ЧУГУЇВСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
В И Р О К Справа № 636/103/16-к
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ Провадження № 1-кп/636/153/16
14 червня 2016 року Чугуївський міський суд Харківської області в складі:
головуючого - судді Бондар С.Б., за участю секретаря судового засідання Веприцької С.О.,
прокурора Копйова О.М., потерпілих ОСОБА_1, ОСОБА_2,
представника потерпілих адвоката ОСОБА_3, захисника адвоката ОСОБА_4,
обвинуваченого ОСОБА_5, розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Чугуєві в приміщенні суду кримінальне провадження № 12015220000000659 від15.08.2015 по обвинуваченню
ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, українця, громадянина України, пенсіонера, інваліда 3 групи, проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3, не судимого,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України,
В С Т А Н О В И В:
14.08.2015 о 21:00 год. ОСОБА_5 керував технічно справним автомобілем «DAEWOO LANOS», реєстраційний номер НОМЕР_1, на якому рухався по автодорозі Київ-Харків-Довжанський, на території Чугуївського району Харківської області, в с. Кам'яна Яруга зі сторони м. Чугуєва в напрямку м. Харкова, зі швидкістю 90 км/год. Під час руху по вказаній автодорозі, в районі 529км+700м автодороги Київ-Харків-Довжанський, в с. Кам'яна Яруга водій ОСОБА_5 грубо порушив вимоги п.п. 12.3 та 12.4 Правил дорожнього руху України, згідно з якими: п. 12.3 - «У разі виникнення небезпеки для руху або перешкоди, яку водій об'єктивно спроможний виявити, він повинен негайно вжити заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу або безпечного для інших учасників руху об'їзду перешкоди», п. 12.4 - «У населених пунктах рух транспортних засобів дозволяється із швидкістю не більше 60 км/год.» та скоїв наїзд на пішохода ОСОБА_6, який перетинав проїжджу частину зліва направо по напрямку руху автомобіля.
Внаслідок дорожньо-транспортної події потерпілому ОСОБА_6 спричинені тяжкі тілесні ушкодження та причиною смерті останнього стала тупа травма тіла в результаті дорожньо-транспортної події з переломами кісток черепу та скелету, несумісними з життям.
Порушення Правил дорожнього руху України водієм ОСОБА_5 виразилися в тому, що він, керуючи автомобілем НОМЕР_2, перевищив максимально допустиму швидкість руху транспортного засобу в межах населеного пункту та при виникненні небезпеки для його руху у вигляді пішохода ОСОБА_6, який перетинав проїжджу частину зліва направо по напрямку руху транспортного засобу, не вжив своєчасних заходів до зменшення швидкості аж до повної зупинки автомобілю та скоїв наїзд на вказаного пішохода. Таким чином, внаслідок дорожньо-транспортної події пішохід ОСОБА_6 від отриманих тілесних ушкоджень загинув на місці.
Порушення Правил безпеки дорожнього руху України водієм ОСОБА_5, згідно висновків автотехнічних експертиз № 944/15 від 23.10.2015, №1077/15 від 17.12.2015 перебувають у прямому причинному зв'язку з подією та наслідками, що наступили.
Обвинувачений ОСОБА_5 вину в інкримінованому йому злочині за зазначених вище обставин, визнав повністю, в скоєному щиро розкаявся і визнав фактичні обставини, викладені в обвинувальному акті, пояснив суду, що 14.08.2015 близько 21:00 год. в с. Кам'яна Яруга Чугуївського району Харківської області, керуючи автомобілем «DAEWOO LANOS», в районі 529 км+700м автодороги Київ-Харків-Довжанський, виявив неуважність, рухався зі швидкістю, яка перевищує допустиму на даній ділянці дороги швидкість, скоїв наїзд на пішохода, вийшов із автомобіля, підійшов до постраждалого, викликав швидку допомогу і поліцію.
Крім визнання вини обвинуваченим, винуватість ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, підтверджується дослідженими судом доказами.
Із пояснень свідка ОСОБА_7 вбачається, що у вечорі 14.08.2015, знаходячись поблизу магазину «Посад» в с. Камяна Яруга Чугуївського району Харківської області, бачив як автомобіль «DAEWOO LANOS», що рухався зі сторони м. Чугуєва в напрямку м. Харкова збив чоловіка, якій переходив дорогу. Після наїзду автомобіль зупинився, водій підійшов до потерпілого, викликав швидку допомогу, по приїзду якої лікарі констатували смерть потерпілого.
