Постанова № 58296221, 08.06.2016, Ковпаківський районний суд м. Суми

Справа №592/4426/16-а

Провадження №2-а/592/149/16

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 червня 2016 року м.Суми

Ковпаківський районний суд м.Суми у складі: головуючого - судді Котенко О.А., за участю секретаря судового засідання - Чайка Т.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Суми справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Департаменту соціального захисту населення Сумської міської ради (раніше - Управління соціального захисту населення Сумської міської ради) про визнання дій неправомірними, зобов'язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з зазначеним позовом та свої вимоги обґрунтовує тим, що він проживав у АДРЕСА_1. Влітку 2015 року у зв'язку із активізацією бойових дій, він був змушений покинути постійне місце проживання в м. Горлівці та виїхати звідти у більш безпечніше місце. Згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 01.10.2014 року № 509 «Про облік внутрішньо переміщених осіб» він був взятий на облік Управлінням соціального захисту населення Сумської міської ради як внутрішньо переміщена особа, що підтверджується довідкою від 11. 27.08.2015 року № 5924003966 про взяття на облік особи, переміщеної з тимчасово окупованої території України, районів проведення антитерористичної операції та населених пунктів, розташованих на лінії зіткнення. З моменту взяття на облік Управлінням соціального захисту населення Сумської міської ради йому надавалась щомісячна адресна допомога, яка обумовлена постановою Кабінету Міністрів України від 01.10.2014 року № 505 «Про надання щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на плату житлово-комунальних послуг». 29.02.2016 року, у зв'язку із зміною фактичного місця проживання, він звернувся з відповідною заявою до Управління соціального захисту населення Сумської міської ради, йому була оформлена та видана довідка про взяття на облік особи, переміщеної з тимчасово окупованої території України, з відміткою, зробленою від руки на лицьовому боці довідки: «Внесені зміни в зв'язку зі зміною фактичного місця проживання». Зареєструвати своє місце перебування і отримати відповідну відмітку територіального підрозділу Державної міграційної служби України про реєстрацію на зворотному боці довідки наразі є неможливим у зв'язку із тим, що Законом України від 24.12.2015 року № 921-VIII «Про внесення змін до деяких законів України щодо посилення гарантій дотримання прав і свобод внутрішньо переміщених осіб», який набрав чинності 13.01.2016 року, були вилучені частини 2-6 статті 5, а також пункти 1 і 2 частини 1 статті 11 Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб», відповідно до яких територіальні підрозділи Державної міграційної служби України проставляли відмітку про реєстрацію на довідках внутрішньо переміщених осіб. Територіальні підрозділи Державної міграційної служби України зараз здійснюють лише оформлення документів, що посвідчують особу та підтверджують громадянство України, або документів, що посвідчують особу та підтверджують її спеціальний статус за місцем проживання внутрішньо переміщених осіб згідно з дорученням голови Державної міграційної служби України від 02.10.2015 року № Д/153/2.1-15. При цьому відмітка про реєстрацію місця проживання/перебування у довідці про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи не проставляється. Зі змісту повідомлення вбачається, що адресна допомога за його заявою від 11.04.2016 року йому не була призначена через відсутність відмітки територіального підрозділу Державної міграційної служби України на зворотному боці довідки про взяття на облік. Зазначену відмову вважає безпідставною, необґрунтованою і такою, що суперечить вимогам чинного законодавства України. Частина 1 статті 12 цього Закону надає вичерпний перелік підстав для скасування дії довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи та внесення відомостей про це в Єдину інформаційну базу даних про внутрішньо переміщених осіб. З часу набрання чинності цим Законом, а саме з 13.01.2016 року, проставлення територіальними підрозділами Державної міграційної служби України відмітки про реєстрацію місця проживання осіб, зазначених у довідці не є необхідним, оскільки саме Міністерство соціальної політики визначено відповідальним за забезпечення формування та ведення, а на структурні підрозділи з питань соціального захисту населення покладено завдання щодо вирішення питання стосовно видачі довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, реєстрації та постановки її на облік в Єдиній інформаційній базі. Тому виходячи з цього, з урахуванням вимоги ст.20 Закону України від 20.10.2014 року № 1706-VII «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб», яка наголошує, що закони та інші нормативно-правові акти України діють в частині, що не суперечить цьому Закону, вважати наявність відмітки структурного підрозділу Державної міграційної служби України ознакою дійсності довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, є рішенням помилковим і таким, що прийнято в порушення чинного законодавства. Позивач просить суд ухвалити рішення яким визнати неправомірними дії Управління соціального захисту населення Сумської міської ради щодо відмови йому в наданні щомісячної адресної грошової допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг, за моєю заявою від 11.04.2016 року до Управління соціального захисту населення Сумської міської ради про поновлення виплати зазначеної допомоги, та зобов'язати Управління соціального захисту населення Сумської міської ради здійснити нарахування і подовжити виплату щомісячної адресної грошової допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг, відповідно до моєї заяви від 11.04.2016 року до Управління соціального захисту населення Сумської міської ради про поновлення виплати зазначеної допомоги.

В судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримав повністю з зазначених підстав та просив їх задовольнити.

В судове засідання представник відповідача - Департаменту соціального захисту населення Сумської міської ради (раніше - Управління соціального захисту населення Сумської міської ради) не з'явився, про час і місце розгляду справи повідомлені належним чином. В запереченнях на позов зазначили, що Департамент соціального захисту населення Сумської міської ради (раніше - Управління соціального захисту населення) у питаннях, що стосується соціального захисту внутрішньо переміщених осіб керується чинним законодавством. Так, відповідно до ст.4 Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» для отримання довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи така особа звертається із заявою до структурного підрозділу з питань соціального захисту населення за місцем проживання у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Згідно з п.71 Порядку оформлення і видачі довідки про взяття на облік особи, яка переміщується з тимчасово окупованої території України, району проведення антитерористичної операції чи населеного пункту, розташованої на лінії зіткнення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01.10.2014 року № 590 (далі - Порядок) територіальний підрозділ Державної міграційної служби у триденний строк після повідомлення внутрішньо переміщеною особою про фактичне місце проживання проводить перевірку наведених у довідці відповідних відомостей, проставляє у разі підтвердження таких відомостей на зворотному боці довідки відмітку про реєстрацію місця проживання осіб, зазначених у довідці. Довідка не є дійсною без проставлення на її зворотному боці зазначеної відмітки. Обумовленість такого правового регулювання підтверджується і тим, що Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо посилення гарантії дотримання прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» від 24.12.2015 року №921-VІІІ вказується, що для визначення відповідного порядку дій щодо реалізації положень Закону Уряд має у трьохмісячний термін прийняти відповідну постанову. До цього часу Кабінет Міністрів України власним протокольним рішенням від 22.02.2016 року № 13 вказав Державній міграційній службі та Міністерству соціальної політики України керуватися діючими вимогами Порядку. 27.08.2015 року ОСОБА_1 був взятий на облік як внутрішньо переміщена особа (довідка від 27.08.2015 року № 5924003966) та відповідно до поданих документів згідно з рішенням управління від 11.09.2015 йому була призначена щомісячна адресна допомога внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг (надалі - грошова допомога) з 01.09.2015 року по 26.02.2016 року, а саме по термін дії довідки внутрішньо переміщеної особи (строк дії реєстрації становив з 28.08.2015 року по 28.02.2016 року). 29.02.2016 року позивач звернувся до департаменту з заявою про зміну фактичного місця проживання по місту Суми. Відповідно до вимог чинного законодавства департаментом була вилучена попередня довідка про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, та видано нову із зазначенням нового місця проживання. Як наслідок, позивачу було роз'яснено про необхідність проставлення відповідної відмітки в територіальному підрозділі Державної міграційної служби. Одночасно з цим позивачу було повідомлено, що за інших обставин довідка буде вважатись недійсною. 11.04.2016 року позивач звернувся з питання призначення грошової допомоги на наступний шестимісячний термін. Оскільки раніше надані роз'яснення щодо імперативного проставляння вище обумовленої відмітки на довідці про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи виконані не були, тому позивачу рішенням управління від 19.04.2016 року відмовлено в призначенні грошової допомоги. Отже, з наведеного вище вбачається відсутність правової підстави для задоволення позовних вимог позивача. На запит суду додатково повідомили, що Управлінням «Центр надання адміністративних послуг у м.Суми» у довідку про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи ОСОБА_1 16.05.2016 року було внесено відомості про місце перебування внутрішньо переміщеної особи. 16.05.2016 року позивач звернувся до Департаменту за призначенням грошової допомоги, йому була призначена грошова допомога на період з 16.05.2016 року по 26.08.2016 року у розмірі 1130грн.

