Рішення № 58291637, 07.06.2016, Апеляційний суд Харківської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

___________

Провадження №22ц/790/2854/16

Справа № 642/9221/14-ц

Головуючий1інстанції: ОСОБА_1

Категорія: договірні Доповідач: Гуцал Л.В.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 червня 2016 року судова колегія судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Харківської області в складі:

головуючого Гуцал Л.В.,

суддів Піддубного Р.М.. ОСОБА_2,

за участю секретаря Огар І.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Харкові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Ленінського районного суду міста Харкова від 26 січня 2015 року по справі за позовом ОСОБА_3 до Публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський ОСОБА_4» про захист прав споживача та стягнення коштів, -

встановила:

У жовтні 2014 року ОСОБА_3 звернулася до суду із позовом до публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський ОСОБА_4» (далі - ПАТ «ВіЕйБі Банк») на підставі Закону України «Про захист прав споживачів» (далі Закон). Просила стягнути з відповідача 541 316,72 гривень, а саме:

- за договором банківського вкладу № 745080/2014 від 13 лютого 2014 року: за сумою тіла депозиту у розмірі 45 800 гривень - інфляційні втрати з 13 травня по 04 серпня 2014 року у розмірі 2407, 87 гривень; 25 % річних за користування її грошима після закінчення договору банківського вкладу у розмірі 2 635,07 гривень; 115 416 гривень пені з розрахунку 3% річних за кожен день прострочення повернення вкладу за ч.5 ст.10 Закону, а також за сумою відсотків 943,14 гривень інфляційні витрати у розмірі 49, 58 гривень; 3 % річних - 6, 51 гривень на підставі ч. 2 ст. 625 ЦК України; за ч.5 ст. 10 Закону пені - 2 376,71 гривень;

- за договором №788010/2014 від 07 травня 2014 року: за сумою тіла депозиту у розмірі 102 000 гривень, інфляційні втрати з 07 червня по 16 жовтня 2014 року у розмірі 5 283,06 гривень, 25% річних за користування її грошима у розмірі 9 221,92 гривень; 403920 гривень пені з розрахунку 3 % річних за кожен день прострочення повернення вкладу за ч.5 ст. 10 Закону.

Посилалась на те, що передала банку 45 800 гривень в депозит за договором від 13 лютого 2014 року на три місяці зі ставкою 25 % річних. 13 травня 2014 року тіло депозиту і проценти були перераховані банком на її рахунок, але готівкою видані не були. У період до 04 серпня 2014 року вона була вимушена щоденно приходити до банку та частинами отримувати належні їй кошти.

За банківським вкладом за договором від 07 травня 2014 року вона внесла банку депозит 102 000 гривень зі ставкою 25 % річних. 10 червня 2014 року (перший робочий день) вона звернулась до банку з заявою про повернення вкладу з процентам але кошти повернуті не були. Знов вона була змушена кожного дня приходити до банку та отримувати вклад маленькими частинами. Вклад їй було повністю повернуто лише 16 жовтня 2014 року.

З наведених підстав просила задовольнити її позовні вимоги у повному обсязі.

Рішенням Ленінського районного суду м.Харкова від 26 січня 2015 року позов задоволено частково, стягнуто з ПАТ «ВіЕйБі Банк» на користь ОСОБА_3: 318, 88 гривень - 3 % річних за прострочення виконання зобов'язань за договором банківського вкладу від 13 лютого 2014 року; 2 165,75 гривень - 25 % річних за перший строк дії вкладу за договором банківського вкладу від 07 травня 2014 року; 1130,13 гривень - 3% річних за прострочення виконання зобов'язання вкладу за договором банківського вкладу від 07 травня 2014 року; в іншій частині позову відмовлено; вирішено питання щодо розподілу судових витрат.

На це рішення позивач подала апеляційну скаргу в якій, посилаючись на порушення судом норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, просила рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити у повному обсязі.

