Ухвала суду № 58295900, 06.06.2016, Апеляційний суд Одеської області

Номер провадження: 22-ц/785/3791/16

Головуючий у першій інстанції ОСОБА_1

Доповідач Варикаша О. Д.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06.06.2016 року м. Одеса

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області в складі:

головуючого судді Варикаші О.Д.

суддів - Бабія А.П.

- ОСОБА_2

при секретарі - Желєзнову В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Суворовського районного суду м. Одеси від 24.03.2016 року по справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про зменшення розміру аліментів на утримання дитини,-

встановила:

Позивач звернувся з вказаним позовом до суду (а. с. 2-3), в якому просив зменшити розмір аліментів, утримуваних з нього за рішенням Суворовського районного суду м. Одеси від 16.10.2009 року справа № 2-4775/09 на користь відповідача ОСОБА_4, на утримання дитини ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, до 1/6 частин від усіх видів щомісячного доходу до досягнення дитини повноліття.

Свої позовні вимоги позивач, як зазначено в рішенні суду, обґрунтовував тим, що рішенням Суворовського районного суду м. Одеси від 16 жовтня 2009 року з нього на користь ОСОБА_4 на утримання дитини були стягнуті аліменти в розмірі 1/3 частини зі всіх видів його заробітків. Як зазначає позивач, він 15 жовтня 2011 року одружився, а 03 жовтня 2012 року в нього народилася дочка ОСОБА_6, яка перебуває на його утриманні, оскільки дружина перебуває у відпустці по догляду за дитиною до 3,5 років. На думку позивача наявність на його утриманні дружини та дитини, яка в свою чергу має захворювання та часто хворіє, вказує на неможливість сплачувати аліменти в розмірі 1/3 частини. Посилаючись на зазначені обставини позивач просив встановити щомісячний розмір аліментів в розмірі 1/6 частини.

В судовому засіданні в суді першої інстанції, як зазначено в рішенні суду, позивач позовні вимоги підтримав, просив їх задовольнити. Відповідач позовні вимоги не визнала та зазначила, що вона на даний час не працює, так як доглядає за дитиною, ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_2, який народився від іншого шлюбу. З доходів вона отримує допомогу як мати-одиночка на дочку ОСОБА_8 в розмірі 350,10 гривень та на сина ОСОБА_9, допомогу при народженні в розмірі 948,96 гривень щомісячно.

Рішенням Суворовського районного суду м. Одеси від 24.03.2016 року позов ОСОБА_3 задоволено частково. Зменшено розмір аліментів, які стягуються з ОСОБА_3 за рішенням Суворовського районного суду м. Одеси від 16 жовтня 2009 року (справа № 2-4775/09) на користь ОСОБА_4 на утримання ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_3, з 1/3 частини до 1/4 частини всіх видів заробітку ОСОБА_3, починаючи з дня набрання рішення законної сили до повноліття ОСОБА_5, а саме до 15 серпня 2021 року.

Не погодившись з рішенням суду, ОСОБА_3 подав апеляційну скаргу на рішення Суворовського районного суду м. Одеси від 24.03.2016 року, в якій просить рішення суду від 24.03.2016 року скасувати, прийняти нове рішення, яким зменшити розмір аліментів на користь відповідача ОСОБА_4, на утримання дитини ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, до 1/6 частини від усіх видів щомісячного доходу до досягнення дитини повноліття, посилаючись на те, що з оскаржуваним рішенням суду першої інстанції не згоден і вважає його таким, що підлягає скасуванню, так як суд не в повному обсязі врахував при визначенні аліментів обставини, які мають істотне значення, а саме його сімейне і матеріальне становище.

Відповідачкою рішення суду не оскаржується.

В судовому засіданні позивач підтримав апеляційну скаргу. Відповідачка в судове засідання не зявилася, про час та місце розгляду справи була повідомлена належним чином, причини неявки суду не повідомила, клопотання про відкладення розгляду справи від неї на адресу суду не надходило.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення позивача, дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог та наданих доказів і доводів апеляційної скарги, судова колегія приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 308 ЦПК України, апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Задовольняючи частково позов ОСОБА_3, суд першої інстанції виходив з наступного.