Суд, заслухавши пояснення позивача, перевіривши докази у справі, дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцію та законами України.

Згідно з ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Відповідно до ч.1 ст.1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» (далі - Закон) внутрішньо переміщеною особою є громадянин України, іноземець або особа без громадянства, яка перебуває на території України на законних підставах та має право на постійне проживання в Україні, яку змусили залишити або покинути своє місце проживання у результаті або з метою уникнення негативних наслідків збройного конфлікту, тимчасової окупації, повсюдних проявів насильства, порушень прав людини та надзвичайних ситуацій природного чи техногенного характеру.

Згідно ст.4 цього Закону факт внутрішнього переміщення підтверджується довідкою про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, що діє безстроково, крім випадків, передбачених статтею 12 цього Закону.

Підставою для взяття на облік внутрішньо переміщеної особи є проживання на території, де виникли обставини, зазначені в статті 1 цього Закону, на момент їх виникнення.

Для отримання довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи така особа звертається із заявою до структурного підрозділу з питань соціального захисту населення районних, районних у місті Києві державних адміністрацій, виконавчих органів міських, районних у містах (у разі утворення) рад за місцем проживання у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Форма заяви затверджується центральним органом виконавчої влади з формування та забезпечення реалізації державної політики у сферах зайнятості населення та трудової міграції, трудових відносин, соціального захисту, соціального обслуговування населення, волонтерської діяльності, з питань сім'ї та дітей, оздоровлення та відпочинку дітей, а також захисту прав депортованих за національною ознакою осіб, які повернулися в Україну.

Під час судового розгляду встановлено, що позивач перебуває на обліку як особа, переміщена з тимчасово окупованої території, що підтверджується довідкою Управління соціального захисту населення Сумської міської ради від 27.08.2015 року № 5924003966 (а.с. 5). З вказаної довідки та копії паспорта позивача (а.с. 4) вбачається, що позивач перемістився з тимчасово окупованої території та до цього постійно проживав за адресою: АДРЕСА_1.

Порядок надання щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг, затвердженим постановою Кабінетів Міністрів України від 01.10.2014 року № 505, передбачає надання грошової допомоги внутрішньо переміщеним особам, які стоять на обліку в структурних підрозділах з питань соціального захисту населення міських, районних у містах (у разі утворення) рад, з дня звернення за її призначенням і виплачується по місяць зняття з такого обліку включно, але не більше ніж шість місяців (п. 1 Порядку).

29.02.2016 року у зв'язку із зміною фактичного місця проживання позивач звернувся з заявою до Управління соціального захисту населення Сумської міської ради, де йому була оформлена та видана довідка про взяття на облік особи, переміщеної з тимчасово окупованої території, районів проведення антитерористичної операції та населених пунктів, розташованих на лінії зіткнення, з відміткою, зробленою від руки «Внесені зміни в зв'язку зі зміною фактичного місця проживання» (а.с.5).

Звернувшись до відповідача за роз'ясненням щодо не нарахування та невиплати адресної допомоги на його заяву від 11.04.2016 року, позивач отримав повідомлення про відмову в наданні допомоги переміщеним особам на проживання, в якому зазначено, що йому не призначено щомісячну адресну допомогу відповідно до заяви від 11.04.2016 року згідно з пунктом 71 Порядку оформлення і видачі довідки про взяття на облік особи, яка переміщується з тимчасово окупованої території України або району проведення антитерористичної операції. затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01.10.2014 р. № 509 «Про облік осіб, які переміщуються з тимчасово окупованої території України та районів проведення антитерористичної операції» (зі змінами і доповненнями) через відсутність відмітки територіального підрозділу Державної міграційної служби на зворотному боці довідки про взяття на облік (а.с. 6).

Пунктом 1 ст. 1 Закону України від 24.12.2015 року «Про внесення змін до деяких законів України щодо посилення гарантій дотримання прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» довідку про взяття на

облік внутрішньо переміщеної особи було вилучено з переліку документів, до яких вносяться відомості про місце проживання та місце перебування особи, визначених Законом України від 11.12.2003 року «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні».