Дані протоколу огляду місця дорожньо-транспортної події від 14.08.2015 та додаткового протоколу огляду місця ДТП від 08.10.15 свідчать про те, що дорожньо-транспортна подія відбулася на 529 км + 700 м. автодороги Київ-Харків-Довжанський в с. Камяна Яруга Чугуївського району Харківської області (а.к.пр.3-6, 70-72).
Відповідно до висновку судово-медичної експертизи № 281-Чт/15 від 20.10.2015, причиною смерті ОСОБА_6 стала тупа травма тіла в результаті дорожньо-транспортної події з переломами кісток черепу і скелету, несумісними з життям. Під час токсикологічному обстеженні крові трупа виявлено етиловий спирт в концентрації 2,29 %, що за офіційними даними відповідно до живих осіб може відповідати середній ступені алкогольного спяніння (а.к.пр.63-66).
Із висновку судової авто-технічної експертизи № 8464 від 20.10.2015 вбачається, що мінімальна швидкість руху автомобіля НОМЕР_3 під час дорожньо-транспортної події становила не менше 90 км/год. (а.к.пр.74-76).
На підставі даних протоколів проведення слідчого експерименту від 16 жовтня та 12 грудня 2015 року, в момент, коли пішохід ОСОБА_6 14.08.2015 переходив дорогу на нього відбувся наїзд, удар був середньою частиною автомобіля поміж передніми фарами, після наїзду автомобіль подолав ще деяку відстань і зупинився. На місці пригоди свідок ОСОБА_7 показав обставини ДТП та механізм зіткнення автомобіля з пішоходом (а.к.пр.81-90, 150-157).
Згідно висновкам автотехнічних експертиз № 944/15 від 23.10.2015 та № 1077/15 від 17.12.2015, в дорожньо-транспортній обстановці, що склалася 14.08.2015, водій автомобіля «DAEWOO LANOS» ОСОБА_5 повинен був діяти згідно вимог п.п. 12.3 та 12.4 Правил дорожнього руху України. В даній дорожньо-транспортній обстановці водій автомобіля «DAEWOO LANOS» ОСОБА_5 мав технічну можливість уникнути наїзду на пішохода шляхом виконання вимог п.п. 12.3. та 12.4. Правил дорожнього руху України. В діях водія автомобіля «DAEWOO LANOS» ОСОБА_5 вбачаються невідповідності вимогам п.п. 12.3. та 12.4. Правил дорожнього руху України, які, з технічної точки зору, знаходилися у причинному звязку з настанням ДТП (а.к.пр.95-100, 162-166).
Показання обвинуваченого є достовірними, узгоджуються з матеріалами кримінального провадження.
Дії ОСОБА_5 суд кваліфікує за ч. 2 ст. 286 КК України, як порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом,що спричинило смертьпотерпілого.
Обставиною, яка помякшує покарання, відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 66 КК України, суд визнає щире каяття. Обставин, які обтяжують покарання, передбачених ст. 67 КК України, судом не встановлено.
Згідно п. 20 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» від 23 грудня 2005 року № 14, при призначенні покарання за ст. 286 КК суди мають враховувати не тільки наслідки, що настали, а й характер та мотиви допущених особою порушень правил безпеки дорожнього руху, її ставлення до цих порушень та поведінку після вчинення злочину.
На підставі викладеного, відповідно до ст. 65 КК України, враховуючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу обвинуваченого, який раніше не притягувався до кримінальної відповідальності, вчинив кримінальне правопорушення з необережності, за місцем проживання та роботи в міській громадській організації «Автолюбитель» м. Костянтинівка Донецької області характеризується позитивно, є пенсіонером, інвалідом 3 групи, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, обставину, яка пом'якшує покарання, відсутність обставин, які обтяжують покарання, часткове відшкодування моральної шкоди потерпілим, суд приходить до висновку про можливість виправлення ОСОБА_5 без відбування покарання, яке призначає в межах санкції ч. 2 ст. 286 КК України, у виді позбавлення волі на певній строк,із застосуванням додаткового покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами та ст. 75 КК України - звільнення від відбування основного покарання з випробуванням, вважаючи його необхідним та достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення ним нових злочинів.
