Рішення № 58292020, 09.06.2016, Апеляційний суд Чернівецької області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

9 червня 2016 року м. Чернівці

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Чернівецької області в складі:

головуючої Перепелюк І. Б.

суддів: Савчук М.В., Бреславського О.Г.

секретар Окармус О.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості та за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ПАТ КБ «Приватбанк», третя особа ОСОБА_1, про визнання договору поруки недійсним за апеляційною скаргою ПАТ КБ «Приватбанк» на рішення Вижницького районного суду Чернівецької області від 30 березня 2016 року -

В С Т А Н О В И Л А :

ПАТ КБ «Приватбанк» звернулося в суд з позовом до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості.

Позовні вимоги обґрунтовувало слідуючими обставинами.

14.02.2008р. ПАТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_1 уклали кредитний договір №CVVWGA00000010, згідно якого останній отримав кредит у розмірі 15700дол. США строком до 13.02.2018р.

В порушення умов кредитного договору ОСОБА_1 свої зобов'язання не виконав, не здійснював погашення заборгованості за кредитом у встановленому договорами порядку та строки, у зв'язку з чим,станом на 22.05.2015р. виникла заборгованість у розмірі 48493,31дол. США, з яких: 13263,96дол. США-заборгованість за кредитом; 8641,74дол. США - заборгованість по відсоткам за користування кредитом; 263,84дол.США- заборгованість по комісії за користування кредитом; 24003,05дол. США - пеня за несвоєчасність виконання зобовязань за договором; а також штрафи: 12,09 дол. США-штраф (фіксована частина); 2308,63 дол.США-штраф (процентна складова).

22-ц/1794/736/ 2016р. Головуючий у 1 інстанції Пилипюк І.В.

Категорія 19/27 доповідач Перепелюк І.Б.

В забезпечення виконання зобовязань за даним кредитним договором між банком та ОСОБА_2 був укладений договір поруки.

Позивач просив стягнути солідарно з відповідачів на його користь заборгованість у розмірі 48493,31дол. США, що за курсом 20,67 грн. відповідно до службового розпорядження НБУ від 22.05.2015 року складає 1002356,81 грн. за кредитним договором №CVVWGA00000010 від 14.02.2008р. та судові витрати.

Під час розгляду справи позовні вимоги ПАТ КБ «ПриватБанк» до ОСОБА_2 за заявою представника позивача залишено без розгляду.

ОСОБА_2 звернулася в суд із зустрічним позовом до ПАТ КБ «ПриватБанк», третя особаОСОБА_1, про визнання договору поруки недійсним.

В уточненому зустрічному позові позивач по зустрічному позову зазначала, що наданий ПАТ КБ «ПриватБанк» договір поруки від 14.02.2008р. вона побачила вперше і про його існування також дізналася з позовної заяви банку. Договір не підписувала, а підпис у ньому не її.

Відповідно до висновку судово-почеркознавчої експертизи Львівського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України №3816 від 11.01.2016р. підпис у договорі поруки від її імені виконаний не нею, а іншою особою.

Позивач по зустрічному позову просила визнати недійсним договір поруки від 14.02.2008р. нібито укладеним між Вижницьким відділенням ПАТ КБ «ПриватБанк», що діє в інтересах ПАТ КБ «ПриватБанк» та нею, в забезпечення зобов'язання ОСОБА_1 за кредитним договором №CVVWGA00000010 від 14.02.2008р. та стягнути з ПАТ КБ «ПриватБанк» на її користь понесені нею витрати по сплаті судового збору та оплату витрат на проведення судово-почеркознавчої експертизи.

Рішенням Вижницького районного суду Чернівецької області від 30 березня 2016 року позов ПАТ КБ «ПриватБанк» - задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ «ПриватБанк» заборгованість за кредитним договором №CVVWGA00000010 від 14.02.2008р. в сумі 24490,26дол.США, що за курсом 20,67грн. відповідно до службового розпорядження НБУ від 22.05.2015р. складає 506409,60грн., яка складається з заборгованості за кредитом, відсотками, комісією та штрафу, а також 136417,30 грн. пені та 3654,00 грн. судового збору.

Зустрічний позов ОСОБА_3задоволено. Визнано недійсним договір поруки №CVVWGA00000010 від 14.02.2008р., укладений між ПАТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_3 в забезпечення виконання зобовязань ОСОБА_1 за кредитним договором №CVVWGA00000010 від 14.02.2008р. Стягнуто з ПАТ КБ «ПриватБанк» на користь ОСОБА_3 243,60грн. судового збору та 2688,00грн. витрат за проведення судової експертизи.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, представник ПАТ КБ «Приватбанк» подав апеляційну скаргу, просить рішення змінити в частині зменшення пені та стягнути заборгованість з пені в повному обсязі, а також просить рішення скасувати в частині стягнення з банку витрат на проведення судово-почеркознавчої експертизи в розмірі 2688грн. та судового збору в розмірі 243,60грн.

Апелянт в оскаржуваній частині вважає рішення незаконним та необґрунтованим. Посилається на порушення судом норм матеріального та процесуального права.

Апелянт зазначає, що при поданні позовної заяви банк не міг знати, до проведення почеркознавчої експертизи, що підпис у договорі поруки не належить ОСОБА_2, а отже підстави для стягнення з ПАТ КБ «Приватбанк» витрат на судово-почеркознавчу експертизу відсутні.

Також апелянт зазначає, що сторони у письмовій формі домовились про збільшення строку позовної давності щодо стягнення заборгованості за кредитом та неустойки до 5 років, що не заборонено ст. 259 ЦК України.

Колегія суддів, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, вважає, що апеляційну скаргу слід задовольнити частково, рішення першої інстанції змінити з наступних підстав.

При розгляді справи, суд першої інстанції встановив всі обставини справи, дослідив представлені сторонами докази.

Встановлено, що 14.02.2008р. ПАТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_1 уклали кредитний договір №CVVWGA00000010, відповідно до якого останній отримав кредит у сумі 15700,00дол. США на наступні цілі: у розмірі 14000,00 доларів США на споживчі цілі, а також у розмірі 1700,00 доларів США, зі сплатою 12,00% річних за користування кредитом на суму залишку заборгованості за строком до 13.02.2018р.

В порушення умов кредитного договору відповідач не здійснював погашення заборгованості за кредитом у встановленому договором порядку та строки, у звязку з чим станом на 22.05.2015р. виникла заборгованість за кредитним договором : 13263,96дол.США - заборгованість за кредитом; 8641,74дол.США -заборгованість по процентам за користування кредитом; 263,84дол.США - заборгованість по комісії за користування кредитом; 496354,92грн. - пеня за несвоєчасність виконання зобовязань за договором, 12,09дол.США - штраф (фіксована частина); 2308,63дол.США - штраф (процентна складова).

За змістом ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ч. 2ст. 1050 ЦК Українибанк має право вимагати дострокового повернення кредитних коштів та сплати процентів за користування кредитними коштами у випадку невиконання чи неналежного виконання позичальником своїх зобов'язань за цим договором, а також у випадку невиконання чи неналежного виконання позичальником та/або поручителем зобов'язань за цими договорами, які є забезпеченням виконання зобов'язань.

Відповідно до розрахунку заборгованості, наданого банком вбачається, що заборгованість ОСОБА_1 на 22.05.2015р.становить 48493,31дол. США, що за курсом НБУ станом на 22.05.2015р. становило 1002356,81грн. Заборгованість складається із : 13263,96дол.США - заборгованість за кредитом; 8641,74дол.США - заборгованість по процентам за користування кредитом; 263,84дол.США - заборгованість по комісії за користування кредитом; 496354,92грн. - пеня за несвоєчасність виконання зобовязань за договором, 12,09дол.США - штраф (фіксована частина); 2308,63дол.США - штраф (процентна складова).

Задовольняючи частково позов, суд першої інстанції виходив з того, що пеня підлягає стягненню в межах річного строку позовної давності.

Доводи апелянта про те, що сторони в п. 5.5 кредитного договору №CVVWGA00000010 від 14.02.2008р. домовились про збільшення строку позовної давності щодо стягнення заборгованості за кредитом та неустойки до 5 років є обгрунтованими.

Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач звернувся до суду з заявою про застосування строків позовної давності. Враховуючи це, суд стягнув пеню в межах річного строку позовної давності.

Відповідно дост. 256 ЦК Українипозовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Цивільне законодавство передбачає два види позовної давності: загальну і спеціальну. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Згідно з ч. 1ст. 258 ЦК Українидля окремих видів вимог законом може встановлюватися спеціальна позовна давність: скорочена або більш тривала порівняно із загальною позовною давністю.

Частиною 1 ст.259 ЦК Українизакріплено, що позовна давність, встановлена законом, може бути збільшена за домовленістю сторін. Договір про збільшення позовної давності укладається у письмовій формі.

Пунктом 5.5 Умов надання споживчого кредиту фізичним особам передбачено, що терміни позовної давності до вимог про стягнення кредиту, процентів за користування ним, пені, штрафу сторонами встановлені тривалістю в п'ять років, що відповідає вимогам ч. 1ст. 259 ЦК Україниі свідчить про дотримання банком строків позовної давності.

Отже, висновок суду про стягнення пені в межах річного строку позовної давності є безпідставним.

Згідно виписки по рахунку ОСОБА_1 за період з 22.05.2012р. по 22.05.2015р. нараховано пеню в сумі 496354,92грн.

За таких обставин, рішення в частині стягнення пені слід змінити, та стягнути пеню, відповідно до розрахунку заборгованості в розмірі 496354,92грн.

Доводи апелянта про скасування рішення в частині стягнення з банку витрат за проведення експертизи та судового збору є безпідставними.

Частиною 1ст.79 ЦПК Українипередбачено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, повязаних з розглядом справи.

За змістом п.4 ч.3ст.79 ЦПК Українидо витрат, повязаних з розглядом судової справи, належать витрати сторін та їх представників, що пов»язані з

залученням свідків, спеціалістів, перекладачів та проведення судових експертиз.

На підставі ч.ч. 2, 5ст.86 ЦПК Україникошти на оплату судової експертизи вносяться стороною, яка заявила клопотання про проведення експертизи. Якщо клопотання про проведення експертизи заявлено обома сторонами, витрати на її оплату несуть обидві сторони порівну.

Граничні розміри компенсації таких витрат передбаченіпостановою Кабінету Міністрів України від 27 квітня 2006 року № 590 «Про граничні розміри компенсації витрат, пов'язаних з розглядом цивільних та адміністративних справ, і порядок їх компенсації за рахунок держави».

Відповідно до п.45 постанова Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних від 17 жовтня 2014 року №10 «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» після закінчення розгляду справи витрати, пов'язані з проведенням судової експертизи, підлягають розподілу судом на загальних підставах, визначенихстаттею 88 ЦПК.

Згідно з ч. 1ст.88 ЦПК Українистороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

Оскільки зустрічні позовні вимоги задоволені на користь ОСОБА_2, а судово-почеркознавча експертиза призначалася за клопотанням ОСОБА_2 на спростування позовних вимог ПАТ КБ «Приватбанк », суд першої інстанції,згідно вимог ч. 1 ст.88, ст.215 ЦПК України, правильно стягнув з банку вартість даної експертизи та судові витрати.

Враховуючи всі обставини та межі доводів апеляційної скарги, встановлено, що суд першої інстанції неправильно визначив розмір заборгованості по пені, а також в резолютивній частині рішення зазначив лише загальний розмір заборгованості, що підлягає стягненню, при цьому не вказав з чого вона складається.

Судом першої інстанції порушені норми матеріального та процесуального права, що відповідно до п.4 ч.1 ст.309 ЦПК є підставою для зміни рішення в частині розміру стягнення заборгованості.

Враховуючи зазначені обставини, слід стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за кредитним договором №CVVWGA00000010 від 14.02.2008р. в розмірі 24490,26дол.США, що складається з : 13263,96дол.США - заборгованість за кредитом; 8641,74дол.США - заборгованість по процентам за користування кредитом; 263,84дол.США - заборгованість по комісії за користування кредитом; 12,09дол.США - штраф (фіксована частина); 2308,63дол.США - штраф (процентна складова), що за курсом 20,67грн. відповідно до службового розпорядження НБУ від 22.05.2015р. становить 506213,68грн., а також 496354,92грн. - пені за несвоєчасність виконання зобовязань за договором.

Керуючись ст. 307, п.4 ч.1 ст.309 ЦПК України, колегія суддів -

ВИРІШИЛА :

Апеляційну скаргу представника ПАТ КБ «Приватбанк» задовольнити частково.

Рішення Вижницького районного суду Чернівецької області від 30 березня 2016 року в частині стягнення розміру заборгованості змінити.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ «ПриватБанк» заборгованість за кредитним договором №CVVWGA00000010 від 14.02.2008р. в розмірі 24490,26дол.США, що складається із : 13263,96дол.США - заборгованість за кредитом; 8641,74дол.США - заборгованість по процентам за користування кредитом; 263,84дол.США - заборгованість по комісії за користування кредитом; 12,09дол.США - штраф (фіксована частина); 2308,63дол.США - штраф (процентна складова), що за курсом 20,67грн. відповідно до службового розпорядження НБУ від 22.05.2015р. становить 506213,68грн.,

та 496354,92грн. - пені за несвоєчасність виконання зобовязань за договором.

В решті рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення, може бути оскаржено до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуюча (підпис)

Судді:(підписи)

З оригіналом вірно :