Пунктом 4 частини 2 розділу І Закону України від 24.12.2015 року «Про внесення змін до деяких законів України щодо посилення гарантій дотримання прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» доповнена частина 1 статті 4 Закону України від 20.10.2014 року «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб», яка наголошує, що довідка про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи діє безстроково, крім випадків, передбачених статтею 12 цього Закону.

Частина 1 статті 12 Закону надає вичерпний перелік підстав для скасування дії довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи та внесення відомостей про це в Єдину інформаційну базу даних про внутрішньо переміщених осіб і такими є обставини, за яких внутрішньо переміщена особа:

1) подала заяву про відмову від довідки;

2) скоїла злочин: дії, спрямовані на насильницьку зміну чи повалення конституційного ладу або на захоплення державної влади; посягання на територіальну цілісність і недоторканність України; терористичний акт; втягнення у вчинення терористичного акту; публічні заклики до вчинення терористичного акту; створення терористичної групи чи терористичної організації; сприяння вчиненню терористичного акту; фінансування тероризму; здійснення геноциду, злочину проти людяності або військового злочину;

3) повернулася до покинутого місця постійного проживання;

4) виїхала на постійне місце проживання за кордон;

5) подала завідомо недостовірні відомості.

Отже, з часу набрання чинності цим Законом, а саме з 13.01.2016 року, проставляння територіальними підрозділами Державної міграційної служби України відмітки про реєстрацію місця проживання осіб, зазначених у довідці, не є необхідним, оскільки саме Міністерство соціальної політики визначено відповідальним за забезпечення формування та ведення Єдиної інформаційної бази даних про внутрішньо переміщених осіб, а на структурні підрозділи з питань соціального захисту населення покладено завдання щодо вирішення питання стосовно видачі довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, реєстрації та постановки її на облік в Єдиній інформаційній базі.

Такий висновок також випливає з того, що вносячи зміни Законом України від 24.12.2015 року «Про внесення змін до деяких законів України щодо посилення гарантій дотримання прав і свобод внутрішньо переміщених осіб», законодавець виключив п. 5 ч. 2 ст. 9 Закону, норма якого передбачала обов'язок внутрішньо переміщеної особи один раз на шість місяців з'являтися до відповідного структурного підрозділу уповноваженого органу міграційної політики.

Доводи представника відповідача, викладені у письмових запереченнях проти позову, з приводу того, що Кабінетом Міністрів України протокольним рішенням від 22.02.2016 року № 13 вказано Державній міграційній службі та Міністерству соціальної політики України керуватися діючими вимогам Порядку, не ґрунтуються на законі.

Так, ст.117 Конституції України визначає, що Кабінет Міністрів України в межах своєї компетенції видає постанови і розпорядження, які є обов'язковими до виконання. Акти Кабінету Міністрів України підписує Прем'єр-міністр України. Нормативно-правові акти Кабінету Міністрів України, міністерств та інших центральних органів виконавчої влади підлягають реєстрації в порядку, встановленому законом.

З огляду на таке, протокол засідання Кабінету Міністрів України не є нормативно-правовим актом в розумінні ст.117 Конституції України.

Крім того, слід взяти до уваги те, що п. 2 розділу ІІ Перехідних положень Закону України від 24.12.2015 року «Про внесення змін до деяких законів України щодо посилення гарантій дотримання прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» визначено необхідність Кабінету Міністрів України протягом трьох місяців з дня набрання чинності цим Законом привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом.

На час відмови відповідача в наданні позивачу адресної грошової допомоги Кабінетом Міністрів України не було видано нормативно-правових актів, спрямованих на приведення їх у відповідність із внесеними до Закону змінами.

Юридична сила закону як основного джерела права, його місце в системі нормативно-правових актів закріплені в Конституції України.

Однією з ознак, яка відрізняє закон від інших нормативно-правових актів, є прийняття його вищим представницьким органом державної влади, та п.3 ч.1 ст.85 Конституції України закріплено, що прийняття законів належить до повноважень Верховної Ради України, яка є єдиним органом законодавчої влади.