Щодо цивільних позовів потерпілих ОСОБА_2 та ОСОБА_1, в яких кожен просить стягнути з обвинуваченого ОСОБА_5 по 100000 грн в рахунок відшкодування моральної шкоди, суд зазначає наступне.
На підставі вимог ст. 23 ЦК України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.Моральна шкода полягає: у фізичному болю та стражданнях, яких фізичнаособа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоровя; удушевнихстражданнях, якихфізичнаособазазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої,членів її сім'ї чи близьких родичів.
Відповідно до розяснень, які містяться у п. 4 Постанови Пленуму Верховного Суду Українивід 01.03.2013 № 4 «Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки», розглядаючи позови про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки, суди повинні мати на увазі, що відповідно до статей 1166, 1187 ЦК України, шкода, завдана особі чи майну фізичної або юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її завдала. Обов'язок відшкодувати завдану шкоду виникає у її завдавача за умови, що дії останнього були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв'язок та є вина зазначеної особи, а коли це було наслідком дії джерела підвищеної небезпеки, - незалежно від наявності вини.
Згідно до вимогп.5Пленуму Верховного Суду Українивід 31 березня 1995 року № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов'язковому з'ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв'язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні.
Суд, зокрема, повинен з'ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.
З зазначених підстав, виходячи з засад розумності та справедливості, суд враховує характер і глибину фізичних та моральних страждань, яких зазнали потерпілі та приходить до висновку про часткове задоволення їх цивільного позову про відшкодування з обвинуваченого моральної шкоди, тобто, в розмірі 50 000,00 грн. на користь кожного потерпілого.
Процесуальні витрати, пов'язані з проведенням судових автотехнічих експертиз, підлягають стягненню з обвинуваченого на підставі ст.124 КПК України.
Запобіжний захід обвинуваченому до набрання вироком законної сили залишити у виді застави,після набрання вироком законної сили повернути ОСОБА_5 з держбюджету грошові кошти в розмірі 24360,00 грн.
Керуючись ст. ст. 368-371, 373, 374, 376 КПК України, суд, -
У Х В А Л И В:
ОСОБА_5 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, та призначити покарання у виді позбавлення волі строком на5 (п'ять)років, з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк 3 (три) роки.
На підставі ст. 75 КК України, ОСОБА_5 звільнити від відбування основного покарання з випробуванням, з іспитовим строком 3 (три) роки, з покладенням, відповідно до пунктів 2-4 статті 76 КК України, обов'язків: не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції, повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання та періодично з'являтися в цю інспекцію для реєстрації. Цивільні позови потерпілих задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_5 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_4) на користь ОСОБА_2 та ОСОБА_1 у відшкодування моральної шкоди по 50000 (пятдесят тисяч) грн. 00 коп. кожному.
Запобіжний захід ОСОБА_5 до набрання вироком законної сили залишити у виді застави,після набрання вироком законної сили заставу в розмірі 24360,00 (двадцять чотири тисячі триста шістдесят гривень нуль копійок) грн, внесену 10 грудня 2015 року за квитанцією № 0.0.473259343.1 у ПРИВАТБАНК, банк отримувача ГУ ДКСУ України в Харківській області, отримувач ТУ ДСА України в Харківській області, на рахунок 37318008000164, код ЄДРПОУ - 26281249, МФО 851011 - повернути заставодавцю ОСОБА_5
Судові витрати за проведення судових автотехнічних експертиз № 8464 від 20.10.2015 в розмірі 492,00 грн, № 944/15 від 23.10.2015 у розмірі 982,08 грн, № 1077/15 від 17.12.2015 в розмірі 982,08 грн покласти на засудженого ОСОБА_5 та стягнути їх з нього на користь державного бюджету України.
На вирок може бути подана апеляційна скарга до Апеляційного суду Харківської області через Чугуївський міськийсуд Харківської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку, яку негайно після його проголошення вручити засудженому та прокурору.
Суддя: С.Б. Бондар
Судове рішення № 58291492, Чугуївський міський суд Харківської області було прийнято 14.06.2016. Форма судочинства - Кримінальне, форма рішення - Вирок. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити необхідні дані.
Це рішення відноситься до справи № 636/103/16-к. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: