 січня 2016 року у справі за позовом публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра» до ОСОБА_5, ОСОБА_6 про стягнення кредитної заборгованості,

за зустрічним позов ОСОБА_5 до публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: приватний нотаріус Новокаховського міського нотаріального округу ОСОБА_7 про визнання недійсними кредитного договору і договору іпотеки, та застосування двосторонньої реституції,

за зустрічним позовом ОСОБА_6 до публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: ОСОБА_5, про припинення дії договору поруки,-

В С Т А Н О В И Л А:

У лютому 2015 року публічне акціонерне товариство «Комерційний банк «Надра» (далі - банк або ПАТ «КБ «Надра») в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладників фізичних осіб на тимчасову адміністрацію звернувся до суду із вказаним позовом, посилаючись на те, що 18.04.2008 року укладено договір кредиту та видано ОСОБА_5 кредит в сумі 25237,44 дол.США строком до 18.04.2026 року зі сплатою відсотків за користування кредитними коштами 11,3% річних.

На забезпечення виконання зобовязань за кредитним договором з ОСОБА_6 18.04.2008 року укладено договір поруки.

В звязку з неналежним виконанням зобовязань за договором, станом на 10.01.2015 року утворилась заборгованість, яку банк просить стягнути солідарно з позичальника ОСОБА_5 та поручителя ОСОБА_6 в сумі 28191,55 доларів США, що еквівалентно 444005,33 грн., яка складається з: заборгованості за кредитом, в тому числі простроченої 22336,23 доларів США, що еквівалентно 351786,40 грн., заборгованості зі сплати відсотків 2805,09 доларів США, що еквівалентно 44179,01 грн., пені за прострочення сплати кредиту 8296,72 грн., що еквівалентно 526,79 доларів США, штрафу за порушення умов кредитного договору 39743,20 грн., що еквівалентно 2523,44 доларів США.

В ході розгляду справи ОСОБА_5 звернулась до суду із зустрічним позовом про визнання недійсним кредитного договору та договору іпотеки від 18.04.2015 року, а також про застосування позовної давності в один рік стосовно вимог банку про виплату неустойки (пені, штрафу).

Окрім того, ОСОБА_6 звернулась із зустрічним позовом, посилаючись на те, що вона є поручителем, однак порука припинена, оскільки банк пропустив шестимісячний строк предявлення позову з моменту, коли йому стало відомо про порушене право. Просить визнати договір поруки припиненим.

Рішенням Новокаховського міського суду Херсонської області від 20.01.2016 року позов публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра» задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_5 на користь публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра» заборгованість за кредитним договором № 809827/ЖР від 18 квітня 2008 року в розмірі 25668,11 доларів США, що еквівалентно 404262,13 грн., (яка складається з: заборгованості за кредитом, в тому числі простроченої 22336, 23 доларів США, що еквівалентно 351786,40 грн., заборгованості зі сплати відсотків 2805,09 доларів США, що еквівалентно 44179,01 грн., пені за прострочення сплати кредиту 8296,72 грн., що еквівалентно 526,79 доларів США , що утворилася станом на 10 січня 2015 року) та стягнуто на користь держави судовий збір. В іншій частині позову відмовлено.

В задоволенні зустрічного позову ОСОБА_5 до публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: приватний нотаріус Новокаховського міського нотаріального округу ОСОБА_7 про визнання недійсними кредитного договору і договору іпотеки, та застосування двосторонньої реституції відмовлено.

Зустрічний позов ОСОБА_6 до публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: ОСОБА_5 про припинення дії договору поруки задоволено.

Визнано договір поруки від 18 квітня 2008 року, укладений між публічним акціонерним товариством «Комерційний банк «Надра» та ОСОБА_6 припиненим.

ПАТ «КБ «Надра» в апеляційній скарзі, вважаючи рішення суду незаконним, необґрунтованим та таким, що ухвалено з порушенням судом норм матеріального і процесуального права, просить рішення суду скасувати в частині відмови у солідарному стягненні штрафу в розмірі 2523,44 дол.США з ОСОБА_5 та ОСОБА_6 і ухвалити в цій частині нове рішення, яким задовольнити вказані позовні вимоги банку повністю.

Це ж рішення суду змінити, стягнути з ОСОБА_6, Т.О. солідарно з ОСОБА_5 кредитну заборгованість у сумі 28191,55 дол.США на користь банку.

Це ж рішення суду в частині задоволення зустрічного позову ОСОБА_6 про припинення дії договору поруки,- скасувати і ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні цих позовних вимог.

В письмових запереченнях на апеляційну скаргу ОСОБА_8 просить не брати до уваги доводи викладені в ній та залишити рішення суду першої інстанції без змін.

В ході апеляційного розгляду в обґрунтування позовних вимог про стягнення штрафу, з метою уточнення, за які саме порушення банк просить стягнути штраф, представник банку пояснив, що підставою для стягнення штрафу, передбаченого п.5.3 договору є невнесення чергових платежів до 10 числа кожного місяця, чим порушено п.3.3.3 договору.

Заслухавши доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах, визначених ст. 303 ЦПК України, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга ПАТ «КБ «Надра» підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Судом першої інстанції правильно встановлено, що 18.04.2008 року укладено договір кредиту № 809827/ЖР, згідно умов якого ОСОБА_5 видано кредит в сумі 25237,44 дол.США строком до 18.04.2026 року зі сплатою відсотків за користування кредитними коштами 11,3% річних.

На забезпечення виконання зобовязань за кредитним договором з ОСОБА_6 18.04.2008 року укладено договір поруки.

В звязку з неналежним виконанням зобовязань за договором, станом на 10.01.2015 року утворилась заборгованість, яку банк просив стягнути солідарно з позичальника ОСОБА_5 та поручителя ОСОБА_6 в сумі 28191,55 доларів США, що еквівалентно 444005,33 грн., яка складається з: заборгованості за кредитом, в тому числі простроченої 22336,23 доларів США, що еквівалентно 351786,40 грн., заборгованості зі сплати відсотків 2805,09 доларів США, що еквівалентно 44179,01 грн., пені за прострочення сплати кредиту 8296,72 грн., що еквівалентно 526,79 доларів США, штрафу за порушення умов кредитного договору 39743,20 грн., що еквівалентно 2523,44 доларів США.

Задовольняючи первісні позовні вимоги частково, суд першої інстанції правильно керувався положеннями ст. ст. 256, 257, 261, 526, 559, 1048, 1050 ЦК України, на підставі наявних у матеріалах справи доказів дійшов обґрунтованого висновку про наявність підстав для стягнення заборгованості з боржника ОСОБА_5 у межах строків позовної давності на підставі наведених банком розрахунків в частині тіла кредиту, відсотків та пені.

Суд дійшов правильного висновку про те, що позовні вимоги банку в частині стягнення з позичальника ОСОБА_5 штрафу не обґрунтовані.

Згідно п.5.3 договору у разі порушення позичальником вимог п.4.3 за виключенням п.п.4.3.3, 4.3.4 цього договору, позичальник зобовязаний сплатити банку штраф у розмірі 10% від суми кредиту, визначеної у п.1.1 цього договору за кожен випадок.

Отже, штраф, передбачений п.5.3 не нараховується у разі порушень п.4.3.3, який регулює обовязок позичальника сплачувати мінімально необхідні платежі у розмірі та порудку, визначених у п.п.3.3.1, 3.3.2, 3.3.3 цього договору.

Окрім того, штраф 10% не нараховується у випадках порушень, передбачених п.4.3.4 згідно якого у випадку порушення виконання зобовязань, передбачених цим договором, позичальник має сплатити банку штрафні санкції, визначені в п.5.1-5.3 цього договору.

Таким чином, невнесення мінімального щомісячного платежу, як це передбачено п.3.3.3 договору, у розмірах визначених п.3.3.1 є підставою для нарахування пені (п.5.2 договору) і не є підставою нарахування штрафу з наведених вище підстав.

Окрім того, за положеннями ст.61 Конституції України ніхто не може бути двічі притягнений до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення.

Ураховуючи вищевикладене та відповідно до ст.549 ЦК України штраф і пеня є одним видом цивільно-правової відповідальності, а тому їх одночасне застосування за одне й те саме порушення - не внесення чергових платежів, тобто порушення строків виконання грошових зобовязань за кредитним договором свідчить про недотримання положень ст.61 Конституції України щодо заборони подвійної цивільно-правової відповідальності за одне і те саме порушення (постанова Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України від 21.10.2015 р. у справі №6-2003цс15).

Також колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про відсутність підстав для задоволення зустрічних позовних вимог про визнання недійсним кредитного договору і договору іпотеки, оскільки такі відповідають встановленим обставинам справи та положенням ст. ст. 203, 215, 230 ЦК України.

В зазначеній вище частині доводи апеляційної скарги містять субєктивне сприйняття та оцінку обставин і висновки суду не спростовують, а також не містять посилання на нові факти чи засоби доказування, які б вказували на незаконність ухваленого по справі рішення, а тому до уваги судовою колегією не приймаються.

В частині задоволення зустрічного позову про припинення дії договору поруки, доводи апеляційної скарги заслуговують на увагу.

Законом не передбачено припинення дії договору поруки на підставі ч.4 ст.559 ЦК України, яка передбачає підстави припинення поруки, як такої. Окрім того, встановлені судом обставини справи не дають підстав для визнання поруки припиненою.

Так, з матеріалів справи вбачається, що боржник ОСОБА_5 (а відтак і поручитель ОСОБА_6О.) первинно взяла на себе зобов'язання повернути суму кредиту з відповідними процентами до 18 квітня 2026 року, сплачуючи її частинами (щомісячними платежами) згідно з графіком платежів.

Отже, поряд з установленням строку дії договору сторони встановили й строки виконання боржником окремих зобов'язань (внесення щомісячних платежів), що входять до змісту зобов'язання, яке виникло на основі договору.

Строк виконання боржником кожного щомісячного зобов'язання згідно з частиною третьою статті 254 ЦК України спливає у відповідне число останнього місяця строку.

У зв'язку з порушенням боржником графіка погашення платежів та виникненням заборгованості за кредитним договором кредитор використав передбачене частиною другою статті 1050 ЦК України та пунктом 4.2.4 договору право на односторонню зміну умов кредитного договору, звернувшись із позовом до цих осіб у лютому 2015 року про дострокове повернення всієї суми кредиту.

Отже, у разі зміни кредитором на підставі частини другої статті 1050 ЦК України строку виконання основного зобов'язання передбачений частиною четвертою статті 559 ЦК України шестимісячний строк підлягає обрахуванню з цієї дати.

За таких обставин, заборгованість, з приводу якої заявлений позов у справі, виникла в боржника за період з 27.01.2014 року до лютого 2015 року (часу звернення позивача до суду) у зв'язку з несплатою боржником поточних щомісячних платежів із погашення кредиту та процентів за користування ним.

Якщо умовами договору кредиту передбачені окремі самостійні зобов'язання боржника про повернення боргу щомісяця частинами та встановлено самостійну відповідальність боржника за невиконання цього обов'язку, то у разі неналежного виконання позичальником цих зобов'язань позовна давність за вимогами кредитора до нього про повернення заборгованих коштів повинна обчислюватися з моменту настання строку погашення кожного чергового платежу.

Саме таку правову позицію було висловлено Верховним Судом України в постанові від 19 березня 2014 року у справі 6-20цс14.

Оскільки відповідно до статті 554 ЦК України поручитель відповідає перед кредитором у тому самому обсязі, що й боржник, то зазначені правила (з урахуванням положень частини четвертої статті 559 ЦК України) повинні застосовуватись і до поручителя.

Таким чином, слід дійти висновку про те, що у разі неналежного виконання боржником зобов'язань за кредитним договором передбачений частиною четвертою статті 559 ЦК України строк пред'явлення кредитором вимог до поручителя про повернення боргових сум, погашення яких згідно з умовами договору визначено періодичними платежами, повинен обчислюватися з моменту настання строку погашення кожного чергового платежу.

Як убачається з графіка погашення кредиту, чергові платежі боржник повинен був здійснювати не пізніше 10 числа кожного місяця, тому з часу несплати кожного з платежів відповідно до статті 261 ЦК України починається перебіг позовної давності для вимог до боржника та обрахування встановленого частиною четвертою статті 559 ЦК України шестимісячного строку для пред'явлення вимог до поручителя.

У разі пред'явлення банком вимог до поручителя більше ніж через шість місяців після настання строку для виконання відповідної частини основного зобов'язання в силу положень частини четвертої статті 559 ЦК України порука припиняється в частині певних щомісячних зобов'язань щодо повернення грошових коштів поза межами цього строку.

Разом із тим правовідносини поруки за договором не можна вважати припиненими в іншій частині, яка стосується відповідальності поручителя за невиконання боржником окремих зобов'язань за кредитним договором про погашення кредиту до збігу шестимісячного строку з моменту виникнення права вимоги про виконання відповідної частини зобов'язань, та в частині вимог про дострокове погашення кредитних коштів.

Аналогічна правова позиція викладено Верховним Судом України в правовій позиції від 17.09.2015 року у справі №6-53цс14.

За таких обставин, рішення суду в частині відмови у задоволенні позовних вимог про стягнення заборгованості солідарно з поручителя та в частині задоволення зустрічного позову про визнання договору поруки припиненим ухвалено без урахування зазначених вище вимог закону, в звязку з чим підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення в цій частині.

Позовні вимоги банку про стягнення заборгованості з поручителя ОСОБА_6 підлягають частковому задоволенню стосовно невиконаних зобовязань за договором кредиту до збігу шестимісячного строку з моменту виникнення права вимоги про виконання відповідної частини зобовязань, тобто з 23.09.2014 року та в частині вимог про дострокове погашення кредитних коштів: 21192,42 дол.США заборгованість за кредитом, 1136,29 дол.США заборгованість за відсотками, 342,18 дол.США пеня, а всього 22670,89 дол.США. Зазначена сума підлягає стягненню з поручителя солідарно з позичальником ОСОБА_5 в межах загальної стягнутої суми заборгованості з останньої.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 309 ЦПК України, колегія суддів ,-

В И Р І Ш И Л А:

Апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра»,- задовольнити частково.

Рішення Новокаховського міського суду Херсонської області від 20 січня 2016 року,- скасувати в частині задоволення зустрічного позову ОСОБА_6 до публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: ОСОБА_5, про припинення дії договору поруки, та ухвалити в цій частині нове рішення.

У задоволенні позову ОСОБА_6 до публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: ОСОБА_5, про припинення дії договору поруки,- відмовити.

Це ж рішення в частині відмови у задоволенні позовних вимог до ОСОБА_6 скасувати та ухвалити в цій частині нове рішення.

Стягнути з ОСОБА_6 солідарно з ОСОБА_5 на користь публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра» 22670,89 доларів США, яка входить до загальної стягнутої суми заборгованості з позичальника ОСОБА_5.

В решті це ж рішення залишити без змін.

Рішення апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржено протягом двадцяти днів безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ.

Головуючий П.Я.Ігнатенко

Судді: Л.П.Воронцова

ОСОБА_3