Рішенням Апеляційного суду Харківської області від 26 лютого 2015 року за апеляційною скаргою ОСОБА_3 рішення Ленінського районного суду м.Харкова від 26 січня 2015 року змінено, в частині відмови у задоволенні позову ОСОБА_3 про стягнення інфляційних втрат скасовано та стягнуто з ПАТ «ВіЕйБі Банк» на користь позивача 492, 20 гривень суми інфляційних втрат за договором банківського вкладу № 745080/2014 від 13 лютого 2014 року; 1073,04 гривень інфляційних втрат за договором банківського вкладу № 788010/2014 від 07 травня 2014 року, а всього 1565,24 гривень; в іншій частині рішення суду першої інстанції залишено без змін.

Після розгляду судом апеляційної скарги ОСОБА_3 апеляційну скаргу подав відповідач.

Ухвалою Апеляційного суду Харківської області від 09 квітня 2015 року за апеляційною скаргою ПАТ «ВіЕйБі Банк» в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації рішення Ленінського районного суду м. Харкова від 26 січня 2015 року залишено без змін.

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільний і кримінальних справ від 20 січня 2016 року касаційні скарги ОСОБА_3 та ПАТ «ВіЕйБі Банк» в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації в ПАТ «ВіЕйБі Банк» ОСОБА_5 задоволено частково - рішення Апеляційного суду Харківської області від 26 лютого 2015 року скасовано у частині вирішення позову ОСОБА_3 про стягнення процентів за договором від 13 лютого 2014 року № 745080/2014 за період із 13 травня 2014 по 04 серпня 2014, процентів на вклад за договором від 07 травня 2014 року № 788010/2014 за період із 07 червня 2014 року по 16 жовтня 2014 року та пені за ч. 5 ст. 10 Закону України «Про захист прав споживачів» і справу у цій частині передано на новий розгляд до суду апеляційної інстанції; в іншій частині рішення апеляційного суду Харківської області від 26 лютого 2015 року залишити без змін; ухвалу Апеляційного суду Харківської області від 09 квітня 2015 року залишено без змін у частині вирішення позову ОСОБА_3 про стягнення 3 % річних за прострочення виконання зобов'язань за договором банківського вкладу від 13 лютого 2014 року № 745080/2014 у розмірі 318, 88 гривень, 25 % річних за перший строк дії вкладу за договором банківського вкладу від 07 травня 2014 року № 788010/2014 у розмірі 2 165,75 гривень; 3 % річних за прострочення виконання зобов'язання вкладу за договором банківського вкладу від 07 травня 2014 року № 788010/2014 у розмірі 1 130,13 гривень; в іншій частині ухвалу Апеляційного суду Харківської області від 09 квітня 2015 року скасовано.

Таким чином судом Апеляційної інстанції рішення суду першої інстанції переглядається лише за апеляційною скаргою ОСОБА_3 в частині вирішення позовних вимог про стягнення процентів за договором від 13 лютого 2014 року № 745080/2014 за період із 13 травня 2014 року по 04 серпня 2014 року, процентів на вклад за договором від 07 травня 2014 року № 788010/2014 за період із 07 червня 2014 року по 16 жовтня 2014 року, та пені за ч. 5 ст. 10 Закону України «Про захист прав споживачів».

До суду апеляційної інстанції ОСОБА_3 не зявилась, про час та місце розгляду справи повідомлялась, будь-яких заяв чи клопотань не надала.

Відповідач у письмових заявах просив розглядати справу у відсутність свого представника.

Заслухавши суддю-доповідача, вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги ОСОБА_3, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню.

Судовим розглядом встановлено, що 13 лютого 2014 року між ПАТ «ВіЕйБі Банк» та ОСОБА_3 було укладено договір банківського вкладу «З любов'ю VAB! «Квартальний» № 745080/2014 (в національній валюті України). За умовами договору позивач передала на депозит банку 45800 гривень на строк 13 місяців з дня укладення договору, з щомісячною виплатою процентів на вклад. Пунктом 1.5. договору визначено, що стандартна ставка за вкладом становить 25 % річних та діє з першого по третій місяць вкладу. З четвертого по тринадцятий місяць дії вкладу стандартна ставка за вкладом становить 10 % річних. За змістом п.1.6. договору, при достроковому закритті вкладу проценти за вкладом нараховуються/перераховуються у повному обсязі згідно договору за кожен (кожні) повний (повні) три місяці дії вкладу, за кожний неповний тримісячний строк дії вкладу - за процентною ставкою для випадків дострокового закриття у розмірі, що діє на день закриття вкладу за цим видом вкладу у відповідній валюті, за відповідним строком, відповідною сумою початкового вкладу та відповідною періодичністю виплати процентів, оголошені на Інтернет-сайті банку. Умови дострокового повернення вкладу зазначені в Правилах, окрім випадків звернення клієнта до банку в усній формі в перший день після закінчення кожного тримісячного періоду дії вкладу.

У перший день після спливу першого тримісячного строку з дня розміщення вкладу - 13 травня 2014 року ОСОБА_3 звернулася із заявою до банку про повернення їй вкладу та процентів на нього за договором від 13 лютого 2014 року № 745080/2014.

Нараховані за цим договором проценти та вклад були перераховані банком на ім'я вкладника на вкладний рахунок за вкладом на вимогу, проте реальної можливості розпорядитися вкладом позивач не мала. Фактично належні до виплати суми позивач отримувала незначними частинами до 04 серпня 2014 року (а.с.10).

07 травня 2014 року між ПАТ «ВіЕйБі Банк» та ОСОБА_3 було укладено договір банківського вкладу «Марафон лояльності максимум доходу» №788010/2014 (в національній валюті України). За умовами цього договору позивач внесла на депозит банку 102000 гривень строком на один місяць зі сплатою 25 % річних. Відповідно до п. 1.6. договору, при достроковому закритті вкладу проценти на вклад перераховуються/нараховуються за неповний строк розміщення вкладу за процентною ставкою для випадків дострокового закриття у розмірі, що діє на день закриття вкладу у відповідній валюті, за відповідним строком, відповідною сумою початкового вкладу та відповідною періодичністю виплати процентів, оголошені на Інтернет-сайті банку. Датою вимоги вкладу є 07 червня 2014 року (п. 1.7. договору).

10 червня 2014 року (у перший робочий день після закінчення строку дії договору) ОСОБА_3 звернулась із заявою до банку про витребування вкладу та процентів за договором від 07 травня 2014 року № 788010/2014. Проте, у порушення умов договору позивачу не була надана реальна можливість отримати вклад готівкою, повернення належних вкладнику коштів здійснювалось незначними частинами до 16 жовтня 2014 року (а.с.11).

Відмовляючи у задоволенні вимог ОСОБА_3 про стягнення із банку процентів на вклад розміром 45 800 гривень за період із 13 травня 2014 (дата витребування сум за вкладом) по 04 серпня 2014 року (дата фактичного повернення вкладу) та процентів на вклад розміром 102 000 гривень за період із 07 червня 2014 року по 16 жовтня 2014 року, суд першої інстанції виходив із того, що нарахування процентів на вклад після його закриття є безпідставним, оскільки у такому випадку наступає відповідальність за порушення грошового зобов'язання на підставі ст. 625 ЦК України.

Із такими висновками погодитися не можна.

За ч.1 ст. 1058 ЦК України за договором банківського вкладу (депозиту) одна сторона (банк), що прийняла від другої сторони (вкладника) або для неї грошову суму (вклад), що надійшла, зобов'язується виплачувати вкладникові таку суму та проценти на неї або дохід в іншій формі на умовах та в порядку, встановлених договором.

Відповідно до ч. 5 ст. 1061 ЦК України проценти на банківський вклад нараховуються від дня, наступного за днем надходження вкладу у банк, до дня, який передує його поверненню вкладникові або списанню з рахунка вкладника з інших підстав.

Згідно ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

Закінчення строку дії договору у разі невиконання зобов'язань не припиняє зобов'язальні правовідносини, а трансформує їх в охоронні, що містять обов'язок відшкодувати заподіяні збитки, встановлені договором чи законом.

Згідно із ч.2 ст.1070 ЦК України проценти за користування грошовими коштами, що знаходяться на рахунку клієнта, сплачуються банком у розмірі, встановленому договором, а якщо відповідні умови не встановлені договором - у розмірі, що звичайно сплачується банком за вкладом на вимогу.

Отже суд першої інстанції при вирішенні позовних вимог про стягнення процентів за користування грошовими коштами, що знаходяться на рахунку клієнта невірно застосував норми матеріального права, а відтак рішення в цій частині підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову у задоволенні цих вимог з інших підстав з огляду на наступне.

Як зазначено вище до спірних правовідносин необхідно застосувати ст.1070 ЦК України.

Судом встановлено, що укладені між сторонами договори банківського вкладу не містять визначеного розміру процентної ставки за користування грошовими вкладами у разі неналежного виконання зобов'язань за договорами після закінчення терміну їх дії. У такому разі, відповідно до ч.2 ст.1070 ЦК України вкладник має право вимагати стягнення з банку процентів за процентною ставкою у розмірі, що зазвичай сплачується банком за вкладом на вимогу (висновки Верховного Суду України, викладені у постанові № 6-1891цс15 від 11 листопада 2015 року).

ОСОБА_3 просила суд стягнути 25% за спірний період, при цьому не надала доказів що саме така процентна ставка зазвичай сплачується ПАТ «ВіЕйБі Банк» за вкладом на вимогу, як то передбачено ч.2 ст.1070 ЦК України.

Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, у спосіб, визначений законами України (ст.4 ЦПК).

Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом (ст. 60 ЦПК).

Таким чином, тягар доказування обгрунтованості своїх вимог покладено на позивача, виходячи з принципу змагальності сторін, закріпленогост. 10 ЦПК України. Частина 3 ст.27 цього Кодексу проголошує, що особи, які беруть участь у справі, зобовязані добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати процесуальні обовязки.

Оскільки позивачем не надано доказів на підтвердження того, що розмір процентної ставки, що зазвичай сплачується ПАТ «ВіЕйБі Банк» за вкладом на вимогу становить 25%, та що ОСОБА_3 не скористалась своїм процесуальним правом на участь в судовому засіданні та не заявляла клопотання про витребування таких доказів у відповідача, судова колегія відмовляє у задоволенні позовних вимог в частині стягнення процентів за спірні періоди за недоведеністю.

Відмовляючи у стягненні пені, суд першої інстанції виходив із того, що правовідносини сторін врегульовані договорами банківського вкладу та дія ч.5 ст.10 Закону на них не поширюється.

Такий висновок не ґрунтується на законі, рішення в цій частині підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про часткове задоволення позовних вимог про стягнення пені на підставі ч. 5 ст. 10 Закону.

Відповідно до ст.2 Закону України «Про банки і банківську діяльність» вклад (депозит) - це кошти в готівковій або у безготівковій формі, у валюті України або в іноземній валюті, які розміщені клієнтами на їх іменних рахунках у банку на договірних засадах на визначений строк зберігання або без зазначення такого строку і підлягають виплаті вкладнику відповідно до законодавства України та умов договору.

Преамбула Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» визначає метою цього Закону створення правових основ для захисту інтересів споживачів фінансових послуг, правове забезпечення діяльності і розвитку конкурентоспроможного ринку фінансових послуг в Україні, правове забезпечення єдиної державної політики у фінансовому секторі України.

Відповідно до п.5 ч.1 ст.1 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг», фінансова послуга - це операції з фінансовими активами, що здійснюються в інтересах третіх осіб за власний рахунок чи за рахунок цих осіб, а у випадках, передбачених законодавством, - і за рахунок залучених від інших осіб фінансових активів, з метою отримання прибутку або збереження реальної вартості фінансових активів.

За договором банківського вкладу (депозиту) одна сторона (банк), що прийняла від другої сторони (вкладника) або для неї грошову суму (вклад), що надійшла, зобов'язується виплачувати вкладникові таку суму та проценти на неї або дохід в іншій формі на умовах та в порядку, встановлених договором (ч.1 ст. 1058 ЦК України).

Стаття 1 Закону визначає: споживачем є фізична особа, яка придбаває, замовляє, використовує або має намір придбати чи замовити продукцію для особистих потреб, безпосередньо не пов'язаних з підприємницькою діяльністю або виконанням обов'язків найманого працівника (п. 22); продукція - це будь-які виріб (товар), робота чи послуга, що виготовляються, виконуються чи надаються для задоволення суспільних потреб (п. 19); послугою є діяльність виконавця з надання (передачі) споживачеві певного визначеного договором матеріального чи нематеріального блага, що здійснюється за індивідуальним замовленням споживача для задоволення його особистих потреб (п. 17); виконавець - це суб'єкт господарювання, який виконує роботи або надає послуги (п.3).

Відповідно до ч.5 ст.10 Закону, у разі, коли виконавець не може виконати (прострочує виконання) роботу (надання послуги) згідно з договором, за кожний день (кожну годину, якщо тривалість виконання визначено у годинах) прострочення споживачеві сплачується пеня у розмірі трьох відсотків вартості роботи (послуги), якщо інше не передбачено законодавством. У разі коли вартість роботи (послуги) не визначено, виконавець сплачує споживачеві неустойку в розмірі трьох відсотків загальної вартості замовлення.

Сплата виконавцем неустойки (пені), встановленої в разі невиконання, прострочення виконання або іншого неналежного виконання зобов'язання, не звільняє його від виконання зобов'язання в натурі.

Аналіз наведених норм закону свідчить про те, що вкладник за договором депозиту є споживачем фінансових послуг, а банк їх виконавцем та несе відповідальність за неналежне надання цих послуг, передбачену ч.5 ст. 10 Закону, а саме сплату пені у розмірі 3% вартості послуги за кожний день прострочення.

Згідно із ч.3 ст. 549 ЦК України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Як встановлено судом банк прострочив виконання договірних зобовязань по поверненню вкладів ОСОБА_3, а тому несе відповідальність за неналежне надання цих послуг, передбачену ч.5 ст. 10 Закону, а саме сплату пені у розмірі 3% вартості послуги за кожний день прострочення.

Посилання відповідача на те, що вклади позивачу було повернуто на поточний рахунок не свідчить про виконане зобовязання, оскільки відповідно до ст. ст. 526, 1058 ЦК України зобов'язання банку з повернення вкладу за договором банківського вкладу (депозиту) вважається виконаним з моменту повернення вкладу вкладнику готівкою або надання іншої реальної можливості отримати вклад та розпорядитися ним на свій розсуд (наприклад, перерахування на поточний банківський рахунок вкладника в цьому ж банку, з якого вкладник може зняти кошти чи проводити ними розрахунки з допомогою платіжної банківської картки). У випадку перерахування коштів на поточний банківський рахунок вкладника в цьому ж банку, однак ненадання вкладнику можливості використання цих коштів зобов'язання банку з повернення вкладу не є виконаним.

Отже, доводи апеляційної скарги ОСОБА_3 в цій частині є обґрунтованими, разом з тим судова колегія не може погодитися з розрахунком пені, який наведений позивачем.

Так, матеріали справи свідчать та визнається ОСОБА_3 той факт, що банк повертав депозити вкладнику частково, а відтак після чергового повернення коштів позивачу, сума невиконаного зобовязання зменшувалась. Тоді як позивач при нарахуванні пені виходила з того, що сума невиконаного зобовязання залишалась незмінною до моменту повного повернення вкладу за кожним з договорів та дорівнювала сумі депозиту.

Такий розрахунок не можна визнати правильним.

При розрахунку пені відповідно до ч.5 ст. 10 Закону, судова колегія виходила з наявних у матеріалах справи письмових доказів щодо повернення депозитних коштів (а.с.10,11), а саме:

за вкладом у розміром 45 800 гривень за договором від 13 лютого 2014 року розмір пені складає 78772,86 гривень з наступного розрахунку:

ДатаЗаборгованість на яку нараховується пеня за договором № Пеня (грн.) за договором № (заборгованість : 100% х 3% 14.05.201445800137415.05.201445800137416.05.201445800137417.05.201445800137418.05.201445800137419.05.201445800137420.05.201445800137417.05.201445800137418.05.201445800137419.05.201445800137420.05.201445800137421.05.201444800134422.05.2014448001330,5023.05.2014443501330,5024.05.2014443501330,5025.05.2014443501330,5026.05.2014443501330,5027.05.2014443501330,5028.05.2014443501330,5029.05.201443350130030.05.201442347,621270,5231.05.201442347,621270,5201.06.201442347,621270,5202.06.201442347,621270,5203.06.201442347,621270,5204.06.201442347,621270,5205.06.201441347,621240,42 06.06.201436347,621090,42 07.06.201436347,621090,42 08.06.201436347,621090,42 09.06.201436347,621090,42 10.06.201436347,621090,42 11.06.201435347,621060,42 12.06.201432847,62985,42 13.06.201431847,62955,42 14.06.201431847,62955,42 15.06.201431847,62955,42 16.06.201430847,62925,42 17.06.201428347,62850,42 18.06.201425847,62775,42 19.06.201424847,62745,42 20.06.201423847,62715,42 21.06.201423847,62715,42 22.06.201423847,62715,42 23.06.201422063,04661,89 24.06.201419563,04586,89 25.06.201418563,04556,89 26.06.201416063,04481,89 27.06.201415060,58451,81 28.06.201415060,58451,81 29.06.201415060,58451,81 30.06.201415060,58451,81 01.07.201414060,58421,81 02.07.201413060,58391,81 03.07.201412060,58361,81 04.07.201412060,58361,81 05.07.201412060,58361,81 06.07.201412060,58361,81 07.07.201411060,58331,81 08.07.201411060,58331,81 09.07.201410060,58301,81 10.07.20149060,58271,81 11.07.20148060,58241,81 12.07.20148060,58241,81 13.07.20148060,58241,81 14.07.20147060,58211,81 15.07.20146060,58181,81 16.07.20146060,58181,81 17.07.20145060,58151,81 18.07.20144060,58121,81 19.07.20144060,58121,81 20.07.20144060,58121,81 21.07.20144060,58121,81 22.07.20144060,58121,81 23.07.20144060,58121,81 24.07.20144060,58121,81 25.07.20144060,58121,8126.07.20144060,58121,8127.07.20144060,58121,8128.07.20144060,58121,8129.07.20143060,5891,8130.07.20142060,5861,8131.07.20141059,9731,7901.08.201459,971,79

за вкладом у розміром 102 000 гривень за договором від 07 травня 2014 року розмір пені складає 227786,22 гривень з наступного розрахунку:

ДатаЗаборгованість на яку нараховується пеня за договором № Пеня (грн.) за договором № заборгованість : 100% х 3% 10.06.2014102000306011.06.2014101000303012.06.2014100000300013.06.201499000297014.06.201499000297015.06.201499000297016.06.201498000294017.06.201498000294018.06.201497000291019.06.201496000288020.06.201495000285021.06.201495000285022.06.201495000285023.06.201494000282024.06.201493000279025.06.201492000276026.06.201491000273027.06.201485994,552579,8328.06.201485994,552579,8329.06.201485994,552579,8330.06.201485994,552579,8301.07.201482294,552468,8302.07.201479294,552378,8303.07.201478294,552348,8304.07.201478294,552348,8305.07.201478294,552348,8306.07.201478294,552348,8307.07.201475294,552258,8308.07.201475294,552258,8309.07.201474294,552228,8310.07.201473194,552195,8311.07.201470194,552105,8312.07.201470194,552105,8313.07.201470194,552105,83 14.07.201467194,552015,83 15.07.201466194,551985,83 16.07.201465194, 551955,83 17.07.201464194,551925,83 18.07.201463194,551895,83 19.07.201463194,551895,83 20.07.201463194,551895,83 21.07.201463194,551895,83 22.07.201463194,551895,83 23.07.201463194,551895,83 24.07.201463194,551895,83 25.07.201463194,551895,83 26.07.201463194,551895,83 27.07.201463194,551895,83 28.07.201463194,551895,83 29.07.201462194,551865,83 30.07.201461194,551835,83 31.07.201460188,711805,66 01.08.201459188,711775,66 02.08.201459188,711775,66 03.08.201459188,711775,66 04.08.201458188,711745,66 05.08.201457188,711715,13 06.08.201456188711685,66 07.08.201455188,711655,66 08.08.201454188,71625,66 09.08.201454188,71625,66 10.08.201454188,71625,66 11.08.201454188,71625,66 12.08.201453688,71610,66 13.08.201453688,71610,66 14.08.201452688,71580,66 15.08.201452688,71580,66 16.08.201452688,71580,66 17.08.201452688,71580,66 18.08.201452688,71580,66 19.08.201452688,71580,66 20.08.201451688,71550,66 21.08.201451688,71550,66 22.08.201451688,71550,66 23.08.201451688,71550,66 24.08.201451688,71550,66 25.08.201451688,71550,66 26.08.201450688,71520,66 27.08.201450688,71520,66 28.08.201449688,71490,66 29.08.201448684,841460,54 30.08.201448684,841460,54 31.08.201448684,841460,54 01.09.201448684,841460,5402.09.201447684,841430,5403.09.201446684,841400,5404.09.201445684,841370,5405.09.201445684,841370,5406.09.201445684,841370,5407.09.201445684,841370,5408.09.201444684,841340,5409.09.201443684,841310,5410.09.201442684,841280,5411.09.201441684,841250,5412.09.201440684,841214,5413.09.201440684,841214,5414.09.201440684,841214,5415.09.201440684,841214,5416.09.201440684,841214,5417.09.201440684,841214,5418.09.201440684,841214,5419.09.201440684,841214,5420.09.201440684,841214,5421.09.201440684,841214,5422.09.201440684,841214,5423.09.201440684,841214,5424.09.201440684,841214,5425.09.201439684,841190,5426.09.201439684,841190,5427.09.201439684,841190,5428.09.201439684,841190,5430.09.201439681,91190,4501.10.201439681,91190,4502.10.201439681,91190,4503.10.201439681,91190,4504.10.201439681,91190,4505.10.201439681,91190,4506.10.201439681,91190,4507.10.201439681,91190,4508.10.201439681,91190,4509.10.201439681,91190,4510.10.201439681,91190,4511.10.201439681,91190,4512.10.201439681,91190,4513.10.201439681,91190,4514.10.201439681,91190,4515.10.201424681,9740,4516.10.201424861,9740,45

Таким чином розмір пені внаслідок невиконання зобовязань за двома договорами склав 306559,08 гривень.

Частина 3 ст.551 ЦК України надає суду право, оцінивши розмір заборгованості та розмір штрафних санкцій (неустойки), зменшити її розмір в тому випадку, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення, тобто зменшити розмір штрафних санкцій (неустойки) через не співмірність з розміром основного зобовязання.

Зважаючи на доводи відповідача, наведені в обґрунтування причин несвоєчасного повернення вкладнику готівкових коштів, зокрема економічну та політичну ситуацію в країні та банківській системі що склалася на час порушення відповідачем договірних зобовязань, те що у спірний період НБУ запроводжувались заходи для стабілізації економічної ситуації в країні, підтримання банківської системи в цілому, судова колегія вважає такі обставин істотними та такими що підлягають врахуванню при визначенні розміру пені яка підлягає до стягнення на користь позивача.

Приймаючи до уваги такі загальні засади цивільного законодавства як справедливість, добросовісність та розумність, судова колегія вважає за необхідне стягнути з відповідача пеню в розмірі 50000 гривень.

Керуючись ст. 303, ст. 304, п. 3 ч. 1 ст. 307, п.4 ч.1 ст. 309, ст. 313, ч. 2 ст. 314, ст.ст. 316,317,319 ЦПК України, судова колегія, -

вирішила:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити частково.

Рішення Ленінського районного суду міста Харкова від 26 січня 2015 року в частині відмови у задоволенні позовних вимог про стягнення процентів за договором на вклад від 13 лютого 2014 року №745080/2014 за період із 13 травня 2014 року по 04 серпня 2014 року, процентів на вклад за договором від 07 травня 2014 року № 788010/2014 за період із 07 червня 2014 року по 16 жовтня 2014 року та пені за ч. 5 ст. 10 Закону України «Про захист прав споживачів» скасувати і в цій частині ухвалити нове рішення, яким:

стягнути з Публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський ОСОБА_4» на користь ОСОБА_3 пеню за ч.5 ст. 10 Закону України «Про захист прав споживачів» в розмірі 50000 (пятдесят тисяч) гривень;

у задоволенні позовних вимог про стягнення процентів на вклад за договором від 13 лютого 2014 року № 745080/2014 за період із 13 травня 2014 року по 04 серпня 2014 року та процентів на вклад за договором від 07 травня 2014 року № 788010/2014 за період із 07 червня 2014 року по 16 жовтня 2014 року відмовити з інших підстав.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення та може бути оскаржене у касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.

Головуючий

Судді