Судом встановлено, що рішенням Суворовського районного суду м. Одеси від 16 жовтня 2009 року з ОСОБА_3 були стягнуті аліменти на користь ОСОБА_4 на утримання дочки ОСОБА_5 в розмірі 1/3 частини всіх видів його заробітку, щомісячно.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_3 з 15.10.2011 року перебуває в зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_10 (а/з № 315 від 15.10.2011 року). Від сумісного шлюбу у них 03 жовтня 2012 року народилася дочка, ОСОБА_6, про що у відділі державної РАЦС у м. Одесі ОМУЮ було складено а/з про народження № 9004 від 12 жовтня 2012 року.

Згідно довідки № 03/4124 від 16.12.2015 року ОСОБА_3 працює на посаді електромонтажника судового у ДП «Одеській порт» та отримує заробітну плату в середньому в розмірі 6 000,00 гривень, з урахуванням проведених відрахувань (аліментів) в середньому розмірі 1 600,00 гривень на користь ОСОБА_4

ОСОБА_10 дружина позивача на даний час перебуває у відпустці по догляду за дитиною до 3,5 років (довідка КУ «Одеський обласний онкологічний диспансер»). З виписки з рішення ВКК № 290 КУ Дитяча міська поліклініка № 1 вбачається, що ОСОБА_6 рекомендовано домашній режим і догляд матері строком до 29.03.2016 року

Зазначені вище обставини вказують на те, що у ОСОБА_3, починаючи з часу стягнення з нього аліментів (16.10.2009 року) на утримання ОСОБА_5 змінився сімейний стан, в звязку з чимвін на даний час має на своєму утриманні дружину та малолітню дочку.

Відтак, суд першої інстанції дійшов висновку, що предявлені позовні вимоги є обґрунтовані, проте підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Згідно Закону України «Про Державний бюджет України на 2016 рік» для дітей віком від 6 до 18 років з 01.01.2014 року встановлений мінімальний прожитковий мінімум у розмірі 1 455,00 гривень.

Відповідно до ст. 180 СК України, батьки зобовязані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Відповідно до ч. 3 ст. 181 СК України, за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від заробітку.

Отже, виходячи з розміру заробітної плати, яку отримує ОСОБА_3, приймаючи до уваги перебування на його утриманні інших осіб, виходячи з того, що батьки зобовязані в рівних частках нести витрати по догляду за дитиною, виходячи з прожиткового мінімуму, встановленого для дитини відповідного віку, суд першої інстанції вважав, що розмір аліментів слід зменшити з 1/3 частини на 1/4 частину. Такий розмір аліментів зможе забезпечити утримання ОСОБА_5 на належному мінімальному рівні.

Заперечення відповідача суд відхилив, так як вони не спростовують доводів викладених позивачем.

За таких обставин, напідставі ст. ст. 180-182, 192 СК України, керуючись ст. ст. 10, 11, 174, 209, 212-215, 218 ЦПК України, суд першої інстанції частково задовольнив позов ОСОБА_3

Судова колегія, вважає, що суд першої інстанції, в межах позовних вимог, повно, всебічно дослідив і оцінив обставини по справі, надані сторонами докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин та прийшов до правильного висновку на підставі наданих та досліджених доказів, частково задовольнивши позов ОСОБА_3

Тому судова колегія погоджується з висновками суду першої інстанції, оскільки вони відповідають фактичним обставинам справи, наданим доказам та відповідним нормам матеріального і процесуального права, а суд першої інстанції правомірно на підставі вимог закону та на підставі встановлених обставин справи дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог позивача.

При цьому, судова колегія звертає увагу на те, що відповідачкою рішення суду не оскаржується.

Оскільки, в судовому засіданні встановлено та підтверджується матеріалами справи, що рішенням Суворовського районного суду м. Одеси від 16.10.2009 року з ОСОБА_3 були стягнуті аліменти на користь ОСОБА_4 на утримання дочки ОСОБА_5 в розмірі 1/3 частини всіх видів його заробітку, щомісячно, до досягнення дитиною повноліття (а. с. 4).

Після розірвання шлюбу з відповідачкою (а. с. 26) та стягнення з позивача аліментів на користь відповідачки на утримання дитини, позивач уклав інший шлюб з ОСОБА_10 (а. с. 50), від якого народилася дочка ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_4 (а. с. 5), яка перебуває на утриманні позивача.

Тобто, з часу стягнення аліментів з позивача, у нього змінився сімейний стан.

Відповідно до ст. 192 СК України, розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоровя когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

Тому суд першої інстанції судова колегія вважає обґрунтовано зменшив розмір аліментів, які стягуються з позивача за рішенням Суворовського районного суду м. Одеси від 16.10.2009 року.

Також судова колегія погоджується з розміром, до якого зменшено аліменти (1/4), враховуючи встановлені судом першої інстанції обставини у справі та докази надані позивачем.

Доводи апеляційної скарги стосовно того, що у позивача на утриманні знаходиться неповнолітня дитина та дружина, яка знаходиться у відпустці по догляду за дитиною, та він здійснює частково оплату комунальних послуг своєї непрацездатної матері, яка знаходиться на пенсії, судова колегія не приймає до уваги.

Оскільки, як вбачається з оскаржуваного рішення суду, судом першої інстанції враховано те, що у позивача змінився сімейний стан та на його утриманні перебуває малолітня дитина і дружина, яка знаходиться у відпустці по догляду за дитиною та зменшено розмір аліментів з 1/3 до 1/4 частини всіх видів заробітку позивача, враховуючи обставини, які враховуються судом при визначенні розміру аліментів згідно ст. 182 СК України, матеріальний стан позивача відповідно до наданих ним доказів.

Щодо непрацездатної матері, за яку, як вказано в апеляційній скарзі, позивач частково сплачує комунальні послуги, то відповідно до позовної заяви (а. с. 2), позивач не посилався на ці обставини, обґрунтовуючи свої позовні вимоги, та відповідно до матеріалів справи не надавав доказів на підтвердження цих обставин. Із наданих до апеляційної скарги квитанцій про сплату комунальних послуг (а. с. 44-46), не вбачається, що саме позивач сплачував ці комунальні послуги, оскільки платником в них вказана ОСОБА_11 Крім того, на запитання суду позивач пояснив, що його мати отримує пенсію, тобто має самостійний дохід.

Також судова колегія не приймає до уваги доводи апеляційної скарги стосовно того, що середня заробітна плата позивача складає 5000 грн., з посиланням на додану до апеляційної скарги довідку про доходи (а. с. 39), яка не надавалася позивачем до суду першої інстанції та не досліджувалася в суді першої інстанції, а тому не приймається судом апеляційної інстанції відповідно до ч. 2 ст. 303 ЦПК України.

Разом з тим, судом першої інстанції визначено розмір середньої заробітної плати позивача на підставі наданої ним в суді першої інстанції довідки про доходи (а. с. 6).

Таким чином, приймаючи до уваги вище зазначене, надані докази, обставини, якими позивач обґрунтовував свої позовні вимоги, доводи апеляційної скарги, судова колегія вважає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, а доводи апеляційної скарги не можуть бути прийняті до уваги, оскільки вони не спростовують висновки суду.

За таких обставин, апеляційну скаргу ОСОБА_3 необхідно відхилити, а рішення Суворовського районного суду м. Одеси від 24.03.2016 року залишити без змін.

Керуючись ст. ст. 304, 307, 308, 313, 314, 315, 319 ЦПК України, колегія суддів,-

ухвалила:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 відхилити.

Рішення Суворовського районного суду м. Одеси від 24.03.2016 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, однак може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили до суду касаційної інстанції.

Судді апеляційного суду Одеської області О.Д. Варикаша

ОСОБА_12

ОСОБА_2