Вища юридична сила закону також полягає у тому, що всі підзаконні нормативно-правові акти приймаються на основі законів та за своїм змістом не повинні суперечити їм. Підпорядкованість таких актів законам закріплена у положеннях Конституції України.

З огляду на принцип законності - пріоритет закону над підзаконними актами, посилання відповідача

як на підставу відмови у призначенні щомісячної адресної допомоги на п. 71 Порядку через відсутність відмітки територіального підрозділу Державної міграційної служби на зворотному боці довідки про взяття на облік, є таким, що не відповідає діючому законодавству.

При цьому суд погоджується з доводами позивача про те, що з урахуванням вимоги ст.20 Закону, яка наголошує, що закони та інші нормативно-правові акти України діють в частині, що не суперечить цьому Закону, вважати наявність відмітки структурного підрозділу Державної міграційної служби України ознакою дійсності довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, є рішенням помилковим і таким, що прийнято в порушення чинного законодавства.

Суд приходить до висновку, що довідка про взяття на облік особи, переміщеної з тимчасово окупованої території України, видана позивачу Управлінням соціального захисту населення Сумської міської ради, з огляду на ст.4 Закону України діє безстроково, до того ж під час судового розгляду не встановлено обставин для скасування такої довідки з підстав, визначених ст.12 Закону, а тому рішення відповідача, згідно якого позивачу було відмовлено у призначенні адресної грошової допомоги внутрішньо переміщеним особам, відповідно до заяви позивача від 11.04.2016 року є незаконним.

Згідно з інформацією Департаменту соціального соціального захисту населення Сумської міської ради (а.с.22) ОСОБА_1 з 16.05.2016 року по 26.08.2016 року призначена грошова допомога в розмірі 1130грн.

Оскільки права позивача ОСОБА_1 щодо невиплати адресної грошової допомоги як внутрішньо переміщеній особі були порушені, суд вважає необхідним визнати неправомірними дії Департаменту соціального захисту населення Сумської міської ради (раніше - Управління соціального захисту населення Сумської міської ради) щодо відмови ОСОБА_1 в наданні щомісячної адресної грошової допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг, за його заявою від 11.04.2016 року до Управління соціального захисту населення Сумської міської ради (на даний час - Департамент соціального захисту населення Сумської міської ради) про поновлення виплати зазначеної допомоги; зобов'язати Департамент соціального захисту населення Сумської міської ради (раніше - Управління соціального захисту населення Сумської міської ради) здійснити нарахування - подовжити виплату ОСОБА_1 щомісячної адресної грошової допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг відповідно до його заяви від 11.04.2016 року до Управління соціального захисту населення Сумської міської ради (на даний час - Департамент соціального захисту населення Сумської міської ради) про поновлення виплати зазначеної допомоги.

Оскільки позивач як інвалід 2 групи звільнений від сплати судового збору, стягнення судових витрат з відповідача не здійснюється відповідно до ст.94 КАС України.

Керуючись Законом України від 20.10.2014 року «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб», ст. ст 7-9, 11, 69-71, 94, 160-163 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 задовольнити.

Визнати неправомірними дії Департаменту соціального захисту населення Сумської міської ради (раніше - Управління соціального захисту населення Сумської міської ради) щодо відмови ОСОБА_1 в наданні щомісячної адресної грошової допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг, за його заявою від 11.04.2016 року до Управління соціального захисту населення Сумської міської ради (на даний час - Департамент соціального захисту населення Сумської міської ради) про поновлення виплати зазначеної допомоги.

Зобов'язати Департамент соціального захисту населення Сумської міської ради (раніше - Управління соціального захисту населення Сумської міської ради) здійснити нарахування - подовжити виплату ОСОБА_1 щомісячної адресної грошової допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг відповідно до його заяви від 11.04.2016 року до Управління соціального захисту населення Сумської міської ради (на даний час - Департамент соціального захисту населення Сумської міської ради) про поновлення виплати зазначеної допомоги.

На постанову суду протягом десяти днів з дня її проголошення може бути подана апеляційна скарга до Харківського апеляційного адміністративного суду через Ковпаківський районний суд м.Суми. При проголошенні вступної та резолютивної частини постанови згідно з ч.3 ст.160 КАС України апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання постанови.

Суддя О.А. Котенко